Мієломна хвороба

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Множинна мієлома
Plasmacytoma ultramini1.jpg
Мікрографія плазмоцитоми
Класифікація та зовнішні ресурси
МКХ-10 C90.0
МКХ-О: M9732/3
OMIM 254500
DiseasesDB 8628
MedlinePlus 000583
eMedicine med/1521
MeSH D009101

Мієломна хвороба, або множинна мієлома, хвороба Рустицького-Калера, плазмоцитома, плазмоклітинна мієлома (від дав.-гр. μυελός — кістковий мозок та -ωμα — закінчення у назвах пухлин, від ὄγκωμα — пухлина) — захворювання, що характеризується пухлинним розростанням плазматичних клітин кісткового мозку. Одним з першовідкривачів хвороби був український хірург Йосип Олександрович Рустицький.

Захворювання тривалий час може не викликати скарг, супроводжуючись упродовж років лише підвищеним ШОЕ. У подальшому можуть з'явитися скарги на загальну слабкість, схуднення, біль у кістках. Рентгенологічно виявляють обмежені ділянки розрідження кісткової тканини, особливо у пласких кістках черепа та тазу. У пізнішій стадії ураження кісток може ускладнитися переломами ребер, хребта. У всіх хворих по мірі прогресування хвороби розвивається анемія, причому прямої залежності між її ступенем та величиною кісткових уражень немає. Можлива лейкопенія.

У сироватці крові збільшений вміст загального білка до 100—120 г/л за рахунок появи крупнодисперсного парапротеїну, який виробляється плазматичними клітинами. Цей білок може виділятися із сечею.

Серйозне ускладнення хвороби — ураження нирок (мієломна нирка, амілоїдоз).

Для лікування застосовують цитостатичні засоби, променеву терапію, кортикостероїдні препарати, анаболічні стероїди, ортопедичні заходи.

Посилання[ред.ред. код]

Див. також[ред.ред. код]

захворювання Це незавершена стаття про хворобу, синдром або розлад.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.