Науково-технічна бібліотека ім. Г. І. Денисенка КПІ ім. Ігоря Сікорського

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Бібліотека КПІ
Науково-технічна бібліотека ім. Г.І.Денисенка НТУУ "КПІ".jpg
Країна Flag of Ukraine.svg Україна
Тип Університетська, технічна
Назва на честь Денисенко Григорій Іванович
Частина від Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського»
Розташування Київ
Адреса Київ, Проспект Перемоги, 37
Телефон +38 (044) 204 82 75
Засновано 1898
Зібрання
Обсяг фондів 2 700 000 одиниць зберігання
Доступ і користування
Кількість читачів Понад 32 000 осіб
Інші відомості
Директор Бруй Оксана Миколаївна
Площа приміщень 14 000 квадратний метр
Веб-сайт library.kpi.ua
Сходи у бібліотеці

Науково-технічна бібліотека ім. Г. І. Денисенка Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського» (Бібліотека КПІ) – найбільша технічна університетська бібліотека України, інформаційний та комунікаційний, науковий та культурно-освітній центр університету.  

Заснована в 1898 році, Бібліотека КПІ обслуговує понад 32 тисячі користувачів за рік, з яких 23 тисячі – студенти. Щоденно бібліотеку відвідує від 1300 до 1800 користувачів[1].

Користувачем бібліотеки може стати кожен, хто має потребу в її ресурсах та послугах.

Історія[ред. | ред. код]

Хол бібліотеки

У 1898 році в Київському політехнічному інституті імені імператора Олександра II було засновано Фундаментальну бібліотеку. Її першим директором і бібліотекарем в одній особі став майбутній академік Української Академії Наук Микола Федотович Біляшівський – відомий історик, етнограф і археолог. За час його роботи (1898 – 1902 рр.) бібліотеку було укомплектовано необхідною науковою і навчально-педагогічною літературою, а зв`язки, які він мав з вітчизняними та зарубіжними книжковими фірмами, забезпечували постійне поповнення бібліотечних фондів новими надходженнями.

У складні часи революційних подій і громадянської війни 1917-1921 рр. бібліотека  практично не отримувала коштів на книжкові придбання, але роботу не припиняла. З 1922 року комплектування фонду бібліотеки поліпшується. Поступово відновлюються міжнародні зв`язки. Протягом кількох років, з 1922 по 1929 рр. працівники бібліотеки, проводять значну роботу по впорядкуванню фондів, згідно з міжнародною бібліотечною системою. До кінця 20-х років, Бібліотека КПІ стає потужною технічною бібліотекою, фонд якої включає класичні твори з математики, фізики, хімії, інженерної справи, філософії.

В 30-х роках відбувається значне розширення бібліотеки. Саме в цей період в бібліотеці з`являються відділи науково-технічної літератури, періодики, окремо був створений відділ технічної документації. Створюються відділи соціально-економічної літератури та бібліографії, відділ комплектування і опрацювання літератури. В 1941 році Бібліотека КПІ визнана однією з найкращих серед бібліотек вищих навчальних закладів республіки.

Найважчим в історії бібліотеки став період 1941-1943 рр. Другої світової війни. Бібліотеку не встигли евакуювати, вона залишилась в Києві і була частково зруйнована і розкрадена. Багато цінних книг було вивезено до Німеччини та Австрії. Загалом, за період окупації бібліотека втратила 144843 примірників видань.

В другій половині листопада 1943 року  роботу бібліотеки  було відновлено.

1 жовтня 1944 року, разом з початком занять в КПІ, в хімічному корпусі, який найменше постраждав від руйнувань, було відкрито філіал і абонемент бібліотеки.

Подальший бурхливий розвиток КПІ, відкриття нових факультетів та філіалів інституту сприяло розвитку бібліотеки. В 1965 році бібліотека отримала статус науково-технічної.

З 1980 року бібліотека обслуговує користувачів в новому приміщенні, збудованому в центрі кампусу університету – на площі Знань.

