Мієломна хвороба
| Множинна мієлома | |
|---|---|
Мікрографія плазмоцитоми | |
| Спеціальність | гематологія |
| Препарати | bortezomib[1], цисплатин[1], циклофосфамід[1], мелфалан[1], талідомід[1], альдеслейкін[1], procarbazined[1], doxorubicin hydrochlorided[1], ixazomibd[2], леналідомід[3], dexamethasone acetated[4], plerixaford[5], (S)-thalidomided[6], циклофосфамід[7] і талідомід[8] |
| Класифікація та зовнішні ресурси | |
| МКХ-11 | XH4XA9 і 2A83.1 |
| МКХ-10 | C90.0 |
| МКХ-О | M9732/3 |
| OMIM | 254500 |
| DiseasesDB | 8628 |
| MedlinePlus | 000583 |
| eMedicine | med/1521 |
| MeSH | D009101 |
| | |
Мієломна хвороба, або множинна мієлома, застаріле — хвороба Рустицького-Калера, плазмоцитома, плазмоклітинна мієлома (від дав.-гр. μυελός — кістковий мозок та -ωμα — закінчення у назвах пухлин, від ὄγκωμα — пухлина) — захворювання, що характеризується пухлинним розростанням плазматичних клітин кісткового мозку. Одним з першовідкривачів хвороби був український хірург Йосип Олександрович Рустицький, часто раніше хворобу називали захворюванням Рустицького-Калера.
Захворювання тривалий час може не викликати скарг, супроводжуючись упродовж років лише підвищеним ШОЕ. Надалі можуть з'явитися скарги на загальну слабкість, схуднення, біль у кістках. Рентгенологічно виявляють обмежені ділянки розрідження кісткової тканини, особливо у плоских кістках — черепі, груднині, ребрах та кістках таза, деяких змішаних кістках — хребцях. У пізнішій стадії ураження кісток може ускладнитися переломами ребер, хребта. У всіх хворих в міру прогресування хвороби розвивається анемія, причому прямої залежності між її ступенем та величиною кісткових уражень немає. Можлива лейкопенія.
У сироватці крові збільшений вміст загального білка до 100—120 г/л внаслідок появи крупнодисперсного парапротеїну, який виробляється плазматичними клітинами. Цей білок може виділятися із сечею (білок Бенс-Джонса).
Серйозне ускладнення хвороби — ураження нирок (мієломна нирка, амілоїдоз).
Для лікування застосовують цитостатичні засоби, променеву терапію, кортикостероїдні препарати, анаболічні стероїди, ортопедичні заходи. Хірургічне лікування застосовується зрідка, тільки під час ремісії.
2022 року регулятори схвалили кілька клітинних і генних терапій, серед яких Carvykti та Abecma для множинної мієломи[9].
У червні 2025 року в Journal of Clinical Oncology опубліковано результати дослідження, в якому взяли участь 97 пацієнтів із важкою формою раку. На початку дослідження, на думку лікарів, більшості з них залишалося жити рік або два. Проте, після одноразової інфузії генетично перепрограмованих власних імунних клітин, за п’ять років потому 82 з них все ще були живі, і на думку професора Сундара Джаганната, провідного дослідника з лікарні Маунт-Сінай у Нью-Йорку, вони відповідали критеріям одужання.[10]
- ↑ а б в г д е ж и NDF-RT
- ↑ Inxight: Drugs Database
- ↑ Inxight: Drugs Database
- ↑ Inxight: Drugs Database
- ↑ Inxight: Drugs Database
- ↑ Inxight: Drugs Database
- ↑ Inxight: Drugs Database
- ↑ Inxight: Drugs Database
- ↑ Kromer, Michael (12 січня 2023). What The Market Overlooked in 2022: A Letter from Cathie Wood, ARK Founder, CEO, & CIO. ARK Invest (амер.). Процитовано 13 січня 2023.
- ↑ Stoddart, Will (9 грудня 2025). The incredible blood cancer breakthrough: Doctors reveal all. Mail Online. Процитовано 9 грудня 2025.
- Мієломна хвороба. — vseslova.com.ua.
- Презентація лекції «Мієломна хвороба» для студентів 5-го курсу медичних факультетів.
- Плазмоцитома (Мієломна хвороба) - симптоми, діагностика, лікування
| Це незавершена стаття про хворобу, синдром або розлад. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
