Онікс (протикорабельна ракета)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Онікс
Зображення
Названо на честь рубіновийd і Онікс
Кодове позначення НАТО Stallion-2, Spectre і Strobile
Маса 3100 кг
Країна походження Flag of Russia.svg Росія
Виробник АТ «ВПК «НВО машинобудування»d
Тип системи наведення Активне радіолокаційне самонаведенняd і Інерціальна навігація
Двигун (рушій) Прямоточний повітряно-реактивний двигун
Діаметр 0,7 м
Розробник Єфремов Герберт Олександрович
Дата/час прийняття в експлуатацію 2002
Довжина або відстань 8,9 м
CMNS: Онікс у Вікісховищі

П-800 «Онікс» (Індекс УРАВ ВМФ — 3М55, експортне найменування — «Яхонт», за класифікацією МО США і НАТО — SS-N-26 Strobile) — радянська/російська надзвукова універсальна протикорабельна ракета середнього радіусу дії, призначена для боротьби з надводними військово-морськими угрупованнями та одиночними кораблями в умовах сильної вогневої та радіоелектронної протидії. Крім того, може застосовуватись і проти наземних цілей, при цьому дальність ураження цілі може бути збільшена.[1]

Розробку оперативно-тактичного протикорабельного комплексу четвертого покоління розпочато наприкінці 1970-х років у ЦКБМ МОМ. На відміну від попередніх радянських ПКР, які мають відносно вузьку спеціалізацію по носіях, новий комплекс із самого початку замислювався як універсальний: його передбачалося розміщувати на підводних човнах, надводних кораблях і катерах, літаках і берегових пускових установках.

Ракети «Онікс», поряд з ракетами сімейства «Калібр» та перспективними ракетами «Циркон» у 2020-х повинні витіснити більшість типів старіших протикорабельних ракет у ВМФ Росії[2][3][4][5]. Всі перераховані вище ракети відрізняються компактністю, взаємозамінністю і універсальністю[6].

Конструкція[ред. | ред. код]

Ракета виконана за нормальною аеродинамічною схемою. Стартовий ракетний двигун твердого палива (РДТТ) розміщений в камері згоряння прямоточного повітряно-реактивного двигуна (ПВРД), при закінченні роботи стартового ступеня відокремлюється потоком повітря, що набігає[7].

Тактико-технічні характеристики ракети 3М55[ред. | ред. код]

Стрільба крилатими ракетами «Онікс» з берегового ракетного комплексу «Бастіон» Північного флоту на о. Котельний 25 вересня 2018 року.
Пуск крилатої ракети «Онікс» із БРК «Бастіон» 520-ї окремої берегової ракетно-артилерійської бригади Тихоокеанського флоту на Чукотці. 27 вересня 2019 року.
  • Довжина ракети:
    • Корабельний варіант — 8 м[7] (8,6[8])
    • Авіаційний варіант — 6,1 м[7]
  • Діаметр ракети: 0,67 м[8]
  • Розмах крила: 1,7 м[7]
  • Довжина ТПС: 8,9 м[9]
  • Діаметр ТПС: 0,72 м[9]
  • Маса ракети:
    • Стартова — 3000 кг[9]
    • ЗТПС — 3900 кг[9]
  • Максимальна швидкість: 884 м/с (М = 2,6, або 3182 км/год на висоті)
  • Швидкість біля поверхні: М = 2 (2448 км / год)
  • Двигун:
    • Стартовий — твердопаливний стартово-розгінний ступінь
    • Маршовий — ПВРД, маса 200 кг, тяга 4 т
      • Паливо — гас Т-6[9]
  • Дальність: П-800 «Онікс» до 600 км.[10][11]

Від 120 до 300 км залежно від висоти (експортна версія «Яхонт»)[12]

  • Висота польоту:
    • На маршовій ділянці — до 14000 м[9][13]
    • На кінцевій ділянці — 10-15 м[9]
  • Система управління:
    • На маршовій ділянці — інерційна + радіовисотомір.
    • На кінцевій ділянці — всепогодна моноімпульсна активно-пасивна РЛГСН, з ППРЧ[14]
      • Дальність виявлення цілі (в активному режимі) — не менше 50 км[14]
      • Максимальний кут пошуку цілі — ± 45 °[14]
      • Перешкодозахищеність ГСН: розробником заявляється як висока, у тому числі від активних перешкод, що уводять, дипольних хмар та ін[14]
      • Час готовності до роботи з моменту включення: трохи більше 2 хв[14]
      • Струм по ланцюгу 27 В: не більше 38 А[14]
      • Маса РЛГСН — 85 кг[14]
      • Умови роботи ГСН:
        • Хвилювання моря — до 7 балів[14]
  • Маса БЧ: 200 кг[9] (КР «Яхонт»), 300 кг (КР «Онікс»)

Переваги[ред. | ред. код]

  • загоризонтна дальність стрільби;
  • повна автономність бойового застосування («вистрілив-забув»);
  • набір гнучких («низька», «висока-низька») траєкторій;[15]
  • високі надзвукові швидкості на всіх ділянках польоту;
  • повна уніфікація для широкої номенклатури носіїв (надводних кораблів усіх основних класів, підводних човнів та наземних пускових установок).
  • ефективне застосування в умовах радіоелектронної протидії[16].

