Обговорення:Кравчук Петро Авксентійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Залишено Ця стаття — колишній кандидат на вилучення, що була залишена.

Пояснення причин і відповідне обговорення ви можете знайти на сторінці Вікіпедія:Статті-кандидати на вилучення/14 травня 2020.

Повторне виставлення статті на вилучення без ґрунтовних підстав для перегляду попереднього рішення може вважатися порушенням ВП:НДА.

Статистика відвідуваності статті «Кравчук Петро Авксентійович»

Про моє членство в КПРС[ред. код]

Якісь негідники та аноніми (а як назвати людину, яка навіть імені свого соромиться і ховається чи то під якоюсь кличкою, чи під псевдонімом, та старається комусь напаскудити?) постійно реанімують мене членом КПРС, ставлячи під статтею категорію «Член КПРС». Останнім це 14 квітня 2013 року зробив якийсь анонім Aeou. Він хизується, що «Цей користувач зі славного королівського міста Львова». Дуже жалію, що цьому славному місту (до речі, у якому я навчався) не пощастило, що в ньому проживає такий Aeou-анонім. Так колись зі своїми неправдивими доносами поступали радянські «стукачі». І від них у сталінських катівнях гинули мільйони безневинних людей.

Так, я був членом КПРС, тому що у свій час, як і мільйони інших чесних людей, вірив у порядність комуністичного вождя Леніна та в Комуністичну партію. У члени КПРС вступив у 1972 році, тобто у віці 25 років. У свій час двічі очолював первинні партійні організації. Виховував у членів партії почуття людяності, порядності та відповідальності. За 19 років членства я не заплямував ні себе, ні свій членський квиток.

Однак, коли почав потроху довідуватись правду про те, ким насправді був комуністичний вождь Ленін та його опричники, узнавав про злодіяння, які проводилися під проводом Комуністичної партії, то негайно вийшов із лав КПРС. І зробив це ще задовго до сумнозвісного ГКЧП. Заяву написав 15 квітня 1991 року (невіруючим можу викласти копію цієї заяви). У ній свою причину виходу з КПРС сформулював чітко і зрозуміло: «Виходжу з КПРС в знак протесту проти того, що партійні керівники в цей тяжкий для партії і країни час безкарно зловживають своїм становищем чим надзвичайно підривають її авторитет». Повірте, що тоді відважитися на такий поступок було не так-то й просто. Мене залякували, погрожували, але я зробив свій вибір. Допоміг його зробити й іншим порядним людям.

Отже, я ще 22 роки тому вийшов з рядів цієї сатанинської партії. Тому прошу не вносити у статтю недостовірну інформацію.

18 квітня 2013 р.

Доброго дня, шановний аноніме, що видає себе за Петра Кравчука. Такий розлогий вступ був зайвим:) Хоч визнаю — отримав справжнє задоволення від прочитання. Так вже сталось, що в категорії «Члени КПРС» 1063 персоналії. Я чомусь певен, що серед них немає жодного дійсного члена — усі колишні, як і сама партія. Пан Кравчук не може бути «колишнішим» за них, тому буде разом із ними. Так категоризують членів усіх колишніх організацій.--Cepгій (oбг.) 12:36, 18 квітня 2013 (UTC)
На жаль, Aeou, ти нічого ти й не зрозумів. Напевно, що й не зрозумієш? Петро Кравчук (обговорення) 04:52, 23 квітня 2013 (UTC)
Пане Петре, якщо можна — будь ласка, на ви. До суті. У нас багато категорій на зразок Категорія:Депутати Верховної Ради УРСР. Ці люди часто живуть і зараз і входять до тих категорій. І проблеми немає — усі розуміють і що УРСР і КПРС не існують, і члени там колишні. Не вийде перейменувати лише категорію членів КПРС. Вирішення має бути системне, єдине для усіх подібних категорій. Відкрийте обговорення як вам радить AS і запропонуйте таке вирішення. Це потребуватиме багато вашої роз'яснювальної роботи, тому спрямуйте ваші зусилля туди, а не на війну відкотів і тиражування гадостей [1].--Cepгій (oбг.) 13:34, 23 квітня 2013 (UTC)
Якщо ви вважаєте, що категорію треба перейменувати, створіть тему на Вікіпедія:Обговорення категорій --ASƨɐ 05:54, 23 квітня 2013 (UTC)

