Фортифікаційне обладнання

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
БТР в окопі. За ним видно траншею сполучення

Фортифікаційне обладнання (застаріла назва інженерне обладнання) — є одним із елементів і важливих завдань інженерного забезпечення військ і розглядається завжди в комплексі заходів бойового забезпечення військ.

Фортифікація як галузь воєнного мистецтва умовно поділяється на довготривалу і польову. Предметом даної статті є польова фортифікація як елемент інженерного забезпечення військ в ході їх бойового застосування.

Завдання фортифікації[ред.ред. код]

Ескіз, що пояснює мішенну площу танка на відкритій місцевості і в окопі.

Основними завданнями фортифікації є якнайшвидше зариття усієї техніки, особового складу і МТЗ в ґрунт з метою захисту від вогневого впливу противника. Ефективність польової фортифікації просто зрозуміти з малюнка: цифрою 1 позначена площа ефективного враження (мішенна площа) танка на відкритій місцевості, цифрою 2 — той самий танк, що знаходиться в окопі. З малюнка очевидно, що ефективність захисту техніки, укритої навіть в неперекритих укриттях, зростає в рази в порівнянні з тією, що знаходиться на місцевості відкрито.

Види споруд польової фортифікації[ред.ред. код]

Партизанська землянка

Якщо окопування розпочинається в умовах вогневого контакту із противником, солдат лежачи, максимально притиснувшись до землі, можливо, за якимось тимчасовим укриттям (повалена колода дерева, камінь, залишок розваленої стіни, у воронці від снаряда, у природньому заглибленні в ґрунті) починає готувати для себе поодинокий окоп для стрільби лежачи. Якщо дозволяють умови бою, такий окоп поглиблюється для стрільби з коліна, далі для стрільби стоячи. В подальшому у встановленому командиром порядку (як правило, від флангів до центру) починають відриватися траншеї по фронту і ходи сполучення в глибину.

Малюнок бліндажа, влаштованого із траншеї. Одяг крутостей є циліндровані колоди.

Таким чином на полі бою формуються первинні фортифікаційні споруди для захисту особового складу і безпечного ведення вогню. Такі споруди забезпечують більш ефективне використання всіх видів стрілецької зброї і бойової техніки. На прикладі ефективності захисту танка в окопі (як на малюнку) зрозумілий принцип захисту усієї техніки. Сучасна бронетехніка часто обладнується бульдозерним начіпним обладнанням, що, при умілому розподілі командирами, дозволяє знизити час на обладнання району в рази.

Певні споруди для ведення вогню мають значну протяжність, як, скажімо траншеї, що обладнуються зигзагоподібно паралельно фронту. чи ходи сполучень, що ведуть у глибину,— і є не лише колективною вогневою позицією, але і виконують роль укритого сполучення [1], забезпечують прихований маневр особовим складом, зброєю, набоями, засобами спостереження та зв'язку. Також спорудами для ведення вогню, безумовно, є окопи всіх видів: як індивідуальні, так і парні, чи на екіпаж (бойовий розрахунок), бойову машину.

Ескіз окопа для техніки, що улаштований машинним способом (МДК-2 чи МДК-3)
Докладніше: Окоп

Споруди для управління та спостереження, у тому числі командні та командно-спостережні пункти, пункти управління (для різних видів і родів військ різні назви, наприклад: тиловий пункт управляння полку, командно-спостережний пункт командира моторизованого взводу, пункт керування польотами ескадрильї гелікоптерів, пункт управління вузлом зв'язку, тощо) — служать для забезпечення стійкого управління військами в бою і захисту осіб, що здійснюють управління та зв'язок. Забезпечується захист спорудженням сховищ і інших укриттів.

Траншеї призначені для забезпечення ведення вогню, ведення спостереження і прихованого сполучення паралельно фронту; в певних місцях траншей згідно карточок вогню дообладнуються вогневі точки (позиції).

Ходи сполучення на відміну від траншей головним чином забезпечують приховане сполучення з тилом.

