Ніколає Чуке

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ніколає Чуке
рум. Nicolae Ciucă
{{{ім'я}}}
Прем'єр-міністр Румунії
Нині на посаді
На посаді з 25 листопада 2021
Президент Клаус Йоганніс
Попередник Флорін Кицу
Прем'єр-міністр Румунії (в. о.)
7 грудня 2020 — 23 грудня 2020
Президент Клаус Йоганніс
Попередник Людовік Орбан
Наступник Флорін Кицу
Міністр національної оборони
4 листопада 2019 — 25 листопада 2021
Прем'єр-міністр Людовік Орбан
він сам
Флорін Кицу
Попередник Габріел-Беньямін Леш
Наступник Васіле Дінку
Президент Національної ліберальної партії
Нині на посаді
На посаді з 10 квітня 2022
Попередник Флорін Кицу
Георге Флутур[en] (в. о.)
Член Сенату Румунії
Нині на посаді
На посаді з 21 грудня 2020
Голова Генерального штабу Румунії[en]
1 січня 2015 — 28 жовтня 2019
Попередник Штефан Деніле
Наступник Даніел Петреску
Народився 7 лютого 1967(1967-02-07) (55 років)
Пленіца, Craiova Regiond, СРР
Відомий як політик
Країна Румунія
Alma mater Carol I National Defence Universityd і Academia de Înalte Studii Militared
Політична партія Національна ліберальна партія (Румунія)
Релігія Румунська Православна Церква
Нагороди
Легіон Заслуг командор ордена «За заслуги» командор Національного ордена «За заслуги» офіцер Національного ордена «За заслуги» кавалер Національного ордена «За заслуги» Великий офіцер ордена Зірки Румунії UNAVEM Medal

Ніколає Іонель Чуке[1] (рум. Nicolae Ionel Ciucă; нар. 7 лютого 1967) — румунський політик та генерал сухопутних військ Румунії у відставці. Прем'єр-міністр Румунії з 25 листопада 2021[2]. Брав участь у декількох війнах, у тому числі в Іраці. Був головою Генерального штабу Румунії[en] у 2015—2019 роках, з 4 листопада 2019 до 25 листопада 2021 року — міністр оборони. Виконувач обов'язків прем'єр-міністра Румунії (7 грудня 2020 — 23 грудня 2020).

Біографія[ред. | ред. код]

Народився у комуні Пленіца, повіт Долж. Закінчив Військовий ліцей «Тудор Володимиреску» у Крайові 1985 року та Академію сухопутних військ імені Ніколає Белческу[en] у Сібіу 1988 року. Під час своєї військової кар'єри брав участь у місіях в Афганістані, Боснії та Герцеговині та Іраку. 2001—2004 був командувачем 26-го піхотного батальйону (також відомого як Червоні Скорпіони), разом із яким брав участь в операції «Нескорена свобода в Афганістані» та «Древній Вавилон»[en] в Іраці. У травні 2004 року в Насирії, Ірак, очолив перший бій, у якому румунські солдати брали активну участь після Другої світової війни[3]. Здобув звання генерала 25 жовтня 2010.[3][4]

2015 року він замінив Штефана Деніле на посаді голови Генерального штабу Румунії.[5] Президент Румунії Клаус Йоганніс 2018 року пролонгував 4-річну каденцію Ніколає на цій посаді ще на рік[3][5]. Це спричинило конфлікт між Йоганнісом, прем'єр-міністром Віорікою Данчіле і тодішнім міністром оборони Габріелом-Веніаміном Лесом, який мав намір обійняти посаду.[5]

Національна ліберальна партія (НЛП) запропонувала Чуке міністром оборони першого уряду Орбана[en][4][3]. 28 жовтня 2019 року переведено у запас[5], посаду начальника Генштабу обійняв Даніель Петреску[6]. Ніколає обійняв посаду міністра оборони Румунії 4 листопада 2019[7]. У жовтні 2020 року вступив до лав Національної ліберальної партії, щоб балотуватися до сенату Румунії на наступних парламентських виборах[8].

7 грудня 2020 року, після відставки прем'єр-міністра Людовіка Орбана, Клаус Йоганніс призначив його виконувачем обов'язків прем'єр-міністра. Він керував тимчасовим урядом, доки не сформували новий уряд відповідно до результатів парламентських виборів у Румунії 2020 року[en][9].

