Науково-технічна бібліотека ім. Г. І. Денисенка КПІ ім. Ігоря Сікорського

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Бібліотека КПІ
Науково-технічна бібліотека ім. Г.І.Денисенка НТУУ "КПІ".jpg
50°26′58″ пн. ш. 30°27′22″ сх. д. / 50.44970600002777417° пн. ш. 30.45617600002777792° сх. д. / 50.44970600002777417; 30.45617600002777792Координати: 50°26′58″ пн. ш. 30°27′22″ сх. д. / 50.44970600002777417° пн. ш. 30.45617600002777792° сх. д. / 50.44970600002777417; 30.45617600002777792
Країна: Flag of Ukraine.svg Україна
Тип: Університетська, технічна
Назва на честь: Денисенко Григорій Іванович
Складова Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського»
Розташування Київ
Адреса Київ, Проспект Перемоги, 37
Телефон +38 (044) 204 82 75
Заснована 1898
Фонди: 2 700 000 одиниць зберігання
Читачів: Понад 32 000 осіб
Директор: Бруй Оксана Миколаївна
Площа приміщень: 14 000 квадратний метр
Сайт: library.kpi.ua

Сходи у бібліотеці

Науково-технічна бібліотека ім. Г. І. Денисенка Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського» (Бібліотека КПІ) — найбільша технічна університетська бібліотека України, інформаційний та комунікаційний, науковий та культурно-освітній центр університету.  

Заснована в 1898 році, Бібліотека КПІ обслуговує понад 32 тисячі користувачів за рік, з яких 23 тисячі — студенти. Щоденно бібліотеку відвідує від 1300 до 1800 користувачів[1].

Користувачем бібліотеки може стати кожен, хто має потребу в її ресурсах та послугах.

Історія[ред. | ред. код]

Хол бібліотеки

У 1898 році в Київському політехнічному інституті імені імператора Олександра II було засновано Фундаментальну бібліотеку. Її першим директором і бібліотекарем в одній особі став майбутній академік Української Академії Наук Микола Федотович Біляшівський — відомий історик, етнограф і археолог. За час його роботи (1898—1902 рр.) бібліотеку було укомплектовано необхідною науковою і навчально-педагогічною літературою, а зв'язки, які він мав з вітчизняними та зарубіжними книжковими фірмами, забезпечували постійне поповнення бібліотечних фондів новими надходженнями.

У складні часи революційних подій і громадянської війни 1917—1921 рр. бібліотека  практично не отримувала коштів на книжкові придбання, але роботу не припиняла. З 1922 року комплектування фонду бібліотеки поліпшується. Поступово відновлюються міжнародні зв'язки. Протягом кількох років, з 1922 по 1929 рр. працівники бібліотеки, проводять значну роботу по впорядкуванню фондів, згідно з міжнародною бібліотечною системою. До кінця 20-х років, Бібліотека КПІ стає потужною технічною бібліотекою, фонд якої включає класичні твори з математики, фізики, хімії, інженерної справи, філософії.

В 30-х роках відбувається значне розширення бібліотеки. Саме в цей період в бібліотеці з'являються відділи науково-технічної літератури, періодики, окремо був створений відділ технічної документації. Створюються відділи соціально-економічної літератури та бібліографії, відділ комплектування і опрацювання літератури. В 1941 році Бібліотека КПІ визнана однією з найкращих серед бібліотек вищих навчальних закладів республіки.

Найважчим в історії бібліотеки став період 1941—1943 рр. Другої світової війни. Бібліотеку не встигли евакуювати, вона залишилась в Києві і була частково зруйнована і розкрадена. Багато цінних книг було вивезено до Німеччини та Австрії. Загалом, за період окупації бібліотека втратила 144843 примірників видань.

В другій половині листопада 1943 року  роботу бібліотеки  було відновлено.

1 жовтня 1944 року, разом з початком занять в КПІ, в хімічному корпусі, який найменше постраждав від руйнувань, було відкрито філіал і абонемент бібліотеки.

Подальший бурхливий розвиток КПІ, відкриття нових факультетів та філіалів інституту сприяло розвитку бібліотеки. В 1965 році бібліотека отримала статус науково-технічної.

З 1980 року бібліотека обслуговує користувачів в новому приміщенні, збудованому в центрі кампусу університету — на площі Знань.

