Найкращий із можливих світів
 | Ця стаття є сирим перекладом з іншої мови. Можливо, вона створена за допомогою машинного перекладу або перекладачем, який недостатньо володіє обома мовами. |
Термін «найкращий з усіх можливих світів» (фр. le meilleur des mondes possibles; нім. Die beste aller möglichen Welten) запропонований німецьким математиком і філософом Готфрідом Лейбніцем у трактаті «Теодицея» (1710 р.) [a]. Теза про те, що дійсний світ є найкращим із усіх можливих світів, є центральним аргументом трактату і теоретичної філософської бази Лейбніца та його спроби вирішити проблему зла.
Проблема зла[ред. | ред. код]
Проблематика зла в теологічній філософії формулюється наступним чином чином: якщо Бог всемогутній і всезнаючий, то як тоді можна пояснити страждання та несправедливість, які існують у світі? Історично спроби відповісти на це питання робилися з використанням різних аргументів, наприклад, пояснюючи зло чи примиряючи зло з добром.
Цю свою теорію досконалого світу Лейбніц докладно виклав у своїй роботі «Монадологія» у п'яти постулатах:
- У Бога присутня ідея безлічі світів.
- Тільки один із цих всесвітів може існувати в реальності.
- Вибір Бога є невипадковим і спирається на принцип достатньої причини. Тобто Бог має причину вибирати той чи інший варіант.
- Бог благий, оскільки це виходить з самої ідеї «Бога». І він ніяк неможе бути злим.
- Отже, всесвіт, який обрав Бог, є найкращим із усіх можливих варіантів[2] [b].
Свою теорію Лейбніц моделював у рамках християнства. По-перше, Біблія довела існування та роль Бога як творця світу[3]. По-друге, «Бог діє завжди найдосконалішим і найбільш бажаним чином»[4]. Отже, таким чином Його вибір завжди буде найкращим. Оскільки всі передумови справедливі (в рамках християнської теології та сомої концепції існування Бога), Лейбніц міркував, що «Всесвіт, який обрав Бог, є найкращим із усіх можливих світів»[2] так як світ який обрав сам Бог, не може бути фіктивним.
Міркуючи про це, Лейбніц визнає, що у світі, створеному Богом, є зло, оскільки він вважав що Бог не може існувати без концепції зла, так як це взаємо пов'язані речі. Тим не менш, Лейбніц вказував, що існування зла не обов'язково має погіршувати світ і без зла світ, можливо, був би гіршим. На думку Лейбніца «зло є передумовою ще більшого блага». Іншими словами, Лейбніц стверджував, контраст, що створюється існуванням зла, призводить до створення набагато більшого добра. Без існування зла добро не може бути гідно оцінено, воно сприйматиметься як належне і повсякденне. Лейбніц писав: «недосконалість у частині може знадобитися для досконалості загалом». Реакція людей на зло може допомогти їм зрозуміти добро та діяти відповідно. Тобто, на думку Лейбніца, зло плекає добро, що призводить до досконалої системи їхньої взаємодії.
На перший погляд може бути незрозуміло, що створення зла суперечить природі Бога. Для вирішення цієї проблеми Лейбніц звернувся до ідей, які розробив Аврелій Августин: «Зло, хоч і існує, але не є сущим, а лише відхиленням від стандартного фону добра як Єдиного сущого»[5]. Іншими словами, зло не може існувати без добра так само, як дірка від бублика не існує без самого бублика[6]. «Бог нескінченний, а диявол обмежений; добро може поширюватися в безкінечність, а зло має свої межі»[7]. Використовуючи модель зла Августина, Лейбніц показує, чому світ зі злом приносить більше добра і, отже, краще, ніж світ без зла.
