Хмельницька АЕС

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Координати: 50°18′18″ пн. ш. 26°38′42″ сх. д. / 50.30500° пн. ш. 26.64500° сх. д. / 50.30500; 26.64500

Хмельницька атомна електростанція
Khnpp 2013 - 2.jpg
Хмельницька АЕС[a]
Країна Flag of Ukraine.svg Україна
Адмінодиниця Хмельницька область
Місцезнаходження Україна Україна
Хмельницька область
Нетішин
Початок будівництва 22 січня 1981
Початок експлуатації 22 грудня 1987 (1-й)
8 серпня 2004 (2-й)
Кінець експлуатації 2032 (блок I), 2050 (блок II)[1]
Організація ДП НАЕК «Енергоатом»
Технічні параметри
Кількість енергоблоків 2
Будується енергоблоків 2
Тип реакторів ВВЕР-1000
Реакторів в експлуатації 2
Генеруюча потужність 2000 МВт
Інша інформація
Сайт ХАЕС
CMNS: Хмельницька АЕС у Вікісховищі

Хмельни́цька а́томна електроста́нція (ХАЕС) — атомна електростанція, яка розташована на території Хмельницької області в місті Нетішин. На електростанції працює 2 ядерних реактори ВВЕР-1000 (підключені у 1987 і 2004 роках) загальною потужністю 2000 МВт. Основне призначення станції — покриття дефіциту електричних потужностей в Західному регіоні України.

Електростанція підключена до енергосистеми трьома ЛЕП напругою 750 кВ та трьома ЛЕП — 330 кВ. 2 ЛЕП-330 кВ будуються.

Розташування[ред. | ред. код]

Промисловий майданчик електростанції розташований на півночі Хмельницької області, за 140 км від обласного центру, поблизу м.Нетішин.

За 9 км північніше від АЕС проходить залізнична лінія Шепетівка—Здолбунів—Львів, на якій розташована залізнична станція Кривин, до якої примикає під'їзна залізнична колія електростанції. Автомобільна дорога державного значення Бердичів—Шепетівка—Острог, від якої здійснений головний в'їзд до АЕС, проходить на відстані 6,3 км на північ від електростанції.

До зони спостереження ХАЕС входять території Хмельницької (частина Шепетівського району) та Рівненської (частина Рівненського району) областей.

Район, у якому розташована ХАЕС належить до 5-бальної сейсмічної зони.

Історія[ред. | ред. код]

За проектом АЕС повинна була мати 4 енергоблоки. У 1975 році було затверджено рішення про побудову атомної електростанції у селі Нетішин Хмельницької області. А вже через шість років розпочалося будівництво першого енергоблоку в населеному пункті.[2]У 1981 почато будівництво. У кінці 1987 введений перший енергоблок. Підготовлені майданчики ще для трьох блоків. Другий енергоблок почали будувати в 1983, пуск планувався в кінці 1991.

У 1990 Верховна Рада України оголосила мораторій на будівництво нових АЕС, під час дії якого на Хмельницькій станції були змонтовані основні технологічні вузли і підготовлений персонал для роботи на другому блоці.

Реакторні установки нових блоків Х-2/Р-4 належать до серії енергетичних реакторів (ВВЕР-1000), аналогічні встановлені на 60 % ядерних реакторів по всьому світу. Радіоактивні викиди в атмосферу на них суворо контролюються.

Споруду Хмельницького-2 відновили в 1993, проте через недостатнє фінансування будівельні роботи йшли повільно, з середини 2002 вони були значно прискорені.

25 липня 1996 року стався аварійний викид радіоактивної пари в приміщення гермооболонки станції через руйнування ділянки трубопроводу обв'язки клапана компенсатора тиску[3]. Один працівник станції загинув[4]. Викиду радіоактивних речовин у навколишнє середовище не відбулося.

У липні 2004 відбувся фізичний, а 8 серпня — енергетичний пуск другого енергоблоку ХАЕС.

7 вересня 2005 року Державна приймальна комісія підписала акт про введення другого блоку ХАЕС в промислову експлуатацію.

За 2007 рік Хмельницькою АЕС вперше вироблено 14 785,3 млн кВт • год електроенергії.

У 2007 експерти місії OSART МАГАТЕ, що на запрошення Уряду України провели перевірку стану дотримання безпеки і культури виробництва, дали високу оцінку Хмельницькій АЕС.

Добудова енергоблоків[ред. | ред. код]

У вересні 2012 Верховна Рада України ухвалила в цілому закон України «Про розміщення, проектування та будівництво енергоблоків № 3 і 4 Хмельницької атомної електричної станції»[5], який передбачає схвалення будівництва 3-го та 4-го енергоблоків АЕС. Вартість проекту оцінюється в 40 млрд грн, з яких 80 % буде залучено коштом кредиту Російської Федерації, а 20 % — коштом надбавки на тариф електроенергії.[6]

26 липня 2014 Президент Енергоатому Юрій Недашковський повідомив,[7] що Україна відмовляється від послуг російської компанії Росатом у добудові 3-го і 4-го енергоблоків Хмельницької АЕС через відсутність із боку Росії будь-яких зрушень у реалізації цього проекту. Наразі ведуться переговори з міжнародними виробниками обладнання для атомної промисловості. Юрій Недашковський зазначив, що найбільш прийнятним типом енергоблоків для ХАЕС є ВВЕР-1000. Крім того, «Енергоатом» як один із варіантів розглядає ядерний реактор чеського виробництва В-320, який зручно доставляти до ХАЕС залізничним транспортом. Кошти на фінансування добудови енергоблоків планується залучити коштом кредитів міжнародних фінансових інститутів, а також коштом доходів, які компанія може отримати від експорту електроенергії за кордон.

