Нова Забудова (Житомир)
| Новоє Строєніє (Нова Забудова) Житомир | ||
| Загальна інформація | ||
|---|---|---|
| Країна |
 Україна | |
| Район | Богунський район | |
| Адмінодиниця | Житомир | |
| Поштовий індекс | 10029 | |
| Головні вулиці | Домбровського, Небесної Сотні, Князів Острозьких | |
| Автобус | 33 | |
Новоє Строєніє (Нова Забудова) — історична місцевість Житомира.
Характеристики[ред. | ред. код]
Розташування[ред. | ред. код]
Місцевість розташована в Богунському районі міста. Знаходиться в північній частині Старого міста. Розташована в периметрі вулиць Домбровського, Князів Острозьких, Грушевського, Покровської.
Включає у себе місцевість Гончарну Слободу.
Забудова[ред. | ред. код]
Забудова місцевості переважно житлова. Для місцевості характерна змішана забудова — серед багатоповерхової житлової забудови 1970-х — 1990-х рр. частково збереглася садибна та малоповерхова забудова кінця ХІХ — поч. ХХ ст. Найбільше така забудова зосереджена вздовж вулиці Домбровського та прилеглих провулків, а також наприкінці вулиць Небесної Сотні та Хлібної. Вздовж вулиць Гончарної, Старогончарної, Гончарного провулка історична садибна забудова першої половини ХІХ ст.
Пам'ятки архітектури[ред. | ред. код]
- Будинок ремісничного училища (1914 рік побудови).
Транспорт[ред. | ред. код]
Назначніші вулиці з автобусним, тролейбусним рухом є умовними межами місцевості: вулиці Покровська й Михайла Грушевського. Крізь місцевість пролягають вулиці, по яким здійснюється рух громадського транспорту — Домбровського, Князів Острозьких, Небесної Сотні.
Історичні відомості[ред. | ред. код]
Місцевість формувалася внаслідок розпланування північної частини міста, колишнього передмістя, відомого з XVIII ст. як Гончарна Слобода, під нові житлові квартали, згідно з Генеральним планом міста 1847-1852 рр.
З кінця XVIII — початку ХІХ ст. у периметрі сучасних вулиць Домбровського, Князів Острозьких, Грушевського, Покровської існував Гончарний хутір з власною мережею вулиць і провулків, що у тій чи іншій мірі збереглися дотепер — вулиці Гончарна, Старогончарна, провулки Гончарний та Будівельний.
Генпланом 1847-1852 рр. передбачалася прорізка нових вулиць крізь Гончарний хутір. Нові вулиці мали утворювати чотирикутні квартали правильної форми (близької до прямокутної). Внаслідок реалізації генплану, протягом другої половини ХІХ ст. — першої половини ХХ ст., стара вулична система і забудова Гончарної Слободи гармонійно, без суттєвого порушення її забудови та планувальної схеми, поступово вписалася у нову систему планування міста.
Станом на 1915 рік всередині нових кварталів опинилася Гончарна вулиця та частина Старогончарної вулиці, оскільки сформувалися північні ділянки вулиць Московської та Хлібної, а також поперечні вулиці Сінна, Прохорівська, Іванівська.[1] Нові вулиці забудовувалися переважно міщанами із середнім достатком.
Внаслідок прорізки й забудови у 1950-х роках нових ділянок вулиць, запроєктованих ще в середині ХІХ ст., а саме ділянки Крошенської вулиці (від вулиці Чапаєва до Сінної вулиці), вулиці Мануїльського (на землях колишнього хутора Перша Хінчанка), всередині нових кварталів опинилися Старогончарна вулиця (у тому числі провулок Косачів, що виділився в самостійний провулок згодом) та Гончарний провулок.
Назва місцевості пояснюється тим, що наприкінці ХІХ ст. — на початку ХХ ст. ця місцевість була для Житомира місцем нової забудови. Назва «Новоє Строєніє» вживалася офіційно в документах другої половини ХІХ ст. й початку ХХ ст. Згодом назва забута, та нині не вживається навіть старожилами. Місцевість показана за назвою «Нова Будова» на мапі міста 1996 року.
Примітки[ред. | ред. код]
Джерела[ред. | ред. код]
- Костриця Микола Юхимович, Кондратюк Руслан Юрійович. Житомир: Підручна книга з краєзнавства.— Житомир: Косенко, 2006. — 464 с., іл. — Бібліогр.: с. 425, 429. — ISBN 966-8123-41-7
- Мокрицький Георгій Павлович. Вулиці Житомира / Мокрицький Георгій Павлович ; [худож. В. Кондратюк та ін.]. — Житомир: Волинь, 2007. — 640 с. : ілюстр., фотогр., карти, табл., діагр. — (Енциклопедія Житомира. Т. 1). — Бібліогр.: с. 59, 60, 256-258, 341-342, 386-387. — ISBN 966-690-84-X.
| |||||||||||||
| |||||