Обговорення користувача:Tank302

Ласкаво просимо до україномовної Вікіпедії!

Якщо Ви початківець, то пропонуємо переглянути деякі корисні поради:

• Краш-курс для новачків
• Поради для новачків
• Детальні довідки і поради
• Портал Спільноти
• Як редагувати статтю
• Як і для чого ми розвиваємо Вікіпедію

Сподіваємося, що Ви візьмете участь у подальшій роботі нашого спільного відкритого проекту не тільки як читач, але і як дописувач.

На сторінках обговорень бажано ставити автоматичний підпис за допомогою чотирьох знаків (~~~~), або за допомогою позначки підпису в вікні редагування. У статтях, написаних або редагованих вами підпис не ставиться.

Якщо виникли запитання про проект, пошукайте відповідь на сторінці Вікіпедія:Довідка. Якщо відповідь на Ваше питання там відсутня, поставте запитання у Кнайпі чи комусь із постійних дописувачів. Ви також можете розповісти про свої інтереси на сторінці Вікіпедія:Інтереси учасників.

Бажаємо успіхів та якнайбільше творчого задоволення! Якщо Вам необхідна допомога для перших кроків зверніться до користувачів, що є в Категорія:Користувачі,_що_допоможуть_новачкам або ж можете замістити оголошення на порталі спільноти (Кнайпа). Якщо у Вас є якісь цікаві вісті, пов'язані з Вікіпедією, Ви можете подати їх у Шаблон:Новини спільноти

P. S. Irrespective of your languages skills, you are welcomed to create your own User Page, introduce interwiki, load images, correct data, discuss problems, communicate & cooperate with community. Please, use language templates from Вікіпедія:Вавілон or create your own.
You can ask help of Community on CommunityPortal (help): Додати нове обговорення (Add new discussion/problem)

--Tomahiv 15:37, 20 березня 2008 (UTC)

Запрошення

Запрошуємо вас на Дев'ятнадцяту вікізустріч, яка пройде у Львові 28 березня 2009 року. Детальніше тут --Крис 13:28, 27 березня 2009 (UTC)

Звернення до львів'ян

Вікі любить пам'ятки - 2012

Шановний львів'янину! Чи не буде Ваша ласка допомогти проекту "Вікі любить пам'ятки" і долучитися до опрацювання списку пам'яток Львова? Що треба робити описано на сторінці проекту. Ви також можете оглянути вже готові списки (напр. цей) в якості прикладу. Зважте, Львів - єдине місто, яке має унікальний шанс випередити Київ і стати першим великим містом, готовим до конкурсу пам'яток!

Правки у статті Київська Русь

Чому ви видалили фрагменти, що підтверджені цитатами?--Divega (обговорення): 10:10, 4 вересня 2012 (UTC)

Той факт що такі цитати російських істориків існували я не заперечую. І видалив їх не через те що, буцімто це неперевірена інформація чи потребує дослідження. За два десятки незалежності, для нашого народу стали доступні маса історичних праць які правдиво висвітлюють історію України. Шкода що ми, українці, не знаємо своєї історії, і далі виховуємося в дусі меншовартості. Нам нав'язують зверхність "старшого слов'янського брата", що Українська культура дуже молода і виникла мало не в 1991 р., а Київська Русь - це чужинська держава яка захопила східнослов'янські та фінно-угорські племена і це є спільною колискою Українського, Білоруського та Російського народів. Така версія цілком задовольняє ідеологію "Русского мира" яка є антиукраїнською за своєю сутністю. Чому ми і далі повинні вчити майбутні покоління на працях Карамзіна? Це ж чужинець, нонсенсом є те, що історію народу пише чужинець! Спираючись на праці згаданого вами Ореста Субтельного, Павла Штепи, Романа Млиновецького та ін. я вирішив, що історично-справедливо буде, коли стаття про Київську Русь буде таки відображати нашу Русь як попередницю держави Україна, а не скупченям чужинських диких племен. Саме тому я видалив імперіалістичні думки чужинців про українську історію. Хоч я давно є користувачем вікіпедії, але у мене не було стільки вільного часу аби писати статті з вікіпедії. Тому у мене ще недостатньо навиків у цьому. В подальшому я планую доповнювати матеріали вікіпедії додаванням історичних фактів з обов'язковим вказанням джерел. Сподіваюся ви, як досвідчений користувач, мені в цьому допоможете.--Tank302 (обговорення) 12:16, 4 вересня 2012 (UTC)

