Очеретянка (притока Харкова)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Очеретянка
50°04′18″ пн. ш. 36°18′07″ сх. д. / 50.07170500002777658° пн. ш. 36.302046000027772266° сх. д. / 50.07170500002777658; 36.302046000027772266
Витік
• координати 50°04′18″ пн. ш. 36°18′07″ сх. д. / 50.07170500002777658° пн. ш. 36.302046000027772266° сх. д. / 50.07170500002777658; 36.302046000027772266
Гирло Харків (річка)
• координати 50°02′01″ пн. ш. 36°18′31″ сх. д. / 50.033726000027776593° пн. ш. 36.30880100002777766° сх. д. / 50.033726000027776593; 36.30880100002777766
Країни: Flag of Ukraine.svg Україна
Регіон Харківська область
Довжина 12 км

Очеретянка, на початку XXI ст. також Жуківка[1]річка в Харківській області та місті Харкові, права притока річки Харків.

Опис[ред. | ред. код]

Довжина річки становить понад 12 км. Витік розташований на північ від Харківської Окружної автомобільної дороги і на схід від Білгородського шосе в Очеретяному бору лісопарку в Харківському районі області.

Тече в долині між двома витягнутими пагорбами-вододілами: по лівому березі, на якому розташовується Даниливське лісництво, Даниловський лісорозсадник, дендропарк Укрнділга, основна частина 17-го кладовища, Гусари і Велика Данилівка, — вододіл між річкою Харків і Очеретянкою; по правому (нагорному, більш високому), де розташовані селище Лісне Дергачівського району, лісопарк, Олешки, парк «Жуки», електрична підстанція, селище Жуковського, ХАІ і Шишківка, — вододіл між річками Очеретянка і Саржиним яром.

Впадає в річку Харків з півночі в районі Ближня Данилівка на вулиці Яровій .

Влітку річка міліє, вище лісництва часто пересихає. Обидва береги річки високі, правий (нагірний) вище. Взимку, в кінці листопада — початку грудня річка замерзає. Скресає на початку березня.[2]

Гідрографічні та інші об'єкти[ред. | ред. код]

ІстокОчеретянский бор вище сел. Лісове.

  • Ставок у селищі Лісове нижче Бєлгородського шосе, місце купання.
  • Харківський лісопарк по обох берегах
  • Триозер'я: три озера каскадом розташовані один за одним від сел. Лісове до Окружної дороги:
Лісове озеро, за ним безіменне, за ним Тінисте озеро рівно на 495 км траси М-03 вище дамби Окружної дороги.
  • Данилівське (нині Південне) лісництво — лівий берег.
  • Данилова криниця (колодязь і джерело) на лівому березі в Данилівському лісництві.
  • Харківський лісопарк по правому березі.
  • 17 міське кладовище по обом берегам, в основному на лівому.
  • Олешки (район Харкова, б. село) на правому березі. 
  • Олешків колодязь на правому березі в Олешкиному яру.
  • Олешків струмок — права притока, впадає в Олешках.
  • Жуковське джерело на правому березі перед озером Очерет, нижче селища Жуковського.
  • Гусари (район Харкова) на лівому березі.
  • Озеро Очерет, або Очеретяне, або ставок 5-ї ділянки (названий за ліквідованим радянськиом радгоспом, раніше над ним стояли корівники); на його березі розташований парк «Жуки», з 2007 року приватний. Назва взята за прізвищем російського вченого-аеродинаміка Миколи Жуковського, в честь якого названо ХАІ і селище Жуковського.
  • Велика Данилівка спочатку ліворуч, потім по обох берегах.
  • Болото в районі вулиці Котляри — лівий берег.
  • Очеретянская левада (заливні луки) з новим руслом Очеретянки — між Нагорним районом (вул. ...), вулицею Чапаєва і вулицею Челюскіна. З 2008 року левада забудовується, по правому березі насипається грунт під забудову.
  • Невеликий Данилов острів прямо проти гирла Очеретянки на Журавлівському водосховищі.

ГирлоЖуравлевське водосховище

Автомобільні мости[ред. | ред. код]

  • Вулиця Горького села Лісове (дамба).
  • Харківська окружна автомобільна дорога (дамба).
  • Міст між двома берегами 17-го міського кладовища.
  • Між вул. Гризодубової (лівий берег, район Гусари) та Гагаріна (правий, район Алешкі): річка «захована» в трубу, над нею автодорога.
  • Озеро Очерет — дамба, зараз непроїзна (перекопана).
  • Вулиця Челюскіна — міст.
  • Вулиця Кавалерійська — міст.
  • Вулиця Ярова — міст.

Походження назв[ред. | ред. код]

Названа по українському слову «очерет» , який в достатку росте по берегах річки; або ж за водоплавним птахом очеретянкою[3][4] , яка живе в очереті; так само річка і назвалася кілька сот років (як мінімум, з 1787 року, що видно по карті Харківського повіту).[5]

З появою на високому нагірному березі річки в 1970-х роках багатоповерхової забудови селища Жуковського його нові мешканці, не знаючи колишньої назви річки, іноді неофіційно стали називати річку «Жуковка» за назвою свого селища (названого, в свою чергу, ім'ям російського вченого Миколи Єгоровича Жуковського), що відбилося на двох планах Харкова (СПАЭРО Плюс, Х, 2009 року і Інституту нових технологій, До, 2009 року («офіційна» назва річки залишилася колишньою — Очеретянка).

В топоніміці[ред. | ред. код]

  • Хутора Очеретяному (на правому березі річки, нині не існує);
  • Очеретяному лісового бору в Харківському районі;
  • Очеретяній балці (між Очеретяним бором і річкою Харків), з якої річка тече;
  • Озера Очерет, на берегах якого знаходиться лісопарк «Жуки»;
  • Очеретяній леваді (заливних лугах на Великій Данилівці);
  • Очеретянській набережній (до 2013 Південна і Східна набережні, лівий берег річки) у Великій Данилівці.

Історичні факти[ред. | ред. код]

  • Згідно «Топографічному опису Харківського намісництва» 1785 року, Очеретянка — 16-а за довжиною з 33-х річок Харківської округи (8 верст).[6]
  • З середини XVIII століття на правому березі річки виник хутір Очеретяний, який знаходився нижче (за рівнем землі) нинішнього району селища Жуковського (знаходиться в Нагірному районі).
  • Річка відокремлює селище Жуковського від Великої Данилівки.
  • На Очеретянці розташоване найбільше в місті 17-е міське кладовище (основна частина — на лівому березі).
  • До середини 2000-х років старе русло річки на Очеретяній леваді підтоплювало ділянки і забудову приватного сектору по вулиці Чапаєва. 

Див. також[ред. | ред. код]

Супутникові фотографії від витоку до гирла[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ред. Вл. Николаев. Харьков. План города. М 1:20000/Издание десятое. — Х. : АО «СПАЭРО Плюс»/Укргеодезкартография, 2009. — 120 с.(рос.)
  2. Демченко М.
  3. Очеретянка луговая
  4. Очеретянка ставковая
  5. Файл:Карта Харьковского уезда 1788 года.
  6. «Описания Харьковского наместничества конца XVIII века». (Первое описание — 1785 года). К: Наукова думка, 1991, стр. 96

Джерела[ред. | ред. код]

  • Саппа Н. Н. Харьковщина заповедная: Путеводитель. — Харьков: Прапор, 1987. — 118 с. — 20 000 экз.