Науково-технічна бібліотека ім. Г. І. Денисенка КПІ ім. Ігоря Сікорського
Бібліотека КПІ | |
---|---|
![]() | |
50°26′59″ пн. ш. 30°27′23″ зх. д. / 50.449652° пн. ш. 30.456342° зх. д. | |
Країна: |
![]() |
Тип: | Університетська, технічна |
Назва на честь: | Денисенко Григорій Іванович |
Складова | НТУУ КПІ ім. Ігоря Сікорського |
Розташування | Київ |
Адреса | Київ, Проспект Перемоги, 37 |
Заснована | 1898 |
Фонди: | 2 448 656 одиниць зберігання |
Читачів: | Понад 24 000 осіб |
Директор: | Бруй Оксана Миколаївна |
Площа приміщень: | 14 000 квадратний метр |
Сайт: | library.kpi.ua |
![]() |

Науково-технічна бібліотека ім. Г. І. Денисенка Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського» (Бібліотека КПІ) — найбільша технічна університетська бібліотека України, заснована у 1898 році. Інформаційний та комунікаційний, науковий та культурно-освітній центр університету.
У бібліотеці зареєстровано понад 24 тисячі користувачів, з яких 20 тисячі — студенти. Фонд налічує більше 2,4 мільйонів примірників.[1]
Історія[ред. | ред. код]
Цей розділ не містить посилань на джерела. |
У 1898 році в Київському політехнічному інституті імені імператора Олександра II було засновано Фундаментальну бібліотеку. Її першим директором і бібліотекарем в одній особі став майбутній академік Української Академії Наук Микола Федотович Біляшівський — відомий історик, етнограф і археолог. За час його роботи (1898—1902 рр.) бібліотеку було укомплектовано необхідною науковою і навчально-педагогічною літературою, а зв'язки, які він мав з вітчизняними та зарубіжними книжковими фірмами, забезпечували постійне поповнення бібліотечних фондів новими надходженнями [2].
У складні часи революційних подій і громадянської війни 1917—1921 рр. бібліотека практично не отримувала коштів на книжкові придбання, але роботу не припиняла. З 1922 року комплектування фонду бібліотеки поліпшується. Поступово відновлюються міжнародні зв'язки. 1922-1929 рр. працівники бібліотеки проводять значну роботу по впорядкуванню фондів згідно з міжнародною бібліотечною системою [3]. До кінця 20-х років, Бібліотека КПІ стає потужною технічною бібліотекою, фонд якої включає класичні твори з математики, фізики, хімії, інженерної справи, філософії.
В 30-х роках відбувається значне розширення бібліотеки. Саме в цей період в бібліотеці з'являються відділи науково-технічної літератури, періодики, окремо був створений відділ технічної документації. Створюються відділи соціально-економічної літератури та бібліографії, відділ комплектування і опрацювання літератури. В 1941 році Бібліотека КПІ визнана однією з найкращих серед бібліотек вищих навчальних закладів республіки [4].
Найважчим в історії бібліотеки став період 1941—1943 рр. Другої світової війни. Бібліотеку не встигли евакуювати, вона залишилась в Києві і була частково зруйнована і розкрадена. Багато цінних книг було вивезено до Німеччини та Австрії. Загалом, за період окупації бібліотека втратила 144843 примірників видань[5].
В другій половині листопада 1943 року роботу бібліотеки було відновлено.
1 жовтня 1944 року, разом з початком занять в КПІ, в хімічному корпусі, який найменше постраждав від руйнувань, було відкрито філіал і абонемент бібліотеки.
Подальший бурхливий розвиток КПІ, відкриття нових факультетів та філіалів інституту сприяло розвитку бібліотеки. В 1965 році бібліотека отримала статус науково-технічної.
З 1980 року бібліотека обслуговує користувачів в новому приміщенні, збудованому в центрі кампусу університету — на площі Знань.
Спеціалізований корпус бібліотеки, споруджений за ініціативою ректора КПІ Г. Денисенка, авторським колективом Київського науково-дослідного інституту експериментального проектування у співпраці зі співробітниками КПІ. Автори проекту — архітектори В. Лиховодов (керівник), А. Зиков, В. Кісейко, інж. Д. Ганелин. Об'єм споруди — понад 56 тис. куб. м, загальна площа — 13869 кв. м, з них корисна — 10533 кв. м, площа книгосховища (на 2,5 млн.томів) — 4141 кв. м. Загальна форма будівлі наближена до паралелепіпеда. Південну частину займає восьмиповерхове книгосховище, північну — бібліотечні приміщення [6].