Я повернув ваші правки. Скоріше за все інформація є некоректною, але краще її лишити та додати дані, що спростовують цю інформацію. Це необхідно з огляду для неупередженості статті та для запобіганню повторення даних та війн правок. Якщо будуть питання, можете звертатись на моїй сторінці обговорення або писати тут, я буду час від часу тут з'являтись. З повагою Divega (обговорення): 12:18, 4 вересня 2012 (UTC)

Що таке війна правок я вже бачу на своїх очах - наші правки були скасовані користувачем Yakudza (обговорення). Для запобігання цьому ви рекомендуєте не видаляти інформацію, а навпаки добавляти факти які спростовують попередні тези. Що ж для певних цитат, посилань на наукові праці я погоджуюся це правильно. Але що робити з особистими думками автора які не підкріплені фактами? Наприклад:

• "Князь суздальський Андрій Боголюбський захопив і розорив Київ, а потім вирішив залишити його" Звідки ми знаємо що він думав, які плани були? Давайте мислити логічно - якщо він знищив Київ і повернувся на свої землі, значить це і був його план - знищити столицю Русі. Про захоплення влади і мови не йшло. Інакше б він не знищив а перебравши владу осів там. Тому думка що він буцімто вирішив повернутися додому не захотівши її захищати - не логічна.
• не зрозуміла позиція автора щодо "У сучасній історіографії". Тобто автор доводить що була якась стара (можливо неправдива) історіографія а потім виникли якісь історичні події через які історики сіли, подумали і вирішили що стара історіографія помилкова а давайте закладемо нову "правильну" сучасну історіографію?! Історія є історія, яка не змінюється (в цивілізованому світі) під впливом подій чи політичних вподобань. Можна наводити думки іноземних науковців але відділяти їх від наукових праць українських істориків. Тому ще природно є те, що представник кожної національності буде шукати переваги своєї нації над іншими. Тому, на мою думку, історичні факти не слід поділяти на "сучасні" та "старі" а подавати сухі факти, з яких читач може самостійно формувати свою думку а не сприймати чужі (можливо і хибні) думки.
• В продовження до попереднього "Обидва підходи зберігають актуальність і в даний час". Це логічно, це природно але недоречно! Як я вже казав "кожен бузько своє болото хвалить" Добавте теорії інших держав, і ви будете праві що актуальні 3, або більше теорій. Тому що для кожної держави її теорія є актуальною. Тому ще раз наголошую, статті не повинні формувати погляди читачів, читачі повинні самостійно формувати своє бачення на основі сухих, беззаперечних фактів.

Скажіть будь-ласка, чи є правила висвітлення історичних подій? Як відбувається перевірка - через колективне обговорення чи рішення приймає одноосібно модератор? --Tank302 (обговорення) 07:05, 5 вересня 2012 (UTC)

Біля спірних моментів проставляється {{джерело}} або {{Немає АД|число|номер місяця|рік}} . Тоді з'являється наступний напис ^{[джерело?]} або ^{[джерело не вказане 4262 дні]} . Якщо джерел протягом певного часу не з'явиться, то інформацію можна видалити, як непідтверджену джерелами. У такому випадку можливі дві ситуацій, або інформація видалена, або вона повертається, але вже з джерелом. --Divega (обговорення) 07:21, 5 вересня 2012 (UTC)

Супер, дякую! Стосовно певних історичних фактів цілком справедливо. Але як бути з проблемою, коли в статті до історичних фактів добавлені упереджені думки автора (в залежності від його культурних чи політичних поглядів), що можуть сприяти викривленому сприйнятті інформації читачами? Не буду приховувати, я поділяю думку більшості українських істориків, що Київська Русь це 100% праукраїнська держава. То чому ми стидаємося визнавати її такою на догоду східному сусіду, який навпаки фальшує історію, заявляючи себе як спадкоємцем нашої минулої слави ? Він ж фактично зруйнував її, перекинувши відповідальність на "племінні міжусобиці" От якраз щоб не розпочинати війн правок, я повторюся, думаю доцільно буде подавати лише історичні факти.

