Гостра респіраторна вірусна інфекція

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Гостра респіраторна вірусна інфекція
Rhinovirus.PNG
Зображення одного з варіантів поверхні риновірусу людини.
МКХ-10 J00.0
МКХ-9 460
DiseasesDB 31088
MedlinePlus 000678
MeSH D003139

Гостра респіраторна вірусна інфекція (ГРВІ) також відома під назвами назофарингіт, ринофарингіт, гостра вірусна інфекція верхніх дихальних шляхів або застуда — кожна з групи вірусних інфекцій, яка характеризується загальним інтоксикаційним синдромом і переважним ураженням слизових оболонок дихальних шляхів, інфекційна хвороба верхніх дихальних шляхів, яка легко поширюється. Відома значна кількість збудників (понад 200), які належать до різних нозологічних груп вірусної природи (віруси грипу, парагрипу, аденовіруси, респіраторно-синцитіальні віруси, коронавіруси, пікорнавіруси, риновіруси, ентеровіруси, віруси герпесу й інші), що тісно пов'язані з захворюваннями респіраторного тракту людини, спричиняючи розвиток ГРВІ. Джерело інфекції — хворий з клінічно вираженою або безсимптомною формою хвороби. Шлях передавання — повітряно-краплинний і фекально-оральний.

Гострі інфекції носа, синусів, горла або гортані — інфекції верхніх дихальних шляхів (ІВДШ) поділяють на категорії відповідно до ділянок організму людини, які вірус вражає найчастіше: ГРВІ, основним симптомом якої є нежить, переважно вражає слизову оболонку носа, фарингіт — горло, а синусит — синуси. Симптоми виникають скоріше через реакцію імунної системи на інфекцію, ніж через руйнування тканин внаслідок безпосереднього впливу вірусів.

Ефективного лікування ГРВІ немає — симптоми хвороби можна лише полегшити.

Це найпоширеніша інфекційна хвороба людей: за статистикою, доросла людина в середньому двічі-тричі на рік хворіє на ГРВІ, дитина — шість–дванадцять разів. Зустрічається ще зі стародавніх часів.

Клінічна картина[ред.ред. код]

Ознаки та симптоми[ред.ред. код]

Найпоширенішими симптомами ГРВІ є:

  • кашель (спостерігають приблизно у 50% хворих[1]),
  • біль у горлі (трапляється майже в 40% хворих),
  • нежить (ринорея),
  • закладання носа та
  • підвищення температури тіла (не дуже розповсюджений симптом у дорослих, проте часто зустрічається у немовлят і дітей молодшого віку.[2]).

Додаткові симптоми можуть включати:

Специфічні ознаки:

  • кашель, який виникає під час ГРВІ, зазвичай є не настільки сильним, якщо порівнювати його з тим, що виникає під час захворювання на грип;[2]
  • кашель та підвищення температури вказують на вищу ймовірність грипу в дорослих;[4]
  • деякі віруси, які спричиняють ГРВІ, можуть взагалі не викликати появи симптомів.[5][6]
  • колір слизу, що хворі викашлюють із нижніх дихальних шляхів (мокротиння), може різнитися або змінюватися від прозорого до жовтого та зеленого. Колір слизу не вказує, що саме є причиною інфекції: бактерії чи вірус.[7]

Прогресування[ред.ред. код]

Звичайно починається з відчуття втомлюваності, ознобу, чхання та головного болю. Додаткові симптоми, такі як нежить і кашель, з'являються протягом двох і більше днів.[3] У типових випадках симптоми стають найінтенсивнішими за два–три дні після початку інфекції,[2] та зникають, зазвичай, на сьомий-десятий день (проте можуть тривати аж до трьох тижнів).[8] Кашель продовжується протягом періоду понад десять днів у 35–40% випадків, якщо хворіють діти (в 10% дітей, хворих на ГРВІ, може тривати понад 25 днів).[9]

Причина[ред.ред. код]

Віруси[ред.ред. код]

Коронавіруси є групою вірусів, відомих тим, що спричиняють ГРВІ. Якщо на них дивитися в електронний мікроскоп, їхній зовнішній вигляд нагадуватиме корону, тому що вони мають вінець (схожий на корону ореол).