Будівля науково-технічної бібліотеки є вдалим зразком синтезу архітектури і монументально-декоративного мистецтва кін. 1970-х — поч. 1980-х рр.
В дні святкування 100-річчя КПІ Вчена рада університету присвоїла бібліотеці ім'я Григорія Івановича Денисенка.
З 2018 року проводиться міжнародна конференція “Стратегії розвитку бібліотек: від стратегії до втілення”, яку бібліотека КПІ організовує разом зі Всеукраїнською громадською організацією «Українська бібліотечна асоціація» (УБА). Залучає учасників з України, Литви, Польщі, Німеччини, Нідерландів, Білорусі, Казахстану. Регулярність проведення - раз на два роки.
Сьогодні бібліотека КПІ активно розвивається, має чітку стратегію [7][8], яка визначає візію, місію та цінності, а також цілі та ініціативи, необхідні для їх досягнення, за чотирма основними стратегічними напрямами: навчання і розвиток, процеси, клієнти та фінанси.
Статистика[ред. | ред. код]
Штат — 112 працівників.
Площа — 14600 м².
Основний фонд бібліотеки — 2 448 656 примірників, з них:
- рідкісних та цінних видань — 8 579
- книг — 1 667 045
- періодичних видань — 584 394
У електронному архіві містяться 39 819 документи.
Кількість користувачів — 24 589 осіб, з яких 20 125 студенти.
Відвідувань за рік — 127 832.
Відвідувань за рік вебресурсів бібліотеки — 7 090 925.
Фонди[ред. | ред. код]
Цей розділ не містить посилань на джерела. |
Основний Фонд бібліотеки налічує більше 2,5 млн одиниць зберігання, що розподілені за наступними фондами:
- Фонд науково-технічної літератури
- Фонд соціально-економічної, гуманітарної та художньої літератури
- Фонд періодичних видань
- Фонд нормативно-технічних та неопублікованих документів
До фонду входять нормативно-технічні та патентні документи, а також неопубліковані наукові документи: дисертації та автореферати дисертацій, звіти з науково-дослідних робіт. Фонд технічної та патентної документації налічує 73 148 примірників. Фонд неопублікованих документів — 24 996 примірники.
- Фонд рідкісних та цінних видань
До Фонду входять документи (друковані та рукописні і машинописні літографовані) до 1945 р. включно. Фонд рідкісних та цінних видань зберігає багато книжкових пам'яток, що яскраво відображають історію розвитку вітчизняної та зарубіжної науки і техніки. Серед них унікальні книжкові видання — окремі курси з технічних дисциплін, багатотомні збірки наукових праць, рідкісні підручники початку ХІХ ст., роботи вітчизняних і світових класиків науки і техніки, біографічні словники, довідкові видання. А також періодичні видання — журнали, наукові вісники, записки різних наукових організацій та ін.
До складу фонду входять іноземні та вітчизняні стародруки, серед яких видання до 1830 років: «Основи хімії» нідерландського лікаря і вченого Германа Бургаве 1732 року, роботи з прикладної хімії французького хіміка та державного діяча Ж. А. Шапталя «Elemens de chymie» 1796 року, «Chimie appliquée aux arts» 1807 року, твори видатного шведського хіміка і фармацевта, першовідкривача багатьох неорганічних та органічних речовин К. В. Шеєле «Opuscula chemica et physica» 1788 року. Унікальним є багатотомне видання «Dictionnaire technologique, ou nouveau dictionnaire universel des arts et métiers, et de l'économie industrielle et commerciale», яке було надруковане протягом 1822—1829 рр. у Франції, що дає уявлення про розвиток технологій та ремесел на початку ХІХ ст.
Унікальною в колекції бібліотеки є робота Бернара Белідора «Architecture hydraulique, ou L'art de conduire, d'élever et de ménager les eaux pour les différens besoins de la vie» 1819 року — зібрання знань в галузі практичної й прикладної механіки. Ця книга вважається і одним з перших в Європі довідників з інженерної справи з ґрунтовною теоретичною базою.