Спеціалізований корпус бібліотеки, споруджений за ініціативою ректора КПІ Г. Денисенка, авторським колективом КНДІЕП (Київського науково-дослідного інституту експериментального проектування) у співпраці зі співробітниками КПІ. Автори проекту — архітектори В. Лиховодов (керівник), А. Зиков, В. Кісейко, інж. Д. Ганелин за участю Г. Денисенко, Є. Назаренко, В. Сидоренко та ін. Об'єм споруди — понад 56 тис. куб. м, загальна площа — 13869 кв. м, з них корисна — 10533 кв. м, площа книгосховища (на 2,5 млн.томів) — 4141 кв. м. Загальна форма будівлі наближена до паралелепіпеда. Південну частину займає восьмиповерхове книгосховище, північну — бібліотечні приміщення.[2]

Будівля науково-технічної бібліотеки є вдалим зразком синтезу архітектури і монументально-декоративного мистецтва кін. 1970-х — поч. 1980-х рр.

В дні святкування 100-річчя КПІ Вчена рада університету присвоїла бібліотеці ім'я Григорія Івановича Денисенка.

Сьогодні бібліотека КПІ активно розвивається, має чітку стратегію, яка визначає візію, місію та цінності, а також цілі та ініціативи, необхідні для їх досягнення, за чотирма основними стратегічними напрямами: навчання і розвиток, процеси, клієнти та фінанси.

Стратегічна ідея[ред. | ред. код]

Стратегія розвитку Науково-технічної бібліотеки КПІ ім. Ігоря Сікорського: 2017-2020 рр.:

Візія

Ким ми хочемо бути

Бібліотека КПІ — процесно-орієнтований інтелектуальний, комунікаційний, інноваційний центр, визнаний університетською та фаховою спільнотами, який гнучко реагує на постійно змінні потреби та очікування клієнтів.

  • «процесно-орієнтованість» — управління та організація роботи Бібліотеки орієнтована на процеси і проекти, в основі яких — створення цінності для клієнтів
  • «інтелектуальний центр» — знання та ідеї народжуються в Бібліотеці; знання та ідеї народжуються Бібліотекою
  • «комунікаційний центр» — Бібліотека — комфортне фізичне та віртуальне середовище для спілкування користувачів; Бібліотека знаходиться в центрі наукової комунікації університету
  • «інноваційний центр» — бібліотекарі постійно досліджують, навчаються, освоюють, впроваджують та поширюють інновації

Місія

Для чого ми існуємо — що ми робимо, для кого і яким чином

Задля інтегрування КПІ в світовий науково-освітній простір створити і розвивати для дослідників університету середовище, що сприяє дослідженню, навчанню та викладанню, через якісний інформаційний супровід, сервісність та комфортний фізичний і віртуальний простір.

Цінності

У що ми віримо й на що орієнтуємося у досягненні мети та щоденній роботі

Сервісність та Відповідальність

  • Ми вважаємо, що кожен користувач Бібліотеки є унікальним і важливим
  • Ми швидко та адекватно реагуємо на запити, потреби та очікування користувачів
  • Ми створюємо та розвиваємо комфортний простір для навчання, дослідження, роботи та взаємодії
  • Ми відповідальні за дотримання наших зобов'язань перед користувачами, за якість наших ресурсів та послуг
  • Ми відповідальні один перед одним

Відкритість та Доступність

  • Ми відкриті та доступні для всіх
  • Наші ресурси та послуги відкриті в часі та просторі
  • Ми відкриті для спілкування із користувачами та колегами

Почуття та Повага

  • Ми любимо те, що ми робимо
  • Ми поважаємо наших користувачів та їхні права і свободи
  • Ми поважаємо та довіряємо один одному

Досконалість та Інноваційність

  • Ми постійно шукаємо й використовуємо всі можливості для вдосконалення нашого професійного рівня
  • Ми завжди вчимося та обмінюємося знаннями
  • Ми досліджуємо і впроваджуємо інновації, щоб покращити вже існуюче та створити краще[3]

Бібліотека в цифрах[ред. | ред. код]

Штат — 140 працівників.

Площа — 14000 м²

Основний фонд бібліотеки — близько 2 600 000 одиниць зберігання, з них:

  • рідкісних та цінних видань — понад 7 866 примірників
  • книг — понад 1 790 320 примірників
  • періодичних видань — понад 500 000 примірників
  • електронних ресурсів у передплачених наукових базах даних — понад 300 000 назв
  • дисертацій — 6 192 документів
  • авторефератів дисертацій — 13 530 примірників
  • звіти про наково-дослідні роботи університету — 3 995 документів.