Спеціалізований корпус бібліотеки, споруджений за ініціативою ректора КПІ Г. Денисенка, авторським колективом КНДІЕП (Київського науково-дослідного інституту експериментального проектування) у співпраці зі співробітниками КПІ. Автори проекту - архітектори В. Лиховодов (керівник), А. Зиков, В. Кісейко, інж. Д. Ганелин за участю Г. Денисенко, Є. Назаренко, В. Сидоренко та ін. Об'єм споруди - понад 56 тис. куб. м, загальна площа - 13869 кв. м, з них корисна - 10533 кв. м, площа книгосховища (на 2,5 млн.томів ) - 4141 кв. м. Загальна форма будівлі наближена до паралелепіпеда. Південну частину займає восьмиповерхове книгосховище, північну - бібліотечні приміщення. [2]

Будівля науково-технічної бібліотеки є вдалим зразком синтезу архітектури і монументально-декоративного мистецтва кін. 1970-х - поч. 1980-х рр.

В дні святкування 100-річчя КПІ Вчена рада університету присвоїла бібліотеці ім'я Григорія Івановича Денисенка.

Сьогодні бібліотека КПІ активно розвивається, має чітку стратегію, яка визначає візію, місію та цінності, а також цілі та ініціативи, необхідні для їх досягнення, за чотирма основними стратегічними напрямами: навчання і розвиток, процеси, клієнти та фінанси.

Стратегічна ідея[ред. | ред. код]

Стратегія розвитку Науково-технічної бібліотеки КПІ ім. Ігоря Сікорського: 2017-2020 рр.:

Візія

Ким ми хочемо бути

Бібліотека КПІ – процесно-орієнтований інтелектуальний, комунікаційний, інноваційний центр, визнаний університетською та фаховою спільнотами, який гнучко реагує на постійно змінні потреби та очікування клієнтів.

  • «процесно-орієнтованість» – управління та організація роботи Бібліотеки орієнтована на процеси і проекти, в основі яких – створення цінності для клієнтів
  • «інтелектуальний центр» – знання та ідеї народжуються в Бібліотеці; знання та ідеї народжуються Бібліотекою
  • «комунікаційний центр» – Бібліотека – комфортне фізичне та віртуальне середовище для спілкування користувачів; Бібліотека знаходиться в центрі наукової комунікації університету
  • «інноваційний центр» – бібліотекарі постійно досліджують, навчаються, освоюють, впроваджують та поширюють інновації

Місія

Для чого ми існуємо – що ми робимо, для кого і яким чином

Задля інтегрування КПІ в світовий науково-освітній простір створити і розвивати для дослідників університету середовище, що сприяє дослідженню, навчанню та викладанню, через якісний інформаційний супровід, сервісність та комфортний фізичний і віртуальний простір.

Цінності

У що ми віримо й на що орієнтуємося у досягненні мети та щоденній роботі

Сервісність та Відповідальність

  • Ми вважаємо, що кожен користувач Бібліотеки є унікальним і важливим
  • Ми швидко та адекватно реагуємо на запити, потреби та очікування користувачів
  • Ми створюємо та розвиваємо комфортний простір для навчання, дослідження, роботи та взаємодії
  • Ми відповідальні за дотримання наших зобов’язань перед користувачами, за якість наших ресурсів та послуг
  • Ми відповідальні один перед одним

Відкритість та Доступність

  • Ми відкриті та доступні для всіх
  • Наші ресурси та послуги відкриті в часі та просторі
  • Ми відкриті для спілкування із користувачами та колегами

Почуття та Повага

  • Ми любимо те, що ми робимо
  • Ми поважаємо наших користувачів та їхні права і свободи
  • Ми поважаємо та довіряємо один одному

Досконалість та Інноваційність

  • Ми постійно шукаємо й використовуємо всі можливості для вдосконалення нашого професійного рівня
  • Ми завжди вчимося та обмінюємося знаннями
  • Ми досліджуємо і впроваджуємо інновації, щоб покращити вже існуюче та створити краще[3]

Бібліотека в цифрах[ред. | ред. код]

Штат — 140 працівників.

Площа — 14000 м²

Основний фонд бібліотеки — близько 2700 000 одиниць зберігання, з них:

  • рідкісних та цінних видань – понад 6 400 примірників
  • книг – понад 2 000 000 примірників
  • періодичних видань – понад 500 000 примірників
  • електронних ресурсів у передплачених наукових базах даних – понад 300 000 назв
  • дисертацій – 6000 документів
  • авторефератів дисертацій – 12000 примірників
  • звіти про наково-дослідні роботи університету – 5000 документів.

Кількість користувачів – понад 32 000 осіб, з яких 23 000 студенти.

