Обговорення:Великдень
 |
Ця стаття належала до вибраних статей. Див. сторінку обговорення. Вибрана 15 квітня 2006 року. | ||||||||||||||||||||
| |||||||||||||||||||||
| |||||||||||||||||||||
| Ця стаття є частиною Проєкту:Католицтво (рівень: невідомий) | ||
|---|---|---|
|
Мета проєкту — створення якісних та інформативних статей на теми, пов'язані з Католицтвом. Ви можете покращити цю статтю, відредагувавши її, а на сторінці проєкту вказано, чим ще можна допомогти. Учасники проєкту будуть вам вдячні. | |
| ??? | Цю статтю ще ніхто не оцінив за шкалою оцінок статей Проєкту:Католицтво. | |
Чим допомогти: 1. Додайте, будь ласка, шаблон «Вікіпроєкт:Католицтво» до всіх сторінок обговорення нових і старих статей, тематично пов'язаних зі Католицтвом.2. Потребують вашої уваги «Категорія:Незавершені статті про католицтво» | ||
«Але християнське оформлення…»[ред. код]
Але християнське оформлення свята мало змінило сутність язичеських обрядів.
- до чого це?
Нащо вводити читача в оману?
Навпаки - язичницькі традиції, від яких Церква не змогла відучити
новонавернених християн,
вона мудро стала використовувати для проповіді Євангелія.
--Magdalena1978 10:45, 28 лютого 2007 (UTC)
Питання[ред. код]
Великдень - це християнське свято! Тому непотрібну інформацію я видаляю. Gvozdet 09:18, 9 лютого 2010 (UTC)
- Ні, Великдень - це не зовсім християнське свято. Так само як Різдво чи Івана Купала. Адже у статті йдеться саме про свято, а не подію в житті Ісуса Христа (Воскресіння) --Tomahiv 09:25, 9 лютого 2010 (UTC)
Я не сперечаюсь, що свято має дохристиянське коріння... сам це знаю:), але з метою покращення статті і з образотворчою бажано б туди добавити кілька посилань... Volodimirg 14:47, 22 квітня 2010 (UTC)
- Цілком погоджуюсь з Вами. Я проти вилучення тексту зі статті без уточнення інформації та наведення контр-авторитетних джерел. --Erud 15:11, 22 квітня 2010 (UTC)
Недоступне зовнішнє посилання[ред. код]
Протягом кількох автоматичних перевірок наступне зовнішнє посилання було недоступне. Будь ласка, перевірте чи посилання справді "мертве" і в такому випадку виправіть або видаліть його!
--DixonDBot 13:54, 7 січня 2011 (UTC)
Недоступне зовнішнє посилання 2[ред. код]
Протягом кількох автоматичних перевірок наступне зовнішнє посилання було недоступне. Будь ласка, перевірте чи посилання справді "мертве" і в такому випадку виправіть або видаліть його!
--DixonDBot 13:54, 7 січня 2011 (UTC)
Три статті[ред. код]
Взагалі має бути три окремі статті, а не три в одному флаконі:
- Воскресіння — християнське свято воскресіння Ісуса Христа;
- Пасха — єврейське свято;
- Великдень — язичиське свято весни, коли наступає великий день (день рівнодення)--Kamelot 09:51, 11 травня 2011 (UTC)
- Я підтримую цю пропозицію! Інакше інформація - "все в купі" лише заплутає читача!--КІО 11:11, 20 листопада 2011 (UTC)
- Категорично проти. По перше великдень в сучасній українській мові - це свято воскресіння христового. І звідки ви знаєте, що до християнства цей день називався саме великоднем. Паска також має значення великодня. Якщо хочете написати три статті, ніхто вам не заважає створити наприклад статтю Єврейська паска та статтю щось на подобі дохристиянський Великдень, якщо звичайно у вас є авторитетні історичні джерела щоб створити останню, а не інтернет статті, інформація з яких часто взята із сумнівних джерел.-- Volodimirg 23:03, 20 листопада 2011 (UTC)
- Тільки що глянув існує стаття Песах (Єврейська пасха) в плачевному стані, так що не потрібно створювати статтю пасха чи єврейська пасха. Ось її і допишіть -- Volodimirg 23:06, 20 листопада 2011 (UTC)
Досить відомий факт, що християнська церква в багатьох країнах не могла викоренити язичеські свята і тоді вона придумувала схожі християнські, які припадали на ті ж дні. Це стосується і Великодня, який у сучасному розумінні має значення Воскресіння Христового, а у первинному язичиське свято приходу весни (збільшення дня). Також не вірно називати Воскресіння Христа Пасхою, але це вже наскільки глибоко вбито в голови пересічних християн, що їх вже не переконати, що це не так--Kamelot 05:52, 21 листопада 2011 (UTC)
зауваження[ред. код]
