Охай Григорій Ульянович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Григорій Ульянович Охай
Народження5 січня 1917(1917-01-05)
Великий Токмак Бердянського повіту Таврійської губернії
Смерть8 лютого 2002(2002-02-08) (85 років)
Дніпропетровськ
КраїнаСРСР СРСР
ПриналежністьПрапор Радянської армії Радянська армія
Вид збройних силПрапор ВПС СРСР ВПС СРСР
Рід військ Винищувальна авіація
Роки служби1935—1960
ПартіяКПРС
Звання Полковник авіації
Війни / битвиРадянсько-фінська війна
Німецько-радянська війна
Війна в Кореї
Нагороди
Герой Радянського Союзу
Орден Леніна Орден Червоного Прапора Орден Вітчизняної війни I ступеня Орден Вітчизняної війни II ступеня
Орден Червоної Зірки Медаль «За відвагу»
Медаль «За бойові заслуги»
Медаль «За бойові заслуги»

Григорій Ульянович Охай (5 січня 1917(19170105) — пом. 8 лютого 2002 ) — радянський льотчик-ас, брав участь у радянсько-фінскій війні, німецько-радянській війні та війні у Кореї (1950—1953). Герой Радянського Союзу (1951).

Життєпис

[ред. | ред. код]

Народився 5 січня 1917 року в місті Великий Токмак Бердянського повіту Таврійської губернії, нині Запорізької області України.

Закінчив 7 класів неповної середньої школи, потім — робітфак і перший курс Мелітопольського педагогічного інституту. Працював на дизелебудівному заводі.

У вересні 1935 року був призваний до лав Червоної Армії. Закінчив Ворошиловградська військова авіаційна школу льотчиків в 1937 році.

Участь у Другій світовій війні

[ред. | ред. код]

Був направлений до складу 46-го швидкісного бомбардувального авіаполку, потім був переведений в 1-й легкий бомбардувальний авіаполк.

Після початку радянсько-фінської війни воював в 39-му швидкісному бомбардувальному авіаполку, літаючи на бомбардувальниках СБ. Всього виконав 28 бойових вильотів, за що отримав медаль «За відвагу».

У 1941 році на курсах удосконалення командного складу перевчився на льотчика-винищувача, освоївши Як-1. Всю війну був інструктором в 13-му запасному винищувальному авіаполку.

В жовтні-листопаді 1943 року проходив бойову стажування в складі 897-го винищувального авіаполку. Також перегнав на фронт 21 винищувач.

Післявоєнна кар'єра

[ред. | ред. код]

Після закінчення війни служив у стройових полках: з жовтня по грудень 1945 року — в 18-му гвардійському, з грудня 1945 по березень 1947 року — в 272-му винищувальному.

В березні 1947 року переведений в 523-й винищувальний авіаполк на посаду начальника повітряно — стрілецької служби.

Участь у війні в Кореї

[ред. | ред. код]

Перший повітряний бій провів 22 червня 1951, а першу перемогу здобув вже 24 червня. Того дня велика група F-80 спробувала завдати бомбово-штурмового удару по одному з залізничних вузлів в районі Ансю. На відбиття цього нальоту підняли літаки полку. В 4:20 на перехоплення літаків противника пішли 10 екіпажів під командуванням командира полку Героя Радянського Союзу підполковника Карасьова. Незабаром з наведення із землі група МіГі" виявила на малій висоті кілька вісімок «Шутінг стар», які штурмували наземні цілі. Ударна група, що складається з двох пар під загальним командуванням Карасьова, атакувала лад штурмовиків, і в першій же атаці ланка Карасьова збило три «Шута» — вони на рахунку Карасьова, капітанів Г. У. Охай і В. П. Попова.

Серйозні бої відбулися і 11 вересня 1951 року. Того дня відзначено два нальоту американської авіації в район «Алеї» МіГів ". Після обіду на відбиття нальоту вилетіла вся 303-я ВАД під командуванням нового командира дивізії Героя Радянського Союзу підполковника А. С. Куманічкіна. Першими на перехоплення літаків противника вилетіли льотчики 523-го ВАП. Вилетіла десятка МіГів, яка в 15:25 в районі Дзюнсі зустріли групу F-80. Одну четвірку «Шутов» атакував капітан Г. У. Охай і з першої ж атаки на великій швидкості зверху збив один штурмовик, ще один був збитий старшим лейтенантом І. К. Семененко. Він також атакував зверху і вдарив з короткої дистанції по фюзеляжу між крилами, і літак розвалився від залпу трьох гармат прямо в повітрі. Решта F-80 тут же покинули даний район.

13 листопада 1951 Григорію Уляновича Охай, який особисто збив в Кореї 7 літаків противника, було присвоєно звання Героя Радянського Союзу.

Всього ж з червня 1951 року по лютий 1952 майор Охай виконав 122 бойових вильоти, провів 68 повітряних бою, в яких збив 11 літаків супротивника.

Список повітряних перемог

[ред. | ред. код]
Дата повітряного бою Кількість і тип
збитих ворожих літаків
(особисто/в групі)
24.06.1951 1 F-80
05.09.1951 1 Gloster Meteor
05.09.1951 1 Gloster Meteor
10.09.1951 1 F-84
11.09.1951 1 F-80
12.10.1951 1 F-86
22.10.1951 1 F-84
03.11.1951 1 Gloster Meteor
01.01.1952 1 F-86
16.01.1952 1 F-86
02.02.1952 1 F-86
Примітка: таблицю складено за даними джерела [1] .

Мирне життя

[ред. | ред. код]

З 1953 по 1956 рік був командиром 523-го ВАП, потім була должность старшого інспектора з техніки пілотування в відділі бойової підготовки та навчальних закладів штабу 54-ї повітряної армії.

З 1960 року полковник Г. У. Охай — в запасі. Жив в Дніпропетровську, до 1978 року працював у цивільній авіації.

Помер 8 лютого 2002 року.

Нагороди

[ред. | ред. код]

Біографічні статті

[ред. | ред. код]
  • Охай Григорий Ульянович. на www.warheroes.ru. {{cite web}}: Cite має пустий невідомий параметр: |1= (довідка)(рос.)
  • Охай Григорий Ульянович. наhttp://airaces.narod.ru. {{cite web}}: Cite має пустий невідомий параметр: |1= (довідка)(рос.)

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Сейдов И. Советские асы корейской войны. — М.: Фонд «Русские Витязи», 2010. (рос.)