Відвідувань за рік – близько 750 000.

Відвідувань за рік веб-ресурсів бібліотеки – понад 350 000.

Фонди[ред. | ред. код]

Основний Фонд бібліотеки налічує близько 2 700 000 одиниць зберігання, що розподілені за наступними фондами:

Фонд науково-технічної літератури[ред. | ред. код]

У фонді зібрана література за наступними розділами:

  • Наука та знання в цілому
  • Кібернетика
  • Математика та природничі науки
  • Прикладні науки. Медицина. Техніка
  • Хімічна технологія, хімічна промисловість і споріднені галузі
  • Галузі промисловості та ремесла
  • Будівельна промисловість
  • Геометричне креслення. Технічне креслення

Фонд соціально-економічної, гуманітарної та художньої літератури[ред. | ред. код]

У фонді зібрана література за наступними розділами:

  • Менеджмент (Вивчення проблем організації)
  • Культура
  • Загальні енциклопедії
  • Організація та інші типи об’єднання
  • Музеї. Постійні виставки. Науково-технічна бібліотека ім. Г.І. Денисенка Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського»
  • Бібліотечна справа
  • Документація. Книги. Письменництво. Авторство
  • Системи письма і писемності
  • Газети. Преса
  • Раритети і рідкісні книги
  • Філософія. Психологія
  • Релігія. Теологія
  • Суспільні науки
  • Сільське господарство. Лісове господарство. Землеробство. Тваринництво. Полювання. Мисливство. Рибне господарство
  • Типи комунально-побутових господарств та домашнє господарство
  • Керування підприємствами. Менеджмент. Організація виробництва, торгівлі та транспорту, зв’язку, поліграфії
  • Аналітичне малювання
  • Художні промисли. Декоративно-прикладне мистецтво
  • Фотографія, кінематографія
  • Музика
  • Мова. Мовознавство. Художня література. Літературознавство
  • Географія. Біографії. Історія

Фонд періодичних видань[ред. | ред. код]

Об’єднує періодичні видання з усіх галузей знань.

Видання за останні 5 років знаходяться у відкритому доступі.

Фонд нормативно-технічних та неопублікованих документів[ред. | ред. код]

До фонду входять нормативно-технічні та патентні документи, а також неопубліковані наукові документи: дисертації та автореферати дисертацій, звіти з науково-дослідних робіт:

  • Фонд технічної та патентної документації налічує 78 519 примірників.
  • Фонд неопублікованих документів – 23 351примірник.

Фонд рідкісних та цінних видань[ред. | ред. код]

До Фонду входять документи (друковані та рукописні і машинописні літографовані) до 1945 р. включно. Фонд рідкісних та цінних видань зберігає багато книжкових пам'яток, що яскраво відображають історію розвитку вітчизняної та зарубіжної науки і техніки. Серед них унікальні книжкові видання – окремі курси з технічних дисциплін, багатотомні збірки наукових праць, рідкісні підручники початку ХІХ ст., роботи вітчизняних і світових класиків науки і техніки, біографічні словники, довідкові видання. А також періодичні видання – журнали, наукові вісники, записки різних наукових організацій та ін.

До складу фонду входять іноземні та вітчизняні стародруки, серед яких видання до 1830 років: «Основи хімії» нідерландського лікаря і вченого Германа Бургаве 1732 року, роботи з прикладної хімії французького хіміка та державного діяча Ж. А. Шапталя «Elemens de chymie» 1796 року, «Chimie appliquée aux arts» 1807 року, твори видатного шведського хіміка і фармацевта, першовідкривача багатьох неорганічних та органічних речовин К. В. Шеєле «Opuscula chemica et physica» 1788 року. Унікальним є багатотомне видання «Dictionnaire technologique, ou nouveau dictionnaire universel des arts et métiers, et de l'économie industrielle et commerciale», яке було надруковане протягом 1822-1829 рр. у Франції, що дає уявлення про розвиток технологій та ремесел на початку ХІХ ст.

Унікальною в колекції бібліотеки є робота Бернара Белідора «Architecture hydraulique, ou L'art de conduire, d'élever et de ménager les eaux pour les différens besoins de la vie» 1819 року – зібрання знань в галузі практичної й прикладної механіки. Ця книга вважається і одним з перших в Європі довідників з інженерної справи з ґрунтовною теоретичною базою.

