2-й Сінний провулок (Житомир)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
2-й Сінний провулок
 Україна
Населений пункт Житомир
Місцевість Старе місто — Сінний ринок
Район Богунський
Загальні відомості
Протяжність 300 м
Поштові індекси 10029
Інфраструктура
Забудова малоповерхова житлова
Зовнішні посилання
У проєкті OpenStreetMap r13772386 2692156 ·R (Житомир)
Мапа
Мапа

2-й Сінний провулок — провулок у Богунському районі міста Житомира.

Характеристики[ред. | ред. код]

Пролягає в місцевості Сінний Ринок[1], в північній частині Старого міста, що відома за історичною назвою «Новоє Строєніє» («Нова Будова»). Розміщений в кварталі змішаної житлової забудови — багато- та малоповерхової. Безпосередньо забудова провулку є малоповерховою житловою, що сформувалася у 1950-х —1960-х рр.

Провулок має П-подібну форму. Бере початок з кутка за багатоповерховим житловим будинком № 86 по вулиці Домбровського, виконує два повороти, відповідно, на південний захід та північний захід, та завершується виходом на вулицю Домбровського. Має відгалуження у південно-східному напрямі.

Історія[ред. | ред. код]

Провулок виник і забудований у 1950-х —1960-х рр. У 1958 році виокремлений у самостійний з 2-го Крошенського провулка[2]. До побудови у 1980-х роках багатоповерхівки по вул. Домбровського, 86, провулок брав початок з вулиці Домбровського. Назва провулку є похідною від колишньої назви вулиці Домбровського, з якої розпочинається провулок — Сінної вулиці.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Мокрицький Г.П. (2003). Всі вулиці Житомира: Топографічний і топонімічний довідник. Житомир: Волинь. ISBN 966-690-030-0.
  2. Мокрицький, Георгій (2007). Вулиці Житомира. Енциклопедія Житомира. Книга 1. Житомир: Волинь. ISBN 966-690-084-X.

Джерела[ред. | ред. код]

  1. Офіційний геопортал Житомирської міської ради з використанням шарів «Топографічний план 1:2000», «Історичні плани», «Адресний реєстр», інструменту «виміряти відстань». [Архівовано 23 грудня 2021 у Wayback Machine.]
  2. Генеральний план міста Житомира. План існуючого використання території. [Архівовано 20 січня 2022 у Wayback Machine.]