Найчастішою причиною, яка викликає ГРВІ, є риновірус (загалом від 30% до 80% випадків спричиняє саме цей вірус). Риновірус є вірусом, що містить РНК, із родини пікорнавірусів. На даний час відомі 99 типів вірусів, які належать до цієї родини.[10][11] Гостру респіраторну вірусну інфекцію також можуть спричиняти інші віруси. Коронавірус є причиною від 10% до 15% випадків ГРВІ. Вірус грипу (інфлуенци) викликає від 5% до 15% випадків.[2] Інші випадки захворювань можуть виникати внаслідок інфікування вірусами парагрипу людини, респіраторно-синтиціальним вірусом, аденовірусами, ентеровірусами і метапневмовірусом.[12] Часто буває так, що причиною є більш ніж один вірус, і вони всі є присутніми в організмі людини.[13] Загалом із розвитком гострої респіраторної інфекції в людей пов’язують більше двох сотень різних вірусів.[2]

Передача[ред.ред. код]

Вірус, що спричиняє гостру респіраторну вірусну інфекцію, звичайно передається одним із двох основних шляхів. Вдихання або перетравлення крапель у повітрі, які містять вірус або інфікований слиз із носу чи заражені вірусом предмети.[1][14] Не встановлено, який саме шлях передачі вірусу ГРЗ є найбільш поширеним.[15] В оточуючому середовищі віруси можуть зберігати свою життєздатність протягом тривалого часу. Потім віруси можуть переходити з рук на очі або ніс, де і виникає інфекція.[14] Люди, оточуючі хвору людину, наражаються на більший ризик інфікування.[15] Передача вірусу часто відбувається у дитячих садочках і школах через перебування у безпосередній близькості багатьох дітей із незначним імунним захистом і частим недотриманням правил гігієни.[16] Цих збудників інфекції потім приносять додому, де вони можуть інфікувати інших членів сім’ї.[16] Не існує доказів того, що рециркуляція повітря під час комерційних польотів літаком є засобом передачі вірусів.[14] Гострі респіраторні вірусні захворювання, які викликані риновірусом, є найбільш контагіозними протягом перших трьох днів із моменту появи симптомів. Після того, як мине три дні, хвороба є не такою заразною.[17]

Погода[ред.ред. код]

Існує традиційна теорія, що застуда виникає внаслідок тривалого перебування на повітрі під час холодної погоди, наприклад, дощу або низької температури повітря взимку, що пояснює назву, яку отримала хвороба.[18] Роль охолодження організму як фактор ризику гострого респіраторного вірусного захворювання є суперечливою.[19] Деякі з вірусів, які спричиняють гострі респіраторні вірусні захворювання, є сезонними, вони частіше зустрічаються під час холодної або вогкої погоди.[20] Вважають, що основною причиною цього є збільшення часу, який люди проводять у приміщенні та безпосередній близькості один до одного;[21] зокрема, коли діти повертаються до школи після канікул.[16] Однак це також може бути пов’язано зі змінами в дихальній системі, які призводять до швидкого інфікування.[21] Низька вологість може підвищити частоту передачі вірусів, тому що сухе повітря сприяє швидшому розповсюджуванню маленьких і легко поширюваних крапель, які довше залишаються в повітрі.[22]

Інше[ред.ред. код]

Колективний імунітет виникає в цілої групи людей, коли вони набувають імунітету до певної інфекції, такий імунітет може з’явитися після попереднього контакту з вірусами респіраторних інфекцій. Тому популяція молодшого віку має більшу частоту захворювання на інфекції дихальних шляхів, а в популяції старших вікових груп менша частота захворювання на інфекції дихальних шляхів.[23] Порушення функціонування імунної системи також є фактором ризику захворювання.[23][24] Нестачу сну та погане харчування також пов’язують із підвищеним ризиком розвитку інфекції після контакту з риновірусом. Вважають, що причина - вплив цих факторів на функцію імунної системи.[25][26]

Патофізіологія[ред.ред. код]

Гостра респіраторна вірусна інфекція — це захворювання верхніх дихальних шляхів.