Окрім видань технічного напрямку, у фонді представлено літературу з питань архітектури і мистецтва, художні твори та мемуари. Наприклад, двотомник «Руководство к истории искусств» німецького вченого Франца Куглера та «История живописи» Олександра Бенуа.

Від початку формування бібліотеки до фонду надходила велика кількість періодичних видань ХІХ- поч. ХХ століття. Зокрема, тут зберігається один з перших технічних журналів Європи «Polytedinische Journal» («Політехнічний журнал») – з 1822 по 1899 років. Протягом всього ХІХ століття він був важливим джерелом технічних знань, культури і технологій. Фонд налічує 6 400 примірників. Документи зібрані в читальній залі № 2 та Залі історії Київської політехніки.

Електронні ресурси[ред. | ред. код]

Електронний архів ElAKRI[ред. | ред. код]

Відкритий електронний архів наукових та освітніх матеріалів Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут» – ElAKRI (Electronic Archive of Kyiv Polytechnic Institute) – накопичує, зберігає, розповсюджує та забезпечує довоготривалий, постійний та надійний доступ через Інтернет до наукових та освітніх матеріалів професорсько-викладацького складу, співробітників, студентів, аспірантів та докторантів КПІ ім. Ігоря Сікорського.

Завдання ELAKPI:

  • Створення організаційної, технічної, інформаційної інфраструктури ElAKPI для розвитку та поширення наукових та освітніх матеріалів університету у відкритому доступі
  • Інтеграція до міжнародного середовища наукових та освітніх розробок КПІ ім. Ігоря Сікорського через відкритий доступ та розширення аудиторії користувачів (науковців, студентів, викладачів, інформаційних працівників України та світу), а також підвищення рейтингу університету та цитованості його дослідників
  • Розширення електронної складової наукового та навчального процесів КПІ ім. Ігоря Сікорського через накопичення, збереження, розповсюдження та забезпечення довготривалого, постійного та надійного доступу до наукових та освітніх матеріалів професорсько-викладацького складу, працівників, студентів, аспірантів та докторантів університету
  • Забезпечення середовища, що дозволяє науковим підрозділам КПІ ім. Ігоря Сікорського, працівникам, студентам, аспірантам та докторантам, легко розміщувати результати власних наукових досліджень та освітні матеріали в електронній формі у надійний архів, забезпечувати доступ в мережі Інтернет та підтримувати відкритий доступ до їхніх наукових досліджень.

Електронний каталог[ред. | ред. код]

Основний фонд бібліотеки представлено через електронний каталог (ЕК). Це база даних, яка представляє фонд бібліотеки на твердих носіях, відображає наявність та місце знаходження примірників у бібліотеці, умови користування ними. В ЕК також частково представлено електронні ресурси віддаленого доступу, зокрема електронні версії документів, розміщені в ElAKPI – відкритому електронному архіві наукових та освітніх матеріалів КПІ ім. Ігоря Сікорського.

Рік заснування – 1987.

Програмне забезпечення – інтегрована бібліотечна система ALEPH 500 (Ex Libris Ltd.).

Мова інтерфейсу – українська, англійська.

Засоби лінгвістичного забезпечення каталогу – Комунікативний формат MARC 21 для бібліографічних даних; ДСТУ ГОСТ 7.1:2006 «Бібліографічний запис, бібліографічний опис. Загальні вимоги та правила складання»; Універсальна десяткова класифікація (УДК); предметні рубрики.

Кількість записів (на 1.1.2018) – 588 718.

Для користувачів ЕК доступний в інтернет в режимі 24/7 через WEB-OPAC http://opac.kpi.ua/

Центр інформаційної підтримки освіти та досліджень[ред. | ред. код]

Одна з пріоритетних стратегічних цілей Бібліотеки – якісний інформаційний супровід дослідників Університету для інтегрування КПІ ім. Ігоря Сікорського в світовий науково-освітній простір. Для реалізації цілі створено Центр інформаційної підтримки освіти та досліджень, що надає послуги та підтримує ресурси, спрямовані на сприяння публікаційній активності та підвищення репутації як окремих дослідників, так і Університету в цілому[4].