Укриття захищають особовий склад, бойову техніку, боєприпаси і інші види матеріальних засобів від засобів ураження противника, служать прихистком від несприятливих погодних умов (вітер, дощ, мороз, сніг, спека, тощо) і місцем відпочинку (сну) особового складу, а часто і місцем приймання їжі.

За характером захисних властивостей захисні фортифікаційні споруди можуть бути відкритого і закритого типу. Відкриті споруди для ведення вогню називають окопами та траншеями. Прикладом відкритої фортифікаційної споруди може служити відкрита щілина. Натомість, перекрита щілина відноситься до закритого типу, як і бліндаж чи землянка. Землянка облаштовується вище відносно рівня поверхні землі, верх двох- чи трьох-скатний, двері звичайні дерев'яні, можуть облаштовуватися сіни. Натомість, бліндаж робиться повністю заглиблений в землю, входом в бліндаж може служити вузький люк, який задраюється при загрозі застосування противником ЗМУ.

Не зважаючи на всі явні переваги бліндажа перед землянкою щодо захисних властивостей, умови місцевості (високі підґрунтові води, часті і масовані зливи, заболочена місцевість) не дозволяють обладнувати бліндажі на повну їх глибину, тоді доводиться користуватися посилинеми землянками, збільшуючи товщину «накатів» у кілька шарів і обваловуючи їх значними шарами ґрунту. Звісно, двері також потрібно обладнувати із врахуванням необхідності захисту від ЗМУ, а не лише для збереження тепла.

Відкриті і закриті споруди можуть комбінуватися. Скажімо, частина траншеї на певних ділянках перекривається під перекриту щілину, безпосередньо в окопі танка, РЛС, апаратної чи радіостанції обладнується бліндаж для укриття чи відпочинку чергової зміни, тощо.

Умовна класифікація[ред.ред. код]

За способом зведення - на споруди польового [2] та довготривалого [3] типів.

За розташуванням відносно поверхні землі і способом зведення поділяються на наземні (обсипні — укриття для літаків ангарного типу з ґрунтовим обвалуванням), котлованні (окоп, землянка) чи підземні (бліндаж, сховище)

За матеріалами що використовуються — земляні чи ґрунтові, дерев'яно-земляні, металеві, тканинні, пластмасові, залізобетонні і комбіновані будь-якого поєднання. Як приклад, у гірських районах, де відсутній пухкий родючий ґрунт, назовні виходять кам'янисті породи, вогневі точки викладають із каміння. Досить хороші захисні властивості показують укриття із хвильової сталі, накриті залізобетонними перекриттями зверху, і обваловані великими каменями.

Послідовність здійснення заходів фортифікації (інженерного обладнання місцевості[ред.ред. код]

Порядок здійснення інженерного дообладнання місцевості в інтересах військ викладений у відповідних бойових (польових) статутах армій і настановах для родів та видів військ.

Особливості залежать від
Ескіз-схема облаштування окопа для стрільби стоячи із автомата
При безпосередньому вогневому контакті з противником

При безпосередньому вогневому контакті (під вогнем) противника окопування проводиться у наступній послідовності:

  • окопи для стрільби лежачи
  • окопи для стрільби з коліна
  • окопи для стрільби стоячи (у повний зріст; ще називають окопи повного профілю)
  • траншеї по фронту (в порядку, встановленому командиром заздалегідь; від флангів до центру; якщо не встановлено — за замовчуванням кожен солдат риє траншею праворуч від себе до сусіда)
  • облаштування ходів сполучень від фронтальної траншеї в бік командного пункта підрозділу і далі в тил
  • допомога у відритті окопів для важкої зброї та техніки
  • улаштування відкритих щілин, вдосконалення їх до перекритих щілин
  • посилення схилів окопів одягом крутості і облаштування бліндажів та укриттів (сховищ)
Відривання траншеї за допомогою швидкохідної траншейної машини БТМ-3
За відсутності безпосереднього вогневого контакту з противником із застосуванням землерийної техніки
  • За допомогою землерийної (траншейної) техніки [7] виконуються роботи по прокладанню траншей уздовж фронту, підготовка котлованів під окопи для техніки, укриттів, бліндажів, сховищ; ходів сполучень між ними і в тил; за необхідності — під дренажні канали та колодязі для відведення стічних забруднених вод — силами інженерних підрозділів чи навченим роботі на техніці особовим складом.
  • Бронетехніка може здійснювати ґрунтові роботи по самоокопуванню і наданню допомоги своїм підрозділам, де це необхідно
  • Особовий склад лопатами вручну дооблаштовує свої вогневі позиції, перекриває щілини, будує, перекриває і обваловує бліндажі та укриття, організує посилення схилів одягом крутостей.
Специфікація Ескіз-схема
Перший етап
проведення фортифікаційного обладнання позиції
відділення мотострільців на БМП