Кількість користувачів — понад 33 000 осіб, з яких 23 000 студенти.

Відвідувань за рік — близько 407 677.

Відвідувань за рік веб-ресурсів бібліотеки — понад 340 000.

Фонди[ред. | ред. код]

Основний Фонд бібліотеки налічує близько 2 600 000 одиниць зберігання, що розподілені за наступними фондами:

Фонд науково-технічної літератури[ред. | ред. код]

У фонді зібрана література за наступними розділами:

  • Наука та знання в цілому
  • Кібернетика
  • Математика та природничі науки
  • Прикладні науки. Медицина. Техніка
  • Хімічна технологія, хімічна промисловість і споріднені галузі
  • Галузі промисловості та ремесла
  • Будівельна промисловість
  • Геометричне креслення. Технічне креслення

Фонд соціально-економічної, гуманітарної та художньої літератури[ред. | ред. код]

У фонді зібрана література за наступними розділами:

  • Менеджмент (Вивчення проблем організації)
  • Культура
  • Загальні енциклопедії
  • Організація та інші типи об'єднання
  • Музеї. Постійні виставки. Науково-технічна бібліотека ім. Г. І. Денисенка Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського»
  • Бібліотечна справа
  • Документація. Книги. Письменництво. Авторство
  • Системи письма і писемності
  • Газети. Преса
  • Раритети і рідкісні книги
  • Філософія. Психологія
  • Релігія. Теологія
  • Суспільні науки
  • Сільське господарство. Лісове господарство. Землеробство. Тваринництво. Полювання. Мисливство. Рибне господарство
  • Типи комунально-побутових господарств та домашнє господарство
  • Керування підприємствами. Менеджмент. Організація виробництва, торгівлі та транспорту, зв'язку, поліграфії
  • Аналітичне малювання
  • Художні промисли. Декоративно-прикладне мистецтво
  • Фотографія, кінематографія
  • Музика
  • Мова. Мовознавство. Художня література. Літературознавство
  • Географія. Біографії. Історія

Фонд періодичних видань[ред. | ред. код]

Об'єднує періодичні видання з усіх галузей знань.

Видання за останні 5 років знаходяться у відкритому доступі.

Фонд нормативно-технічних та неопублікованих документів[ред. | ред. код]

До фонду входять нормативно-технічні та патентні документи, а також неопубліковані наукові документи: дисертації та автореферати дисертацій, звіти з науково-дослідних робіт:

  • Фонд технічної та патентної документації налічує 78 519 примірників.
  • Фонд неопублікованих документів — 23 351примірник.

Фонд рідкісних та цінних видань[ред. | ред. код]

До Фонду входять документи (друковані та рукописні і машинописні літографовані) до 1945 р. включно. Фонд рідкісних та цінних видань зберігає багато книжкових пам'яток, що яскраво відображають історію розвитку вітчизняної та зарубіжної науки і техніки. Серед них унікальні книжкові видання — окремі курси з технічних дисциплін, багатотомні збірки наукових праць, рідкісні підручники початку ХІХ ст., роботи вітчизняних і світових класиків науки і техніки, біографічні словники, довідкові видання. А також періодичні видання — журнали, наукові вісники, записки різних наукових організацій та ін.

До складу фонду входять іноземні та вітчизняні стародруки, серед яких видання до 1830 років: «Основи хімії» нідерландського лікаря і вченого Германа Бургаве 1732 року, роботи з прикладної хімії французького хіміка та державного діяча Ж. А. Шапталя «Elemens de chymie» 1796 року, «Chimie appliquée aux arts» 1807 року, твори видатного шведського хіміка і фармацевта, першовідкривача багатьох неорганічних та органічних речовин К. В. Шеєле «Opuscula chemica et physica» 1788 року. Унікальним є багатотомне видання «Dictionnaire technologique, ou nouveau dictionnaire universel des arts et métiers, et de l'économie industrielle et commerciale», яке було надруковане протягом 1822—1829 рр. у Франції, що дає уявлення про розвиток технологій та ремесел на початку ХІХ ст.

Унікальною в колекції бібліотеки є робота Бернара Белідора «Architecture hydraulique, ou L'art de conduire, d'élever et de ménager les eaux pour les différens besoins de la vie» 1819 року — зібрання знань в галузі практичної й прикладної механіки. Ця книга вважається і одним з перших в Європі довідників з інженерної справи з ґрунтовною теоретичною базою.