Критика[ред. | ред. код]
_-002.jpg)
Критики Лейбніца стверджують, що у світі надто багато страждань, щоб виправдати той оптимізм який заклав у свою теорію Лейбніц. Вольтер як головний його критик, висміяв оптимізм Лейбніца в сатиричному романі " Кандід, або Оптимізм " (де фразу про найкращій із можливих світів раз у раз повторює горе-філософ Панглосс, що потрапляє в кошмарні ситуації).
Хоча Лейбніц і стверджував, що страждання це добре, бо воно спонукає людську волю. Критики стверджують, що ступінь страждання надто великий, щоб спростувати віру в те, що Бог створив «найкращий із усіх можливих світів». Лейбніц вирішує цю проблему, вказуючи на різницю між тим, що Бог планує здійснити (попередня воля) і чому Він дозволяє відбуватися (наступна воля). Християнський філософ Елвін Плантинга, критикуючи теорію Лейбніца, стверджував, що, ймовірно, немає такої речі, як «найкращий з усіх можливих світів», оскільки завжди можна уявити ще кращий світ, такий як світ з ще одним праведником[8].
Англійський аналітичний філософ Бертран Рассел вважав Теодицею Лейбніца нелогічною[9]. Рассел стверджував, що моральне та фізичне зло має бути результатом метафізичного зла (недосконалості). Але недосконалість — це просто обмеження; якщо існування є досконалістю, як стверджує сам Лейбніц, тоді саме існування зла вимагає, щоб зло також було добром. Крім того, християнське лібертаріанство (не пов'язане з політичним лібертаріанством) визначає гріх не як необхідний, а як випадковий результат вільної волі.
Іншим філософом, якого згадують у зв'язку з Лейбніцем, є Кант. Хоча Лейбніц значною мірою вплинув на Канта, останній вважав, що філософія Лейбніца «вводить в оману». Кант вважав, що вводить в оману характер робіт Лейбніца пов'язані з однобічністю його теорії.
Математик Поль дю Буа-Реймон у своїх «Лейбніцевих думках у сучасній науці» писав, що Лейбніц думав про Бога як про математику.
Примітки[ред. | ред. код]
- Коментарі
- ↑ Стала відповіддю на аргументи П'єра Бейля, який стверджував, що людський розум не здатний осягнути, чому в Божому світі так багато страждань[1].
- ↑ Один всесвіт не виключає існування кількох світів
- Виноски
- ↑ Готлиб, 2020, с. 274.
- ↑ а б Leibniz, Gottfried. Discourse on Metaphysics and Other Essays. — Indianapolis : Daniel Garber and Roger Ariew, 1991. — С. 53—55. — ISBN 0872201325.
- ↑ Leibniz: The Best of All Possible Worlds. Colin Temple (англ.). 1 березня 2012. Архів оригіналу за 21 травня 2016. Процитовано 17 травня 2016.
- ↑ The Rationalists: René Descartes, translated by John Veitch: Discourse on method, Meditations.
- ↑ Gonzalez, Justo L. The Story of Christianity. The Early Church to the Dawn of the Reformation.
- ↑ Murray and Greenberg, Michael J. and Sean. Leibniz on the Problem of Evil. Stanford Encyclopedia of Philosophy. Архів оригіналу за 11 грудня 2019. Процитовано 9 грудня 2019.
- ↑ Leibniz, Gottfried. Philosophy of Religion: an Anthology.
- ↑ Best of all possible worlds. Архів оригіналу за 30 липня 2013. Процитовано 20 березня 2011.
- ↑ Russell, Bertrand. A Critical Exposition of the Philosophy of Leibniz. London: George Allen & Unwin (1900).
Література[ред. | ред. код]
- Готлиб Э. Мечта о Просвещении. Рассвет философии Нового времени = The Dream of Enlightenment: The Rise of Modern Philosophy. — М. : Альпина нон-фикшн, 2020. — ISBN 978-5-00139-078-7.
Посилання[ред. | ред. код]
- Project Gutenberg пропонує українською мовою English translation of theodicy(англ.)
- Leibniz's solution to the problem of evil(англ.)