Олжас Сулейменов

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Олжас Сулейменов
каз. Олжас Омарұлы Сүлейменов
Oljas Suleymenov.jpg
Народився 18 травня 1936(1936-05-18) (82 роки)
Алмати, Казахська Радянська Соціалістична Республіка, СРСР
Громадянство
(підданство)
Flag of the Soviet Union.svg СРСР
Flag of Kazakhstan.svg СРСР
Діяльність дипломат, поет, політик
Alma mater Літературний інститут імені Горького
Мова творів російська
Жанр літературознавство
Посада депутат Верховної ради СРСР[d]
Партія Communist Party of Kazakhstan[d]
Нагороди

Олжа́с Омарули́ Сулейме́нов (каз. Олжас Омарұлы Сүлейменов *18 травня 1936, Алмати) — радянський казахський російськомовний поет, казахський політик, активіст антинуклеарного руху.

Після закінчення школи 1954 року вступив на геологорозвідувальний факультет Казахського державного університету, закінчив його 1959 року за спеціальністю інженер-геолог. Останні роки навчання поєднував із роботою в геологорозвідувальних партіях. Літературною діяльністю зайнявся 1955 року.

1958 року вступив до Літературного інституту ім. Горького на відділення поетичного перекладу, котрий закінчив 1961 року.

З 1989 року займав різні політичні посади Казахської РСР та Республіки Казахстан.

«Аз і Я»[ред. | ред. код]

В 1960-ті — 1970-ті роки опублікував ряд книг з історії стародавньої Русі та її зв'язків з кочовими народами Азії. В 1975 році видав книгу «Аз і Я»[1], в якій виклав оригінальні та переконливі докази наявності в «Слові о полку Ігоревім» численних тюркізмів, на основі яких навів більш точне трактування окремих місць «Слова»[2].

Президент Міжнародної літературно-мистецької Академії України Сергій Дзюба вважає дослідження «Слова о полку Ігоревім» сенсаційним, адже казахський вчений «відновив справжній зміст славетної літературної пам’ятки, що суперечило офіційній версії радянського літературознавства, яке трактувало половців запеклими ворогами русичів... Свого часу кочівники-половці справді здійснювали набіги на Русь, але згодом тривалий час вони жили в мирі й злагоді, наприклад, із Чернігівським князівством; селилися тут, а багато хто, зокрема і зі знатних, ханських родів, породичався з нашими предками та князівськими родинами… Тому дехто з сучасних українських дослідників навіть говорить про існування такої собі чернігівсько-половецької конфедерації, коли наші сіверяни та половці, у разі небезпеки, вчасно приходили один одному на допомогу, й отаке об’єднання становило велику та потужну військову силу, нездоланну для ворогів». У березні 2018 Сулейменов став лауреатом Міжнародної літературної премії імені Миколи Гоголя «Тріумф» [3].

«Мова письма»[ред. | ред. код]

1998 р. в Римі видано «книгу життя» цього автора — «Мова письма», в якій автор розглядає етимологію багатьох слів і понять в різних на перший погляд неспоріднених мовах, зв'язки між первинними і похідними значеннями багатьох ключових слів. Велику увагу у виданні приділено дослідженням слів і назв, пов'язаних з людиною, її господарством, явищами природи. Проведено унікальний аналіз ієрогліфів.

2006 року вийшов український переклад цієї книги.

Збірники віршів[ред. | ред. код]

  • «Земля, поклонись человеку!» (1961, премія ЦК комсомолу Казахстану)
  • «Аргамаки», 1961.
  • «Солнечные ночи», 1962.
  • «Ночь-парижанка», 1963 (премія ЦК комсомолу Казахстану)
  • «Доброе время восхода», 1964 (премія ЦК ВЛКСМ, 1967)
  • «Год обезьяны» (книга віршів), 1967.
  • «Глиняная книга» (поема), 1969.
  • «Над белыми реками» (вірші та проза), 1970.
  • «Круглая звезда» (вірші), 1975.

Книги українською мовою[ред. | ред. код]

  • Сулейменов О. С. Мова письма: погляд в доісторію — про походження писемности і мови малого людства / О. Сулейменов. — К. : Юніверс, 2006. — 480 с.
  • Сулейменов О. С. Тюрки в доісторії: про походження давньотюркського письма / Олжас Омарович Сулейменов ; [пер. з рос. І. Римарука та Л. Андрієвської]. — К. : Дніпро, 2008. — 384 с.
  • Сулейменов О. Аз і Я. Книга добромисного читача. — К. : Видавництво Жупанського, 2009. — 339 с.

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]