Вважають, що симптоми гострої респіраторної вірусної інфекції здебільшого пов’язані з імунною реакцією на вірус.[27] Механізм цієї імунної реакції є вірус-специфічним. Наприклад, риновірус зазвичай потрапляє в організм під час безпосереднього контакту. Він зв’язується з людськими ICAM-1 рецепторами за допомогою невідомих шляхів, щоб ініціювати вивільнення медіаторів запалення.[27] У подальшому ці медіатори запалення і спричиняють симптоми захворювання.[27] Загалом цей процес не викликає пошкодження епітелію слизової оболонки носу.[2] На відміну від цього, респіраторно-синцитіальний вірус (РСВ) може попасти в організм як шляхом безпосереднього контакту, так і через крапельки в повітрі. Після цього вірус розмножується в слизовій оболонці носу і горла, а потім часто просувається до нижніх дихальних шляхів.[28] РСВ викликає пошкодження епітелію.[28] Вірус парагрипу людини у типових випадках спричиняє запалення слизової оболонки носу, горла та дихальних шляхів.[29] Коли цей вірус вражає трахею у дітей молодшого віку, він може викликати круп, що проявляється грубим «гавкаючим» кашлем та утрудненням дихання. Це відбувається через невеликий розмір дихальних шляхів у дитини.[29]

Діагноз[ред.ред. код]

Різниця між інфекціями верхніх дихальних шляхів (ІВДШ) вільно базується на розташуванні симптомів. Гострі респіраторні вірусні захворювання головним чином вражають слизову оболонку носу, фарингіт головним чином вражає горло, а бронхіт головним чином вражає легені.[1] Гострі респіраторні вірусні захворювання часто визначають як запалення слизової оболонки носу, і вони можуть включати запалення слизових горла різної поширеності.[30] Самодіагностика є частим явищем.[2] Виділення дійсного вірусного агенту в лабораторії проводиться рідко.[30] Загалом неможливо встановити тип вірусу на підставі наявних симптомів.[2]

Профілактика[ред.ред. код]

Єдиним ефективним шляхом профілактики ГРВІ є фізичне попередження розповсюдження вірусів:[31] головним чином, миття рук і користування масками для обличчя; в лікувальних закладах також носять халати й одноразові рукавички.[31] Ізолювати інфікованих осіб неможливо, тому що хвороба дуже розповсюджена, а симптоми не специфічні. Доведено, що вакцинацію проводити важко, оскільки хворобу викликають надто багато вірусів, і ці віруси швидко змінюються.[31] Створення вакцини, ефективної для широкого кола інфекцій дихальних шляхів, є дуже малоймовірним.[32]

Регулярне миття рук зменшує передачу вірусів, які викликають ГРВІ. Це є найефективнішим засобом попередження хвороби у дітей.[33] Невідомо, чи застосування антивірусних або антибактеріальних речовин під час звичайного миття рук підвищує корисність миття рук.[33] Користування масками для обличчя може бути корисним для тих осіб, хто знаходиться поруч із інфікованою людиною. Немає достатньо доказів щодо визначення переваг підтримання більшого фізичного або соціального відокремлення.[33] Додавання цинку може бути ефективним для зменшення частоти респіраторних інфекцій у людини.[34] Плановий додатковий прийом вітаміну С не знижує ризик або тяжкість гострих респіраторних вірусних захворювань. Вітамін С може скоротити тривалість ГРВІ. .[35]

Лікування[ред.ред. код]