Ракета «Онікс» жодного разу не застосовувалася в бойових умовах проти кораблів супротивника, думки про її реальну ефективність відрізняються, але виходячи з досвіду ВМФ висока надзвукова швидкість і велика маса ускладнюють ураження цих ракет зенітними ракетами супротивника.

Модернізація[ред. | ред. код]

У Російській військово-промисловій корпорації «НВО машинобудування» було проведено модернізацію крилатої ракети морського базування «Онікс-М» з максимальною дальністю стрільби до 800 км[17].

Експлуатанти та носії[ред. | ред. код]

«Онікси» спочатку планувалися як універсальний комплекс для розміщення на літаках, надводних та підводних кораблях та берегових установках[18].

Росія — П-800 «Онікс»
Рухомий береговий ракетний комплекс «Бастіон».
  • Малий ракетний корабель проекту 1234.7 — «Накат» КСФ ВМФ РФ (списаний).
  • Малі ракетні кораблі проекту 21631 «Буян-М» — три МРК у складі Каспійської флотилії, чотири у складі Чорноморського флоту, два у складі Балтійського флоту.
  • МПЛАТКР проекту 885 «Ясень» / 885М «Ясень-М» — АПЛ «Северодвинськ» (885) та АПЛ «Казань» (885М) в строю, АПЛ «Новосибірськ» та АПЛ «Красноярськ» проекту 885М спущені на воду до складу флоту, закладені та будуються ще п'ять човнів цього проекту.
  • ПЛАРК проекту 949А Антей — у перспективі.
  • Корвети проекту 20385 — 2, Тихоокеанський флот.
  • Фрегати проекту 22350 — 2 у строю, 10 фрегатів у перспективі.
  • Важкий атомний ракетний крейсер «Адмірал Нахімов». У ході ремонту замість раніше встановлених ПКР П-700 «Граніт» встановлено ПКР П-800 «Онікс». Спуск на воду заплановано на 2022[19]. За непідтвердженими даними аналогічна модернізація чекає атомний ракетний крейсер Петро Великий.
В'єтнам — «Яхонт»
  • Рухомий береговий ракетний комплекс «Бастіон» — два комплекси поставлені в червні 2010[8].
Сирія — «Яхонт»
  • Рухомий береговий ракетний комплекс «Бастіон» — два комплекси поставлені в кінці 2011.
Індія — «BrahMos» (варіант ракети «Онікс», розроблений спільно з міністерством оборони Індії)
  • Есмінець проекту 61МЕ — «Раджпут» — 2×2 ПУ БраМос
  • Фрегати типу «Тальвар» — 1×8 ПУ БраМос
  • Фрегати типу «Шивалік» — 1×8 ПУ БраМос
  • Ескадрені міноносці типу «Калькутта» — 4×4 ПУ БраМос
  • БраМос-А: на Су-30МКІ (до трьох ракет) і Ту-142 (до шести)
  • БПРК із ракетами «БраМос».
Індонезія — «Яхонт», постачання у першій половині 2010 р., кількість невідома

Бойове застосування[ред. | ред. код]

Громадянська війна в Сирії[ред. | ред. код]

15 листопада 2016 року в ході завдання ударів по об'єктах в Сирії був проведений пуск ракет «Онікс» рухомого берегового ракетного комплексу «Бастіон-П» по цілях на суші[21][22].

Російсько-українська війна[ред. | ред. код]

30 квітня 2022 року з території Криму береговим ракетним комплексом «Бастіон-П» був обстріляний аеропорт Одеси[23][24]. 9 травня 2022 року чотирма ракета «Онікс» з території Криму обстріляний об'єкт у місті Арциз Одеської області[25]; Міноборони РФ заявило, що ціллю атаки були вертольоти на наступальному аеродромі ЗСУ[26].

14 червня 2022 року над Одеською областю було збито дві ракети «Онікс», запущені з берегового ракетного комплексу Криму.[27][28]