О! Я знайшов політику нейтральної точки зору, яка стверджує, що статті повинні писатися неупереджено для того, щоб читач одержував уявлення про реальний стан справ: Можна легко помилитися в розумінні політики нейтральної точки зору. Ця політика не означає можливості написання статті з якоїсь однієї єдиної неупередженої, «об'єктивної» точки зору. Навпаки, ця політика встановлює, що ми повинні чесно представити всі існуючі точки зору і стаття не повинна декларувати, мати на увазі або натякати на те, що яка-небудь із представлених точок зору є єдино правильною. Отже: невірно використовувати поняття "стара історіографія" та "сучасна (правильна?) історіографія", так само як "він подумав повернутися" та "обоє думок є актуальні" актуальні на підставі чого? Це упереджений висновок. --Tank302 (обговорення) 08:33, 5 вересня 2012 (UTC)

Щодо історіографії. Там під старою часто розуміється радянська, що має певну упередженість та більшість теорій та фактів, що не вкладались до радянського погляду на історію, замовчувались або відкидались. Стосовно "він подумав"... ну тут може якесь джерело є, що цитувалось, фраза звісно некоректна, хто знає, що він собі думав. Те саме стосовно "обоє думок є актуальні". Неенциклопедично, але ніхто не заважає перефразувати.--Divega (обговорення) 06:07, 6 вересня 2012 (UTC)

Ага, щодо історіографії зрозумів, дякую за пояснення. Далі Ви визнаєте що неенциклопедично стосовно "обоє думок є актуальні" і допускаєте можливість перефразувати. Але якраз в цьому і полягає проблема. Це речення було витерто мною, але потім повернуто користувачем Yakudza (обговорення). Можливо цей користувач вирішив що мої дії містять характер вандалізму і повернув попередню версію статті. Але ж стаття фактично була змінена нами обома. Ну що ж, тоді озброївшись вашими порадами, спробую не витирати спірний текст, а добавляти нові факти з перефразовуванням існуючих. Я ще зауважив цікавий момент: стаття про антів наводить факти що анти є цілком українськими предками, а от Київська Русь, на мою думку, написана в дусі чужої для українців держави, і що те що ми зараз живемо на території колишньої Русі є співпадінням.--Tank302 (обговорення) 07:12, 6 вересня 2012 (UTC)

• Вітаю. Я відкинув фактично лише ваші редагування [1], бо вони досить неочевидні з точки зору сучасної історичної науки і не підтверджені джерелами. Володимиро-суздальський князь Андрій Боголюбський несподіваано став після ваших редагувань "москвинським", хоч Москва тоді була лише невеликим селом, про яке ніхто й не знав . Будь ласка, зверніть увагу на правило щодо авторитетних джерел, статті у Вікіпедії повинні опиратись на авторитетні джерела - енциклопедії, підручники, видані авторитетними вченими та наукові статті. У сучасній українській історичній науці на тематику з історії України видається дуже велика кількість літератури, більшість якої доступна он-лайн. Тому необхідності використовувати застарілі видання, на кшталт, підручника ілюстрованого такими рисунками та праці Павля Штепи, який не був істориком, нема. --yakudza 11:13, 11 вересня 2012 (UTC)