Окрім видань технічного напрямку, у фонді представлено літературу з питань архітектури і мистецтва, художні твори та мемуари. Наприклад, двотомник «Руководство к истории искусств» німецького вченого Франца Куглера та «История живописи» Олександра Бенуа.

Від початку формування бібліотеки до фонду надходила велика кількість періодичних видань ХІХ- поч. ХХ століття. Зокрема, тут зберігається один з перших технічних журналів Європи «Polytedinische Journal» («Політехнічний журнал») — з 1822 по 1899 років. Протягом всього ХІХ століття він був важливим джерелом технічних знань, культури і технологій. Фонд налічує 6 400 примірників. Документи зібрані в читальній залі № 2 та Залі історії Київської політехніки.

Електронні ресурси[ред. | ред. код]

Електронний архів ElAKRI[ред. | ред. код]

Відкритий електронний архів наукових та освітніх матеріалів Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут» — ElAKRI (Electronic Archive of Kyiv Polytechnic Institute) — накопичує, зберігає, розповсюджує та забезпечує довоготривалий, постійний та надійний доступ через Інтернет до наукових та освітніх матеріалів професорсько-викладацького складу, співробітників, студентів, аспірантів та докторантів КПІ ім. Ігоря Сікорського.

Завдання ELAKPI:

  • Створення організаційної, технічної, інформаційної інфраструктури ElAKPI для розвитку та поширення наукових та освітніх матеріалів університету у відкритому доступі
  • Інтеграція до міжнародного середовища наукових та освітніх розробок КПІ ім. Ігоря Сікорського через відкритий доступ та розширення аудиторії користувачів (науковців, студентів, викладачів, інформаційних працівників України та світу), а також підвищення рейтингу університету та цитованості його дослідників
  • Розширення електронної складової наукового та навчального процесів КПІ ім. Ігоря Сікорського через накопичення, збереження, розповсюдження та забезпечення довготривалого, постійного та надійного доступу до наукових та освітніх матеріалів професорсько-викладацького складу, працівників, студентів, аспірантів та докторантів університету
  • Забезпечення середовища, що дозволяє науковим підрозділам КПІ ім. Ігоря Сікорського, працівникам, студентам, аспірантам та докторантам, легко розміщувати результати власних наукових досліджень та освітні матеріали в електронній формі у надійний архів, забезпечувати доступ в мережі Інтернет та підтримувати відкритий доступ до їхніх наукових досліджень.

Електронний каталог[ред. | ред. код]

Основний фонд бібліотеки представлено через електронний каталог (ЕК). Це база даних, яка представляє фонд бібліотеки на твердих носіях, відображає наявність та місце знаходження примірників у бібліотеці, умови користування ними. В ЕК також частково представлено електронні ресурси віддаленого доступу, зокрема електронні версії документів, розміщені в ElAKPI — відкритому електронному архіві наукових та освітніх матеріалів КПІ ім. Ігоря Сікорського.

Рік заснування — 1987.

Програмне забезпечення — інтегрована бібліотечна система ALEPH 500 (Ex Libris Ltd.).

Мова інтерфейсу — українська, англійська.

Засоби лінгвістичного забезпечення каталогу — Комунікативний формат MARC 21 для бібліографічних даних; ДСТУ ГОСТ 7.1:2006 «Бібліографічний запис, бібліографічний опис. Загальні вимоги та правила складання»; Універсальна десяткова класифікація (УДК); предметні рубрики.

Кількість записів (на 1.1.2018) — 588 718.

Для користувачів ЕК доступний в інтернет в режимі 24/7 через WEB-OPAC http://opac.kpi.ua/

Центр інформаційної підтримки освіти та досліджень[ред. | ред. код]

Одна з пріоритетних стратегічних цілей Бібліотеки — якісний інформаційний супровід дослідників Університету для інтегрування КПІ ім. Ігоря Сікорського в світовий науково-освітній простір. Для реалізації цілі створено Центр інформаційної підтримки освіти та досліджень, що надає послуги та підтримує ресурси, спрямовані на сприяння публікаційній активності та підвищення репутації як окремих дослідників, так і Університету в цілому[4].

