Марчел Чолаку

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Марчел Чолаку
рум. romania
Прем'єр-міністр Румунії
Нині на посаді
На посаді з 15 червня 2023
Президент Клаус Йоганніс
Попередник Ніколає Чуке
Кетелін Предою (в. о.)
Голова Палати депутатів
23 листопада 2021 — 15 червня 2023
Президент Клаус Йоганніс
Попередник Сорін Гріндяну (в. о.)
Наступник Альфред Сімоніс[ro] (в. о.)
27 травня 2019 — 19 травня 2020
Президент Клаус Йоганніс
Попередник Лівіу Драгня
Наступник Людовік Орбан
Лідер Соціал-демократичної партії
Нині на посаді
На посаді з 26 листопада 2019
Попередник Віоріка Денчіле
Народився 28 листопада 1967(1967-11-28) (56 років)
Бузеу, Румунія
Відомий як політик, адвокат
Країна Румунія
Alma mater Ecological University of Bucharestd і National School of Political and Administrative Studiesd
Політична партія Фронт національного порятунку[1], Democratic National Salvation Frontd, Social Democracy Party of Romaniad і Соціал-демократична партія (Румунія)

Йон-Марчел Чолаку (рум. Ion-Marcel Ciolacu; нар. 28 листопада 1967, Бузеу, Соціалістична Республіка Румунія[2]) — румунський політик, Прем'єр-міністр Румунії з 15 червня 2023 року. До цього двічі обіймав посаду голови Палати депутатів (2019—2020, 2021—2023). Лідер Соціал-демократичної партії з 2019 року.

Раннє життя та освіта[ред. | ред. код]

Народився в родині кадрового військового, командира у відставці Йона Чолаку, льотчика, нагородженого Почесним знаком Військово-повітряних сил[2]. Закінчив юридичний факультет Екологічного університету Бухареста 1995 року попри те, що факультет отримав тимчасову ліцензію на діяльність після того, як Чолаку закінчив навчання, у травні 1995 року[2][3]. Упродовж 2008—2009 років проходив курс з безпеки та національної оборони в Національному коледжі оборони в Бухаресті, відомому у пресі як «фабрика дипломів для політиків»[2]. 2012 року здобув ступінь магістра з основ управління державним сектором та державними фінансами в Національній школі політичних та адміністративних досліджень[en][4].

Політична кар'єра[ред. | ред. код]

Брав участь у Румунській революції 1989 року в Бузеу[3][5]. 1990 року приєднався до Фронту національного порятунку[6], на основі якого згодом утворились Соціал-демократична та Демократична ліберальна партії. З 1996 до 2000 року обіймав посаду віцепрезидента молодіжного осередку Соціал-демократичної партії в Бузеу. У 2000—2010 рр. був віцепрезидентом муніципальної (міської) та окружної організації СДП.

Упродовж кількох місяців 2005 року тимчасово виконував обов'язки префекта повіту Бузеу[7]. З 2008 до 2010 року був заступником мера Бузеу Костянтина Бошкодела[6].

2012 року обраний членом Палати депутатів від 7-го одномандатного виборчого округу, перемігши лідера місцевого осередку ДЛП Цезара Преду[7][6]. З 2010 до 2015 року — президент муніципальної організації СДП у Бузеу[7]. У березні 2013 року тодішній прем'єр-міністр Віктор Понта призначив Чолаку почесним радником з питань регіоналізації та державного управління, а 2014 року Чолаку став секретарем Палати депутатів[8].

2015 року став президентом окружної організації СДП у Бузеу, замінивши Бошкодела, який пішов з посади через звинувачення у використанні коштів місцевої адміністрації для фінансування місцевої футбольної команди, а також деяких компаній, акціонером яких він був. Висувався проти сенатора Йона Василе, який зрештою зняв свою кандидатуру і звинуватив його у фальсифікації внутрішніх виборів[9]. 2016 року переобраний депутатом, цього разу — від 10-го виборчого округу Бузеу[7].

Через скандал, спричинений фото, на яких він був зображений на полюванні з Омаром Хайсамом, сирійським бізнесменом, на той момент ув'язненим за тероризм, 2015 року прем'єр-міністр Віктор Понта звільнив його з посади почесного радника прем'єр-міністра[6].

З червня 2017 до січня 2018 року обіймав посаду віцепрем'єр-міністра в кабінеті Міхая Тудосе[10].

29 травня 2019 року обраний головою Палати депутатів після того, як попереднього голову Лівіу Драгня було засуджено та ув'язнено[11].

Після поразки Віоріки Денчіле на президентських виборах 2019 року, 26 листопада 2019 року став тимчасовим лідером Соціал-демократичної партії[12][13]. 22 серпня 2020 року офіційно обраний лідером соціал-демократів, здобувши 1310 голосів проти 91 в його суперника Еугена Орландо Теодоровича[14].

2020 року знову переобраний членом Палати депутатів[7].

23 листопада 2021 року обраний головою Палати депутатів[15].