У Центрі завжди можна отримати консультації щодо:

  • пошуку освітньої та наукової інформації для організації навчальної та дослідницької діяльності
  • користування освітніми та науковими веб-ресурсами та сервісами
  • забезпечення належної ідентифікації дослідників у міжнародному науковому просторі
  • створення/актуалізації представництв вчених на веб-платформах – осередках наукової комунікації
  • вибору видання для опублікування результатів досліджень
  • оформлення публікацій відповідно до вимог вітчизняних та міжнародних видань: визначення УДК, дотримання структури наукової статті, оформлення бібліографічних посилань та складання списків літератури до статті, визначення ключових слів, транслітерація прізвища автора тощо.

Освітній простір для змістовного дозвілля[ред. | ред. код]

Бібліотека розвивається як відкритий освітній простір, що спонукає до творення нових ідей, пропонує ресурси та сервіси не лише для навчання, викладання та дослідження, а й для спілкування, змістовного дозвілля та розвитку творчої особистості. Щороку в бібліотеці проходить понад 300 винахідницьких, науково-популярних, культурно-просвітницьких, мистецьких заходів, що допомагають стати успішними, набути лідерських та бізнесових навичок, просувати та практично реалізовувати свої ідеї, винаходи та розробки.

Арт-об’єкти[ред. | ред. код]

Маятник Фуко[ред. | ред. код]

В приміщенні бібліотеки встановлено Маятник Фуко, урочисте відкриття якого відбулося 24 лютого 2011 року. Прилад просто і доступно демонструє факт обертання Землі навколо своєї вісі, таким чином підтверджуючи геліоцентричну теорію Миколи Коперніка, дослідження і висновки Галілео Галілея та інших видатних фізиків і астрономів минулого і сучасності.

Довжина підвісу маятника – 22 м, вага кулі – 43 кг, діаметр кулі – 28 см.

Портретна галерея «Українці в світі»[ред. | ред. код]

На чотирьох поверхах бібліотеки, в холах та залах, представлено портретну галерею видатних українців, що здійснили помітний внесок в розвиток світової цивілізації, та чиї здобутки у сфері державотворення, науки і культури виходять за межі України.

Портретна галерея налічує понад 800 портретів відомих українців, з періоду Київської Русі до сьогодення, чиї здобутки та досягнення були визнані не лише в Україні, а й в світі. Це – історичні та духовні діячі, науковці, державотворці, філософи, що проживали та творили як в Україні, так і за її межами, але генетично вважали себе українцями.

Портретна галерея була створена в рамках проекту «Українці в світі», основним завданням якого – зібрати і зберегти цінні постаті національної історії України та їхній внесок в розвиток світової цивілізації.

Кожного дня студенти, науковці, та кияни – відвідувачі бібліотеки, мають змогу вдивлятися в портрети співвітчизників-українців, що в різні періоди часу внесли видатний вклад в розвиток світової культури, та усвідомлювати і шанувати надбання української нації.

Монументально-декоративні розписи в холах Бібліотеки КПІ[ред. | ред. код]

Чотири поверхи бібліотеки прикрашені монументально-декоративними композиціями, що мають однойменну назву «Людина і природа». Вони створені в 1978-1981 рр. знаменитим українським художником-монументалістом Володимиром Івановичем Пасивенком – лауреатом Державної премії ім.Т. Г. Шевченка. В них через своєрідну метафоричність авторського бачення відтворено багатоманіття природного світу, а стилістика перетлумачує образи українського поетичного кіно, мексиканського муралізму, естетику гіперреалізму. Кожному з чотирьох поверхів Бібліотеки присвячена одна з стихій: перший поверх – «Людина і вогонь», другий – «Людина і вода», третій – «Людина і земля», четвертий – «Людина і небо». Лейтмотивом розписів є роздуми про гармонію взаємовідносин людини з природою в епоху науково-технічного прогресу.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Звіт про роботу Науково-технічної бібліотеки КПІ ім. Ігоря Сікорського за 2017 рік. 
  2. Лиховодов В. І. Корпус Науково-технічної бібліотеки КПІ. 
  3. Стратегія розвитку Науково-технічної бібліотеки КПІ ім. Ігоря Сікорського: 2017-2020 рр. 
  4. Дослідникам: консультації. 

[1]

Посилання[ред. | ред. код]

  • Стратегія розвитку Науково-технічної бібліотеки КПІ ім. Ігоря Сікорського: 2017-2020 рр.