Щодо КОІ[ред. код]

Автор і предмет статті - одна особа, редагує навіть не криючись. Нейтральність від цього страждає. Дивно, що досі ніхто з адмінів не звернув увагу.--Юрко (обговорення) 20:39, 14 травня 2020 (UTC)

Перенесене зі статті[ред. код]

Публікації в пресі[ред. код]

Перелік деяких публікацій у журналах та газетах.

  • Кынтечеле нородулуй. Журнал «Скынтея ленинистэ» Кишинев, 1962.
  • Предохранительная спираль. Журнал «Сельский механизатор» (Москва), 1968, № 2.
  • Чемпионы в мире птиц. Журнал «Человек и природа» (Москва), 1985, № 1, т. 93 000.
  • Чи знаєте ви, що... Журнал «Рідна природа», 1985, № 2, с. 57; № 4, с. 61, т. 40 000.
  • Рекорди у світі тварин. Журнал «Тваринництво України», 1985, № 10, т. 45 700.
  • Рекордсмены в мире растений. Журнал «Лесная новь» (Москва), 1985, № 11, т. 39 355.
  • Різні бувають люди. Журнал «Україна», 1987, № 1, т. 119 000.
  • Рекорди природи. Журнал «Тваринництво України», 1994, № 5—6, т. 10 100.
  • Рекорди природи. Сім’я Сонця. Голуба планета. Журнал «Географія та основи економіки в школі, 1996, № 1(1).
  • Сигнальный пост. — Газ. «Юный ленинец» Киев, 15 сентября 1961 г., с. 3.
  • Який Сава, така й слава (фейлетон). — Газ. «Радянське Полісся», 12 грудня 1964 р.
  • Вперше в світі. — Газ. «Нове життя», 18, 25 серпня; 1, 8, 15, 18, 20, 22, 27, 29 вересня; 2 жовтня 1984 р.
  • Рекордсмены в мире растений. — Газ. «Книжное обозрение» (Москва), 17 января 1986 г., с. 6.
  • Алмаз. — Газ. «Советская торговля» (Москва), 15 ноября 1986 г., с. 4.
  • Озера нашої планети. — Газ. «Нове життя», 27 листопада; 2, 4, 6 грудня 1986 р., с. 4.
  • Таємниці зірваного храму. — Газ. «Радянська Волинь», 9 лютого 1991 року, с. 2.
  • Свідки історії. — Газ. «Нове життя», 28 лютого 1991 р., с. 3.
  • У світі дощів. — Газ. «Урядовий кур’єр», 12 квітня 1997 р., с. 15, т. 164 000.
  • Риби-рекордсмени. — Газ. «Урядовий кур’єр», 24 травня 1997 р., с. 24.
  • Моїм Горкам — 600! — Газ. «Нове життя», 19 травня 2001 р., с. 2.
  • Нашому Любешову — 520 років. — Газ. «Нове життя», 10 липня 2004 р., с. 1.
  • У майбутнє — без комуністичних примар. — Газ. «Україна молода» (Київ), 7 травня 2008 р., с. 8.
  • Любешову — 525 років. — Газ. «Нове життя», 11 липня 2009 р., с. 1.
  • Грибні рекорди Волині. — Газ. «Віче», 23—29 вересня 2010 р., с. 9.
  • Паводок століття. — Газ. «Волинь», 8 лютого 2011 р., с. 4.
  • Небесне диво над Любешовом на свято Стрітення. — Газ. «Волинь», 17 лютого 2011 р., с. 1, 2.
  • І що ж це було? Невже НЛО? — Газ. «Волинь», 24 вересня 2011 р., с. 12.
  • Конфлікт довкола дамби. — Газ. «Волинь», 27 жовтня 2011 р., с. 1, 3.
  • Шість затемнень за рік. — Газ. «Волинь», 10 грудня 2011 р., с. 16.
  • Гарбузові рекорди Волині. — Газ. «Земля моя годувальниця», 21 грудня 2011 р., с. 8—9.
  • На Водохреще цвіте форзиція. — Газ. «Волинь-нова», 21 січня 2012 р., с. 1, 12.
  • Свіча… в небі. — Газ. «Голос України», 15 лютого 2012 р. т. 100 000.