Планування позиції. Обладнання окопів для стрільби лежачи. Маскування БМП штатними сітками і підручними матеріалами.
1. Замаскована БМП
2. Поодиночні окопи стрільців
3. Окоп для гранатометника
4. Вогнева позиція кулеметника
ОкопВідділення001.png
Та сама позиція на завершальному етапі виконання ґрунтових робіт.

На схемі:
5. Позиція (окоп) для двох стрільців
6. Запасна чарунка для гранатомета
7. Бійниця
8. Запасна вогнева позиція (окоп) БМП
9. Місце туалету
10. Ходи сполучень
11. Основна вогнева позиція (окоп) БМП
12. Запасний майданчик для кулеметника
13. Перекрита щілина, дообладнана у бліндаж
ОкопВідділення005.png

Фортифікаційні загородження[ред.ред. код]

Протитанкові тетраедри з бетону
Лінія з протитанкових надовбів

Фортифікаційні загородження мають на меті знизити темп наступу (просування)противника або взагалі зупинити його, порушити його бойові порядки і сприяти максимальному вогневому ураженню нашими вогневими засобами.

Це можуть бути

Маскування позицій розташування військ[ред.ред. код]

Маскування позицій підрозділу також є елементом інженерного забезпечення військ [9].

Увесь комплекс заходів щодо маскування можна об'єднати в групи:

  • організаційні заходи
  • безпосередньо інженерні заходи щодо маскування.


Посилання[ред.ред. код]

  • www.ukrmilitary.com/p/military-library.html — Військова бібліотека. Бойові статути, настанови, посібники. Бойовий статут Сухопутних військ ЗС України. Частина ІІ (батальйон, рота) Додатки №№1-25 Бойовий статут Сухопутних військ ЗС України. Частина ІІІ (взвод, відділення, екіпаж танка) Додатки №№1-31 Командування Сухопутних військ ЗСУ, 2010.


Примітки[ред.ред. код]

  1. У тому числі від зброї масового ураження, високоточної зброї.
  2. Які розглядаються у даній статті
  3. Організовуються завчасно, в мирний час, до початку активних бойових дій. Приклади: лінія Сталіна, лінія Мажино, Київський укріпрайон періоду Другої світової війни.
  4. Так, ряд об'єктів на бронебазі має власні засоби так званого самоокопування. Скажімо, бульдозерний відвал, пристосований на кормі машини.
  5. Інженерні підрозділи можуть проводити польову фортифікацію своїми засобами. Наприклад, ПЗМ-2, БАТ-М, БАТ-2, ІМР, екскаватор на базі вантажівки високої прохідності, наприклад ЕОВ-4421 на базі КрАЗ-255 чи КрАЗ-260, тощо
  6. Звичайний екскаватор на тракторі ЮМЗ може виконати більший обсяг ґрунтових робіт, аніж два взводи з лопатами
  7. БАТ-2, ПЗМ-2, екскаваторів, у тому числі цивільних чи відмобілізованих з господарства
  8. Протитанкові́ на́довби — фортифікаційна дерев'яна, бетонна конструкція або гранітна брила, зарита в землю рядами. Призначена для перешкоди просуванню танкових підрозділів противника. Малі протитанкові надовби повинні піднімати або ушкоджувати днище танка і можуть бути замасковані. Великі протитанкові надовби мають своїм розміром ускладнювати розчищення проходів.
  9. Вважається, що ефективність маскування фортифікаційних споруджень визначається здатністю проведених заходів забезпечити живучість підрозділу на рівні не нижче як 75-85%