Операція «Барклай»

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Операція «Барклай"
Operation Barclay
Сицилійська операція
The Campaign in Sicily 1943 A17957.jpg
Британські кораблі наближаються під прикриттям димової завіси до району проведення операції «Хаскі». Сицилія. 9 липня 1943
Дата: весна-літо 1943
Місце: Греція, Сардинія, Сицилія (Італія), Південна Франція
Результат: успіх операції, введення противника в оману стосовно напрямку зосередження основних зусиль під час вторгнення
Сторони
Flag of the United States.svg США
Велика Британія Велика Британія
Flag of Italy (1861–1946).svg Королівство Італія
Третій Рейх Третій Рейх

Операція «Барклай» (англ. Operation Barclay) — кодова назва спеціальної дезінформаційної операції, проведеної союзниками під час висадки союзних військ на Сицилію. Операція проводилася одночасно із серією інших операцій, що мали за мету відволікти увагу командування Вермахту відносно дійсного напрямку зосередження основних зусиль під час вторгнення союзних військ на Європейський континент.

Зміст[ред. | ред. код]

Операція «Барклай» ставила за мету введення в оману німецько-італійського командування стосовно планів союзного командування на ведення військових дій в Середземномор'ї на літню кампанію 1943 року. Головною ціллю було змусити німців розпорошити свої сили по всій акваторії театру воєнних дій.

Власно операція складалася з комплексу окремих дезінформаційних, розвідувальних та спеціальних операцій, які дезорієнтували супротивника. Здійснювалося постійне пересування та передислокація військ на території Північної Африки, формування хибних дивізій та навіть армії. Велися роботи з перекладачами грецької мови, друк та розповсюдження карт території Балканських країн, у першу чергу Греції, чим акцентувалася увага союзного командування до цього стратегічного напрямку[1].

В Єгипті сформована 12-а британська армія, що складалася з 12 фіктивних дивізій[1]. Масштаб та інтенсивність дезінформаційної операції були настільки розгалужені, що навіть Гітлер був переконаний — основним напрямком вторгнення союзників буде Греція.

В контексті операції «Барклай» здійснювалася одна з найвідоміших операцій в історії світових розвідок — операція «Мінсміт». Для посилення ефекту проведення акцій з введення в оману, британці майстерно розіграли підкидання хибних «цілком таємних» документів німецькому Абверу. Водночас, Управління спеціальних операцій разом з грецькими повстанцями влаштували низку диверсійних та силових актів, посилюючи враження про підготовку союзників до вторгнення на узбережжя Греції[2].

Збільшення військової присутності на території Балкан призвело до негативних наслідків для грецького Руху опору. Широкомасштабні антипартизанські дії та посилення боротьби з підпільниками призвели до низки серйозних втрат серед грецьких патріотів. Німцями влаштовані показові каральні акції, серед яких масове вбивство цивільних у Калаврита та бійня в Дістомо.

Операція «Барклай» закінчилася успішно. Верховне Командування німецьких військ прийняло зосередження союзних військ у східній частині Північної Африки за концентрацію сил вторгнення й вжило відповідних кроків для протистояння на балканському напрямку. Чисельність німецьких військ тут зросла з 8 до 18 дивізій за короткий час, певна кількість бойових кораблів італійського флоту була перенацілена на Адріатичне море. Висадка союзних військ мала повний оперативний та тактичний успіх[1].

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в Bacon, Donald J. (December 1998). Second World War Deception: Lessons Learned for Today’s Joint Planner. Montgomery, Alabama: Air University Press. с. 3–4. Процитовано 24 April 2013. 
  2. Gerolymatos, André (1991). The Development of Guerrilla Warfare and British Policy Toward Greece 1943-1944. Journal of the Hellenic Diaspora (New York City: Pella Publishing Co.) (17): p.100. Процитовано 24 April 2013. 

Джерела[ред. | ред. код]

  • Bacon, Donald J. (December 1998). Second World War Deception: Lessons Learned for Today's Joint Planner. Montgomery, Alabama: Air University Press. pp. 3-4.
  • Gerolymatos, André (1991). «The Development of Guerrilla Warfare and British Policy Toward Greece 1943–1944». Journal of the Hellenic Diaspora (New York City: Pella Publishing Co.) (17): p.100.

Посилання[ред. | ред. код]