Отто Ельфельдт

Отто Ельфельдт
нім. Otto Elfeldt
Генерал-лейтенант Ельфельдт в полоні.
Народився	10 жовтня 1895(1895-10-10) Бад-Зюльце
Помер	23 жовтня 1982(1982-10-23) (87 років) Бад-Швартау, Східний Гольштейн, Шлезвіг-Гольштейн, ФРН
Країна	Німеччина
Діяльність	військовослужбовець
Знання мов	німецька
Учасник	Перша світова війна
Військове звання	Генерал-лейтенант
Нагороди	Золотий німецький хрест Застібка до Залізного хреста 1-го класу Застібка до Залізного хреста 2-го класу Залізний хрест 1-го класу Залізний хрест 2-го класу Ганзейський хрест (Гамбург) Хрест «За військові заслуги» (Мекленбург-Шверін) За поранення (нагрудний знак) Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій) Медаль «За вислугу років у Вермахті» Медаль «За вислугу років у Вермахті» Медаль «За вислугу років у Вермахті» Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу

Отто Ельфельдт (нім. Otto Elfeldt; 10 жовтня 1895, Бад-Зюльце — 23 жовтня 1982, Бад-Швартау) — німецький воєначальник, генерал-лейтенант вермахту. Кавалер Німецького хреста в золоті.

Біографія

Син районного лікаря і медичного радника Отто Августа Фрідріха Карла Людвіга Ельфельдта і його дружини Марі, Кароліни Берти Пауліни, уродженої Йоргес. Мав двох братів і сестру. 27 червня 1914 року вступив в Імперську армію. Учасник Першої світової війни. Після демобілізації армії залишений в рейхсвері. З 26 серпня 1939 року — командир 619-го артилерійського полку. З 25 жовтня 1939 року — офіцер артилерії в штабі групи армій «A». З 1 вересня 1940 року — офіцер для особливих доручень в штабі генерала артилерії при головнокомандувачі сухопутними військами. 20 жовтня 1942 року відправлений в резерв ОКГ. З 26 листопада 1942 по 12 листопада 1943 року — командир 302-ї піхотної, з 27 грудня 1943 року — 156-ї резервної, з 1 лютого 1944 року — 47-ї піхотної дивізії, з 30 липня 1944 року — 84-го армійського корпусу. Одночасно в серпні 1944 року командував 19-ю гренадерською дивізією. 20 серпня 1944 року взятий в полон британськими військами. В січні 1948 року звільнений.

Сім'я

Одружився з Гертруд Прен. В пари народились 4 дітей.

Звання

• Фанен-юнкер (27 червня 1914)
• Фанен-юнкер-єфрейтор (5 серпня 1914)
• Фанен-юнкер-унтерофіцер (4 жовтня 1914)
• Фенріх (30 жовтня 1914) — патент від 23 жовтня.
• Лейтенант без патенту (27 січня 1915) — 18 червня отримав патент.
• Оберлейтенант (1 лютого 1925)
• Гауптман (1 серпня 1929)
• Майор (1 вересня 1935)
• Оберстлейтенант (1 квітня 1938)
• Оберст (1 червня 1940)
• Генерал-майор (1 січня 1943)
• Генерал-лейтенант (8 серпня 1943)

Нагороди

• Залізний хрест 2-го і 1-го класу
• Ганзейський Хрест (Гамбург)
• Хрест «За військові заслуги» (Мекленбург-Шверін) 2-го і 1-го класу
• Нагрудний знак «За поранення» в чорному
• Почесний хрест ветерана війни з мечами
• Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го, 3-го, 2-го і 1-го класу (25 років)
• Застібка до Залізного хреста 2-го і 1-го класу
• Німецький хрест в золоті (17 листопада 1943)

Література

• Helen Fry: The Walls Have Ears – The Greatest Intelligence Operation of World War II, Yale University Press, 2019, S. 205
• Blanck/Wilhelmi/Willgeroth: Die mecklenburgischen Aerzte von den ältesten Zeiten bis zur Gegenwart, Schwerin 1929, S. 103
• Die Ordensträger der Deutschen Wehrmacht (CD), VMD-Verlag GmbH, Osnabrück, 2002
• Patzwall K., Scherzer V., Das Deutsche Kreuz 1941-1945, Geschichte und Inhaber Band II, Verlag Klaus D. Patzwall, Norderstedt, 2001, ISBN 3-931533-45-X

Посилання

• Біографія.