Маніа Менеску

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Маніа Менеску
рум. Manea Mănescu
Manea Manescu.jpg
Народився 9 серпня 1916(1916-08-09)
Бреїла, Румунія[1]
Помер 27 лютого 2009(2009-02-27)[2] (92 роки)
Бухарест, Румунія
Громадянство
(підданство)
Flag of Romania.svg Румунія
Діяльність політик, економіст
Володіє мовами румунська
Посада прем'єр-міністр Румунії[d]
Партія Румунська комуністична партія

Маніа Менеску (рум. Manea Mănescu; нар. 9 серпня 1916(19160809), Бреїла — пом. 27 лютого 2009, Бухарест) — румунський державний діяч, прем'єр-міністр Румунії (19741979).

Біографія[ред. | ред. код]

Народився в сім'ї робітника. У 1940 році закінчив промислово-комерційну академію в Бухаресті.

Член Румунської комуністичної партії (РКП) з серпня 1944 року, після антифашистського перевороту, в результаті якого був зміщений Йон Антонеску.

Після закінчення Другої світової війни перебував у 19451949 на партійній роботі в Плоєшті, потім в апараті ЦК Компартії.

У 19501951 роках — заступник голови Держплану.

У 19511954 роках — начальник ЦСУ.

З 3 жовтня 1955 по 19 березня 1957 — міністр фінансів Румунії.

У 19571960 роках — заступник голови економічної комісії ЦК Компартії.

З 1960 по 1965 рік — завідувач відділом шкіл і охорони здоров'я ЦК РКП.

З 1965 по 1969 і з 1969 по 1973 рік — секретар ЦК РКП.

У 19671972 роках — голова Економічної ради СРР, одночасно з 1969 по 1972 рік — заступник голови Державної ради СРР.

З 1972 по 1974 рік — заступник голови Ради Міністрів СРР, голова Держплану.

З 1974 по 1979 рік — прем'єр-міністр Румунії.

Дійсний член Академії СРР (1974). Має наукові праці в галузі статистики, економічної кібернетики, електронно-обчислювальної техніки.

З 1960 р. член ЦК компартії. З червня 1966 по грудень 1968 рр.. кандидат у члени Виконкому ЦК РКП. З грудня 1968 член Виконкому ЦК РКП. З лютого 1971 по березень 1974 рр.. член Постійного президії ЦК РКП. У 19741979 рр.. — член Політвиконкому ЦК РКП.

З 1979 року перебував на пенсії у зв'язку із станом здоров'я, в 1984 році повернувся в політику і до 1989 року залишався членом Політвиконкому ЦК РКП.

22 грудня 1989 під час революції разом з Ніколае Чаушеску і його дружиною Оленою, його соратником Емілем Бобу і двома агентами Секурітате покинув Бухарест на вертольоті з будівлі ЦК. Був заарештований і в 1990 році засуджений до довічного ув'язнення, проте пізніше термін ув'язнення був скорочений до 10 років.

Помер 27 лютого 2009 року в Бухаресті у віці 92 років.

Сім'я[ред. | ред. код]

Був одружений на сестрі Ніколае Чаушеску Марії.

Нагороди[ред. | ред. код]

Герой Соціалістичної Праці Румунії (1971).

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]