У листопаді 2021 року Національна ліберальна партія, Соціал-демократична партія та Демократичний союз угорців Румунії погодили формування уряду зі змінюваним прем'єр-міністром на чолі. Відповідно до угоди, до 25 травня 2023 року прем'єром мав бути Ніколає Чуке, член Національної ліберальної партії, а відтоді — представник соціал-демократів[16]. У зв'язку зі страйком вчителів, запланована ротація прем'єр-міністрів відбулась пізніше; Ніколає Чуке подав у відставку 12 червня 2023 року після досягнення домовленості з вчителями, а тимчасовим прем'єр-міністром до формування уряду Чолаку став Кетелін Предою[17]. 15 червня 2023 року Парламент Румунії затвердив уряд Чолаку; «за» проголосували 290 депутатів, «проти» — 95[18].

Приватне життя[ред. | ред. код]

Одружений, має сина[10]. Володіє англійською та французькою мовами[4][7].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. https://romania.europalibera.org/a/marcel-ciolacu-supravietuitorul-mentorilor-sai-de-la-ion-vasile-si-victor-ponta-la-liviu-dragnea/30293212.html
  2. а б в г Secretul rușinos al lui Marcel Ciolacu. Ce studii are, de fapt, președintele PSD și cu ce se ocupă soția lui. Capital (румунською). 12 лютого 2020. Процитовано 18 червня 2023. 
  3. а б Tot ce trebuie să știți despre Marcel Ciolacu. Primul portret de politician realizat pe baza datelor strânse de noul ANI din umbră Citeşte întreaga ştire: Tot ce trebuie să știți despre Marcel Ciolacu. Primul portret de politician realizat pe baza datelor strânse de noul ANI din umbră. Libertatea (румунською). 28 січня 2023. Процитовано 18 червня 2023. 
  4. а б Ion-Marcel CIOLACU Prim-ministru al României Președinte al Partidului Social Democrat [pdf]. Уряд Румунії (румунською). Процитовано 18 червня 2023. 
  5. Dosarul privind certificatul de revoluționar al președintelui PSD, Marcel Ciolacu, clasat. Europa Liberă România (румунською). 24 березня 2023. Процитовано 18 червня 2023. 
  6. а б в г Cine este Marcel Ciolacu, noul președinte interimar al PSD. Care e cel mai controversat aspect al carierei sale. Libertatea (румунською). 27 листопада 2019. Процитовано 18 червня 2023. 
  7. а б в г д е Curriculum Vitae. Палата депутатів Румунії (англійською). Процитовано 18 червня 2023. 
  8. Cine este Marcel Ciolacu, noul preşedinte al Camerei Deputaţilor/ În urmă cu 20 de ani apărea într-o poză, la vânătoare, cu Omar Hayssam. Mediafax (румунською). 29 травня 2019. Процитовано 18 червня 2023. 
  9. Marcel Ciolacu, supraviețuitorul tuturor patronilor săi politici, de la Ion Vasile și Victor Ponta, la Liviu Dragnea. Europa Liberă România (румунською). 26 листопада 2019. Процитовано 18 червня 2023. 
  10. а б Social democratic leader Marcel Ciolacu nominated as new prime minister of Romania. Romania Insider (англійською). 13 червня 2023. Процитовано 18 червня 2023. 
  11. Marcel Ciolacu este noul președinte al Camerei Deputaților. Digi24 (румунською). 29 травня 2019. Процитовано 18 червня 2023. 
  12. Marcel Ciolacu devine președinte interimar al PSD, după ce Viorica Dăncilă și-a dat demisia. Antena 3 (румунською). 27 листопада 2019. Процитовано 18 червня 2023. 
  13. Oficial. Viorica Dăncilă a demisionat din fruntea PSD. Noul preşedinte interimar e Marcel Ciolacu. „Partidul nu va mai fi condus de un tătuc. E o resetare totală“. Adevărul (румунською). 26 листопада 2019. Процитовано 18 листопада 2023. 
  14. Marcel Ciolacu a câștigat alegerile pentru șefia PSD în fața lui Orlando Teodorovici: „Îl invit să se alăture acestei echipe” Citeşte întreaga ştire: Marcel Ciolacu a câștigat alegerile pentru șefia PSD în fața lui Orlando Teodorovici: "Îl invit să se alăture acestei echipe". Libertatea (румунською). 22 серпня 2020. Процитовано 18 червня 2023. 
  15. Marcel Ciolacu este noul preşedinte al Camerei Deputaţilor: 217 voturi „pentru”. Mediafax (румунською). 23 листопада 2023. Процитовано 19 червня 2023. 
  16. У Румунії вдруге доручили формування уряду в.о. міністра оборони. Європейська правда (українською). 22 листопада 2021. Процитовано 19 червня 2023. 
  17. Romanian Prime Minister Transfer Moves Forward Following Settlement Of Teacher Strike. Radio Free Europe/Radio Liberty (англійською). 12 червня 2023. Процитовано 19 червня 2023. 
  18. У Румунії затвердили новий уряд після ротації прем’єрів. Європейська правда (українською). 15 червня 2023. Процитовано 19 червня 2023.