Перейти до вмісту

Мієломна хвороба

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Множинна мієлома
Мікрографія плазмоцитоми
Мікрографія плазмоцитоми
Мікрографія плазмоцитоми
Спеціальністьгематологія Редагувати інформацію у Вікіданих
Препаратиbortezomib[1], цисплатин[1], циклофосфамід[1], мелфалан[1], талідомід[1], альдеслейкін[1], procarbazined[1], doxorubicin hydrochlorided[1], ixazomibd[2], леналідомід[3], dexamethasone acetated[4], plerixaford[5], (S)-thalidomided[6], циклофосфамід[7] і талідомід[8] Редагувати інформацію у Вікіданих
Класифікація та зовнішні ресурси
МКХ-11XH4XA9 і 2A83.1 Редагувати інформацію у Вікіданих
МКХ-10C90.0
МКХ-ОM9732/3
OMIM254500
DiseasesDB8628
MedlinePlus000583
eMedicinemed/1521
MeSHD009101
CMNS: Multiple myeloma у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Мієломна хвороба, або множинна мієлома, застаріле — хвороба Рустицького-Калера, плазмоцитома, плазмоклітинна мієлома (від дав.-гр. μυελός — кістковий мозок та -ωμα — закінчення у назвах пухлин, від ὄγκωμα — пухлина) — захворювання, що характеризується пухлинним розростанням плазматичних клітин кісткового мозку. Одним з першовідкривачів хвороби був український хірург Йосип Олександрович Рустицький, часто раніше хворобу називали захворюванням Рустицького-Калера.

Захворювання тривалий час може не викликати скарг, супроводжуючись упродовж років лише підвищеним ШОЕ. Надалі можуть з'явитися скарги на загальну слабкість, схуднення, біль у кістках. Рентгенологічно виявляють обмежені ділянки розрідження кісткової тканини, особливо у плоских кістках — черепі, груднині, ребрах та кістках таза, деяких змішаних кістках — хребцях. У пізнішій стадії ураження кісток може ускладнитися переломами ребер, хребта. У всіх хворих в міру прогресування хвороби розвивається анемія, причому прямої залежності між її ступенем та величиною кісткових уражень немає. Можлива лейкопенія.

У сироватці крові збільшений вміст загального білка до 100—120 г/л внаслідок появи крупнодисперсного парапротеїну, який виробляється плазматичними клітинами. Цей білок може виділятися із сечею (білок Бенс-Джонса).

Серйозне ускладнення хвороби — ураження нирок (мієломна нирка, амілоїдоз).

Лікування

[ред. | ред. код]

Для лікування застосовують цитостатичні засоби, променеву терапію, кортикостероїдні препарати, анаболічні стероїди, ортопедичні заходи. Хірургічне лікування застосовується зрідка, тільки під час ремісії.

Генотерапія

[ред. | ред. код]

2022 року регулятори схвалили кілька клітинних і генних терапій, серед яких Carvykti та Abecma для множинної мієломи[9].

У червні 2025 року в ­Journal of Clinical Oncology опубліковано результати дослідження, в якому взяли участь 97 пацієнтів із важкою формою раку. На початку дослідження, на думку лікарів, більшості з них залишалося жити рік або два. Проте, після одноразової інфузії генетично перепрограмованих власних імунних клітин, за п’ять років потому 82 з них все ще були живі, і на думку професора Сундара Джаганната, провідного дослідника з лікарні Маунт-Сінай у Нью-Йорку, вони відповідали критеріям одужання.[10]

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б в г д е ж и NDF-RT
  2. Inxight: Drugs Database
  3. Inxight: Drugs Database
  4. Inxight: Drugs Database
  5. Inxight: Drugs Database
  6. Inxight: Drugs Database
  7. Inxight: Drugs Database
  8. Inxight: Drugs Database
  9. Kromer, Michael (12 січня 2023). What The Market Overlooked in 2022: A Letter from Cathie Wood, ARK Founder, CEO, & CIO. ARK Invest (амер.). Процитовано 13 січня 2023.
  10. Stoddart, Will (9 грудня 2025). The incredible blood cancer breakthrough: Doctors reveal all. Mail Online. Процитовано 9 грудня 2025.

Посилання

[ред. | ред. код]