Плакат, що заохочує громадян "Проконсультуватися з лікарем" для лікування застуди

На цей час немає ніяких ліків або трав'яних засобів, щодо яких було б доведено, що вони скорочують тривалість інфекції.[36] Лікування передбачає полегшення симптомів.[37] Це може включати забезпечення покою і відпочинку в достатній кількості, пиття рідини задля підтримання гідратації та полоскання горла теплою підсоленою водою.[12] Однак більшою частиною користь від лікування все ж пов’язують з ефектом плацебо.[38]

Симптоматичне лікування[ред.ред. код]

Лікування, яке допомагає полегшити симптоми, включає в себе просте зняття болю (анальгетики) і зниження температури (жарознижуючі) такими препаратами як ібупрофен[39] та ацетамінофен/парацетамол.[40] Існуючі дані не підтверджують того, що ліки проти кашлю є більш ефективними, ніж прості знеболюючі препарати (анальгетики).[41] Ліки від кашлю також не рекомендовані до застосування у дітей у зв'язку з відсутністю доказів, що підтверджують їхню ефективність, та з ризиком для здоров'я.[42][43] У 2009 році у Канаді було обмежено використання безрецептурних ліків від кашлю та застуди для дітей до шести років через побоювання щодо можливих ризиків та недоведеної користі таких ліків.[42] Зловживання декстрометорфаном (безрецептурний засіб від кашлю) призвело до його заборони в ряді країн.[44]

У дорослих симптоми нежиті можуть бути зменшені за допомогою антигістамінних препаратів першого покоління. Однак використання антигістамінних препаратів першого покоління пов’язане з несприятливими побічними ефектами, такими як сонливість.[37] Інші протинабрякові засоби, такі як псевдоефедрин, також ефективні для дорослих.[45] Назальний спрій, до складу якого входить іпратропіум, може зменшити симптоми нежиті, але мало впливає на закладення носу.[46] Антигістамінні препарати другого покоління не вважаються ефективними.[47]

У зв’язку з відсутністю досліджень невідомо, чи полегшує симптоми підвищене споживання рідини, а чи скорочує воно тривалість респіраторних захворювань.[48] Також відсутні дані щодо ефективності використання підігрітого зволоженого повітря.[49] Одне дослідження показало, що мазі для грудного втирання від застуди є ефективними для деякого полегшення кашлю у нічний час, зменшення гіперемії слизової оболонки і порушень сну.[50]

Антибіотики та противірусні препарати[ред.ред. код]

Антибіотики не мають ніякого ефекту у боротьбі проти вірусних інфекцій і, отже, не мають ніякого ефекту у боротьбі із застудою.[51] Лікарі часто призначають антибіотики, хоча їхні побічні ефекти й спричиняють загальний шкідливий вплив на організм.[51][52] Антибіотики зазвичай призначають тому, що люди очікують від лікарів їхнього призначення, а лікарі хочуть допомогти людям. Призначення антибіотиків відбувається також тому, що лікарю буває важко виключити такі причини інфекції, які можуть лікуватися за допомогою антибіотиків.[53] Не існує ніяких ефективних противірусних препаратів для лікування ГРВІ, хоча деякі попередні дослідження принесли позитивні результати.[37][54]

Нетрадиційне лікування[ред.ред. код]

Хоча існує багато видів нетрадиційного лікування застуди, більшість із них не має достатньої кількості наукових доказів на свою підтримку.[37] Станом на 2010 рік не існує достатніх доказів за чи проти використання меду чи зволоження слизової оболонки носа.[55][56] Добавки із вмістом цинку можуть зменшити тяжкість і тривалість симптомів при прийомі не більше, ніж за 24 години після початку хвороби.[34] Вплив вітаміну С на ГРВІ є широко вивченим, і визнаний неефективним.[35][57] Дані про користь ехінацеї є суперечливими.[58][59] Різні види препаратів ехінацеї мають різний рівень ефективності.[58]

