Неймовірна подорож

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
«Неймовірна подорож»
Незвичайна подорож.jpg
Обкладинка першого видання
Автор Віра Кузнєцова[ru]
Назва мовою оригіналу Необычайное путешествие
Дизайн обкладинки Микола Гаєв[kk]
Країна Казахстан
Мова російська
Місце Алмати
Видавництво Казгослитиздат[kk]
Видано 1955
Сторінок 308
Тираж 20000

Неймовірна подорож (рос. Необычайное путешествие) — фантастичний роман казахстанського педагога і письменниці Віри Кузнєцової[ru]. Вперше книгу видано у 1955 році. Поєднує у собі риси науково-популярної літератури, наукової фантастики, історичного роману та літературної казки.

Передісторія та особливості книги[ред. | ред. код]

Ідея написання книги виникла у автора під час проведення заняття гуртка по вивченню історичного матеріалізму. Один з учнів висловив думку, що матеріал був би засвоєний значно краще, якби все, про що йшлося на лекції, мало вигляд художнього твору. Взявши на замітку цю ідею, Кузнєцова почала роздумувати якою ж буде книга, що мала б пояснювати у прийнятній для дітей формі закономірності переходу від однієї суспільно-економічної формації до іншої. Було обрано формат повісті, де б роль економічного закону в історії людського суспільства пояснювалася самим ходом сюжету, де головні герої мандруватимуть у часі силою своєї уяви; роль автора в поясненні матеріалу, таким чином, зводитиметься до необхідного мінімуму. До роботи над книгою була залучена група школярів, які давали поради щодо дій головних героїв — своїх однолітків, а також вивчали історичний матеріал, що описувався у створюваному творі.

У ході роботи над книгою автором було опрацьовано масу історичної та іншої літератури з фондів бібліотек та музеїв Алмати та Москви, матеріали та особисті консультації надавав член-кореспондент АН СРСР Г. А. Тихов та інші вчені[1].

Попри зовнішню схожість на науково-фантастичний твір, у повісті не використовується фантастичне допущення — діти мандрують у часі не за допомогою певної технології, а завдяки своїй уяві. Крім того, у творі не ставиться проблема мови — з представниками всіх епох та етносів (включаючи неандертальців) діти спілкуються без перекладача, послуговуючись російською мовою.

Сюжет[ред. | ред. код]

Перша половина 1950-х, Казахстан, станція Матай неподалік Алмати. Троє школярів — Вася, Валерик та їхня подруга Кюльжан зустрічають таємничого незнайомця — астробіолога Гавриїла Адріановича[2], який їм розповідає про таємничий закон історії та про можливість практичного виявлення його дії шляхом потрапляння в різні історичні епохи.

Почергово діти мандрують епохами пітекантропів, синантропів, неандертальців, вирушають до часів трипільців, скіфів, давніх єгиптян, опиняються в середньовічній Франції, Лондоні 1860-х років, США (1952 рік). Після подорожей в минуле діти потрапляють у близьке майбутнє — в умовну еру комунізму, де мають змогу опинитися на космічній станції та навіть помандрувати на Марс.

Книга закінчується поверненням дітей до свого часу й рідного селища.

Цікаві факти[ред. | ред. код]

Видання[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]