Салтівка

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Салтівка
Харків
Загальна інформація
Район (у місті) Московський, Київський, Немишлянський
Населення більше 400 тисяч осіб
Парки Парк Перемоги, Журавлівський гідропарк
Транспорт
станції метрополітену: Салтівська лінія
Логотип Салтовки.png
{{{підпис}}}

Салтівка, у 1980-х Салтівський житловий масив — великий житловий масив та район на північному сході міста Харкова. Чисельність населення Салтівки — понад 400 тисяч осіб. За цим показником він перевищує ряд обласних центрів України.

Салтівка знаходиться в межах 3-х адміністративних районів Харкова: Московському (майже вся територія району, крім західної та південно-західної частини — західніше від Сабурової дачі включно), Київському (лівобережна частина, крім Рашкиної дачі та Великої Данилівки) та Немишлянському (північна частина місцевості Немишля) районах.

Традиційно, Салтівка асоціюється з Московським районом, крім його тієї частини, яка відноситься до центральної частини Харкова.

Назва[ред.ред. код]

Район отримав назву від дороги, яка проходила з центру Харкова на місто, згодом село Салтів (нинішніми вулицями Академіка Павлова та Салтівським шосе).

Межі[ред.ред. код]

25-ти поверхівка, вул. Валентинівська, 522 м/р, ЖК "Вітрила"

На північному заході та сході район межує з Харківським сільським районом. Також на північному заході він обмежений окружною автомобільною дорогою. На сході межує з місцевістю Кулиничі та радгоспом «Українка».

З півдня район обмежений яром річки Немишля (Немишлянська вулиця), межуючи з місцевістю Немишля.

На південному заході умовна межа Салтівки пролягає вулицями Маршала Батицького та Салтівським шосе, межуючи з місцевістю Сабурова дача, а також вулицями Семиградського та Академіка Білецького, межуючи з Рашкиною дачею.

З заходу район обмежений річкою Харків (в тому числі Журавлівським гідропарком), а з північно-західного боку — Великою Данилівкою, межа з якою проходить по вулицям Академіка Павлова та Леся Сердюка.

Історія[ред.ред. код]

Забудова Салтівки почалась на початку 20 століття, коли з'явилося ряд приміських поселень на північно-західній околиці Харкова, середи яких була Тюрінка.

У міжвоєнний період з'явилося ряд робітничих селищ — Салтівське селище та селище імені Кірова. За генеральним планом реконструкції Харкова 1934 року намічалося житлове будівництво в районі Салтівки (Салтівського селища)[1].

До початку 1960-х років Салтівка називалася Салтівським селищем, і складалася з кількох невеликих розрізнених районів одно- триповерхової забудови (Тюрінка, Стара Салтівка, селище Шевченки, селище імені Кірова).

За генеральним планом, розробленим Харківською філією «Діпроміста» (з 1964 року — інститут «Харківпроект»), Салтівка на північ від Салтівського шосе мала забудовуватись висотними будинками, ​​в основному панельними 9, 12, 16-поверховими секційними і точковими, а також 5-поверховими секційними будинками. Окрема висотна забудова велася з 1967 року, масова забудова висотними будівлями почалася в 1970-х роках[2].

У 1984–1993 роках було забудовано Північну Салтівку.

З другої половини 2000-х активізувалося будівництво житлових будинків на Салтівці в районі ст. м. Студентської, Героїв Праці та на Північній Салтівці, де з'явилася низка новобудов.

Внутрішнє районування Салтівки[ред.ред. код]

Річки та струмки[ред.ред. код]

Економіка[ред.ред. код]

Транспорт[ред.ред. код]

Багато транспортних комунікацій існує на Салтівці. Основною є салтівська лінія Харківського метрополітену.

Цікаві факти[ред.ред. код]

Рекорди Салтівки[ред.ред. код]

  • Салтівка — найбільший «спальний район» в Україні. Тут проживає близько третини мешканців міста.
  • Ринок Барабашова — найбільший промислово-речовий ринок в Україні та Східній Європі, займає площу понад 75 га та 14-е місце в рейтингу найбільших ринків світу[4].
  • Салтівське трамвайне депо на Льва Толстого — найбільше в СРСР і СНД. Його площа 20,8 га.
  • До 2004 року найвищою будівлею міста був побудований в 1980 році 24-поверховий житловий будинок в 602-му мікрорайоні на розі вул. Познанської та пр. Ювілейного.
  • У 522 мікрорайоні («Піски») на березі гребного каналу навпроти Журавлівського гідропарку в 2007–2008 роках побудована найвища на Салтівці будівля — житловий 25-поверховий будинок «Парус».
  • Кінотеатр «Kronverk Cinema Дафі» — найбільший в Харкові. Він почав працювати у 2009 році після завершення будівництва ТРЦ «Дафі»[5].

