Неведничий Владислав Борисович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Владислав Борисович Неведничий

2013 рік
Країна СРСР СРСР
Молдова Молдова
Румунія Румунія
Народження 3 вересня 1969(1969-09-03) (55 років)
СРСР
Титул Міжнародний майстер (1992), Гросмейстер (1993)
Рейтинг ФІДЕ 2532 (травень 2018)
Піковий
рейтинг
2604 (грудень 2013)

Владислав Борисович Неведничий (нар. 3 вересня 1969) – румунський шахіст, після розпаду СРСР представляв Молдову (до 1994 року), гросмейстер від 1993 року.

Шахова кар'єра

[ред. | ред. код]

Перших значних успіхів почав досягати на початку 1990-х років. 1992 року переміг (разом з Доріаном Рогозенком) в Бухаресті. 1993 року поділив 1-ше місце (разом з Валерієм Невєровим та Ігорем Зайцевим) на меморіалі Віктора Чокитлі в Бухаресті.

У наступних роках досягнув низки успіхів у міжнародних турнірах, перемігши або поділивши 1-ші місця, зокрема, в таких містах, як:

Після зміни громадянства швидко увійшов до когорти провідних румунських шахістів. Двічі вигравав золоті медалі чемпіонату Румунії (2008, 2012), також був срібним (2010) і чотири рази бронзовим (1998, 2001, 2002, 2004) призером[1]. 2000 року кваліфікувався на чемпіонат світу ФІДЕ, який проходив за олімпійською системою, де вийшов у другий раунд (в якому програв Єруну Пікету)[2].

Неодноразово представляв Молдову і Румунію на командних змаганнях, зокрема:

Найвищий рейтинг Ело в кар'єрі мав станом на 1 липня 2013 року, досягнувши 2603 очок займав тоді 4-те місце серед румунських шахістів[5].

Зміни рейтингу

[ред. | ред. код]
Зміни рейтингу Ело[6]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Federaţia Română de Şah: Prezentare. Архів оригіналу за 17 березня 2018. Процитовано 5 травня 2018.
  2. 2000 FIDE Knockout Matches. Архів оригіналу за 11 грудня 2018. Процитовано 5 травня 2018.
  3. OlimpBase. Процитовано 25 листопада 2013.
  4. OlimpBase. Процитовано 25 листопада 2013.
  5. Rating Progress Chart: Nevednichy, Vladislav. Архів оригіналу за 3 червня 2020. Процитовано 5 травня 2018.
  6. Рейтинг Ело зі списків ФІДЕ. Джерело: fide.com (дані з 2001 року), benoni.de, olimpbase.org (дані 1971—2001 років)

Джерела

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]