Онопа Микола Савелійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Микола Савелійович Онопа
Народження18 листопада 1913(1913-11-18)
Василівка
Смерть17 лютого 1962(1962-02-17) (48 років)
Василівка
ПохованняВасилівка
кладовище поряд з вул. ОНОПИ 48.836160,33.273705
Країна Російська імперія
 УНР
СРСР СРСР
Вид збройних силсухопутні війська
Рід військпіхота
Роки служби1939–1945
Званнягвардії старшина
Формування34-а гвардійська стрілецька дивізія
Війни / битвинімецько-радянська війна
Нагороди
Герой Радянського Союзу
Орден Леніна Медаль «За відвагу» Медаль «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»

Мико́ла Саве́лійович Оно́па (нар. 18 листопада 1913(19131118) — пом. 17 лютого 1962) — радянський військовик часів Другої світової війни, помічник командира взводу 107-го гвардійського стрілецького полку 34-ї гвардійської стрілецької дивізії (68-й стрілецький корпус, 4-а гвардійська армія, 3-й Український фронт), гвардії старшина. Герой Радянського Союзу (1945).

Життєпис

[ред. | ред. код]

Народився 18 листопада 1913 року в селі Василівці, волосному центрі Олександрійського повіту Херсонської губернії (нині — село Онуфріївського району Кіровоградської області) в селянській родині. Українець. Здобув початкову освіту, працював у місцевому колгоспі.

До лав РСЧА призваний у серпні 1939 року. Після закінчення полкової школи проходив військову службу в складі 26-ї армії Київського ОВО. Учасник німецько-радянської війни з 5 липня 1941 року. Воював на Південно-Західному, Південному, Сталінградському, 4-у та 3-у Українських фронтах. Тричі був поранений.

Особливо відзначився під час боїв в Угорщині. 3 січня 1945 року, коли почався масований наступ супротивника при підтримці танків і штурмових гармат, 28 бійців 107-го гвардійського стрілецького полку на чолі з парторгом 7-ї роти старшим сержантом М. С. Стариковим вибили супротивника з двоповерхового будинку на станції Банхида, поблизу міста Секешфегервар, і зайняли оборону. Протягом 5 діб, перебуваючи в повному оточенні, група бійців відбила 40 ворожих атак, знищивши при цьому 1 важкий танк, 3 бронетранспортери, понад 70 солдатів і офіцерів ворога[1]. Після виходу з оточення, п'ятеро бійців, що найбільше відзначились (гвардії старшина М. С. Онопа, гвардії старші сержанти М. С. Стариков і П. А. Столбов, гвардії рядові І. П. Авдеєв і В. І. Сорока), були представлені до присвоєння звання Героя Радянського Союзу.́

По закінченні війни демобілізувався, жив у рідному селі. Працював у колгоспі імені Ілліча, згодом — на залізниці. Помер 17 лютого 1962 року. Похований в селі Василівка.

Нагороди

[ред. | ред. код]

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 29 червня 1945 року за зразкове виконання бойових завдань командування на фронті боротьби з німецькими загарбниками та виявлені при цьому відвагу і героїзм, гвардії старшині Онопі Миколі Савелійовичу присвоєно звання Героя Радянського Союзу врученням ордена Леніна і медалі «Золота Зірка» (№ 4972).

Також був нагороджений медалями, в тому числі «За відвагу» (23.02.1945).

Література

[ред. | ред. код]
  • Чабаненко В. В. «Прославлені у віках: Нариси про Героїв Радянського Союзу — уродженців Кіровоградської області». — Дніпропетровськ: Промінь, 1983, стор. 225–226.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Представлення на присвоєння звання Героя Радянського Союзу. (рос.). Архів оригіналу за 13 березня 2012. Процитовано 18 квітня 2015.