Якщо Вікіпедія претендує на визнання її енциклопедією правдивої інформації, вона має знати, що між Великоднем та святом Песох немає нічого спільного. Великдень, називається так тому, що це свято перемоги світда над темрявою. І святкується це свято у першу неділю після весняного рівнодення, яке визначається не за астрономічним календарем (схід Сонця у 0 Овна), а за фактичним, коли день стає довшим за ніч. Крім того, Великдень, як і свято Песох святкуються дуже давно, а Воскресіння Господнє почали святкувати лише у четвертому столітті т.з. нашої ери. (користувач Ардарій ardari@ukr.net)
- пане Ардарію, так напишіть про це. але в енциклопедичному стилі. виберіть потрібний розділ у самій статті і викладіть це. щоби надійніше - з посиланням на джерела. з повагою, --ursus (обговорення) 14:32, 24 березня 2012 (UTC)
зауваження №2[ред. код]
ТЕРМІН ВЕЛИКДЕНЬ після хрещення України-Руси поступово змінював значення, поки нарешті українці не почали ототожнювати цю назву із найсвітлішим християнським весняним святом Воскресіння із мертвих Господа-Спасителя Ісуса Христа. І справді, Великий День для людства, коли закатований Ісус поборов смерть й із мертвих повернувся до життя — ВОСКРЕС. У греків, які принесли нам християнство, це свято називають “Ламбрі мера” — Світлий день. У болгар, через посередництво яких Святе Письмо стало зрозумілим для усіх слов’ян, ці назви аналогічні українським — Великден та великденски. В латинській мові існує конкретне найменування воскресіння Ісуса Христа — Resurrectio. Є в цій мові й інші означення воскресіння Ісуса, які перекладаються українською мовою як Свято свят та Світла неділя. Водночас для єврейського свята Пасхи існує окрема однозначна назва — dies festi paschae. Очевидно, що слова Risuscitamento (італійська мова), Resurrection (французька мова) і de Resurreccion (іспанська мова) – аналоги латинського Resurrectio. В англійців Великдень — the Easter (day), що перекладається як Схід, скоріше у значенні Світанок, Світлий день, ніж як сторона світу. Водночас юдейська Пасха в англійській мові — the Passover (усі назви, що наведені у розділі Вікіпедії "Великдень" різними мовами є синонімами єврейського свята Песах, а не християнського Воскресіння Христа і тому не є аналогами Великодня). Такий же термін у німців — Das Ostern. В угорців це свято називається Гушвейт (тобто день після м’ясопусту або день розговіння). У поляків, словаків і чехів — Вєльканоц (Велика ніч), у сербів — Велиґдан (Великий день), у хорватів — Светак (Святки).
Пасха — це назва свята єврейського народу, яким відзначається визволення євреїв із єгипетської неволі й перехід на Землю Обітовану. Свято Пасхи (Пейсаху, Песаху) урочисто відмічається євреями щорічно як своєрідний фестиваль. Саме в чергове свято юдейської Пасхи Ісус Христос був євреями принижений та розіп’ятий, а після мученицької смерті — він воскрес (Євангелія від святого Матвія 26, 27, 28).
Таким чином, свято Пасхи (котре святкувалося євреями сотні років ще до народження Ісуса Христа) і свято Воскресіння Ісуса – Великдень (яке почали святкувати християни лише після воскресіння Ісуса Христа) — це зовсім різні свята у різних релігіях! Ось чому, як показано вище, інші народи чітко їх розділяють. Перенесення назви юдейського свята на найсвітліший християнський день започаткувало московське духівництво, яке недосконало знало Святе Письмо і тому не помітило різниці між цими назвами. Пізніше, мабуть, зрозумівши абсурдність цієї підміни, замість виправлення помилки, московити поглибили її, придумавши тезу, що начебто є дві Пасхи — юдейська старозавітна та “християнська животворча Пасха Нового Завіту”. А щоб хоч якось обґрунтувати протиріччя з усіма іншими християнськими церквами, в яких термін “Пасха” не використовується як назва для свята Воскресіння Ісуса Христа, був створений спеціальний “Пасхальний канон”, в якому пороголошується — “Христос – нова Пасха”. Крім того, щоб провести аналогію між переселенням євреїв і смертю та воскресінням Ісуса, вони слова “пасха” і “перехід” зробили синонімами, хоча точна етимологія цієї назви досі невідома. Наприклад, вважається, що цей термін означав “проходити мимо” і зв’язаний з відомими подіями в Єгипті, коли кров’ю ягнят позначали місця проживання євреїв. Деякі філологи стверджують, що насправді свято Пасха (як і Маззот — спільне з’їдання маци) є ханаанським хліборобським святом. З ним також пов’язане різання овець та вживання м’ясних страв на святковому банкеті, тому ще існує переклад слова “пасха” як “ягня”.
