Ніколо да Понте
| Ніколо да Понте | |
|---|---|
| італ. Nicolò da Ponte | |
 Портрет роботи Джакома Пальми молодшого | |
| 87-й дож | |
| Початок правління: | 1578 рік |
| Кінець правління: | 1585 рік |
|
| |
| Попередник: | Себастьяно Веньєр |
| Наступник: | Паскуале Чіконья |
|
| |
| Дата народження: | 15 січня 1491 |
| Місце народження: | Венеція |
| Країна: | Венеціанська республіка |
| Дата смерті: | 30 липня 1585 (94 роки) |
| Місце смерті: | Венеція |
| Поховання | Santa Maria della Caritàd |
Ніколо́ да По́нте (15 січня 1491, Венеція — 30 липня 1585, Венеція) — 87-й венеціанський дож.
Життєпис[ред. | ред. код]
Да Понте народився в парафії церкви Святої Аґнеси[it] в родині Антоніо да Понте і Реґини Спандоліно, родом із Константинополя. Антоніо да Понте після османського завоювання Неґропонта, де він мав великі маєтки, зазнав фінансові труднощі. Однак Антоніо не втратив інтерес до східних справ і навіть одружився із гречанкою.
Попри труднощі Ніколо здобув відмінну освіту. Навчався у Джовані Батіста Чіпеллі (Іґнаціо)[it]. Вивчав філософію в Падуанському університеті, який щоправда не закінчив, вочевидь, через початок війни Камбрейської ліги. Однак, зрештою, здобув докторський ступень медицини у Венеції (1514).
Як і всі молоді венеційські аристократи да Понте, який мав фізичні й інтелектуальні здібності, успішно розпочав cursus honorum («шлях честі»). Так, його обрали до Ради старійшин[it]. Однак він несподівано перервав свою кар'єру. Натомість у 1512-1530 роках успішно займався торгівлею. На цьому терені досяг неабияких успіхів, зокрема збив собі статки у розмірі 150 тисяч дукатів і збудував палац у Сан-Мауріціо[it], що на Сан-Марко.
1520 року Ніколо одружився з Арканджелою Каналь. Від шлюбу мав двох дітей: Антоніо і Паоліну. Антоніо помер раніше за батька у 1558 році. Після смерті Ніколо да Понте його спадок перейшов до племінника, якого також звали Ніколо. Останній не залишив нащадків і обірвав династію да Понте.
Правління дожа Ніколо да Понте[ред. | ред. код]
1570 року Ніколо да Понте обійняв посаду Прокуратора Сан-Марко, а 3 березня 1578 року він став дожем після тривалих — у 44 тури — і конфліктних виборів.
Попри свій похилий вік — його обрали у 87 років — да Понте мав дуже активне правління, яке тривало понад семи років. Під час внутрішньої кризи 1581—1582 років, що призвела до реформи Ради десяти[en], дожа підтримали молоді політики. Діяльність да Понте відзначалася антиклерикалізмом.
Дож помер у липні 1585 року у віці 94 років.
