Рейма Пієтіля
| Рейма Пієтіля | |
|---|---|
 | |
| Ім'я при народженні | фін. Frans Reima Ilmari Pietilä |
| Народився |
25 серпня 1923[1][2][…] Турку, Фінляндія |
| Помер |
26 серпня 1993[1][2][3] (70 років) Гельсінкі, Фінляндія |
| Країна |
 Фінляндія |
| Діяльність | архітектор |
| Alma mater | Гельсінкський політехнічний інститутd |
| Науковий ступінь | архітектор (1953) |
| Magnum opus | Церква Калева |
| Посада | професор |
| Брати, сестри | Тууліккі Пієтіляd |
| У шлюбі з | Raili Pietiläd |
| Нагороди | |
Рейма Пієтіля (фін. Reima Pietilä, 25 серпня 1923 — 26 серпня 1993) — фінський архітектор, один з представників органічної архітектури. Над більшою частиною проектів він працював разом зі своєю дружиною Райлі (Raili Pietilä, народилася 15 серпня 1926).
Біографія[ред. | ред. код]
Реймі Пієтіля народився в 1923 році в Турку. Його старшою сестрою була художниця і графік Тууліккі Пієтіля, одна з творців мумі-тролів.
Першою великою роботою Пієтіля став фінський павільйон на Всесвітній виставці 1958 року в Брюсселі. У 1959 році Пієтіля виграв конкурс на будівництво церкви в Тампере (будівництво закінчене в 1966 році). Церква Калева, монументальна бетонна будова у формі риби (прадавній символ християнства), за рахунок зламаних стін, високих вертикальних вікон і дерев'яної скульптурної композиції біля східного вікна створює усередині особливий простір. Церква Калева стала вододілом в творчості Пієтіля: з цієї миті він узяв курс у бік європейської експресіоністської традиції[4]. У тому ж 1966 році був завершений студентський клуб «Диполі» в Отаніємі (район Еспоо), яскравий приклад органічної архітектури в творчості Пієтіля. Будівля, яка немов постає з кам'яних брил, стала продовженням природного ландшафту[5]. З 1967 по 1969 рік Пієтіля побудував першу чергу житлового комплексу Сувікумпу в Тапіолі (район Еспоо), який продовжує традиції органічної архітектури. Комплекс, що складається з трьох груп будівель, вписаний в ландшафт навколо пагорба, а зелені бетонні конструкції і біла штукатурка дозволяють будівлям вписатися в лісові масиви, що оточують їх[6].
На початку 1970-х Пієтіля майже не мав проектів[7]. Однією з найвідоміших робіт останніх років стала міська бібліотека Тампере (1978–1986). По визнанню Пієтіля, на проект його надихнули два образи — токуючий глухар і раковина молюска[8]. У 1987 році в підвалі бібліотеки отримав постійну прописку Музей мумі-тролів.
Фототека[ред. | ред. код]
-
Церква Калева, Тампере -
Вівтар церкви Калева -
-
Культурний центр в районі Херванта, Тампере
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б в Kansallisbiografia / за ред. M. Klinge — Suomalaisen Kirjallisuuden Seura, Suomen Historiallinen Seura. — ISSN 1799-4349
- ↑ а б в Енциклопедія Брокгауз
- ↑ а б в Quantrill M. Pietilä, (Frans) Reima // Grove Art Online / J. Turner — [Oxford, England], Houndmills, Basingstoke, England, New York: OUP, 2017. — ISBN 978-1-884446-05-4 — doi:10.1093/GAO/9781884446054.ARTICLE.T067529
- ↑ Malcolm Quantrill Finnish architecture and the modernist tradition. — P. 163.
- ↑ Курбатов, Юрий. Время органической архитектуры. Форма. Архів 0010/main. shtml оригіналу за 21 квітня 2012. Процитовано 3 квітня 2010.
- ↑ Suvikumpu/Suvituuli. housingprototypes. org. Архів оригіналу за 21 квітня 2012. Процитовано 4 квітня 2010.
- ↑ Malcolm Quantrill Finnish architecture and the modernist tradition. — P. 161.
- ↑ Malcolm Quantrill Finnish architecture and the modernist tradition. — P. 174.
Література[ред. | ред. код]
- Malcolm Quantrill. Reima Pietilä: form follows approach // Finnish architecture and the modernist tradition [1] Taylor & Francis, 1995. — P. 161–180. — [isbn 9780419195207]
Посилання[ред. | ред. код]
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Рейма Пієтіля- Musée de l'architecture [Архівовано 6 березня 2017 у Wayback Machine.]
|
