Обговорення:Ядро атома

Ця стаття є частиною Проєкту:Фізика (рівень: ДС, важливість: найвища)
	Мета проєкту — створення якісних та інформативних статей на теми, пов'язані фізики. Ви можете покращити цю статтю, відредагувавши її, а на сторінці проєкту вказано, чим ще можна допомогти. Учасники проєкту будуть вам вдячні.
ДС (добра)	Ця стаття за шкалою оцінок статей Проєкту:Фізика має рівень «повна стаття: добра».
Найвища	Важливість цієї статті для проєкту Фізика: «найвища»
	Чим допомогти:

Ця стаття належить до числа добрих. Див. сторінку обговорення. Статус надано 15 березня 2013 року.

Статистика відвідуваності сторінки «Ядро атома»

Рік	2010	2011
Переглядів	2675	5315

"Ядра всіх атомів складаються з протонів і нейтроів, котрі мають однакову масу, але лише протони несуть електричний заряд"

Взагалі-то маси протонів і нейтронів трохи різняться

Може мається на увазі, що всі протони і всі нейтрони мають однакову масу? --Yakiv Glück 19:50, 14 вересня 2008 (UTC)

Я й не помітив. Дякую. Дядько Ігор 19:57, 14 вересня 2008 (UTC)

Отже ні :) --Yakiv Glück 20:26, 14 вересня 2008 (UTC)

Цитування

Щось не віриться, що книжки, які видавалися в Москві, мають українські назви. Це явний слід автоперекладу. Треба виправити. --Дядько Ігор (обговорення) 16:19, 3 березня 2013 (UTC)

Так Зроблено--Звірі (обговорення) 22:56, 3 березня 2013 (UTC)

Спін

Ви називаєте одним словом спін дві різні речі - власне спін S і повний момент J. Це жаргон, і для неспеціаліста плутанина. Але тут плутанити бути не повинно. Можливо, слід було в зазначити, що непарно-непарні ядра можуть мати сумарний спін (власне спін) як 0 так і 1, наприклад дейтрон має спін 1. --Дядько Ігор (обговорення) 16:23, 3 березня 2013 (UTC)

Тут така штука.... Наскільки я розумію спін яд = мех.момент ядра. Так принаймі всюди пишуть. Хоча за логікою, треба було б спін ядра = сума спінів нуклеонів, а мех.момент ядра = спін ядра + сума орбіт.моментів нуклеонів. Але я такого розмежування не зустрічав... То ж якщо наведете авторитетні джерела де все розмежовується - переправлю. А поки - галочка Так Зроблено )))--Звірі (обговорення) 13:01, 5 березня 2013 (UTC)

Розподіл заряду

Формула, яка там наведена, дуже дивна. Ви швидко вказали, що таке а, але залишилося зрозуміти, що таке $r_{0}$. Крім того, якщо a визначається з експерименту, то який сенс числа, що стоїть перед ним? 0,288a теж можна визначити з експерименту. --Дядько Ігор (обговорення) 16:23, 3 березня 2013 (UTC)

Так Зроблено Розібрався, додав джерела--Звірі (обговорення) 13:01, 5 березня 2013 (UTC)

Формули і одиниці

Загалом для всіх позначень повинно бути пояснення, що це таке. Зокрема для $E_{1}$. Крім того, неправильно, коли після числа не стоїть розмірність. У формулі для краплинної моделі взагалі нічого не описано. --Дядько Ігор (обговорення) 16:38, 3 березня 2013 (UTC)

Так Зроблено Викинув ту фігню--Звірі (обговорення) 14:38, 5 березня 2013 (UTC)

Константи

Всі фізичні константи якісь приблизні. Для доброї статті не годиться. Потрібно точні значення. Енциклопедія - це довідник. Вказати похибки і дати посилання на NIST. Наприклад, наведене значення швидкості світла не точне, а це універсальна константа, встановлена точно. Атомна одиниця маси дорівнює 931,494028(23) MeВ/с², а в статті з'їдені стільки знаків після коми. У відповідних статтях ці значення і посилання є, їх треба тільки перенести.

