Носова кровотеча

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Носова кровотеча
Epistaxis1.jpg
Класифікація та зовнішні ресурси
МКХ-10 R04.0
DiseasesDB 18327
eMedicine

emerg/806 ent/701

, ped/1618
MeSH C08.460.261
CMNS: Носова кровотеча на Вікісховищі


Носова кровотеча (епістаксис) — кровотеча з порожнини носа, яку, зазвичай, можна побачити при виділенні крові через ніздрі. Розрізняють два типи носових кровотеч: передній (найбільш частий) та задній (менш частий, але потребує більшої уваги з боку лікаря). Іноді, у важчих випадках, кров може підніматися по носослізному каналу та витікати назовні через очну ямку. Свіжа та зсіла кров може також стікати в шлунок, провокуючи нудоту та блювоту. Носова кровотеча вкрай рідко закінчується смертю; так, в США за 1999 рік зафіксовано лише 4 смерті від епістаксису з 2400000 смертей.[1] Можливо, найвідоміша смерть від носової кровотечі — смерть Аттіли, що захлинувся кров'ю уві сні після бурхливого застілля з приводу власного весілля.[2]

Етіологія[ред.ред. код]

Причини носових кровотеч можна розділити на дві групи — локальних та системних факторів.

Локальні чинники[ред.ред. код]

Найбільш поширені чинники

Інші можливі причини

Системні чинники[ред.ред. код]

Найбільш поширені чинники

Інші можливі причини

Патофізіологія[ред.ред. код]

Носові кровотечі розвиваються при пошкодженні кровоносних судин, якими багата слизова порожнини носа. Пошкодження може бути раптовим чи обумовленим травмою. Носові кровотечі виникають у 60 % населення з найбільшою частотою у вікових групах до 10 років та старше 50 років, частіше у чоловіків, ніж у жінок.[3] Кровотечі на тлі артеріальної гіпертензії більш тривалі.[4] Терапія антикоагулянтами та захворювання крові можуть як викликати епістаксис, так і збільшувати його тривалість. У літньому віці носові кровотечі розвиваються частіше в зв'язку з більш сухий та тонкою слизової носової порожнини, віковою тенденцією до артеріальної гіпертензії, меншою здатністю судин до скорочення.

У 90-95 % пацієнтів джерелом епістаксис є передньо-нижній відділ носової перегородки (Кіссельбахово сплетіння), в 5-10 % спостережень — середній та задній відділи порожнини носа. Небезпечні «сигнальні» носові кровотечі, для яких характерна раптовість початку, короткочасність та велика крововтрата. Сигнальні кровотечі можуть бути обумовлені розривом великої кровоносної судини в порожнині носа, кістках лицевого черепа, розривом аневризми, що розпадається злоякісною пухлиною. Також кровотеча з носа може спостерігатися при легеневій кровотечі (червона, піниста кров), верхніх відділів шлунково-кишкового тракту (темна, зсіла).[5]

Примітки[ред.ред. код]

  1. http://www.cdc.gov/nchs/data/statab/vs00199wktbli.pdf Page 1922
  2. Иордан, «Гетика», 254 — 258
  3. Management of Epistaxis — January 15, 2005 — American Family Physician (англ.)
  4. Lubianca Neto JF, Fuchs FD, Facco SR, Gus M, Fasolo L, Mafessoni R, Gleissner AL. Is epistaxis evidence of end-organ damage in patients with hypertension?. Laryngoscope. 1999 Jul;109(7 Pt 1):1111-5. PMID 10401851(англ.)
  5. Заболевания носа и околоносовых пазух, требующие неотложной ЛОР-помощи