Прогноз[ред.ред. код]

Гостра респіраторна вірусна інфекція, як правило, протікає м’яко і минає сама по собі, а більшість симптомів зникає протягом одного тижня.[1] Тяжкі ускладнення, якщо й відбуваються, то, як правило, у дуже старих людей, дуже малих дітей або тих, хто має ослаблений імунітет (ослаблену імунну систему).[60] Вторинна бактеріальна інфекція може виникнути в результаті синуситу, фарингіту або вушної інфекції.[61] Вважається, що синусит зустрічається у 8% випадків застуди. Вушні інфекції відбуваються в 30% випадків.[62]

Імовірність захворювання[ред.ред. код]

Гостра респіраторна вірусна інфекція є найбільш поширеною хворобою людства[60] і вражає людей у всіх країнах.[16] Дорослі зазвичай хворіють від двох до п’яти разів на рік.[1][2] Діти можуть хворіти на застуду від шести до десяти разів на рік (школярі – до дванадцяти разів на рік).[37] Імовірність симптоматичних інфекцій збільшується в літньому віці через ослаблення імунної системи.[23]

Історія[ред.ред. код]

Хоча причина гострої респіраторної вірусної інфекції була визначена лише у 1950-х роках, ця хвороба була знайома людству з давніх часів.[63] Її симптоми і лікування було описано в єгипетському папірусі Еберса, найстарішому з існуючих медичних текстів, що був створений ще до 16-го століття до н.е.[64] Назву "застуда" почали вживати у 16-му сторіччі через схожість між її симптомами і наслідками впливу холодної погоди.[65]

В 1946 році у Великій Британії Радою з медичних досліджень було створено Підрозділ з питань ГРВІ (CCU), і саме ним було виявлено риновірус у 1956 році.[66] У 1970-х цей Підрозділ довів, що лікування риновірусної інфекції інтерфероном протягом інкубаційного періоду забезпечує деякий захист від хвороби.[67] Ніякого практичного лікування не було розроблено. Підрозділ було закрито в 1989 році через два роки після того, як він завершив дослідження ролі пастилок для розсмоктування із вмістом глюконату цинку в профілактиці і лікуванні застуди, спричиненої риновірусом. Використання цинку було єдиним успішним лікувальним засобом, розробленим в історії Підрозділа.[68]

Економічні наслідки[ред.ред. код]

Британський плакат часів Другої світової війни, що описує збитки від застуди[69]

Економічні наслідки ГРВІ ще погано вивчені в більшості країн світу.[62] У Сполучених Штатах ГРВІ спричиняє від 75 до 100 мільйонів відвідувань лікаря на рік, вартість яких за консервативною оцінкою становить 7,7 млрд доларів на рік. Американці витрачають 2,9 млрд доларів на безрецептурні препарати. Вони також витрачають 400 млн доларів, купуючи ліки для симптоматичного лікування за рецептом.[70] Більше ніж третині людей, які відвідали лікаря, було призначено антибіотики. Використання антибіотиків має наслідком появу стійкості до антибіотиків.[70] За статистикою учні пропускають через застуду від 22 до 189 мільйонів днів шкільних занять кожен рік. В результаті батьки пропускають 126 мільйонів робочих днів, щоб залишатися вдома та доглядати за своїми дітьми. Якщо до цього додати 150 млн робочих днів, що пропускають працівники, які страждають на ГРВІ, то загальні економічні збитки від захворювання на застуду перевищують 20 млрд доларів на рік.[12][70] Це становить 40% усіх втрат робочого часу в США.[71]

Дослідження[ред.ред. код]

Кілька противірусних препаратів були протестовані на предмет ефективності для боротьби з застудою. Станом на 2009 рік жоден із них не був визнаний ефективним і ліцензованим для використання.[54] Продовжуються дослідження антивірусного препарату плеконаріл. Він вважається перспективним у боротьбі з пікорнавірусами. Також ведуться дослідження BTA-798.[72] Оральна форма препарату плеконаріл не була достатньо безпечною, і зараз вчені вивчають дію препарату в формі аерозолю.[72]