Свою грубу помилку московська церква та українське духівництво, виховане чужою церквою, нав’язали українцям у часи колоніального зросійщення нашого народу. І тепер в українських храмах, всупереч українським (домосковським) і європейським традиціям, досі продовжуються пасхальні богослужіння, пасхальні свята, християн України вітають із святом Пасхи. Звичайно, ніхто не заперечує проти привітання єврейського народу з Пасхою. Але цю деталь необхідно завжди уточнювати. Адже, вітаючи ХРИСТИЯН цим словом, ми, на мій погляд, переносимо в наш час і матеріалізуємо ТУ ПАСХУ і ТІ ЗНУЩАННЯ з Ісуса, які відбулися в день його розп’яття. Наведу такий приклад. В радянські часи на честь річниць Жовтневої революції більшовики замучили і розстріляли велику кількість християнського духівництва. Тож ми, в разі канонізації когось із них як святих, будемо відмічати цей день, як свято ХРИСТИЯНСЬКОГО Жовтня? Хоча християнство й вийшло із юдаїзму (перших християн навіть називали юдо-християнами), тепер це дві різні релігії, тому не може існувати словосполучення християнський юдаїзм чи християнська Пасха. Як неможливі й найменування християнський буддизм, християнське язичництво, християнський Жовтень тощо.
Є ще один важливий аспект. У західних Церков допускаються збіги у часі свят Великодня (християнське свято) і Пасхи (юдейське свято). Православна Церква таких збігів не терпить (заборона Вселенського Собору), що стоїть непереборною перешкодою до їхнього переходу на Григоріанський календар. Із-за цього, наприклад, усі православні святкують Новий рік перед Різдвом, що приводить до порушень посту. Вилучення терміну “Пасха” — “пасхальний” могло б помягчити протиріччя між західними і східними християнськими Церквами.
Ось чому, на мій погляд, не варто порушувати традиції українського і європейського мовлення і, повторюючи помилки московської церкви, творити єдине свято для різних релігій.
Користувач Володимир ВІТЕНКО
PS. Опубліковано в газетах “Молодь України”, №72, 19.06.2001р. і “СЛОВО Просвіти”, ч.17, 23-29.04.2003 із невеликими скороченнями. Назва статті “Навіщо творити єдину назву для різних свят”. — Це написав, але не підписав користувач Вітенко Володимир Григорович (обговорення • внесок).
- супер. але адаптувати це в наявний текст буде непросто. бо тут домінують чужинські інтереси. тим пачу в таких засадничих питаннях. --ursus (обговорення) 10:55, 14 квітня 2012 (UTC)
Зверніть увагу![ред. код]
Оскільки, стаття недоступна для редагування звичайним користувачам, то я, звичайний незареєстрований на сайті користувач, звертаюся з проханням до адміністраторів сайту. Зверніть увагу на текст в статті: "Також і в інших європейських мовах назва цього свята походить від давньоєврейського «песах». Так, Великдень зветься (Ні, так перекладається термін Песах чи Пасха, а не Великдень - дивись в Обговоренні зауваження №2. Користувач Вітенко Володимир)" - ВИДАЛІТЬ, БУДЬ ЛАСКА, ТЕКСТ В ДУЖКАХ ЗІ СТАТТІ! — Це написав, але не підписав користувач 37.53.201.157 (обговорення • внесок).
- видалив (перепрошую, я не адмін, але можу редагувати текст). з повагою, --ursus (обговорення) 00:17, 15 квітня 2012 (UTC)
- Пропоную адміністраторам сайту в підрозділі 1.2 Пасха не використовувати термін "Великдень", тобто вилучити із тексту "Так, Великдень зветься" і тоді зникне потреба тексту в дужках, з повагою --Користувач Володимир Вітенко — Це написав, але не підписав користувач 94.179.216.87 (обговорення • внесок).