Щиро дякую за відповідь! Щодо Москви ("брудна вода"), то Ви цілком слушно зауважили. Тоді це було село, а народ який проживав навколо того села називали москвинами аж-ж-ж до 1721 коли Петро 1 примусово перейменував усіх. Зауважу що москвини при цьому дуже противилися, і тільки під карою смерті називали себе росіянами. А хто ж такий Боголюбський? Батько Юрій Долгорукий, мати - половецька князівна, дочка половецького хана Аепи Осеневича, проти яких і воювали київські князі. А хто ж був батько Юрій Долгорукий? От посилаючись на авторитетні джерела (ту ж таки вікіпедію!) :

Ще за життя Мономаха за Юрієм Довгоруким закріплено Ростово-Суздальську землю з резиденцією у Суздалі, де місцеве боярство (москвини) служило для нього підпорою. З 1125, після смерті Мономаха, Юрій Долгорукий став незалежним ростово-суздальським князем. Після смерті свого старшого брата київського князя Мстислава І Великого (1132) Юрій Довгорукий силою захопив Переяслав, згодом виміняв його за частину півн. земель у свого брата Ярополка II, князя київського. Перехід Переяславщини до Юрія I Долгорукого спричинив його боротьбу з братами, яка закінчилася 1135 поразкою Юрія Довгорукого, у висліді чого він був примушений покинути південні землі і повернутися на Суздальщину. За його князювання зросла економічна і політична сила північних князівств, тут здвигнено м. Переяславль Залєський, Юрьєв Польський, Кострому, 1147 вперше згадується Москва, яку він укріпив 1156, тому Юрія Довгорукого вважають засновником Москви. Він оформив на Півнно-Східній Русі уділи, які роздав своїм синам, стаючи засновником моск. династичної лінії Рюриковичів («молодші Мономаховичі») та організатором Ростово-Суздальського князівства, ядра пізнішої Росії.

Яблуко від яблуні... Син не став любити Київ більше і знищив його. От з цього і почалося нищення Русі-України, і розвиток Російської імперії. Тому те що Боголюбський був москвином немає ні найменшого сумніву! Навіть подивитися на риси обличчя - типова угро-фінска морда обличчя з монгольськими очима!. [2] (ну це моя особиста думка) Застарілі матеріали я не використовую. Та й що вважати актуальним сучасним? Підручники радянської доби чи новітні праці науковців Діми Табачьніка? Повірте, я цікавлюся історією давно, і Штепа не перший автор з яким я зустрівся. (Справа в тому, що саме зараз я читаю цю книгу. Тому знайшов електронний варіант і копіюю цікаві факти які відсутні в статті, з посиланням і вказанням сторінок.) Те що Штепа не був істориком по професії це правда, але те що він був визначним науковцем за що його було обрано до Наукового Товариства ім. Т. Г. Шевченка та Української Вільної Академії Наук це теж правда! Та й що вважати істинним істориком? Істориком радянської доби чи сучасним істориком команди проффесіоналів Д.... ой, я вже це десь казав... І головне: Штепа не наводить якісь свої історичні дослідження і тп, він зробив просту річ - зібрав історичні факти на які вказують історики і є загальновизнаними! Користувач Divega мені пояснив правила а також вивчав їх самостійно, тому в подальшій праці сподіваюся не допускатиму помилок. Я дуже люблю укр. вікіпедію, маю певні знання з історії України, тому хочу її доповнити, вкласти свою лепту для майбутніх поколінь. Сподіваюся ви мені допоможете! --Tank302 (обговорення) 07:07, 12 вересня 2012 (UTC)

Напевне Штепа і Табачник - то дві крайнощі. Ось, що пише про Штепу Енциклопедія українознавства, яку важко запідозрити у промосковській орієнтації: "Публіцистичні праці, ґрунтовані на расовому підході і вигадуванні фактів". Існує безліч підручників та інших джерел, які загальновизнані українською та світовою наукою. Навіть в он-лайн доступі їх десятки, а то й сотні. Ось одне із ресурсів, що попався на очі [3] або ж "Історія України" Ореста Субтельного або сучасна "Енциклопедія історії України" [4], видана Інститутом історії України та ще безліч видань. --yakudza 07:41, 12 вересня 2012 (UTC)