Не зроблено Не погоджуюсь - багато цифирок забруднять і так величезну статтю. Для точного значення констант є статті про них--Звірі (обговорення) 14:38, 5 березня 2013 (UTC)

Ще про цей блок. Загалом, визначення атомної одиниці маси деяке відхилення від теми. Але, якщо воно є, то чому нема значення в основній одині вимірювання маси - в кілограмах?

Родовий відмінок

Чесно, я не знаю, як правильно, хімічного елемента, чи хімічного елементу. Розберіться, і мені скажете. --Дядько Ігор (обговорення) 17:05, 3 березня 2013 (UTC)

Так Зроблено От тобі й на) на допомогу приходить Вікіпедія! Я думаю наш випадок підходить під правило №10 - "Речовини, маси, матеріали" - тому хімічного елементу, водню, і т.д. але з таким же успіхом він може підходити і і під № 9 - "Терміни іншомовного походження, які означають елементи будови чогось, конкретні предмети, геометричні фігури та їх частини, а також українські за походженням суфіксальні слова-терміни" - атома, хімічного елемента. Фінальний вердикт за орфографічним словником - як бачимо, все таки таки можливі обидві форми. --Звірі (обговорення) 08:58, 4 березня 2013 (UTC)

Деякі неясні формулювання

• що пояснює властивість насичення ядерних сил — вони мають обмінний характер. Не зрозуміле слово обмінний. Це, вочевидь, не обмінна взаємодія.

Так Зроблено

• якщо ядро витягнуте вздовж осі спіну. Неточність. Може скластися враження, що існує якийсь напрямок спіну, а спін це штука, яка в нашому тривимірному просторі напрямку не має. Саме спін орієнтується так, як деформоване ядро, а не навпаки, вірніше, це дія одночасна й узгоджена. До речі, я не знаю, що таке чечевиця. Чому не дископодібний?

Не зроблено Я навіть не знаю що тут сказати) спін=момент ядра, я вже писав. Момент таки має напрям)

• Ви не дружите з квантовою механікою? Спін визначений в абстрактному просторі. Наприклад, проекція спіна нуклона або електрона на вісь має два значення. На яку вісь? На будь-яку, яку захочете. Тільки коли в реальному просторі з'являється виділений напрямок, стани з різними проекціями можна розрізнити за енергією, тоді орієнтація спіна теж визначена в реальному тривимірному просторі. Те ж саме з орбітальним моментом. Попри те, що це квантовий аналог звичайного механічного моменту, який має напрямок, орбітальний момент у квантовій механіці визначеного напрямку не має, але орієнтується за рахунок взаємодії, коли в просторі є виділений напрямок. Тому фраза не зовсім точна. --Дядько Ігор (обговорення) 17:12, 5 березня 2013 (UTC)

Так Зроблено Якось поправив. Краще вже не знаю як, правте сміло.--Звірі (обговорення) 12:27, 6 березня 2013 (UTC)

• Якщо передати ядру енергію, воно перейде в збуджений стан. Як передати ядру енергію? Насправді це не так. Ядра утворюються в збудженому стані, а потім поволі переходять в основний. Окремим ядрам можна передати енергію гамма-кванта. Це ефект Месбауера, про який можна було б у статті згадати. Але це виняток.

Не зроблено Не всяка передача енергії ядру - ефект Месбауера. Суть цього зауваження я теж не зрозумів =(

• Ця фраза дуже неакуратна. Сказано не подумавши. Енергія це завжди енергія чогось. Не можна передати ядру якусь абстрактну енергію, якщо ти не бог, звісно. Треба чимось гримнути. Які при цьому збудяться рівні невідомо. Як я вже сказав, деякі конкретні рівні можна збудити через ефект Месбауера, а загалом ядра народжуються в збуджених станах при ядерних реакціях, а потім поступово переходять в основний, випромінюючи гамма-кванти. Якщо вони випльовують інші частинки - то це вже буде не те ядро. Практично, викинути цю фразу. --Дядько Ігор (обговорення) 16:41, 5 березня 2013 (UTC)

