Костін Олександр Васильович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Костін Олександр Васильович
Основна інформація
Дата народження22 вересня 1939(1939-09-22)
Місце народженняСамарканд, Узбецька Радянська Соціалістична Республіка, СРСР
Дата смерті9 листопада 2022(2022-11-09) (83 роки)
Місце смертіКиїв, Україна
ГромадянствоСРСР і Україна
Професіїкомпозитор, музичний педагог
ОсвітаНаціональна музична академія України імені П. І. Чайковського
ЧленствоНаціональна спілка композиторів України
Нагороди
Народний артист України заслужений діяч мистецтв УРСР Національна премія України імені Тараса Шевченка Почесна грамота Кабінету Міністрів України

Олекса́ндр Васи́льович Ко́стін (справжнє прізвище Костина) (*22 вересня (9 вересня) 1939, Самарканд9 листопада 2022 Київ[1]) — радянський і український композитор, педагог, професор (1999), член НСКУ (1971). Заслужений діяч мистецтв УРСР (1990). Лауреат Шевченківської премії (1992). Народний артист України (1996).

Життєпис

[ред. | ред. код]

Закінчив музичне училище в Ніжині. 1971 року здобув освіту у Київській консерваторії по класу композиції Андрія Штогаренка.

У 1973—1978 рр. — завідував музичною частиною театру російської драми.

У 1978—1981 рр. — завідувач редакції видавництва «Музична Україна», 1987—1997 — художній керівник Київського будинку органної та камерної музики, з 1997 — завідувач кафедри оперної режисури НМАУ.

Костін найбільш відомий завдяки своїм балетам — «Русалонька», «Демон», «Запрошення до страти», «Пушкін», що ставилися в Національному оперному театрі. Крім того, в творчому доробку Костіна 4 опери, симфонічні, камерно-інструментальні та камерно-вокальні твори.

Автор опер, музики до театральних вистав, фільмів: опери «Золоторогий олень» за поемою Д. Павличка (1982), «Добрі наміри» (1984), «Приз», «Сім мам Семена Синебородька» (1992) «Оргія» за драмою Лесі Українки (1993), «Сулейман і Роксолана» (1995); мюзикл «Графиня Софія Потоцька» (1994); балети «Запрошення до страти» за романом В. Набокова (1984), «Русалонька» (1988), «Демон» за поемою М. Лермонтова (1992); симфонічна поема «Іван Вишенський» за мотивами поеми І. Франка (1993), пісні.

Примітки

[ред. | ред. код]

Література

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]