Операція «Ледброук»
| Операція «Ледброук» Operation Ladbroke | |||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Операція «Хаскі» Італійська кампанія | |||||||
 | |||||||
| 37°03′16″ пн. ш. 15°15′54″ сх. д. / 37.05435556° пн. ш. 15.26498889° сх. д. | |||||||
| |||||||
| Сторони | |||||||
.svg){kind=small} Велика Британія
|
.svg){kind=small} Королівство Італія
| ||||||
| Командувачі | |||||||
| Ф. Гікс
|
Прімо Леонарді
| ||||||
| Військові формування | |||||||
| 1-ша планерно-десантна бригада
|
385-й батальйон берегової оборони 1-й батальйон 75-го піхотного полку | ||||||
Операція «Ледброук» (англ. Operation Ladbroke) — повітрянодесантна операція британських повітрянодесантних військ, яка проводилась з 9 по 10 липня 1943 року у південно-східній частині острову Сицилія (Італія). Складова частина Сицилійської повітрянодесантної операції. Головною метою операції було опанування стратегічно важливого мосту Понте-Гранде через річку Анапо, південніше Сиракузи, який британський десант мав з ходу опанувати разом з передмостовими спорудами та підступами до них і стійко утримувати захоплені об'єкти до прориву з морського узбережжя підрозділів 5-ї піхотної дивізії, яка висаджувалась на плацдарм біля селища Кассіблі на відстані 11 км південніше. Захоплене місто надалі мало стати плацдармом для повномасштабного вторгнення на Сицилію[1].
Висадка британського десанту проводилась на південно-східному краю острова Сицилія. Першими вночі парашутним способом висадились патфайндери 21-ї окремої парашутної роти, в обов'язки яких входило встановлення визначених позначок на майданчики приземлення головних сил повітряного десанту. Основне угруповання десанту висаджувалось за планом операції «Ледброук», головною метою якої було опанування стратегічно важливого мосту Понте-Гранде через річку Анапо, південніше Сиракузи. Британський десант мав з ходу опанувати міст та передмостові споруди та підступи до них і стійко утримувати їх до прориву з морського узбережжя підрозділів 5-ї піхотної дивізії, яка висаджувалась на плацдарм біля селища Кассіблі на відстані 11 км південніше. Захоплене місто надалі мало стати плацдармом для повномасштабного вторгнення на Сицилію.
1-ша британська планерно-десантна бригада під командуванням бригадира Філіпа Гікса здійснювала зліт з аеродромів у Тунісі. Для перекидання 2075 десантників залучалось 136 десантних Waco CG-4 і 8 транспортних планерів «Хорса». З озброєння на борту планерів було 7 армійських автомобілів Willys MB, шість протитанкових гармат та 10 мінометів.
Літаки з планерами злетіли в ніч на 10 липня. 69 планерів відчепили від літаків занадто рано і вони затонули на шляху до острова, загинуло 252 британських парашутисти. Серед тих, що впали в море, був командир 1-ї повітрянодесантної дивізії генерал-майор Дж. Гопкінсон, який декілька годин тримався на воді на уламках планера, доки не був підібраний у чистому морі великим десантним судном «Керен»[Прим. 1]
З решти тільки 12 планерів рано чи пізно змогли дотягнути до визначеної цілі, й лише невелика група солдатів на чолі з лейтенантом Л. Вітерсом змогла на одному «Хорса» сісти поблизу Понте-Гранде та з ходу його захопити й утримувати міст. За ніч до мосту прорвались 89 вояків, які прийняли бій проти італійців. Об 11:30 батальйон 75-го італійського піхотного полку 54-ї піхотної дивізії «Наполі» за підтримки артилерійських підрозділів підійшов до місця бою. Британські воїни вели бій, однак, у підсумку, в ході бою в них закінчилися боєприпаси. До цього часу тільки 15 солдатів не мали будь-яких поранень. Британські парашутисти змушені були здатися італійським військам[1].
Італійці, встановивши контроль над мостом, хотіли зруйнувати його за допомогою заздалегідь встановленої вибухівки, але виявилося, що солдати 1-ї планерно-десантної бригади встигли за час бою його розмінувати. Протягом години сили 5-ї британської піхотної дивізії зуміли повторно провести захоплення моста. Решта групи десантників, що висадилися в інших точках острова, продовжували дії зі знищення комунікацій та захоплення вогневих позицій противника.
Через проблеми з висадкою 1-ї британської планерно-десантної бригади біля мосту Понте-Гранде через річку Анапо, друга частина десантної операції — операція «Глаттон» — десантування 2-ї парашутної бригади бригадира Е.Дауна для захоплення мосту поблизу Аугусти була скасована[2].
В ході проведення операції «Ледброук» 1-ша планерно-десантна бригада зазнала великих втрат: 313 осіб загинуло та 174 дістали поранень чи зникли безвісти. З екіпажів планерів 14 пілотів загинули, 87 зникли безвісти або були поранені[1]. Після боїв у Сицилії бригаду відвели до Північної Африки, в бойових діях на Сицилії вони вже участі не брали.
- 5-та парашутна бригада (Велика Британія)
- Операція «Тонга»
- Спеціальна повітряна служба
- Операція «Дедстік»
- Операція «Маркет-Гарден»
- 16-та десантно-штурмова бригада (Велика Британія)
- Операція «Байтінг»
- Виноски
- ↑ HMS Keren (F 132).
- Джерела
- Lt.Gen.Edward M. Flanagan Jr., USA (Ret) A Combat History of American Airborne Forces. Ballantine Books, New York, 2003. ISBN 0-89141-688-9
- Ненахов Ю., Воздушно-десантные войска во Второй мировой войне. Серия: Энциклопедия военного искусства. 1998., изд-во: Литература, город: Мн., стр. : 480 с., илл.
37°03′15″ пн. ш. 15°15′54″ сх. д. / 37.05417° пн. ш. 15.26500° сх. д.{{#coordinates:}}: не можна мати більш ніж один первинний тег на сторінку
