Насі (мова)
| Насі | |
|---|---|
| 納西語 | |
| Поширена в |
 КНР |
| Регіон | Юньнань, Тибет |
| Етнічність | насі, мосуо |
| Носії | 310 000 осіб |
| Писемність | донгба, ґеба, абетка Фрейзера, латинська абетка |
| Класифікація | |
| Офіційний статус | |
| Коди мови | |
| ISO 639-3 | nbf і nxq |
Насі — мова, що поширена на південному заході Китаю, якою розмовляють представники народу насі, а також низка менших етнічних груп, включених урядом КНР в їх склад, таких як мосуо, малімаса та ін. Насі належить до лоло-бірманської гілки тибето-бірманських мов, формуючи в їхньому складі власну групу.
Загальні відомості[ред. | ред. код]
Загальна кількість носіїв — 308 839 осіб (за переписом 2000 року). Поширена мова переважно в провінції Юньнань: в Юйлун-Насіському автономному повіті (200 тисяч осіб), менше — в повітах Вейсі, Шангрі-Ла, Нінлан, Дечен, Юншен, Хецін, Цзяньчуань, і Ланьпін. А також в повітах Яньбянь (Паньчжихуа), Яньюань і Мулі (Ляншань-Їська автономна префектура) провінції Сичуань і в повіті Маркам Тибетського автономного району .
Мова активно використовується серед всіх верств і вікових груп населення, ведеться викладання в початковій школі, видаються газети і художня література, ведуться теле- і радіопередачі.
Як друга мова використовується частиною представників народів лісу[1], пумі[2], бай[3], а також дуже незначною частиною тибетців.[4]
Писемність[ред. | ред. код]
Історично у насі існувало дві писемності — піктографічна донгба і складова — геба.
Донгба включає 1400—2000 символів, 90 % яких представляли піктограми, незначна кількість знаків несло суто фонетичне навантаження. Ця писемність використовувалася жерцями для запису сакральних текстів. Залишилося декілька десятків осіб похилого віку, які володіють цією писемністю.
Геба — складова писемність, що включає символи, похідні від китайських ієрогліфів, спрощені піктограми донгба і оригінальні знаки. Символи геба не мали фіксованого прочитання, кожен жрець при записі тексту використовував ті чи інші знаки на свій розсуд.
Абетка Фрейзера — абетка, що створена місіонером Джеймсом Фрейзером для мови лісу. На початку 1930-х років цією абеткою мовою насі було видано низку християнських текстів[5].
Латинська абетка, заснована на піньїні, була введена китайським урядом в 1957 році і реформована в 1982, 1985 і 1999 роках. Характерною рисою є використання приголосних у кінці складу для позначення тонів, на зразок орфографії мяо, хані, чжуан і низки інших мов Китаю. Близько 75 тисяч осіб можуть читати і писати, використовуючи цей алфавіт.
| Літера | МФА | Літера | МФА | Літера | МФА |
|---|---|---|---|---|---|
| b | [p] | g | [k] | z | [ts] |
| p | [ph] | k | [kh] | c | [tsh] |
| bb | [mb] | gg | [ŋ̩g] | zz | [ndz] |
| m | [m] | ng | [ŋ̩] | s | [s] |
| f | [f] | h | [x] | ss | [z] |
| d | [t] | j | [tɕ] | zh | [tʂ] |
| t | [th] | q | [tɕh] | ch | [tʂh] |
| dd | [nd] | jj | [ndʑ] | rh | [ndʐ] |
| n | [n] | ni | [ȵ] | sh | [ʂ] |
| l | [l] | x | [ɕ] | r | [ʐ] |
Фінали:
| Літера | МФА | Літера | МФА | Літера | МФА | Літера | МФА |
|---|---|---|---|---|---|---|---|
| i | [i] | a | [a] | v | [v] | ui | [ui] |
| u | [u] | o | [o] | iai | [iæ] | uai | [uæ] |
| iu | [y] | e | [ə] | ia | [ia] | ua | [ua] |
| ei | [e] | er | [ər] | ie | [iə] | ue | [uə] |
| ai | [æ] | ee | [ɯ] | iei | [ie] |
Низький висхідний тон позначається буквою f після відповідного складу, високий тон — l, низький тон — q. Середній тон на письмі не позначається[6] .
Синтаксис[ред. | ред. код]
Насі — коренева мова з розвиненою системою класифікаторів. Базовий порядок слів — SOV (підмет — додаток — присудок).
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Ethnologue report for language code: lis. Архів оригіналу за 28 вересня 2012. Процитовано 20 січня 2021.
- ↑ Ethnologue report for language code: pmj. Архів оригіналу за 25 жовтня 2012. Процитовано 20 січня 2021.
- ↑ Ethnologue report for language code: bca. Архів оригіналу за 18 жовтня 2012. Процитовано 20 січня 2021.
- ↑ Ethnologue report for language code: sxg. Архів оригіналу за 25 жовтня 2012. Процитовано 20 січня 2021.
- ↑ Примеры текстов на языке наси письмом Фрейзера (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 19 січня 2022. Процитовано 20 січня 2021.
- ↑ [1] — 2012. — P. 37. — ISBN 978-7-5367-5471-3. Архівовано з джерела 13 лютого 2017
Література[ред. | ред. код]
- Alexis Michaud (2006), «Three extreme cases of neutralisation: nasality, retroflexion and lip-rounding in Naxi», Cahiers de Linguistique — Asie Orientale, аудіофайли до статті
- Alexis Michaud (2006), «Tonal reassociation and rising tonal contours in Naxi», Linguistics of the Tibeto-Burman Area
- Boyd Michailovsky and Alexis Michaud (2006), «Syllabic inventory of a Western Naxi dialect, and correspondence with Joseph F. Rock's transcriptions», Cahiers de Linguistique — Asie Orientale
- Liberty A. Lidz, «A Synopsis of Yongning Na (Mosuo)», The 39th International Conference on Sino-Tibetan Languages and Linguistics University of Washington, Seattle, September 15-17, 2006 [Архівовано 23 березня 2021 у Wayback Machine.]
Посилання[ред. | ред. код]
- Мова насі на Ethnologue: Languages of the World , 15th edition. SIL International.
- Писемність насі на Omniglot: Writing system & languages of the World [Архівовано 21 лютого 2021 у Wayback Machine.]
|
|
Це незавершена стаття про КНР. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
|
Це незавершена стаття про мову. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |