Перейти до вмісту

Найджел Фарадж

Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Найджел Фарадж
англ. Nigel Paul Farage Редагувати інформацію у Вікіданих
Ім'я при народженніангл. Nigel Paul Farage Редагувати інформацію у Вікіданих
ПрізвиськоMr. Brexit[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Народився3 квітня 1964(1964-04-03)[2][3] (62 роки) Редагувати інформацію у Вікіданих
Фарнборо, Бромлі, Великий Лондон, Лондон[d], Англія, Велика Британія[4] Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна Велика Британія Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьполітик, автобіограф, commodity broker, речник, диктор, лідер партії Редагувати інформацію у Вікіданих
Alma materДалвічський коледж[5][6][7] Редагувати інформацію у Вікіданих
Знання мованглійська Редагувати інформацію у Вікіданих
ЗакладDrexel Burnham Lambertd, Ліонський кредит, Refcod і Natixisd Редагувати інформацію у Вікіданих
ПосадаCrown Steward and Bailiff of the Manor of Northsteadd[8] Редагувати інформацію у Вікіданих
ПартіяРеформуй Велику Британію[1][9] Редагувати інформацію у Вікіданих
КонфесіяАнгліканська церква і англіканство Редагувати інформацію у Вікіданих
БатькоGuy Oscar Justus Faraged[10] Редагувати інформацію у Вікіданих
У шлюбі зKirsten Faraged[11] Редагувати інформацію у Вікіданих
IMDbID 2234341 Редагувати інформацію у Вікіданих
Сайтnfarage.com Редагувати інформацію у Вікіданих

Найджел Пол Фераж (англ. Nigel Paul Farage; нар. 3 квітня 1964(19640403), Даун[en], Кент, Англія) — британський політик — засновник і колишній лідер Партії Незалежності Сполученого Королівства (UKIP)[12], нинішній лідер Брекзіт партії. З 2010 по 2015. З 1999 року є членом Європейського парламенту, співголова фракції «Європа свободи та демократії».

Біографічна довідка

[ред. | ред. код]

Він закінчив Dulwich College. З 1982 Фераж працював у різних брокерських компаніях і товарно-сировинних ринках, у тому числі на Лондонській біржі металів. Він вів власну брокерську діяльність з початку 90-х років до 2002 року. Фераж брав активну участь у Консервативної партії, однак пішов з неї у 1992, коли уряд Джона Мейджора підписав Договір про утворення Європейського Союзу у Маастріхті. У 1993 році він став одним із засновників євроскептичної Партії незалежності Сполученого Королівства і був великим противником введення Євровалюти.

У 2014 році Найджел Фераж отримав титул «Британець року» газетою The Times.[13]

У липні 2016 року він був великим прихильником успішної кампанії виходу з ЄС під час Британського Європейського референдуму.[14] 4 грудня 2018 року, Найджел Фераж оголосив про вихід з Партії Незалежності Сполученого Королівства, після рішення лишити Джеральда Баттена главою партії. Фераж пояснив це рішення тим, що «ця партія не те, що потрібно Британії для виходу з ЄС.»[15]

З 13 лютого 2019 року є членом партії Брекзіт у Парламенті Європейського Союзу.[16] З 22 березня 2019 року, після відставки Катерини Блейклок офіційно визнаний лідером Брекзіт партії.[17]

Русофільність

[ред. | ред. код]

Найджел Фарадж неодноразово висловлювався на підтримку російського президента Володимира Путіна[18][19] та пропагував русофільні погляди[20] як з початку російсько-української війни у 2014 році, так і після російського вторгнення у 2022 році.[21][22]

Під час передвиборчої кампанії у червні 2024-го Фараджа критикували за те, що він висловив думку, нібито Захід спровокував вторгнення Росії в Україну, "розширивши Європейський Союз та військовий альянс НАТО на схід". Пізніше Фарадж також зазначив, що «звичайно ж» у війні винен Володимир Путін.[23][24]

