Неведничий Владислав Борисович
| Владислав Борисович Неведничий | ||||
|---|---|---|---|---|
|
| ||||
| Країна |
 СРСР Молдова Румунія | |||
| Народження |
3 вересня 1969 (54 роки) СРСР | |||
| Титул | Міжнародний майстер (1992), Гросмейстер (1993) | |||
| Рейтинг ФІДЕ | 2532 (травень 2018) | |||
| Піковий рейтинг |
2604 (грудень 2013) | |||
Владислав Борисович Неведничий (нар. 3 вересня 1969) – румунський шахіст, після розпаду СРСР представляв Молдову (до 1994 року), гросмейстер від 1993 року.
Шахова кар'єра[ред. | ред. код]
Перших значних успіхів почав досягати на початку 1990-х років. 1992 року переміг (разом з Доріаном Рогозенком) в Бухаресті. 1993 року поділив 1-ше місце (разом з Валерієм Невєровим та Ігорем Зайцевим) на меморіалі Віктора Чокитлі в Бухаресті.
У наступних роках досягнув низки успіхів у міжнародних турнірах, перемігши або поділивши 1-ші місця, зокрема, в таких містах, як:
- Ано-Ліосія (1998),
- Брашов (1998),
- М'єркуря-Чук (1999),
- Аньо (1999),
- Будапешт (2000, зональний турнір, разом з Йожефом Пінтером, Бертоломеєм Мацеєю, Олександром Черніним і Павелом Блемом),
- Креон – двічі (2001, разом із зокрема, Белою Бадя, Гленном Фліром і Олександр Дгебуадзе і 2004),
- Авуан – двічі (2001 і 2006, разом з Олександром Дгебуадзе і Сергієм Федорчуком),
- Нова Гориця (2003, разом із зокрема, Душко Павасовичем і Ніколою Мітковим),
- Пакш (2003, разом з Кайдо Кюлаотсом),
- Галац (2005, разом з Мар'юсом Манолаке),
- Тімішоара – двічі (2006, разом з Константіном Лупулеску і 2008),
- Ясси (2006, разом із зокрема, Васіле Сандуляком, Володимиром Маланюком і Аліном Береску).
Після зміни громадянства швидко увійшов до когорти провідних румунських шахістів. Двічі вигравав золоті медалі чемпіонату Румунії (2008, 2012), також був срібним (2010) і чотири рази бронзовим (1998, 2001, 2002, 2004) призером[1]. 2000 року кваліфікувався на чемпіонат світу ФІДЕ, який проходив за олімпійською системою, де вийшов у другий раунд (в якому програв Єруну Пікету)[2].
Неодноразово представляв Молдову і Румунію на командних змаганнях, зокрема:
- вісім разів на шахових олімпіадах (1992, 1994, 1996, 1998, 2002, 2004, 2006, 2012)[3],
- шість разів на командних чемпіонатах Європи (1992, 1999, 2005, 2007, 2009, 2013)[4].
Найвищий рейтинг Ело в кар'єрі мав станом на 1 липня 2013 року, досягнувши 2603 очок займав тоді 4-те місце серед румунських шахістів[5].
Зміни рейтингу[ред. | ред. код]
|
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Federaţia Română de Şah: Prezentare. Архів оригіналу за 17 березня 2018. Процитовано 5 травня 2018.
- ↑ 2000 FIDE Knockout Matches. Архів оригіналу за 11 грудня 2018. Процитовано 5 травня 2018.
- ↑ OlimpBase. Процитовано 25 листопада 2013.
- ↑ OlimpBase. Процитовано 25 листопада 2013.
- ↑ Rating Progress Chart: Nevednichy, Vladislav. Архів оригіналу за 3 червня 2020. Процитовано 5 травня 2018.
- ↑ Рейтинг Ело зі списків ФІДЕ. Джерело: fide.com (дані з 2001 року), benoni.de, olimpbase.org (дані 1971—2001 років)
Джерела[ред. | ред. код]
- ChessBase Megabase 2007
- Individual Calculations: Nevednichy, Vladislav [Архівовано 5 травня 2018 у Wayback Machine.]
Посилання[ред. | ред. код]
- Особова картка Владислава Неведничого на сайті ФІДЕ
- Партії Владислава Неведничого в базі Chessgames
- Особова картка Владислава Неведничого на сайті 365chess.com
- Виступи на шахових олімпіадах
- Виступи на командних чемпіонатах Європи