Оборона

Оборо́на — спосіб ведення бою.

Оборона має на меті відбити наступ більшої кількості (потужності) сил противника, завдати йому максимальних втрат, утримати важливі райони (об'єкти) місцевості й у такий спосіб створити сприятливі умови для переходу в наступ.

Оборона може готуватися завчасно або організовуватися в ході бою, в умовах відсутності зіткнення з противником або безпосереднього зіткнення з ним.

У обороні кожен солдат, уміло використовуючи свою зброю, фортифікаційні споруди та вигідні умови місцевості, здатний знищити велику кількість живої сили противника й успішно вести боротьбу з його танками та іншими броньованими машинами, що наступають.

Взвод (відділення, танк) не має права залишати займаний опорний пункт (позицію) і відходити без наказу командира.

Джерела

• Радянська військова енциклопедія. «ЛИНИЯ—ОБЪЕКТОВАЯ» // = (Советская военная энциклопедия) / Маршал Советского Союза Н. В. ОГАРКОВ — председатель. — М. : Воениздат, 1978. — Т. 5. — С. 660-663. — ISBN 00101-134. (рос.)

Посилання

• Оборонний бій [Архівовано 22 вересня 2020 у Wayback Machine.] /Словник професійної термінології для майбутніх фахівців Національної гвардії України