Ню-ю-ю, не гарно з вашого боку кинути лінк на статтю 22 січня 2005. Я розумію у вас антипатія до цієї постаті, але давайте будемо чесними. Якщо відкрити актуальну версію цієї ж статті, то ви побачити що це далеко не простий інженер-будівельник з Кубані, а його, як визначного науковця, було обрано до Наукового Товариства ім. Т. Г. Шевченка та Української Вільної Академії Наук. Чи прийняли б його які він би займався расизмом і вигадуванні фактів??? Сумніваюся. Щось тут не так. У мене вдома є ця енциклопедія і я сьогодні справді перевірю чи там є такий текст. Доречі про Ореста Субтельного, я теж знайомий з його історією (давно в домашній бібліотеці зберігається його книжка), і можу вас запевнити що вони не суперечать фактам які наводить П.Штепа. Щодо джерел які є визнані світовою наукою, то тут слід бути дуже обережним при використанні цих слів. Всім відомі наміри про спільне написання історії Україною та Росією. Що з цього вийде можна здогадатися.

Спираючись на одну з основних політик вікіпедії - неупереджене ставлення, то праці П. Штепи мають право на існування. Якщо в якості джерел статтей вже "Руские сказки" у вікіпедії використовуються, то чому не можуть використовуватися праці визначного науковця П. Штепи? --Tank302 (обговорення) 10:24, 12 вересня 2012 (UTC)

Шукав вчора інформацію про П.Штепу у цій енциклопедії. Нажаль у мене лише перші 5 томів. В інтернеті натрапив на список слів у цій енциклопедії. Цікаво що Штепи у ній немає. [5] Провокація? Ви вказали на сучасну "Енциклопедія історії України", видану Інститутом історії України. Її не тільки там немає але й сам сайт сумнівний. Так [6] справді сайт Інституту історії України ? Якщо це такий сайт, то я уявляю яку "сучасну" енциклопедію вони видали. --Tank302 (обговорення) 08:19, 13 вересня 2012 (UTC)

Триатлон

Доброго дня @Tank302:! Прошу долучитися до тут боротьби з адвокатами кальок русизмів, що прикриваються псевдоправилами всупереч офіційним назвам видів спорту в Україні та позиції відомих проукраїнських вчених-дисидентів?--Yasnodark (обговорення) 15:51, 5 липня 2016 (UTC)

Ґ-диверсія

Доброго дня, вікікориснику Tank302!

Вибачаюсь за те, що відриваю від ваших справ. Прошу звернути вашу увагу на діяльність цього користувача. Може Ви стикались з нею й раніше, можливо навіть спотикались об таке. Я не прибічник тотальної бездумної заміни г на ґ, особливо в усталених термінах і назвах, але таку підривну діяльність, що не додає статтям жодної нової корисної інформації, яка тільки шкодить розвиткові проекту, не можна попускати. Така конфліктна й беззмістовна діяльність не повинна залишатись непоміченою. Залишите свій голос, можливо репліку — він не залишиться непоміченим. Наперед дякую!

З повагою до вашого внеску.--Dim Grits 12:17, 23 листопада 2016 (UTC)

Запрошення на Вікімарафон 2017

Привіт! 30 січня Українській Вікіпедії виповниться 13 років. Запрошуємо долучитися до Вікімарафону, який відбудеться 28—30 січня 2017 — це гарна нагода створити нову статтю разом із сотнями інших користувачів. Охочі учасники акції зможуть отримати невеличкі сувеніри. Також приходьте на вікізустріч у Львові!

Місяць Української революції та державності

Доброго дня! Запрошуємо долучитися до місячника статей Української революції та державності, що проходитиме з 14 листопада до 14 грудня. Допоможіть збільшити кількість та покращити якість статей на історичну, культурну, воєнну та інші теми безпосередньо пов'язані з революційною добою та українською державністю. Ми підготували список статей до створення, але можете пропонувати свої. Приєднуйтесь!

До сторінки місяця…

--TohaomgBot (обговорення) 21:04, 15 листопада 2018 (UTC)