Дослідники з Мерілендського університету в Коледж-Парку та Університету Вісконсин-Медісон створили карту геномів для всіх відомих штамів вірусу, які викликають застуду.[73]

Посилання[ред.ред. код]

  1. а б в г д Arroll B Common cold. // Clinical evidence. — 2011 (2011 Mar 16) (03). PMID 21406124.
  2. а б в г д е ж и к л Eccles R Understanding the symptoms of the common cold and influenza // Lancet Infect Dis. — 5 (November 2005) (11) С. 718–25. DOI:10.1016/S1473-3099(05)70270-X. PMID 16253889.
  3. а б Eccles Pg. 24
  4. Eccles Pg. 26
  5. Eccles Pg. 129
  6. Eccles Pg. 50
  7. Eccles Pg. 30
  8. Heikkinen T, Järvinen A The common cold // Lancet. — 361 (January 2003) (9351) С. 51–9. DOI:10.1016/S0140-6736(03)12162-9. PMID 12517470.
  9. Goldsobel AB, Chipps BE Cough in the pediatric population // J. Pediatr.. — 156 (March 2010) (3) С. 352–358.e1. DOI:10.1016/j.jpeds.2009.12.004. PMID 20176183.
  10. Palmenberg, A. C. Sequencing and Analyses of All Known Human Rhinovirus Genomes Reveals Structure and Evolution // Science. — 324 (2009) (5923) С. 55–9. DOI:10.1126/science.1165557. PMID 19213880.
  11. Eccles Pg.77
  12. а б в «Common Cold». National Institute of Allergy and Infectious Diseases. 2006-11-27. Архів оригіналу за 2013-06-10. Процитовано 2007-06-11. 
  13. Eccles Pg.107
  14. а б в editors, Ronald Eccles, Olaf Weber, (2009). Common cold (вид. Online-Ausg.). Basel: Birkhäuser. с. 197. ISBN 9783764398941. 
  15. а б Eccles Pg.211
  16. а б в г al.], edited by Arie J. Zuckerman ... [et (2007). Principles and practice of clinical virology (вид. 6th ed.). Hoboken, N.J.: Wiley. с. 496. ISBN 9780470517994. 
  17. . Invited letter in Questions and answers // Journal of the American Medical Association. — 278 (16 July 1997) (3) С. 256–257. Процитовано 16 September 2011.
  18. Zuger, Abigail (4 March 2003). «'You'll Catch Your Death!' An Old Wives' Tale? Well...». The New York Times. 
  19. Mourtzoukou EG, Falagas, ME Exposure to cold and respiratory tract infections. // The international journal of tuberculosis and lung disease : the official journal of the International Union against Tuberculosis and Lung Disease. — 11 (2007 Sep) (9) С. 938–43. PMID 17705968.
  20. Eccles Pg.79
  21. а б Eccles Pg.80
  22. Eccles Pg. 157
  23. а б в Eccles Pg. 78
  24. Eccles Pg.166
  25. Cohen S, Doyle WJ, Alper CM, Janicki-Deverts D, Turner RB Sleep Habits and Susceptibility to the Common Cold // Arch. Intern. Med.. — 169 (January 2009) (1) С. 62–7. DOI:10.1001/archinternmed.2008.505. PMID 19139325.
  26. Eccles Pg.160–165
  27. а б в Eccles Pg. 112
  28. а б Eccles Pg.116
  29. а б Eccles Pg.122
  30. а б Eccles Pg. 51–52
  31. а б в Eccles Pg.209
  32. Lawrence DM Gene studies shed light on rhinovirus diversity // Lancet Infect Dis. — 9 (May 2009) (5). DOI:10.1016/S1473-3099(09)70123-9.
  33. а б в Jefferson T, Del Mar, CB, Dooley, L, Ferroni, E, Al-Ansary, LA, Bawazeer, GA, van Driel, ML, Nair, S, Jones, MA, Thorning, S, Conly, JM Physical interventions to interrupt or reduce the spread of respiratory viruses. // Cochrane database of systematic reviews (Online). — (2011 Jul 6) (7) С. CD006207. DOI:10.1002/14651858.CD006207.pub4. PMID 21735402.