  • Людина ставить рекорди (прем’єра рубрики). — Газ. «Віче», 8—14 березня 2012, с. 16.
  • Сонце з дитячої казки. — Газ. «Голос України», 14 березня 2012 р., с. 16, т. 100 000.
  • Таке буяння буває раз на сто років. — Газ. «Голос України», 16 травня 2012 р., с. 16, т. 100 000.
  • Подвійна веселка: дзеркальне чародійство. — Газ. «Голос України», 5 вересня 2012 р., с. 16, т. 100 000.
  • Номенклатура боїться змін. — Газ. «Віче», 10—16 квітня 2014 р., с. 1, 4.
  • Королева лілій виросла в Любешові. — Газ. «Волинь-нова», 5 серпня 2014 р., с. 8—9.
  • Дива природи: первоцвіти знову цвіли на Новий рік. — Газ. «Волинь-нова», 17 січня 2015 р., с. 2.
  • Витівка природи чи небесний знак? — Газ. «Голос України», 26 березня 2015 р., с. 24.
  • Нещодавнє місячне затемнення було найкрасивішим. — Газ. «Нове життя», 10 жовтня 2015 р., с. 10.
  • Гігантська картоплина заважила 2 кілограми 200 грамів! — Газ. «Добрий господар», № 9 травень 2016 р., с. 7, т. 300 000.
  • Закарпаття — Долина нарцисів, а Полісся — Долина лотать. — Газ. «Волинь-нова», 13 квітня 2017 р., с. 13. (+ 3 моїх фото).
  • Ікона вказала на своє місце. — Газ. «Сімейна газета» (Хмельницький), 11 травня 2017 р., с. 15, т. 101 500.
  • У 1942 році Леонід Кравчук із товаришем наколядували 40 карбованців. [2] [3] — Газ. «Волинь-нова», 25 січня 2018 р., с. 1, 8; 1 лютого 2018 р., с. 11. Співавтор — Андрій Кравчук.
  • Чи варто довіряти народним прикметам про погоду? — Газ. «Волинь-нова», 12 червня 2018 р., с. 2.
  • сталіністи знищили Люб'язь… — Газ. «Волинська газета», 24 січня 2019 р., с. 9.
  • Хто в Україні виростить 500-кілограмовий гарбуз? — Газ. «Добрий господар», № 6 березень 2019 р., с. 2.
  • Чи правильно ми говоримо. — Газ. «Нове життя», 28 березня 2019 р., с. 7.
  • Любешівський скарб. — Газ. «Нове життя», 19 вересня 2019 р., с. 14.
  • Поїзд у Любешові. — Газ. «Нове життя», 19 вересня 2019 р., с. 18.
  • Таємниці храму. Минуле і сучасне Волині та Полісся. Розвиток краєзнавства і краєзнавчої освіти на Волині. Науковий збірник. Випуск 66–67. Матеріали 66–67-ї Всеукраїнської наукової історико-краєзнавчої конференції, присвяченої 30-річчю з часу створення Волинської обласної організації Національної спілки краєзнавців України. Редкол. Г. Бондаренко та ін. Луцьк : ПП Іванюк В. П., 2019. – С. 153-155.
  • Такого теплого року на Волині не було за 130-літній період. — Газ. «Волинь», 16 січня 2020 р., с. 12.
  • Поїзд у Любешові. Минуле і сучасне Волині та Полісся. Любешівщина в історії України і Волині. Науковий збірник. Випуск 68. Матеріали 68-ї Всеукраїнської наукової історико-краєзнавчої конференції, Луцьк-Любешів. Упоряд.: Г. Бондаренко та ін. Луцьк : ПП Іванюк В. П., 2020. — 432 с. — С. 81—85.
  • Село Люб'язь палили і німецькі загарбники, і радянські партизани: до 75-річчя трагедії. Там само. С. 332-338.
  • Таємниці зірваного храму. Там само. С. 339-342.

