Поповка (Житомир)
| Поповка Житомир | ||
| Загальна інформація | ||
|---|---|---|
| Район | Корольовський район | |
| Поштовий індекс | 10002, 10008 | |
| Головні вулиці | Велика Бердичівська, Шевченка | |
Поповка (Попівка[1]) — історична місцевість Житомира[2].
Розташування[ред. | ред. код]
Місцевість розкинулася на берегах нині осушеної річки Поповки. Місцевість у Корольовському районі, у центральній частині міста та на південний схід від центру[3]. Охоплює місцевість в периметрі вулиць Святослава Ріхтера, Івана Франка, Коцюбинського, Червоного Хреста, Фещенка-Чопівського, Шевченка, Робітничої, Бальзаківської, Юрія Вороного, Великої Бердичівської та Шевченка. Охоплює історичні місцевості: Російську Слобідку, Монастирський Сад, Пересечизну.
Історія[ред. | ред. код]
Назва «Поповка» вживалася у документах кінця XVIII — упродовж ХІХ століття. Назва ймовірно пояснюється розташуванням у нижній частині річки поселення старообрядців-поповців, залишки якого, а також старообрядницьке кладовище збереглися вздовж нижньої частини вулиці Довженка та вздовж вулиці Російська Слобідка.[4]
Річка Поповка брала початок в районі сучасного перехрестя вулиць Святослава Ріхтера, Івана Франка.[4] Прямувала на південний схід. Протікала поблизу нинішнього педуніверситету, далі яром колишнього Монастирського саду і впадала в Тетерів в районі Російської Слобідки.[1]
У ХІХ столітті поруч з руслом річки Поповки проходила міська межа. На Бердичівській дорозі (нині Велика Бердичівська вулиця) в районі сучасного перехрестя з вулицею Шевченка розташовувався шлагбаум з комплексом будівель і споруд на в'їзді до Житомира.[5]
У другій половині ХІХ століття верхня ділянка Поповки (між сучасними вулицями Святослава Ріхтера, Великою Бердичівською та Шевченка) осушена й засипана. У місцевості, де річка брала початок згідно з генеральними планами прокладено низку нових вулиць, що утворили квартали прямокутної форми. Залишки долини верхньої ділянки річки прослідковуються у заниженому рельєфі кварталу в межах сучасних вулиць Великої Бердичівської, Шевченка, Пушкінської та Коцюбинського.[4][1] У 1897 році на осушеній місцевості у верхній частині долини колишньої річки Поповки споруджено Лютеранську кірху.[4]
Далі на південний схід, в межах нинішніх вулиць Великої Бердичівської, Шевченка, Фещенка-Чопівського, Довженка, у першій половині ХІХ століття на берегах річки Поповки закладено парк відпочинку, що з кінця ХІХ - початку ХХ століття відомий як Монастирський сад, оскільки відійшов до новозбудованого Богоявленського монастиря.[6]
У 1930-х рр. в нижній частині долини річки Поповки НКВС здійснювалися розстріли репресованих мешканців.[7]
У 1960 — 1980-х рр. Монастирський сад знищено внаслідок забудови місцевості багатоповерхівками.[8] Місцевість була висушена, русло засипане, річка взята в трубопроводи. У нижній частині колишньої річки влаштований гаражний кооператив «Тетерів».[7]
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б в Костриця М.Ю., Кондратюк Р.Ю. (2007). Житомир: Підручна книга з краєзнавства. Житомир: Косенко. с. 430. ISBN 978-966-8123-67-2.
- ↑ Мокрицький Г.П. (2007). Вулиці Житомира. Енциклопедія Житомира. Книга 1. Житомир: Волинь. с. 396. ISBN 966-690-084-X.
- ↑ Мокрицький Г.П, (2007). Вулиці Житомира. Енциклопедія Житомира. Книга 1. Житомир: Волинь. с. 384. ISBN 966-690-084-X.
- ↑ а б в г Мокрицький Г.П. (2007). Вулиці Житомира. Енциклопедія Житомира. Книга 1. Житомир: Волинь. с. 396. ISBN 966-690-084-X.
- ↑ Мокрицький Г.П. (2007). Вулиці Житомира. Енциклопедія Житомира. Книга 1. Житомир: Волинь. с. 400.
- ↑ Мокрицький Г.П. (2007). Вулиці Житомира. Енциклопедія Житомира. Книга 1. Житомир: Волинь. с. 401. ISBN 966-690-084-X.
- ↑ а б Мокрицький, Георгій (2007). Вулиці Житомира / Енциклопедія Житомира. Житомир: "Волинь". с. 384. ISBN ISBN 966-690-084-X..
{{cite book}}: Перевірте значення|isbn=: недійсний символ (довідка) - ↑ Костриця М.Ю., Кондратюк Р.Ю. (2007). Житомир: Підручна книга з краєзнавства. Житомир: Косенко. с. 429. ISBN 978-966-8123-67-2.
| |||||