Фарадж публічно підтримує трампістські сили в США.[25]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. 1 2 https://www.tagesschau.de/ausland/europa/farage-wahl-grossbritannien-100.html
  2. ↑ Kellner P. Encyclopædia Britannica
  3. ↑ Roglo — 1997. — 10000000 екз.
  4. ↑ https://news.sky.com/story/from-ukip-maverick-to-self-proclaimed-peoples-army-leader-everything-you-need-to-know-as-nigel-farage-announces-general-election-bid-13147268
  5. ↑ Farage downplays claims he used racist language as a teenager at school | ITV News // itv.com — 2025.
  6. ↑ The Guardian // The Guardian — United Kingdom, London: Guardian News and Media Ltd., 1821. — ed. size: 161152 — ISSN 0261-3077
  7. ↑ Boffey D. ‘Of course he abused pupils’: ex-Dulwich teacher speaks out about Farage racism claims // The Guardian — United Kingdom, London: Guardian News and Media Ltd., 2025. — ed. size: 161152 — ISSN 0261-3077
  8. ↑ https://www.gov.uk/government/news/manor-of-northstead--3
  9. ↑ Maddox D. Farage referred to watchdog for investigation over donations from convicted criminal: Former Reform UK deputy leader Ben Habib has asked the Election Commission to probe the period of between 2019 and 2024, while Labour has written also demanding an investigation — The Independent, 2026.
  10. ↑ https://www.bbc.co.uk/news/uk-politics-20543513
  11. ↑ https://www.bbc.com/news/uk-politics-38879101
  12. ↑ Goldsmith, Rosie (4 грудня 2012). Profile: Nigel Farage, leader of UKIP. BBC News (брит.). Архів оригіналу за 29 липня 2019. Процитовано 10 лютого 2020.
  13. ↑ Man of the Moment (англ.). ISSN 0140-0460. Архів оригіналу за 16 травня 2021. Процитовано 10 лютого 2020.
  14. ↑ Bennett, Asa (24 червня 2016). Nigel Farage has earned his place in history as the man who led Britain out of the EU. The Telegraph (брит.). ISSN 0307-1235. Архів оригіналу за 27 червня 2016. Процитовано 10 лютого 2020.
  15. ↑ Farage, Nigel (4 грудня 2018). With a heavy heart, I am leaving Ukip. It is not the Brexit party our nation so badly needs. The Telegraph (брит.). ISSN 0307-1235. Архів оригіналу за 13 лютого 2020. Процитовано 10 лютого 2020.
  16. ↑ Farage, Nigel [@Nigel_Farage] (2019T04:54). The UK’s Brexit negotiator is talking about a long delay to Article 50. The establishment are betraying Brexit. I am now sitting as an MEP for The Brexit Party in the European Parliament. Sign up to http://TheBrexitParty.org below! (Твіт) (англ.). Архів оригіналу за 13 лютого 2019. Процитовано 10 лютого 2020.
  17. ↑ Nigel Farage back as Brexit Party leader. BBC News (брит.). 22 березня 2019. Архів оригіналу за 2 квітня 2019. Процитовано 10 лютого 2020.
  18. ↑ Nigel Farage: I admire Vladimir Putin. The Guardian (брит.). Associated Press. 31 березня 2014. ISSN 0261-3077. Процитовано 3 травня 2025.
  19. ↑ Boyle, Catherine (1 квітня 2014). Why I respect Putin: UK's Farage. CNBC (англ.). Процитовано 3 травня 2025.
  20. ↑ Nigel Farage 'parroting Putin's lies' on Ukraine, says Boris Johnson. POLITICO (брит.). 24 червня 2024. Процитовано 3 травня 2025.
  21. ↑ Farage: EU does have 'blood on its hands' over Ukraine. BBC News (брит.). 27 березня 2014. Процитовано 3 травня 2025.
  22. ↑ Nigel Farage criticised for saying West provoked Ukraine war. BBC (брит.). 22 червня 2024. Процитовано 3 травня 2025.
  23. ↑ Morton, Becky (22 червня 2024). Rivals attack Farage for saying West provoked Ukraine war. BBC News. Процитовано 24 червня 2024.
  24. ↑ Walker, Peter (21 червня 2024). Nigel Farage claims Russia was provoked into Ukraine war. The Guardian (брит.). Архів оригіналу за 21 червня 2024. Процитовано 21 червня 2024.
  25. ↑ McDonald, Andrew (7 січня 2025). Nigel Farage to attend Donald Trump's inauguration. Politico. Архів оригіналу за 7 січня 2025. Процитовано 16 січня 2025.

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Найджел_Фарадж&oldid=48314922