Операція «Шінгл»

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Операція «Шінгл»
Operation Shingle
Італійська кампанія
Landing at Anzio.jpg
Висадка американського морського десанту біля Анціо. Січень 1944
Дата: 22 січня5 червня 1944
Місце: Анціо та Неттуно, Італія
Результат: успіх операції союзників
Сторони
США США
Велика Британія Велика Британія
Канада Канада
Третій Рейх Третій Рейх
War flag of the Italian Social Republic.svg Італійська соціальна республіка
Командувачі
Велика Британія Гаролд Джордж Александер
USA48st Марк Вейн Кларк
USA48st Джон Портер Лукас
USA48st Лучіан Траскотт
Третій Рейх генерал-фельдмаршал Альберт Кессельрінг
Третій Рейх Еберхард фон Маккензен
Військові формування
Сухопутний компонент
5-а армія (США)
* VI корпус (США)
* II корпус (США)
Вермахт
* 76-й танковий корпус
* 1-й парашутний корпус
Військові сили
22 січня 1944:
36 000 о/с
2 000 бойових машин
Наприкінці травня:
150 000 о/с
1 500 гармат та мінометів
22 січня 1944:
20 000 о/с Вермахту
5 італійських батальйонів (4 600 о/с)
Наприкінці травня:
135 000 о/с Вермахту
2 італійських батальйони
Втрати
43 000 бойові втрати
(7 000 загиблих,
36 000 поранених та зниклих безвісти)[1]
40 000 бойові втрати
(5 000 загиблих, 30 500 поранених та зниклих безвісти, 4 500 полонених)[1]

Операція «Шінгл» (англ. Operation Shingle) — морська десантна операція, що була проведена американськими та британськими військами з висадки морського десанту в районі італійських міст Анціо та Неттуно за часів Другої світової війни. Десантна операція під командуванням генерал-майора Джона П. Лукаса мала за мету висадки військ союзників в тиловій смузі німецьких військ за Зимовою лінією поблизу Риму.

Спочатку висадка десанту в цьому місці пройшла з успіхом, німці опинилися не готовими до проведення протидесантної операції. Однак, географічні умови плацдарму були дуже складними, район був оточений осушеними болотами та передгір'ям Апенінських гір й подальше просування англо-американських військ залежало від рішучих та ініціативних дій командування сил вторгнення, а також елементів несподіванки і стрімкості, з якою союзники могли прорватися із захоплених плацдармів, поки німці зможуть адекватно відреагувати. Будь-яка затримка призводила до окупації гір військами Вермахту та блокуванням сил вторгнення на узбережжі.

Початкова висадка військ на беріг вдалася без опору з боку німецьких чи італійських військ й патрульний джип дійшов до околиці Риму доповівши про відсутність військ противника. Незважаючи на цю доповідь, генерал Лукас, який мало вірив в успіх запланованої операції продемонстрував надмірну застережливість, й проігнорувавши елемент несподіванки, своїм наказом затримав просування своїх військ на кілька днів, поки укріпляв захоплені позиції й не переконався в тому, що його війська готові до подальшого просування.

Доки війська західних союзників гаяли час, укріплюючись на захопленому узбережжі, генерал-фельдмаршал Альберт Кессельрінг, головнокомандувач німецькими військами на італійському театрі дій, без коливань скористався ваганнями супротивника й перекинув усі свої резерви й створив потужне кільце оборони навколо плацдарму, зосереджуючи опорні пункти на гірських гребенях, де його артилеристи мали чітке уявлення про кожну ціль на береговій лінії. Німці зупинили роботу дренажних насосів і затопили осушені болота морською водою. Повністю ігноруючи протести італійців, Кессельрінг таким чином відновив солонувате середовище, в якому процвітали комарі й утворив умови для епідемії малярії. Між тим, протягом тижня, поки союзники збиралися з силами, постійний артилерійський вогонь вівся по всьому на пляжі, болотах, гавані, що було помітно на пагорбах.

Через місяць важкої, але безрезультатної боротьби генерал Лукас був звільнений з посади і відправлений додому, його змінив генерал-майор Лучіан Траскотт. Нарешті у травні, після того, як союзники зосередили в 4 рази більше військ, вони спромоглися прорватися із зони висадки, але, замість того, щоб вирвавшись на оперативний простір, вдарити в тил 10-ій німецькій армії, що билася при Монте-Кассіно, Траскотт за наказом М. В. Кларка повернув свої війська на північний захід у бік Риму, який був захоплений 4 червня. В результаті, основні сили німецької 10-ої армії були в змозі відійти з-під Монте-Кассіно і приєднатися до решти сил Кессельрінга північніше Риму, перегрупуватися і організувати запеклий опір на оборонних позиціях Готської лінії оборони.

Карта висадки військ союзників в Анціо та Неттуно.

.

Історія операції[ред.ред. код]

Наслідки проведення операції[ред.ред. код]

Див. також[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]

  • Atkinson, Rick (2008). The Day of Battle: The War in Sicily and Italy, 1943-1944. The Liberation Trilogy. New York: Henry Holt & Co. 
  • Blumenson, Martin (2000 (reissue from 1960)). «Chapter 13: General Lucas at Anzio». У Kent Roberts Greenfield. Command Decisions. United States Army Center of Military History. CMH Pub 70-7. 
  • King, Dr Michael J. (1985) [1985]. «Chapter 4». Rangers: Selected Combat Operations in WWII. Leavenworth Papers No.11. Leavenworth, Ks: US Army Command and General Staff College. 
  • Clark, Lloyd (2006). Anzio: The Friction of War. Italy and the Battle for Rome 1944. Headline Publishing Group, London. ISBN 978 0 7553 1420 1. 
  • d'Este, Carlo (1991). Fatal Decision: Anzio and the Battle for Rome. New York: Harper. ISBN 0060158905. 
  • Lamson, Maj. Roy, Jr.; Conn, Dr. Stetson (1948). Anzio 22 January - 22 May 1944. American Forces in Action Series. Washington: United States Army Center of Military History. CMH Pub 100-10. 
  • Laurie, Clayton D. (1994). Anzio 1944. WWII Campaigns. Washington: United States Army Center of Military History. ISBN 0-16-042084-9. CMH Pub 72-19. 
  • Majdalany, Fred (1957). Cassino: Portrait of a Battle. London: Longmans, Green & Co Ltd. OCLC 536746. 
  • Mathews, Sidney T. (2000) [1960]. «Chapter 14: General Clark's Decision To Drive on Rome». У Greenfield, Kent Roberts. Command Decisions. Washington: United States Army Center of Military History. CMH Pub 72-7. 
  • Muhm, Gerhard. «German Tactics in the Italian Campaign». Архів оригіналу за 2013-07-16. Процитовано 2007-07-26. 
  • Muhm, Gerhard (1993). La Tattica tedesca nella Campagna d'Italia, in Linea Gotica avanposto dei Balcani, (Hrsg.) (вид. Edizioni Civitas). Roma: Amedeo Montemaggi. (італ.)
  • Gliederung und Kriegstagebuck 14. Armee (From January to May 1944) (War diary of 14th German Army Corps). (нім.)

Примітки[ред.ред. код]

  1. а б d'Este (1991), p. 490