6 червня 2018 року Урядовий комітет із питань економічної, фінансової та правової політики, розвитку паливно-енергетичного комплексу, інфраструктури, оборонної та правоохоронної діяльності схвалив техніко-економічне обґрунтування (ТЕО) добудови енергоблоків № 3 і № 4 Хмельницької АЕС (ХАЕС, Нетішин, Хмельницька область) вартістю 72,44 млрд грн (у цінах на 5 травня 2017 року).

Згідно з ТЕО після денонсування договору про добудову цих енергоблоків із Росією єдиним варіантом, який забезпечує добудову в найкоротші терміни при мінімізації витрат, є застосування реакторної установки ВВЕР-1000 (водо-водяний енергетичний реактор) виробництва компанії Skoda JS (Чехія).

На двох енергоблоках передбачається встановлення турбіни виробництва компанії «Турбоатом», а генератора — від «Електроважмашу» (обидва підприємства — Харків).

Електрична потужність двох енергоблоків становитиме 2200 МВт, а річне виробництво електроенергії двох енергоблоків — 16,226 млрд кВт-год.

Загальна вартість добудови двох енергоблоків — 72,437 млрд грн (у цінах на 5 травня 2017 року), зокрема, вартість обладнання — 46,3 млрд грн. Терміни будівництва — 84 місяці від початку робіт, а ймовірне введення в експлуатацію енергоблоку № 3 — 2025 рік.

Загальний стан будівельної частини на момент припинення робіт енергоблоку № 3 — 75 %, енергоблоку № 4 — 28 %.[8]

4 квітня 2019 р. Президент України Петро Порошенко видав указ, яким доручив Кабінету міністрів невідкладно внести на розгляд Верховної Ради законопроект про проектування та будівництво енергоблоків № 3 і № 4 Хмельницької АЕС.[9]

12 лютого 2021 року на Хмельницькій АЕС під головуванням керівника «Енергоатому» Петра Котіна відбулася нарада з питань будівництва 3 та 4 енергоблоків. Розглядалися питання обстеження конструкцій недобудованих блоків, визначення частки внутрішнього обладнання необхідного для добудови, джерела фінансування та залучення державних підприємств.[10]

22 листопада 2021 року державна компанія «Енергоатом» і американська електротехнічна компанія «Westinghouse Electric» підписали угоду про будівництво двох нових атомних енергоблоків для Хмельницької АЕС.[11]

Характеристика енергоблоків[ред. | ред. код]

Хмельницька АЕС щорік виробляє близько 14—15 млрд квт·г електроенергії — тобто 15,6 % виробництва АЕС України.

Заходи безпеки[ред. | ред. код]

Постійний контроль за станом безпеки АЕС держави здійснюють Державна інспекція ядерного регулювання України, Міністерство енергетики та вугільної промисловості України, Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом», Державна служба України з надзвичайних ситуацій, Український гідрометеорологічний центр. Щорічно, та при нагальній потребі вони інформують Кабінет Міністрів України, Раду національної безпеки та оборони України, профільні комітети Верховної Ради України щодо стану основних споруд АЕС.

Міжнародний контроль за діяльністю АЕС України постійно здійснює МАГАТЕ-Міжнародне агентство з атомної енергії, періодично надаючи необхідні звіти та рекомендації.

У липні 2020 року на Хмельницькій АЕС встановили термосканери для безконтактного вимірювання температури працівників станції. Це зроблено у рамках заходів щодо запобігання поширення COVID-19.[14]

Галерея[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

Зауваження[ред. | ред. код]

  1. Крайній праворуч — недобудований 3-й блок.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Nuclear Power in Ukraine (англійською). World Nuclear Organisation. Архів оригіналу за 18 лютого 2012. Процитовано 24 серпня 2010. 
  2. Американці побудують енергоблоки на Хмельницькій АЕС - khmelnytskyi.one (укр.). Процитовано 19 вересня 2021. 
  3. Авария на блоке Хмельницкой АЭС, связанная с выбросом радиоактивных продуктов. 
  4. Хроника атомной эпохи. 
  5. ВР дала добро на добудову ХАЕС
  6. Парламентський комітет схвалив будівництво двох блоків ХАЕС
  7. Україна відмовляється від послуг Росії у добудові енергоблоків Хмельницької АЕС (УНІАН)
  8. Уряд схвалив добудову двох енергоблоків Хмельницької АЕС з використанням реакторів компанії Skoda JS. http://uprom.info/. Національний промисловий портал. 6 липня 2018. Процитовано 8 липня 2018. 
  9. Цензор.НЕТ. Порошенко видав указ про будівництво двох енергоблоків Хмельницької АЕС. Цензор.НЕТ (укр.). Процитовано 5 квітня 2019. 
  10. а б На Хмельницькій АЕС відбулася нарада з питань будівництва 3 та 4 енергоблоків. xaec.org.ua. 12.02.2021. 
  11. «Енергоатом» підписав угоду з Westinghouse про будівництво двох енергоблоків для Хмельницької АЕС. Радіо Свобода. 22 листопада 2021. 
  12. Power Reactor Information System of the МАГАТЕ: «Ukraine: Nuclear Power Reactors» (english)
  13. Будівництво двох реакторів Хмельницької АЕС. «Енергоатом» озвучив вартість проєкту. https://glavcom.ua/. Главком. 1 листопада 2020. 
  14. На Хмельницькій АЕС встановлені безконтактні термостійки для контролю температурного режиму. Хмельницька обласна рада. Процитовано 18 квітня 2022. 

Посилання[ред. | ред. код]