Цікаві факти щодо забудови Салтівки[ред.ред. код]

  • Салтівський житловий масив будувався як спальний район насамперед для робітників ХТЗ та інших великих харківських заводів на Московському проспекті, тому перша трамвайна лінія зв'язала район не з центром міста, а із заводською зоною. Наприкінці 70-х — початку 80-х 23-й маршрут трамвая «Салтівка — Плитковий завод» для своєчасної перевезення робітників на зміни обслуговували трамваї, які складалися з трьох вагоннів. З 1990-х у зв'язку з браком рухомого складу та скороченням кількості робітників на заводах, трамваї складаються з двох вагонів.
  • У 522 мікрорайоні за генпланом житлові будинки повинні були будуватися у вигляді чотирьох величезних букв «СССР»[6]. Було побудували три букви С і вертикальну частину букви Р, після чого в проект були внесені зміни, і впоперек кожної букви С було збудовано ще по одному житловому будинку. Вийшлов напис не «СССР», а «містичний знак 6661»..[6]
  • Нумерація будинків на вулиці Дружби народів починається з 201 будинку, оскільки планувалося побудувати вулицю, яка мала сполучати Північну Салтівку із селищем Жуковського, але після розпаду СРСР проект не був здійснений, і була побудована тільки перша черга на Північній Салтівці. На місці непобудованої ділянки залишилась приватна забудова Великої Данилівки.
  • На вулиці Гвардійців Широнінців існує три автомобільно-пішохідних мости через глибокі яри, по дну яких протікають невеликі струмки: у перетину з вулицями Владислава Зубенка[7] (Глибокий яр), Бучми (Кітлярчин яр) та Метробудівників (Манжосів яр).
  • Салтівський медкомплекс (в районі 602 мікрорайону) повинен був складатися з 23 корпусів. З урахуванням гуртожитків вдалося побудувати тільки 10 будівель.
  • Паралельно метромосту повинен був пройти автомобільний міст, для чого були зведені опори по осі повороту вулиці Шевченка на Моїсеївскій міст. Будівництво не було завершено через відсутність коштів. Наразі зведення магістралі неможливе через щільну забудову в районі перетину вулиці Шевченка з вулицею Академіка Білецького (спруджено супермаркет «Рост», а також через існування ринку Барабашова, через які мала пройти ця траса.

Персоналії[ред.ред. код]

  • На Старій Салтівці проживав один із лідерів російських нацболів Едуард Лимонов у часи його роботи на заводі «Серп і Молот».
  • На Салтівці мешкає письменник Сергій Жадан.
  • Олег Михайлюта («Фагот», лідер гурту ТНМК), довгий час проживав на Салтівці.

Події[ред.ред. код]

  • У 1990-х і 2000-х роках в місті було вкрадено з метою здачі в металобрухт велика кількість чавунних і сталевих люків, а також решіток зливової каналізації. А в лютому 2010 року на Салтівці тільки за одну ніч із застосуванням техніки було вкрадено 58 чавунних люків[8].
  • Увечері 12 березня 2011 з кінцевої зупинки «602 мікрорайон» був викрадений тролейбус 19 маршруту (разом з кондуктором). Викрадач не впорався з керуванням і через те врізався в дерево. Викрасти машину намагався 38-річний чоловік, який знаходився в стані алкогольного сп'яніння. Викрадача затримали інспектори 5-ї роти полку ППС[9].
  • 4 липня 2011 Салтівка постраждала від найбільшого з 1974 року смерчу та зливи, в наслідок чого рух на основних вулицях району було паралізовано на 1—1,5 години, а також було підтоплено вестибюлі 2-х станцій метро — Героїв Праці та Студентської[10].

Фотографії[ред.ред. код]

Вигляд з боку селища Жуковського

Примітки[ред.ред. код]

  1. Кроль Ю. Московский район, г. Харьков. История и современность / Ю. Кроль, Б. Зайцев, С. Куделко, С. Посохов. — Харьков, 1994. — С. 45. (рос.)
  2. Путешествие по городам. Харьков. Илл. еженедельник «События», № 32(149), 21-27 августа 2007, С. 30 (рос.)
  3. Рік декомунізації: як Харків із боями позбавлявся від радянського минулого. kh.depo.ua. Процитовано 2016-07-26. 
  4. Украинское новостное интернет-издание. Харьковский рынок «Барабашово» занял 14-е место в рейтинге ТОП-50 крупнейших рынков мира" (рос.) (Перевірено 25 листопада 2011)
  5. Городской Дозор. Целых 7 залов! На Салтовке открывается самый большой в Харькове кинотеатр (рос.) (Перевірено 25 листопада 2011)
  6. а б Вид с воздуха на высотные жилые здания 522 микрорайона Салтовки. Газета «Комсомольская правда-Украина», Харьковский выпуск от 4 декабря 2007 года. (рос.)
  7. Рік декомунізації: як Харків із боями позбавлявся від радянського минулого. kh.depo.ua. Процитовано 2016-07-26. 
  8. За одну ночь с харьковских дорог сняли 58 люков. «Городской дозор», 11.02.2010 (рос.)
  9. «Харьковчанин угнал троллейбус вместе с пассажирами». Новости АТН, 14 марта 2011 (рос.)
  10. Последствия стихии: в Харькове затопило метро, а в Безлюдовке погибла женщина Новости АТН, 4 июля 2011 (рос.)


Харків Це незавершена стаття про Харків.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.