Назаретьян Давід Едуардович
 | Ця стаття не містить посилань на джерела. (липень 2024) |
| Давід Назаретьян Назаретьян Давід Едуардович | |
|---|---|
 Солдат | |
| оператор-розвідник розвідувального взводу | |
| Загальна інформація | |
| Народження | 10 січня 1993 м. Воронеж,Російська Федерація |
| Смерть | 27 січня 2023 (30 років) с. Іванівське (Бахмутський район),Донецька область, Україна |
| Псевдо | Кай |
| Військова служба | |
| Приналежність |  Україна |
| Вид ЗС |  Збройні сили |
| Формування | |
| Війни / битви | Російсько-українська війна / Битва за Донбас |
.svg){kind=small}
Назаретьян Давід Едуардович (10 січня 1993, м. Воронеж, Російська Федерація — 27 січня 2023, с. Іванівське, Донецька область) — письменник, волонтер, солдат Збройних Сил України, учасник російсько-української війни, який загинув під час російського вторгнення в Україну.
Давід Назаретьян народився 10 січня 1993 року в м. Вороніж.
У 1994 році він з сім'ю переїхав в рідне місто батька до м. Мелітополя, Запорізької області.
Навчався в Навчально-виховному комплексі № 16 в Мелітополі, яку закінчив у 2010 році.
З дитинства разом з батьком професійно займався дайвінгом та у віці 15 років став наймолодшим сертифікованим дайвінг-майстром у системі SeaDeep (Франція).
Після закінчення школи вступив спочатку до Запорізького національного університету, а згодом до Харківської державної академії дизайну та мистецтв за другою освітою.
Протягом навчання працював за фахом у сімейній фірмі по виготовленню меблів, предметів інтер’єру зі скла та дзеркал.
Мав незакінчену музичну освіту: співав, писав пісні, грав на усіх видах гітар. Улюблений інструмент - укулеле.
Цікавився філософією, медициною, пробував стати письменником (написав роман-фентезі, який так і не встиг видати).
У 2021 році виїхав на лікування до Сполучених Штатів Америки через ускладнення хронічної хвороби, яку не лікували в Україні.
З початком російського вторгнення в Україну у лютому 2022 року почав волонтерити і збирати гуманітарну допомогу в США для передачі її в Україну. В травні того року повернувся до Харкова, де почав співпрацювати з рятувальниками.
Вивозив людей з-під обстрілів, тіла загиблих, купував машини для волонтерів, їжу та ліки для постраждалих цивільних. Двічі потрапив під час евакуації під танковий обстріл в районі Салтівки.
В липні 2022 року, незважаючи на захворювання, яке надавало право на відстрочку підписав контракт зі Збройними силами України і долучився до 113-ї окремої бригади територіальної оборони ЗСУ на посаду оператора-розвідника розвідувального взводу.
Під виконання бойового завдання 27 січня 2023 року разом з побратимами попав під мінометний обстріл у селищі Іванівське, Донецької області.
Внаслідок отриманих поранень увесь екіпаж машини загинув.
Похований в місті Запоріжжя.
У загиблого залишилися батьки.