Про Петра КРАВЧУКА та його творчість[ред. код]

Перелік деяких публікацій про автора та його творчість.

  • Будь красивим, Юро! / упорядник Г. Литвинова.  — Київ;: Молодь, 1964.
  • Терлецький В. Дивовижне у світі рослин. 1990, — Київ;: Урожай, 1990. ISBN 5-337-00572-3.
  • Любешівщина. Історико-краєзнавчий нарис / Упорядник П. Бущик. — Луцьк : Надстир'я, 1996. — 127 с. — ISBN 966-517-075-9.
  • Павлюк І. Українська преса Волинської області 1939—1941, 1944—2000 рр. Наукове видання. 2004, Луцьк, вид-во «Волинська обласна друкарня». — 508 c. ISBN 966-8468-68-6.
  • Бишевич П. К., Журавлюк І. С., Клубук П. А. Любешівщина: з глибин століть — у майбуття. Історико-краєзнавчий нарис. — Луцьк : Надстир'я, 2004. — ISBN 966-517-468-1.
  • Бущик П. Г. Ми від роду — українці. Історико-краєзнавчі нариси. — Луцьк : Вісник і К, 2004. — 334 с. — ISBN 966-8273-20-6.
  • Мир водопадов» / сост. П. Бровко и др. — Владивосток: Изд-во Дальневост. ун-та, 2005, 184 с.ISBN 5-7444-1681-1.
  • К. Николаев. Самое — самое. Рецензия на книгу «Рекорды природы». Журнал «Наука и жизнь» (Москва), 1994, № 8, с. 15.
  • Крещук С. Гіннес мені не конкурент. — Газ. «Робітнича газета» (Київ), 22 січня 1989 р., с. 4.
  • А. Ефимов. Географический калейдоскоп (рецензия). Журнал «География в школе» (Москва), № 3, 1989.
  • Географический калейдоскоп (рецензия). Журнал «Студенческий меридиан» (Москва), № 10, 1989, тираж 1 100 000 экз.
  • В. Борзенець. Рекорди Петра Кравчука. Газета «Робітнича газета» (Київ), 22 квітня 1999 р.
  • Редько С. Плоди безсонних ночей. — Газ. «Нове життя», 4 квітня 2000 р., с. 2
  • Бренчук О. Невтомний краєзнавець. — Газ. «Волинь», 15 квітня 2000 р., с. 3.
  • Рекорди: спекотне літо для волинського Гіннесса. — Газ. «Волинь», 11 липня 2002 р., с. 1.
  • Мазурик Л. Волинський Гіннесс видає рекордні книги. — Газ. «Вісник», 30 жовтня 2003 р., с. 8.
  • Письменники рідного краю. — Газ. «Нове життя», 26 грудня 2009 р., с. 2.
  • Максимець О. Не гарбуз — богатир! — Газ. «Експрес», 17—24 жовтня 2013 р., с. 2, т. 514 200.
  • Зубчук К. «Волинський Гіннесс» дослідив свій родовід до 9-го коліна. — Газ. «Волинь-нова», 19 січня 2017 р., с. 1, 13.
  • Олійник І. Волинянин Петро Кравчук вирощує гарбузові рекорди. — Газ. «Сімейна газета» (Хмельницький), 23 березня 2017 р., с. 9.
  • Видатні особистості. Почесний житель селища Любешів Петро Кравчук. Минуле і сучасне Волині та Полісся. Любешівщина в історії України і Волині. Науковий збірник. Випуск 68. Матеріали 68-ї Всеукраїнської наукової історико-краєзнавчої конференції, Луцьк-Любешів. Упоряд.: Г. Бондаренко та ін. Луцьк : ПП Іванюк В. П., 2020. — 432 с. — С. 350—355.
  • Бондаренко Г. З історії краєзнавства Любешівщини. Там само. С. 388.