Органічна архітектура

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку


Луїс Салліван
Френк Ллойд Райт
Алвар Аалто

Органічна архітектура — течія архітектурної думки, уперше сформульована Луїсом Саллівеном на основі положень еволюційної біології в 1890-ті роки і якнайповніше втілена в працях його послідовника Френка Ллойда Райта в 1920-ті — 1950-ті роки.

Риси стилю[ред. | ред. код]

На противагу функціоналізму, органічна архітектура вбачає своє завдання у створенні будівель і споруд, що розкривають властивості природних матеріалів і органічно вписані в навколишній ландшафт. Прибічник ідеї безперервності архітектурного простору, Райт пропонував підвести рису під традицією нарочитого виділення будівлі і її складових частин з навколишнього світу, що домінувала в західній архітектурній думці з часів Палладіо. На його думку, форма будівлі повинна кожного разу витікати з її специфічного призначення і тих унікальних умов середовища, в яких вона зводиться й існує. У практичному плані, спроектовані Райтом «Будинки прерій» служили природним продовженням природного довкілля, подібно до еволюційної форми природних організмів.

Найбільш впливовим представником органічної архітектури в Європі був фін Алвар Аалто. Індивідуалізм органічної архітектури неминуче вступав у протиріччя з потребами сучасного урбанізму, і не дивно, що основними пам'ятниками цього напряму стали заміські особняки для заможних оригіналів, любителів сучасного мистецтва.

У 1950-ті роки і Аалто, і Райт стали відходити від органічної архітектури і в цілому перейшли до проектування будівель у більш універсальному, інтернаціональному стилі. Відродження інтересу до органічної архітектури на початку XXI століття пов'язано із становленням естетики біо-теку, яка, на відміну від Райта, визнає можливість і значущість прямих зовнішніх аналогій архітектурних форм з формами органічної природи.

Див. також[ред. | ред. код]

Фототека[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

  • Frank Lloyd Wright (1954). The Natural House (New York: Bramhall House), p. 3
  • Pearson, David (2001). The Breaking Wave: New Organic Architecture (Stroud: Gaia), p. 72