Бартош Папроцький

Бартош Папроцький
пол. Bartosz Paprocki
Народився	1543 Стара Воля, Ґміна Щутово, Серпецький повіт, Мазовецьке воєводство, Республіка Польща
Помер	27 грудня 1614(1614-12-27)[…] Львів, Львівська земля, Руське воєводство, Малопольська провінція, Корона Королівства Польського, Річ Посполита
Країна	Річ Посполита Республіка Польща
Діяльність	геральдист, письменник, генеалог, поет
Сфера роботи	історична наукаd
Alma mater	Ягеллонський університет
Мова творів	польська
Рід	Q16481806?
Бартош Папроцький у Вікісховищі

Бартош (Варфоломій) Папроцький гербу Яструбець (Ястребець) (пол. Bartosz Paprocki; бл. 1543(1543), Папроцька Воля, тепер Стара Воля поблизу Серпця — 27 грудня 1614, Львів?) — польський шляхтич, генеалог, хроніст.

Життєпис

Походив із Добжинської землі Корони, зі шляхти частково середньої, частково — дрібної. Народився поблизу Сєрпця. Батько — Анджей, коморник земський добжиньський, мати — його дружина Ельжбета з Єжевських.

За деякими джерелами, навчався у Краківській академії, що не підтверджене в «імматрикуляції». По смерті батьків перед 1567 роком осів у родинних маєтках. Перебував на дворі Петра Горайського. 1567 року разом з братами Росланцем (пізніше — пробощ в Плонську), Войцехом згаданий 3 рази в записах суду Бобровніці.

Пізніше мав тісні контакти зі Зборовськими, їх затятими суперниками — Тенчиньськими. 1572 року мав брати участь в посольстві Анджея Тарановського до Стамбулу.

24 лютого 1598 року отримав чеське шляхетство (і відповідне прізвище Папроцький з Глогол). Тривалий час прожив у Чехії, Моравії.

Помер, певне, у Львові, де був похований у крипті костелу Святого Хреста (францисканців).

Сім'я

Його дружиною була Ядвіґа з Коссобудзьких (значно старша за нього віком), донька сєрпського каштеляна Миколая, вдова млавського старости Вісьнєвського, потім — Жицького. Дружина — дідичка Крайкова, половини Липи коло Рацьонжа. Дітей у шлюбі не мали, шлюб відбувся близько 1570 року.

Твори

Його авторству належить книга «Герби польського лицарства», в якій, зокрема, описав побут і звичаї козаків Запорозької Січі на о. Томаківка. В працях «Гніздо цноти» (1578) і «Герби польського лицарства» (1584) містяться відомості з історії геральдичної символіки окремих українських магнатських і шляхетських родів, а також воєводств, земель та міст.

• Bartosz Paprocki «Gniazdo cnoty». — Kraków, 1578 [Архівовано 6 жовтня 2014 у Wayback Machine.]
• Bartosz Paprocki «Herby rycerstwa polskiego przez Bartosza Paprockiego zebrane i wydane r. p. 1584», Biblioteka Polska, Kraków, 1858 [Архівовано 17 грудня 2014 у Wayback Machine.]

Джерела

• Дзира Я. І. Папроцький Бартош [Архівовано 27 жовтня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2011. — Т. 8 : Па — Прик. — С. 56. — ISBN 978-966-00-1142-7.
• Dworzaczek W. Paprocki Bartłomiej (Bartosz) herbu Jastrzębiec (ok. 1543—1614) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1980. — T. XXV/1, zeszyt 104. — S. 177—180. (пол.)

Посилання

• Kalendarium życia i twórczości Bartosza Paprockiego. Opracowanie autorskie: dr Bogumiła Dumowska (= Życie oraz twórczość Bartłomieja Paprockiego (1543–1614))
• Kurak Ewa. Lwów – miasto uczonych w twórczości Bartłomieja Paprockiego (1543–1614) // Zeszyty Naukowe TD UJ. Nauki Humanistyczne (link , link 2 )