Мішель Одіар

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Мішель Одіар
Michel Audiard
Michel Audiard.jpeg
Ім'я при народженні П'єр Мішель Одіар
Дата народження 15 травня 1920(1920-05-15)
Місце народження Париж, Франція
Дата смерті 27 липня 1985(1985-07-27) (65 років)
Місце смерті
Поховання
Громадянство Франція Франція
Професія сценарист, режисер
Роки активності 1949 — 1985
Діти Жак Одіар
IMDb ID 0002192
«Сезар», 1982
Офіційний сайт
q: Висловлювання у Вікіцитатах
Commons-logo.svg Мішель Одіар у Вікісховищі

Мішель Одіар (фр. Michel Audiard; 15 травня 1920, Париж — 27 липня 1985, Дурдан[1]) — французький сценарист, кінорежисер і письменник. Лауреат кінопремії «Сезар» за найкращий сценарій (1982).

Біографія[ред. | ред. код]

П'єр Мішель Одіар народився 15 травня 1920 року в Парижі (Франція). До приходу в кіно перепробував різні професії — був велогонщиком, газетярем, зварювальником, працював в аптеці. Зайнявшись після війни журналістикою, він багато друкувався, деякий час був редактором газети «Етуаль дю суар» («Вечірня зірка»), потім почав писати діалоги для кіно і дуже швидко став одним з ведучих «діалогістів» — в ті роки це була престижна, важлива кінематографічна професія. Одіара — автора діалогів оціни провідні режисери і актори Франції, його дотепні репліки стали крилатими.

У 1968 році Мішель Одіар дебютував як режисер фільмом «Не потрібно приймати божих дітей за диких качок». Він поставив за власними сценаріями декілька комедій, серед яких «Чорна вдова» (1969), документальна сатирична історія Франції «Хай живе Франція»! (1973), «Як досягти успіху в житті, коли ти дурень і плакса» (1974).

У 1980-і роки Одіар найчастіше працював в жанрі психологічної драми або детектива. Серед його відомих робіт цих років діалоги до фільму «Професіонал» (1981) з Жаном-Полем Бельмондо в головній ролі, сценарії до фільмів «Під попереднім слідством» (1981), за який Одіара удостоєно премії «Сезар» у 1982 році, «Поза законом» (1983) та ін.

Останньою роботою Мішеля Одіара стала участь у написанні сценарію до кінокомедії режисера Жоржа Лотнера «Клітка для диваків 3: Весілля» (1985).

Мішель Одіар батько сценариста і кінорежисера Жака Одіара (нар. 1952).

Визнання[ред. | ред. код]

Мішеля Одіара чотири рази був номіновано на премію «Сезар», і лише один раз, у 1982 році отримав її за сценарій до фільму «Під попереднім слідством».

Іменем Мішеля Одіара у 1994 році названо площу в XIV окрузі Парижа, де він народився.

У 1992 році співак Мішель Сарду випустив пісню «Le Cinéma D'Audiard», присвячену видатному сценаристові.

Фільмографія[ред. | ред. код]

Сценарист і автор діалогів[ред. | ред. код]

Режисер[ред. | ред. код]

  • 1968: Не потрібно приймати божих дітей за диких качок / Faut pas prendre les enfants du bon Dieu pour des canards sauvages
  • 1969: Золота вдова / Une veuve en or
  • 1970: Вечірній крик баклана над джонками / Le Cri du cormoran, le soir au-dessus des jonques
  • 1971: Чорний прапор над котлом / Le drapeau noir flotte sur la marmite
  • 1972: Базікає, краде… іноді вбиває / Elle cause plus, elle flingue
  • 1973: Хай живе Франція! / Vive la France (документальний)
  • 1974: Цілую, до понеділка / Bons baisers… à lundi
  • 1974: Як досягти успіху в справах, коли ти дурень і плакса / Comment réussir… quand on est con et pleurnic

Джерела[ред. | ред. код]

  • «В Париже скончался известный сценарист и режиссёр Мишень Одиар» // Искусство кино. — М. : Союз кинематографистов СССР, 1986. — Вип. 6 (червень). — С. 159–160.

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]