20 червня 2022 року чотири ракети Х-31А з ворожого винищувача та одна ракета типу «Онікс» з берегового ракетного комплексу були спрямовані на Очаків та влучили в сільськогосподарські угіддя у передмісті. Потерпілих немає[29].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Противокорабельный «Бастион» научили стрелять по суше. Архів оригіналу за 5 лютого 2013. Процитовано 5 лютого 2013. 
  2. Новая ракета на новые вызовы. Газета.Ru. Архів оригіналу за 17 травня 2017. Процитовано 15 вересня 2017. 
  3. Что представляет собой российская подлодка пятого поколения «Хаски»?. www.aif.ru. Архів оригіналу за 16 квітня 2017. Процитовано 15 вересня 2017. 
  4. Циркон (ракета) |. www.yellow.ml. Архів оригіналу за 16 листопада 2017. Процитовано 15 листопада 2017. 
  5. Циркон (ракета) | Стратегическое значение. maailm.tk. Архів оригіналу за 16 листопада 2017. Процитовано 15 листопада 2017. 
  6. Куда долетит «Оникс»: возможности российских ракет напугали США (рос.). rusila.su. Архів оригіналу за 30 вересня 2017. Процитовано 29 вересня 2017. 
  7. а б в г Противокорабельная ракета Яхонт (Оникс) (рос.). Сайт "Ракетная техника". Архів оригіналу за 4 листопада 2014. Процитовано 11 січня 2014. 
  8. а б в "Яхонт" и его "Бастион" (рос.). Оф. сайт газеты Коммерсантъ. 28 серпня 2010. Архів оригіналу за 11 січня 2014. Процитовано 11 січня 2014. 
  9. а б в г д е ж и Корабельный комплекс ракетного оружия с ПКР "Яхонт" (рос.). Оф. сайт НПО машиностроения. Архів оригіналу за 3 березня 2012. Процитовано 11 січня 2014.  Проігноровано невідомий параметр |description= (довідка)
  10. Litovkin, Dmitry (8 серпня 2013). Russian supersonic missiles behave like wolves. 
  11. [ https://tass.ru/armiya-i-opk/6478037 Архівна копія на сайті Wayback Machine. 28 мая 2019 ТАСС Скорость стоящих на вооружении в России крылатых ракет доведут до гиперзвуковой]
  12. KRILATIJE rakety JSC MIC NPOMASH. Архів оригіналу за 26 жовтня 2010. Процитовано 27 червня 2010. 
  13. Противокорабельная крылатая ракета «Яхонт». Архів оригіналу за 24 січня 2010. Процитовано 31 травня 2010. 
  14. а б в г д е ж и Бортовые автоматические системы управления (БАСУ) и головки самонаведения (ГСН) сверхзвуковых крылатых ракет (КР) Оф. сайт Концерна «Гранит-Электрон». Архів оригіналу за 12 серпня 2014. Процитовано 23 квітня 2014. 
  15. П-800 «Оникс» - сверхзвуковой убийца | Армейский вестник (рос.). army-news.ru. Архів оригіналу за 4 квітня 2018. Процитовано 3 квітня 2018. 
  16. Ракета П-800 «Оникс» / «Яхонт». Конструкция. Применение. ТТХ. Схема. Архів оригіналу за 11 липня 2010. Процитовано 17 березня 2011. 
  17. СМИ узнали о готовности ракеты «Оникс-М» с дальностью 800 км (рос.). Международные новости. 25 вересня 2019. Архів оригіналу за 25 вересня 2019. Процитовано 25 вересня 2019. 
  18. Противокорабельные системы. Россия. Яхонт Архівна копія на сайті Wayback Machine. Энциклопедия кораблей
  19. Россия. ТАРКР «Адмирал Нахимов» на перевооружении. CIGR - центр военно-политической журналистики. Архів оригіналу за 25 жовтня 2016. Процитовано 25 жовтня 2016. 
  20. Indonesia tests Yakhont missile, finally. UPI. 28.04.2011. Архів оригіналу за 4 травня 2011. Процитовано 11 травня 2011. 
  21. Минобороны России (15 листопада 2016). Kalibr and Onyx cruise missiles engage terrorists' objects in Syria. Архів оригіналу за 17 листопада 2016. Процитовано 15 листопада 2016. 
  22. Видео: Ракеты берегового комплекса «Бастион» поразили цели в Сирии Архівна копія на сайті Wayback Machine. , 16.11.2016 г., Николай Грищенко, «Русское оружие» (ФГБУ "Редакция «Российской газеты»).
  23. Ракетный обстрел аэропорта Одессы: удар нанесли из Крыма комплексом "Бастион". РБК-Украина (рос.). Процитовано 30 квітня 2022. 
  24. Ракетный обстрел Одессы: разрушена взлетная полоса аэропорта. Зеркало недели | Дзеркало тижня | Mirror Weekly. Процитовано 30 квітня 2022. 
  25. Загарбники вдарили по Одесі чотирма ракетами типу «Онікс». www.ukrinform.ua (укр.). Процитовано 9 травня 2022. 
  26. Минобороны РФ задержало публикацию "праздничного" отчета о боевых действиях против Украины. NEWSru.co.il (рос.). Процитовано 9 травня 2022. 
  27. По Одещині зранку окупанти вдарили двома ракетами "Онікс", їх знищили над морем - ОК "Південь". Інформаційне агентство Українські Національні Новини (УНН). Всі онлайн новини дня в Україні за сьогодні - найсвіжіші, останні, головні. (укр.). Процитовано 14 червня 2022. 
  28. Gazeta.ua (14 червня 2022). Вранці ворог вдарив по Одещині двома ракетами. Gazeta.ua (укр.). Процитовано 14 червня 2022. 
  29. У Миколаєві зранку - вибухи, по області вдарили російські ракети Х-31А та «Онікс». Укрінформ. 21 червня 2022. 

Посилання[ред. | ред. код]