Окрім видань технічного напрямку, у фонді представлено літературу з питань архітектури і мистецтва, художні твори та мемуари. Наприклад, двотомник «Руководство к истории искусств» німецького вченого Франца Куглера та «История живописи» Олександра Бенуа [9].
Від початку формування бібліотеки до фонду надходила велика кількість періодичних видань ХІХ- поч. ХХ століття. Зокрема, тут зберігається один з перших технічних журналів Європи «Polytedinische Journal» («Політехнічний журнал») — з 1822 по 1899 років. Протягом всього ХІХ століття він був важливим джерелом технічних знань, культури і технологій [10].
Фонд налічує понад 9 000 примірників. Документи зібрані в читальній залі № 3.5 та Залі історії Київської політехніки.
Електронні ресурси[ред. | ред. код]
Електронний архів ElAKPI[ред. | ред. код]
Відкритий електронний архів наукових та освітніх матеріалів Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут» - Електронний архів наукових та освітніх матеріалів[11] накопичує, зберігає, розповсюджує та забезпечує довоготривалий, постійний та надійний доступ через Інтернет до наукових та освітніх матеріалів професорсько-викладацького складу, співробітників, студентів, аспірантів та докторантів КПІ ім. Ігоря Сікорського.
Електронний каталог[ред. | ред. код]
Основний фонд бібліотеки представлено через електронний каталог (ЕК). Це база даних, яка представляє фонд бібліотеки на твердих носіях, відображає наявність та місце знаходження примірників у бібліотеці, умови користування ними. В ЕК також частково представлено електронні ресурси віддаленого доступу, зокрема електронні версії документів, розміщені в ElAKPI — відкритому електронному архіві наукових та освітніх матеріалів КПІ ім. Ігоря Сікорського.
Каталог+[ред. | ред. код]
У 2022 р. було запущено пошукову систему «Каталог+» – єдину точку доступу до всіх ресурсів Бібліотеки КПІ: електронного каталогу, е-архіву ELAKPI, Цифрової бібліотеки Київської політехніки та окремих повнотекстових баз даних відкритого доступу на базі програмного забезпечення VuFind [12].
Цифрова бібліотека Київської політехніки[ред. | ред. код]
На веб-порталі представлено документи XVIII - початку ХХ ст., що мають наукову, історичну, культурну цінність для дослідників історії, науки і техніки, для історії КПІ ім. Ігоря Сікорського.
Документи розподілені на колекції:
- види бібліотечних документів (книги, періодичні видання, фото-, аудіо- і фотоматеріали тощо)
- тематичні колекції (об’єднані за конкретною ознакою)
- систематична класифікація (за галузями знань).
Завдяки ресурсу всі охочі матимуть можливість переглянути у відкритому доступі оцифровані видання, фото- аудіо- та відеоматеріали, архівні документи культурного надбання.
Центр інформаційної підтримки освіти та досліджень[ред. | ред. код]
Одна з пріоритетних стратегічних цілей Бібліотеки — якісний інформаційний супровід дослідників Університету для інтегрування КПІ ім. Ігоря Сікорського в світовий науково-освітній простір. Для реалізації цілі створено Центр інформаційної підтримки освіти та досліджень, що надає послуги та підтримує ресурси, спрямовані на сприяння публікаційній активності та підвищення репутації як окремих дослідників, так і Університету в цілому[13].
Освітній простір для змістовного дозвілля[ред. | ред. код]
Бібліотека розвивається як відкритий освітній простір, що спонукає до творення нових ідей, пропонує ресурси та сервіси не лише для навчання, викладання та дослідження, а й для спілкування, змістовного дозвілля та розвитку творчої особистості. Щороку в бібліотеці проходить понад 300 винахідницьких, науково-популярних, культурно-просвітницьких, мистецьких заходів, що допомагають стати успішними, набути лідерських та бізнесових навичок, просувати та практично реалізовувати свої ідеї, винаходи та розробки.
У 2021 році бібліотека КПІ долучилася до національного проєкту «Дія. Цифрова освіта» та стала хабом цифрової освіти.
З липня 2021 на базі бібліотеки проходять іспити на рівень володіння державною мовою [14].