21 жовтня 2021 року Національна ліберальна партія попросила президента Клауса Йоганніса висунути Ніколає Чуке на посаду прем'єр-міністра після того, як парламент висловив вотум недовіри уряду прем'єр-міністра Флоріну Кицу, а Дачіан Чолош, уперше запропонований на посаду прем'єра, не зміг отримати вотум довіри парламенту[10]. Клаус Йоганніс доручив йому сформувати уряд, однак Чуке відмовився, коли стало зрозуміло, що він не матиме достатньої підтримки парламенту[11]. 22 листопада 2021 року президент Клаус Йоганніс запропонував йому сформувати уряд[12]. 25 листопада 2021 року парламент Румунії підтримав коаліційний уряд на чолі з Чуке, до складу якого ввійшли Національна ліберальна партія, Соціал-демократична партія та Демократичний союз угорців Румунії. Відповідно до коаліційної угоди, яка передбачає зміну керівника уряду, очолюватиме уряд до 25 травня 2023 року[2].

У січні 2022 року журналістка Емілія Шеркан[ro] звинуватила його в плагіаті майже третини його докторської дисертації[13].

10 квітня 2022 року обраний президентом Національної ліберальної партії[14].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Архівована копія. Архів оригіналу за 22 серпня 2020. Процитовано 12 грудня 2020. 
  2. а б Парламент Румунії затвердив новий уряд зі змінним прем’єр-міністром. Європейська правда (українською). 25 листопада 2021. Архів оригіналу за 25 листопада 2021. Процитовано 25 листопада 2021. 
  3. а б в г Cozmei, Victor (24 жовтня 2019). Cine este Nicolae Ciucă, propus ministrul Apărării: militar de carieră, cunoscut ca "generalul deșertului", a condus în Irak prima bătalie a soldaților români după al doilea război mondial. Hotnews.ro (рум.). Архів оригіналу за 29 січня 2021. Процитовано 12 грудня 2020. 
  4. а б Klaus Iohannis a semnat decretul privind trecerea în rezervă a generalului Nicolae Ciucă, propus ministru al Apărării. Digi24 (рум.). 28 жовтня 2019. Архів оригіналу за 5 листопада 2019. Процитовано 12 грудня 2020. 
  5. а б в г Postelnicu, Valentina (5 листопада 2019). Cine este Nicolae Ciucă, ministrul Apărării Naţionale. Militarul cu cel mai mare grad din Armată, este generalul român care a condus personal o misiune de luptă, în Irak. Libertatea (рум.). Архів оригіналу за 29 січня 2021. Процитовано 12 грудня 2020. 
  6. Generalul-locotenent Daniel Petrescu, noul șef al Statului Major al Apărării (рум.). Ministry of National Defence. 29 листопада 2019. Архів оригіналу за 17 серпня 2021. Процитовано 12 грудня 2020. 
  7. Năstase, Mirabela (4 листопада 2019). Cine este Nicolae Ciucă, noul ministru al Apărării Naționale. Antena 1 (рум.). Архів оригіналу за 5 листопада 2019. Процитовано 12 грудня 2020. 
  8. Ministrul apărării, Nicolae Ciucă, s-a înscris în PNL și va candida pentru Senat. Digi24 (рум.). 18 жовтня 2020. Архів оригіналу за 8 грудня 2020. Процитовано 12 грудня 2020. 
  9. Nicolae Ciucă a fost numit prim-ministru interimar. Digi24 (рум.). 7 грудня 2020. Архів оригіналу за 7 грудня 2020. Процитовано 12 грудня 2020. 
  10. У Румунії на пост прем’єра запропонували відставного генерала, який воював в Іраку. Європейська правда (українською). 21 жовтня 2021. Архів оригіналу за 21 жовтня 2021. Процитовано 21 жовтня 2021. 
  11. У Румунії кандидат в прем’єри відмовився від спроби сформувати уряд. Європейська правда (українською). 2 листопада 2021. Архів оригіналу за 9 листопада 2021. Процитовано 9 листопада 2021. 
  12. Президент Румунії пропонує генерала у відставці на посаду голови уряду. Радіо Свобода (українською). 22 листопада 2021. Архів оригіналу за 25 листопада 2021. Процитовано 25 листопада 2021. 
  13. Прем'єр-міністр Румунії звинувачений у плагіаті докторської дисертації. Європейська правда (українською). 18 січня 2022. Процитовано 18 грудня 2022. 
  14. Romanian prime minister elected president of PNL. Euroactiv (англійською). 11 квітня 2022. Процитовано 18 грудня 2022. 

Посилання[ред. | ред. код]

Політичні посади
Попередник:
Людовік Орбан
Прем'єр-міністр Румунії (в. о.)
2020
Наступник:
Флорін Кицу
Попередник:
Флорін Кицу
Прем'єр-міністр Румунії
2021—
Повноважний