Папуга синьокрилий
| Папуга синьокрилий | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| Touit huetii (Temminck, 1830) | ||||||||||||||||
 Ареал виду | ||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||
| Psittacus huetii | ||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||
|
Папу́га синьокрилий[2] (Touit huetii) — вид папугоподібних птахів родини папугових (Psittacidae)[3]. Мешкає в Південній Америці.
Опис[ред. | ред. код]
Довжина птаха становить 15-16 см. Забарвлення переважно зелене, груди і живіт жовтувато-зелені. Обличчя фіолетово-синє, тім'я і скроні жовтуваті, шия оливково-коричнева. Покривні пера крил темно-сині, махрові пера чорні з зеленими краями. Хвіст має клиноподібну форму, центральні стернові пера зелені, решта червоні, кінчик хвоста чорний, нижні покривні пера жовті. Очі темно-карі, навколо очей кільця білуватої голої шкіри. Дзьоб жовтувато-роговий, на кінці сірий, лапи сірі. У самиць стернові пера не червоні, а жовтувато-зелені. Забарвлення молодих птахів загалом є подібним до забарвлення самиць, лоб і обличчя у них зелені.
Поширення і екологія[ред. | ред. код]
Синьокрилі папуги мешкають на півночі Венесуели, в Гвіані і північній Бразилії (долина Ріу-Бранку), на заході Амазонії (південно-східна Венесуела, схід Колумбії, Еквадору і Перу, північний захід Болівії, крайній захід Бразилії) та в центральній і південній Бразильській Амазонії. Вони живуть у вологих рівнинних тропічних лісах і на узліссях, на висоті до 900 м над рівнем моря, місцями на висоті до 1300 м над рівнем моря. Зустрічаються зграями від 12 до 50 птахів, ведуть кочовий спосіб життя. Живляться плодами, насінням, ягодами і горіхами.
Збереження[ред. | ред. код]
МСОП класифікує цей вид як вразливий. Синьокрилим папугам загрожує знищення природного середовища.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ BirdLife International (2016). Touit huetii: інформація на сайті МСОП (версія 2021.3) (англ.) 22 липня 2022
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David (ред.). Parrots, cockatoos. IOC World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Процитовано 22 липня 2022.
|
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |