Осока Девелла

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Осока Девелла
Carex davalliana.JPG
Біологічна класифікація редагувати
Царство: Рослини (Plantae)
Клада: Судинні рослини (Tracheophyta)
Клада: Покритонасінні (Angiosperms)
Клада: Однодольні (Monocotyledon)
Клада: Комелініди (Commelinids)
Порядок: Тонконогоцвіті (Poales)
Родина: Осокові (Cyperaceae)
Рід: Осока (Carex)
Вид:
Осока Девелла (C. davalliana)
Біноміальна назва
Carex davalliana

Осока Девелла[1] (Carex davalliana) — багаторічна трав'яниста рослина, вид роду осока (Carex) родини осокові (Cyperaceae)[2].

Ботанічний опис[ред. | ред. код]

Ботанічна ілюстрація Якоба Штурма з книги «Deutschlands Flora in Abbildungen», 1796 2 — Carex davalliana

Рослина густо-дерниста, без повзучих кореневищ. Стебла численні, гранисті, глибоко борознисті, не більше 0,7 мм в діаметрі, шорсткі, 10-50 см заввишки. Листки щетиноподібні, шорсткі. Гемікриптофіт.

Жіноче суцвіття, Унтерфранкен, Німеччина

Багаторічна трав'яна короткокореневищна дводомна рослина, 10–50 см заввишки. Формує щільні невеликі купини 10–20 см діаметром з численними тонкими прямовисними стеблами. Листки нечисленні (2–3), ниткоподібні. Суцвіття з одного верхівкового колоска. Чоловічі колоски вузько-циліндричні, жіночі — широко-циліндричні. Покривні луски жіночих квіток довгасто-яйцеподібні, поступово загострені. Мішечки темно-коричневі, видовжено-ланцетні з потовщеними краями та шорсткуватим носиком, під час достигання разом з покривними лусками горизонтально або донизу відхилені від осі колоска. Приймочок 2. Плід — горішок. Цвіте в квітні–травні. Плодоносить у червні–серпні. Розмножується насінням і вегетативно.

Поширення[ред. | ред. код]

Атлантична, Центральна і Південна (рідко) Європа; Балтійські країни; Європейська частина Росії: Ленінградська область (околиці Гатчини на північ від Гатчинського парку); Україна: Карпати, Волинська область; Білорусь: Вітебська область.

Росте на болотистих луках і болотах[3].

Охорона[ред. | ред. код]

Охороняють на території Карпатського БЗ, Шацького НПП, ПЗ «Розточчя», заказників «Волицький», «Верхобузькі болота» на Львівщині та інших об'єктів ПЗФ. Необхідно дослідити сучасні тенденції динаміки виду в умовах дії різних антропогенних чинників і проводити контроль за станом популяцій.

Заборонено знищення місцезростань, порушення гідрологічного режиму[4].

Література[ред. | ред. код]

  • Єгорова Т. В. Осоки (Carex L.) Росії і суміжних держав (в межах колишнього СРСР). — СПб, Сент-Луїс: Санкт-Петербурзька ГХФА і Миссурийский ботанічний сад, 1999. — С. 603. — 772 с.
  • Кречетович В. И. Род 235. Осока — Carex // Флора СССР / гл. ред. В. Л. Комаров. — Л. : Изд-во АН СССР, 1935. — Т. 3. — С. 165. — 636, XXV с. — 5175 екз. (рос.)

Примітки[ред. | ред. код]