  34. а б Singh M, Das, RR Zinc for the common cold. // Cochrane database of systematic reviews (Online). — (2011 Feb 16) (2) С. CD001364. DOI:10.1002/14651858.CD001364.pub3. PMID 21328251.
  35. а б Vitamin C for preventing and treating the common cold // Cochrane database of systematic reviews. — (2007) (3) С. CD000980. DOI:10.1002/14651858.CD000980.pub3. PMID 17636648.
  36. «Common Cold: Treatments and Drugs». Mayo Clinic. Архів оригіналу за 2013-06-09. Процитовано 2010-01-09. 
  37. а б в г д Simasek M, Blandino DA Treatment of the common cold // American Family Physician. — 75 (2007) (4) С. 515–20. PMID 17323712.
  38. Eccles Pg.261
  39. Kim SY, Chang YJ, Cho HM, Hwang YW, Moon YS Non-steroidal anti-inflammatory drugs for the common cold // Cochrane Database Syst Rev. — (2009) (3) С. CD006362. DOI:10.1002/14651858.CD006362.pub2. PMID 19588387.
  40. Eccles R Efficacy and safety of over-the-counter analgesics in the treatment of common cold and flu // Journal of Clinical Pharmacy and Therapeutics. — 31 (2006) (4) С. 309–319. DOI:10.1111/j.1365-2710.2006.00754.x. PMID 16882099.
  41. Smith SM, Schroeder K, Fahey T Over-the-counter medications for acute cough in children and adults in ambulatory settings // Cochrane Database Syst Rev. — (2008) (1) С. CD001831. DOI:10.1002/14651858.CD001831.pub3. PMID 18253996.
  42. а б Shefrin AE, Goldman RD Use of over-the-counter cough and cold medications in children // Can Fam Physician. — 55 (November 2009) (11) С. 1081–3. PMID 19910592.
  43. Vassilev ZP, Kabadi, S, Villa, R Safety and efficacy of over-the-counter cough and cold medicines for use in children. // Expert opinion on drug safety. — 9 (2010 Mar) (2) С. 233–42. DOI:10.1517/14740330903496410. PMID 20001764.
  44. Eccles Pg. 246
  45. Taverner D, Latte J Nasal decongestants for the common cold // Cochrane Database Syst Rev. — (2007) (1) С. CD001953. DOI:10.1002/14651858.CD001953.pub3. PMID 17253470.
  46. Albalawi ZH, Othman, SS, Alfaleh, K Intranasal ipratropium bromide for the common cold. // Cochrane database of systematic reviews (Online). — (2011 Jul 6) (7) С. CD008231. DOI:10.1002/14651858.CD008231.pub2. PMID 21735425.
  47. Pratter MR Cough and the common cold: ACCP evidence-based clinical practice guidelines. // Chest. — 129 (2006 Jan) (1 Suppl) С. 72S-74S. DOI:10.1378/chest.129.1_suppl.72S. PMID 16428695.
  48. Guppy MP, Mickan, SM, Del Mar, CB, Thorning, S, Rack, A Advising patients to increase fluid intake for treating acute respiratory infections. // Cochrane database of systematic reviews (Online). — (2011 Feb 16) (2) С. CD004419. DOI:10.1002/14651858.CD004419.pub3. PMID 21328268.
  49. Singh M, Singh, M Heated, humidified air for the common cold. // Cochrane database of systematic reviews (Online). — (2011 May 11) (5) С. CD001728. DOI:10.1002/14651858.CD001728.pub4. PMID 21563130.