Артоб'єкти[ред. | ред. код]
Маятник Фуко[ред. | ред. код]
В приміщенні бібліотеки встановлено Маятник Фуко, урочисте відкриття якого відбулося 24 лютого 2011 року. Прилад просто і доступно демонструє факт обертання Землі навколо своєї осі, таким чином підтверджуючи геліоцентричну теорію Миколи Коперніка, дослідження і висновки Галілео Галілея та інших видатних фізиків і астрономів минулого і сучасності.
Довжина підвісу маятника — 22 м, вага кулі — 43 кг, діаметр кулі — 28 см [15].
Монументально-декоративні розписи в холах Бібліотеки КПІ[ред. | ред. код]
Чотири поверхи бібліотеки прикрашені монументально-декоративними композиціями, що мають однойменну назву «Людина і природа». Вони створені в 1978— 1981 рр. знаменитим українським художником-монументалістом Володимиром Івановичем Пасивенком — лауреатом Державної премії ім. Т. Г. Шевченка. В них через своєрідну метафоричність авторського бачення відтворено багатоманіття природного світу, а стилістика перетлумачує образи українського поетичного кіно, мексиканського муралізму, естетику гіперреалізму. Кожному з чотирьох поверхів Бібліотеки присвячена одна з стихій: перший поверх — «Людина і вогонь», другий — «Людина і вода», третій — «Людина і земля», четвертий — «Людина і небо». Лейтмотивом розписів є роздуми про гармонію взаємовідносин людини з природою в епоху науково-технічного прогресу[16].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Звіт про роботу Науково-технічної бібліотеки КПІ ім. Ігоря Сікорського за 2020 рік (укр.). 2021. Процитовано 18 березня 2021.
- ↑ Мірошниченко, Марина Олексіївна (2018). Микола Федотович Біляшівський – перший Бібліотекар Київської політехніки. Музейні читання пам’яті М. Біляшівського і Д. Щербаківського: збірник наукових праць за матеріалами Всеукраїнської науково-практичної конференцшї, 16-17 листопада 2017 р., (укр.). Процитовано 4 січня 2023.
- ↑ https://dil.kpi.ua/Content/511/download/
- ↑ Українська бібліотечна енциклопедія. ube.nlu.org.ua. Процитовано 4 січня 2023.
- ↑ [1]
- ↑ Лиховодов В. І. Корпус Науково-технічної бібліотеки КПІ.
- ↑ https://ela.kpi.ua/bitstream/123456789/19291/1/Strategy_2017-2020.pdf
- ↑ Бруй, Оксана; Корян, Юлія (2021). Стратегія Бібліотеки КПІ: 2021-2025 рр. (укр.). Процитовано 4 січня 2023.
- ↑ Стародруки Київської політехніки: Книжкові пам’ятки. Стародруки Київської політехніки. Процитовано 4 січня 2023.
- ↑ Мірошниченко, Марина Олексіївна (2019). Технічна періодика у фонді рідкісних і цінних документів НТБ КПІ ім. Ігоря Сікорського. Наука як феномен національної культури : матеріали XXIV Всеукраїнської наукової конференції молодих істориків науки, техніки і освіти та спеціалістів, 19 квітня 2019 року, м. Київ (укр.). Процитовано 4 січня 2023.
- ↑ ElAKRI (Electronic Archive of Kyiv Polytechnic Institute)
- ↑ Бібліотека КПІ запустила пошук за прикладом іноземних книгозбірень. chytomo.com (укр.). 26 вересня 2022. Процитовано 4 січня 2023.
- ↑ Дослідникам: консультації. Архів оригіналу за 14 травня 2018.
- ↑ Іспити з української мови у бібліотеці КПІ | КПІ ім. Ігоря Сікорського. kpi.ua. Процитовано 4 січня 2023.
- ↑ Арт-об’єкти | Науково-технічна бiблiотека ім. Г. І. Денисенка (укр.). Процитовано 4 січня 2023.
- ↑ Науково-технічна бібліотека ім. Г. Денисенка, 1980 | Звід Історії Памяток Києва. pamyatky.kiev.ua (укр.). Процитовано 4 січня 2023.
Література[ред. | ред. код]
Посилання[ред. | ред. код]
- Офіційний сайт бібліотеки КПІ
- Пошук в Електронному каталозі
- Електронний архів освітніх та наукових матеріалів КПІ
- Цифрова бібліотека Київської Політехніки
- Стратегія Бібліотеки КПІ: 2021-2025 рр.
- Бібліотека КПІ (Хелпік)
- Путівник бібліотекою