П'єр Шендерфер

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
П'єр Шендерфер
фр. Pierre Schoendoerffer
Pierre Schoendoerffer à la Cinémathèque française 2.jpg
Дата народження 5 травня 1928(1928-05-05)
Місце народження Шамальєр, Пюї-де-Дом, Франція
Дата смерті 14 березня 2012(2012-03-14) (83 роки)
Місце смерті
Громадянство Франція Франція
Професія кінорежисер, сценарист
Член у Академія красних мистецтв Франції
Дружина Патриція Шендерфер (1958–2012)
Діти Frédéric Schoendoerfferd
IMDb ID 0006954
Нагороди та премії
Командор ордена Почесного легіону
Орден Академічних пальм
Офіцер ордена «За заслуги» (Франція)
Орден Мистецтв та літератури
q: Висловлювання у Вікіцитатах
Commons-logo.svg П'єр Шендерфер у Вікісховищі

П'єр Шендерфер (фр. Pierre Schoendoerffer; нар. 5 травня 1928, Шамальєр, Франція — пом. 14 березня 2012, Кламар, Франція) — французький кінорежисер, сценарист, військовий репортер, ветеран Першої індокитайської війни.

У 1967 році Шендерфер здобув премію «Оскар» за найкращий документальний повнометражний фільм «Взвод Андерсона» .

Біографія[ред. | ред. код]

П'єр Шендерфер народився 5 травня 1928 року в місті Шамальєр (департаменті Пюї-де-Дом у Франції) в ельзаській протестантській сім'ї. Під час Другої світової війни він втратив свого батька.

У другій половині 1940-х років Шендерфер був матросом торгового флоту. У 1949 і 1950 роках служив в армії. Досвід, отриманий ним в цей період, пізніше був покладений в основу декількох його фільмів. У 1951 році Шендерфер відправився у Французький Індокитай як військовий оператор. У травні 1954 року його було захоплено в полон в'єтнамськими військовими. Шендерфер вчинив невдалу спробу втечі і був відпущений через чотири місяці. Відразу після цього Шендерфер звільнився з лав збройних сил і деякий час працював військовим фоторепортером у В'єтнамі для журналів «Paris Match», «France Soir», «Time», «Life» і тільки через рік повернувся на батьківщину у Францію.

Дебютну повнометражну стрічку «Рамунчо» П'єр Шендерфер поставив у 1958 році. Його документальна стрічка «Взвод Андерсона» (1967) про підрозділ американських солдатів, за якими режисер стежив шість тижнів в самий пік війни у В'єтнамі в 1966 році, була удостоєна премії «Оскар» за найкращий документальний повнометражний фільм 1967 року.

У 1977 році П'єр Шендерфер поставив за власною книгою військово-пригодницьку драму «Краб-барабанщик», що оповідає про епізоди з життя відомого французького морського офіцера П'єра Гійома[fr] (1925—2002) на прізвисько «Краб-барабанщик»[1]. Фільм було номіновано в 6-ти категоріях на здобуття французької національної кінопремії «Сезар» 1978 року, у трьох з яких він отримав нагороди.

П'єр Шендерфер був лауреатом низки престижних нагород. Зокрема, він мав звання командора ордену Почесного легіону. З 23 березня 1988 року був членом французької Академії витончених мистецтв, у 2001—2007 роках очолював її як президент[2].

Фільмографія[ред. | ред. код]

Рік Назва українською Оригінальна назва Режисер Сценарист Продюсер
1958 Рамунчо Ramuntcho Так Так
1958 Ущелина диявола La passe du diable Так
1959 Рибалка з Ісландії Pêcheur d'Islande Так Так
1965 317-й взвод La 317ème section Так Так
1966 Мета: 500 мільйонів Objectif: 500 millions Так Так
1967 док. Взвод Андерсона La section Anderson Так Так Так
1977 Краб-барабанщик Le Crabe-Tambour Так Так
1982 Честь капітана L'honneur d'un capitaine Так Так
1992 Дьєнб'єнфу Diên Biên Phú Так Так Так
2003 Король вищий за хмари Là-haut, un roi au-dessus des nuages Так Так

Визнання[ред. | ред. код]

Нагороди та номінації П'єра Шендерфера[3][4]
Рік Категорія Фільм Результат
Берлінський міжнародний кінофестиваль
1958 Золотий ведмідь Ущелина диявола Номінація
Приз Сенатора з питань народної освіти Нагорода
Каннський міжнародний кінофестиваль
1965 Золота пальмова гілка 317-й взвод Номінація
Найкращий сценарій Нагорода
Премія «Оскар»
1968 Найкращий документальний повнометражний фільм Взвод Андерсона Нагорода
Премія «Сезар»
1978 Найкращий фільм Краб-барабанщик Номінація
Найкращий режисер Номінація
Нагорода Національної академії кіно (Франція)
1982 Честь капітана Нагорода

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Пьер Гийом — «Краб-барабанщик». Альманах «Искусство Войны» (рос). 17.09.2013. Процитовано 3.06.2016. 
  2. Le cinéaste et romancier Pierre Shoendoerffer est décédé. 20minutes.fr. Процитовано 3.06.2016. 
  3. Нагороди та номінації П'єра Шендерфера на сайті IMDb(англ.)
  4. Pierre Schoendoerffer : Ses récompenses et nominations на сайті AlloCiné

Посилання[ред. | ред. код]