  50. Paul IM, Beiler JS, King TS, Clapp ER, Vallati J, Berlin CM Vapor rub, petrolatum, and no treatment for children with nocturnal cough and cold symptoms // Pediatrics. — 126 (December 2010) (6) С. 1092–9. DOI:10.1542/peds.2010-1601. PMID 21059712.
  51. а б Arroll B, Kenealy T Antibiotics for the common cold and acute purulent rhinitis // Cochrane Database Syst Rev. — (2005) (3) С. CD000247. DOI:10.1002/14651858.CD000247.pub2. PMID 16034850.
  52. Eccles Pg.238
  53. Eccles Pg.234
  54. а б Eccles Pg.218
  55. Oduwole O, Meremikwu, MM, Oyo-Ita, A, Udoh, EE Honey for acute cough in children. // Cochrane database of systematic reviews (Online). — (2010 Jan 20) (1) С. CD007094. DOI:10.1002/14651858.CD007094.pub2. PMID 20091616.
  56. Kassel JC, King, D, Spurling, GK Saline nasal irrigation for acute upper respiratory tract infections. // Cochrane database of systematic reviews (Online). — (2010 Mar 17) (3) С. CD006821. DOI:10.1002/14651858.CD006821.pub2. PMID 20238351.
  57. Examining the evidence for the use of vitamin C in the prophylaxis and treatment of the common cold // Journal of the American Academy of Nurse Practitioners. — 21 (2009) (5) С. 295–300. DOI:10.1111/j.1745-7599.2009.00409.x. PMID 19432914.
  58. а б Linde K, Barrett B, Wölkart K, Bauer R, Melchart D Echinacea for preventing and treating the common cold // Cochrane Database Syst Rev. — (2006) (1) С. CD000530. DOI:10.1002/14651858.CD000530.pub2. PMID 16437427.
  59. Sachin A Shah, Stephen Sander, C Michael White, Mike Rinaldi, Craig I Coleman Evaluation of echinacea for the prevention and treatment of the common cold: a meta-analysis // The Lancet Infectious Diseases. — 7 (2007) (7) С. 473–480. DOI:10.1016/S1473-3099(07)70160-3. PMID 17597571.
  60. а б Eccles Pg. 1
  61. Eccles Pg.76
  62. а б Eccles Pg.90
  63. Eccles Pg. 3
  64. Eccles Pg.6
  65. «Cold». Online Etymology Dictionary. Архів оригіналу за 2013-07-24. Процитовано 2008-01-12. 
  66. Eccles Pg.20
  67. Tyrrell DA Interferons and their clinical value // Rev. Infect. Dis.. — 9 (1987) (2) С. 243–9. DOI:10.1093/clinids/9.2.243. PMID 2438740.
  68. Al-Nakib W Prophylaxis and treatment of rhinovirus colds with zinc gluconate lozenges // J Antimicrob Chemother.. — 20 (December 1987) (6) С. 893–901. DOI:10.1093/jac/20.6.893. PMID 3440773.
  69. «The Cost of the Common Cold and Influenza». Imperial War Museum: Posters of Conflict. vads. Архів оригіналу за 2013-07-24. 
  70. а б в Fendrick AM, Monto AS, Nightengale B, Sarnes M The economic burden of non-influenza-related viral respiratory tract infection in the United States // Arch. Intern. Med.. — 163 (2003) (4) С. 487–94. DOI:10.1001/archinte.163.4.487. PMID 12588210.
  71. Kirkpatrick GL The common cold // Prim. Care. — 23 (December 1996) (4) С. 657–75. DOI:10.1016/S0095-4543(05)70355-9. PMID 8890137.
  72. а б Eccles Pg.226
  73. «Genetic map of cold virus a step toward cure, scientists say». Val Willingham (CNN). March 2009. Процитовано 28 April 2009. 
References