Насі (мова)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Насі
納西語
Поширена в КНР КНР
Регіон Юньнань, Тибет
Етнічність насі, мосуо
Носії 310 000 осіб
Писемність донгба, ґеба, абетка Фрейзера, латинська абетка
Класифікація

сино-тибетські мови

Офіційний статус
Коди мови
ISO 639-3 nbf і nxq

Насі — мова, що поширена на південному заході Китаю, якою розмовляють представники народу насі, а також низка менших етнічних груп, включених урядом КНР в їх склад, таких як мосуо, малімаса та ін. Насі належить до лоло-бірманської гілки тибето-бірманських мов, формуючи в їхньому складі власну групу.

Загальні відомості[ред. | ред. код]

Загальна кількість носіїв — 308 839 осіб (за переписом 2000 року). Поширена мова переважно в провінції Юньнань: в Юйлун-Насіському автономному повіті (200 тисяч осіб), менше — в повітах Вейсі, Шангрі-Ла, Нінлан, Дечен, Юншен, Хецін, Цзяньчуань, і Ланьпін. А також в повітах Яньбянь (Паньчжихуа), Яньюань і Мулі (Ляншань-Їська автономна префектура) провінції Сичуань і в повіті Маркам Тибетського автономного району .

Мова активно використовується серед всіх верств і вікових груп населення, ведеться викладання в початковій школі, видаються газети і художня література, ведуться теле- і радіопередачі.

Як друга мова використовується частиною представників народів лісу[1], пумі[2], бай[3], а також дуже незначною частиною тибетців.[4]

Писемність[ред. | ред. код]

Абетка Фрейзера для мови насі

Історично у насі існувало дві писемності — піктографічна донгба і складова — геба.

Донгба включає 1400—2000 символів, 90 % яких представляли піктограми, незначна кількість знаків несло суто фонетичне навантаження. Ця писемність використовувалася жерцями для запису сакральних текстів. Залишилося декілька десятків осіб похилого віку, які володіють цією писемністю.

Геба — складова писемність, що включає символи, похідні від китайських ієрогліфів, спрощені піктограми донгба і оригінальні знаки. Символи геба не мали фіксованого прочитання, кожен жрець при записі тексту використовував ті чи інші знаки на свій розсуд.

Абетка Фрейзера — абетка, що створена місіонером Джеймсом Фрейзером для мови лісу. На початку 1930-х років цією абеткою мовою насі було видано низку християнських текстів[5].

Латинська абетка, заснована на піньїні, була введена китайським урядом в 1957 році і реформована в 1982, 1985 і 1999 роках. Характерною рисою є використання приголосних у кінці складу для позначення тонів, на зразок орфографії мяо, хані, чжуан і низки інших мов Китаю. Близько 75 тисяч осіб можуть читати і писати, використовуючи цей алфавіт.

Літера МФА Літера МФА Літера МФА
b [p] g [k] z [ts]
p [ph] k [kh] c [tsh]
bb [mb] gg [ŋ̩g] zz [ndz]
m [m] ng [ŋ̩] s [s]
f [f] h [x] ss [z]
d [t] j [tɕ] zh [tʂ]
t [th] q [tɕh] ch [tʂh]
dd [nd] jj [ndʑ] rh [ndʐ]
n [n] ni [ȵ] sh [ʂ]
l [l] x [ɕ] r [ʐ]

Фінали:

Літера МФА Літера МФА Літера МФА Літера МФА
i [i] a [a] v [v] ui [ui]
u [u] o [o] iai [iæ] uai [uæ]
iu [y] e [ə] ia [ia] ua [ua]
ei [e] er [ər] ie [iə] ue [uə]
ai [æ] ee [ɯ] iei [ie]

Низький висхідний тон позначається буквою f після відповідного складу, високий тон — l, низький тон — q. Середній тон на письмі не позначається[6] .

Синтаксис[ред. | ред. код]

Насі — коренева мова з розвиненою системою класифікаторів. Базовий порядок слів — SOV (підмет — додаток — присудок).

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Ethnologue report for language code: lis. Архів оригіналу за 28 вересня 2012. Процитовано 20 січня 2021.
  2. Ethnologue report for language code: pmj. Архів оригіналу за 25 жовтня 2012. Процитовано 20 січня 2021.
  3. Ethnologue report for language code: bca. Архів оригіналу за 18 жовтня 2012. Процитовано 20 січня 2021.
  4. Ethnologue report for language code: sxg. Архів оригіналу за 25 жовтня 2012. Процитовано 20 січня 2021.
  5. Примеры текстов на языке наси письмом Фрейзера (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 19 січня 2022. Процитовано 20 січня 2021.
  6. [1] — 2012. — P. 37. — ISBN 978-7-5367-5471-3. Архівовано з джерела 13 лютого 2017

Література[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]