У Центрі завжди можна отримати консультації щодо:

  • пошуку освітньої та наукової інформації для організації навчальної та дослідницької діяльності
  • користування освітніми та науковими веб-ресурсами та сервісами
  • забезпечення належної ідентифікації дослідників у міжнародному науковому просторі
  • створення/актуалізації представництв вчених на веб-платформах — осередках наукової комунікації
  • вибору видання для опублікування результатів досліджень
  • оформлення публікацій відповідно до вимог вітчизняних та міжнародних видань: визначення УДК, дотримання структури наукової статті, оформлення бібліографічних посилань та складання списків літератури до статті, визначення ключових слів, транслітерація прізвища автора тощо.

Освітній простір для змістовного дозвілля[ред. | ред. код]

Бібліотека розвивається як відкритий освітній простір, що спонукає до творення нових ідей, пропонує ресурси та сервіси не лише для навчання, викладання та дослідження, а й для спілкування, змістовного дозвілля та розвитку творчої особистості. Щороку в бібліотеці проходить понад 300 винахідницьких, науково-популярних, культурно-просвітницьких, мистецьких заходів, що допомагають стати успішними, набути лідерських та бізнесових навичок, просувати та практично реалізовувати свої ідеї, винаходи та розробки.

Арт-об'єкти[ред. | ред. код]

Маятник Фуко[ред. | ред. код]

В приміщенні бібліотеки встановлено Маятник Фуко, урочисте відкриття якого відбулося 24 лютого 2011 року. Прилад просто і доступно демонструє факт обертання Землі навколо своєї вісі, таким чином підтверджуючи геліоцентричну теорію Миколи Коперніка, дослідження і висновки Галілео Галілея та інших видатних фізиків і астрономів минулого і сучасності.

Довжина підвісу маятника — 22 м, вага кулі — 43 кг, діаметр кулі — 28 см.

Портретна галерея «Українці в світі»[ред. | ред. код]

На чотирьох поверхах бібліотеки, в холах та залах, представлено портретну галерею видатних українців, що здійснили помітний внесок в розвиток світової цивілізації, та чиї здобутки у сфері державотворення, науки і культури виходять за межі України.

Портретна галерея налічує понад 800 портретів відомих українців, з періоду Київської Русі до сьогодення, чиї здобутки та досягнення були визнані не лише в Україні, а й в світі. Це — історичні та духовні діячі, науковці, державотворці, філософи, що проживали та творили як в Україні, так і за її межами, але генетично вважали себе українцями.

Портретна галерея була створена в рамках проекту «Українці в світі», основним завданням якого — зібрати і зберегти цінні постаті національної історії України та їхній внесок в розвиток світової цивілізації.

Кожного дня студенти, науковці, та кияни — відвідувачі бібліотеки, мають змогу вдивлятися в портрети співвітчизників-українців, що в різні періоди часу внесли видатний вклад в розвиток світової культури, та усвідомлювати і шанувати надбання української нації.

Монументально-декоративні розписи в холах Бібліотеки КПІ[ред. | ред. код]

Чотири поверхи бібліотеки прикрашені монументально-декоративними композиціями, що мають однойменну назву «Людина і природа». Вони створені в 1978—1981 рр. знаменитим українським художником-монументалістом Володимиром Івановичем Пасивенком — лауреатом Державної премії ім. Т. Г. Шевченка. В них через своєрідну метафоричність авторського бачення відтворено багатоманіття природного світу, а стилістика перетлумачує образи українського поетичного кіно, мексиканського муралізму, естетику гіперреалізму. Кожному з чотирьох поверхів Бібліотеки присвячена одна з стихій: перший поверх — «Людина і вогонь», другий — «Людина і вода», третій — «Людина і земля», четвертий — «Людина і небо». Лейтмотивом розписів є роздуми про гармонію взаємовідносин людини з природою в епоху науково-технічного прогресу.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Звіт про роботу Науково-технічної бібліотеки КПІ ім. Ігоря Сікорського за 2017 рік. 
  2. Лиховодов В. І. Корпус Науково-технічної бібліотеки КПІ. 
  3. Стратегія розвитку Науково-технічної бібліотеки КПІ ім. Ігоря Сікорського: 2017-2020 рр. 
  4. Дослідникам: консультації. Архів оригіналу за 14 травня 2018. 

[1]

Посилання[ред. | ред. код]

  • Стратегія розвитку Науково-технічної бібліотеки КПІ ім. Ігоря Сікорського: 2017-2020 рр.