Так Зроблено Викинув щоб не сваритись.--Звірі (обговорення) 12:27, 6 березня 2013 (UTC)

для чайників

А можна для чайників стосовно розмірів ядра атома подати аналогію на кшталт: якщо ядро водню, урану, ... збільшити до розміру футбольного бальона, то найближчий до ядра електрон буде на відстані ... м --Helgi (обговорення) 13:33, 4 березня 2013 (UTC)

5 порядків. Якщо радіус бальона 10 см, тобто 0,1 м, то виходить, що відаль до середнього радіусу електрона роздується до приблизно 10 км. Для s-електронів існує відмінна від нуля ймовірність виявити електрон безпосредньо на ядрі. Це так, наче електрон окутує бальон десятикілометровим туманом. Звідси так звана контактна взаємодія. Зустрічне питання, хіба бальон не фудбольний? --Дядько Ігор (обговорення) 20:05, 4 березня 2013 (UTC)

«наче електрон окутує бальон десятикілометровим туманом» - супер аналогія! Якраз для чайників! Вважаю конче необхідним помістити цей вираз у статтю. Хоча наскільки я розумію, туман цей біля самого ядра не такий густий, а максимальна густина туману - в районі орбіталі електрона --Helgi (обговорення) 12:09, 6 березня 2013 (UTC)

Як виглядають орбіталі проілюстровано в статті атом. Для s-орбіталі туман найгустіший саме на ядрі. Для інших - найрідший. Орбіталь зовсім не нагадує орбіту. --Дядько Ігор (обговорення) 20:51, 6 березня 2013 (UTC)

...

Я хімію вчив 25 років назад, але

Ядро має позитивний заряд, від заряду ядра залежить, до якого хімічного елементу відносять атом.

викликає питання. Якщо ядро має лише позитивний заряд, то як від заряду мають відношення хімічні елементи. Якийсь абсурд.--Kamelot (обговорення) 06:32, 5 березня 2013 (UTC)

Мені вас жаль. --88.155.48.117 13:06, 5 березня 2013 (UTC)

А мені жаль, що формулювання абсурдне. Із-за таких дурних формулювань діти в школі не можуть вивчити предмет. Пропущено слово величина. Тобто має бути: від величини заряду --Kamelot (обговорення) 17:54, 5 березня 2013 (UTC)

Модель ядра

А яка саме модель на малюнку Nucleus_drawing.svg? І щось ці кульки не нагадують мені найщільнішу упаковку (може у ядрі - своя, «ядрьона» кухня?). Я, яко чайник у ядрьоній хвізиці, давно хтів когось з експертів спитати - чому неможливий дробний заряд ядра: 1,5; 2,635; 7,069? --Helgi (обговорення) 12:16, 6 березня 2013 (UTC)

Дуже умовну модель) насправді в ядрі всі частинки - також хмарки, як і електрони.--Звірі (обговорення) 12:32, 6 березня 2013 (UTC)

Відповідь на питання чому неможливий дробний заряд можна давати по-різному. Неможливий приблизно так, як неможливо уявити собі дробну людину. В ядрі ціла кількість протонів. Дробної частини протона не буває. Це один рівень. На іншому рівні треба спитати себе, чому не буває дробного протона? І відповідь тут - це експериментальний факт, встановлений великим числом досліджень. Ще один рівень, елементарний електричний заряд - це властивість. Вона або є, або її нема. Або частинка взаємодіє з електромагнітним полем, або не взаємодіє. Тому він або 0, або 1. А числове значення заряду - це через вибір одиниць, які склалися історично. Ще один рівень - протон складається з кварків. В цьому конструкторі кварки мають або 1/3 або 2/3 цієї властивості, але окремо їх виділити не можна. Вони завжди або парами або трійками, тому результат або 0 або 1. Дивіться конфайнмент. --Дядько Ігор (обговорення) 21:08, 6 березня 2013 (UTC)

Маса

У розділі «маса» проситься згадка про дефект маси. Далі то є, але в цьому розділі якось не вистачає (або перенести, або хоча б одним реченням згадати). --Olvin (обговорення) 14:36, 9 березня 2013 (UTC)