Параатакаміт
| Параатакаміт | |
|---|---|
 | |
| Загальні відомості | |
| Статус IMA | чинний (успадкований, G)[d][1] |
| Абревіатура | Pata[2] |
| Хімічна формула | Cu²⁺₃(Cu,Zn)(OH)₆Cl₂ |
| Nickel-Strunz 10 | 3.DA.10c[3] |
| Ідентифікація | |
| Сингонія | тригональна |
| Спайність | ясна |
| Твердість | 3 |
| Блиск | скляний |
| Колір риси | зелена |
| Густина | 3,74 |
| Інші характеристики | |
| Названо на честь |
пара-d[4], Атакаміт[4] |
| Типова місцевість | Caracolesd[5] |
 Параатакаміт у Вікісховищі | |
Параатакамі́т, паратакаміт (рос. параатакамит (паратакамит); англ. paraatacamite; нім. Paratacamit m) — мінерал, оксигалогенід міді шаруватої будови.
Загальний опис[ред. | ред. код]
Хімічна формула: Cu2(OH)3Cl. Містить (%): Cu — 59,51; Cl — 16,60; O — 11,24; H2O — 12,65 (OH — 23,89).
Сингонія тригональна. Дитригонально-скаленоедричний вид. Кристали ромбоедричні, звичайно здвійниковані, зернисті, порошкуваті агрегати. Густина 3,74. Твердість 3. Колір яскраво-зелений. Риса зелена. Блиск скляний. Спайність ясна. Злам раковистий. Крихкий. У шліфі в прохідному світлі зелений. Утворюється при зміні мінералів, які містять мідь, у зоні окиснення разом з атакамітом.
Знайдений біля вулкана Везувію поблизу Неаполя, Італія; в Сьєрра-де-Горда і Ремолінос, Чилі.
Від пара… й назви мінералу атакаміту (G.F.H.Smith, 1905).
Синоніми: ателіт.
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Нікель Е. Г., Nichols M. C. IMA/CNMNC List of Mineral Names (March 2007) — 2007.
- ↑ Warr L. N. IMA–CNMNC approved mineral symbols // Mineralogical Magazine — Cambridge University Press, 2021. — Vol. 85. — P. 291–320. — ISSN 0026-461X; 1471-8022 — doi:10.1180/MGM.2021.43
- ↑ Ralph J., Nikischer T., Hudson Institute of Mineralogy Mindat.org: The Mineral and Locality Database — [Keswick, VA], Coulsdon, Surrey: 2000.
- ↑ а б The IMA List of Minerals — Міжнародна мінералогічна асоціація.
- ↑ Prior G. T., Smith H. Paratacamite, a new oxychloride of copper // Mineralogical Magazine — Cambridge University Press, 1906. — Vol. 14. — P. 170–177. — ISSN 0026-461X; 1471-8022
Література[ред. | ред. код]
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2007. — Т. 2 : Л — Р. — 670 с. — ISBN 57740-0828-2.
- Лазаренко Є. К., Винар О. М. Параатакаміт // Мінералогічний словник. — К. : Наукова думка, 1975. — 774 с.
- Параатакаміт // Мінералого-петрографічний словник / Укл. : Білецький В. С., Суярко В. Г., Іщенко Л. В. — Х. : НТУ «ХПІ», 2018. — Т. 1. Мінералогічний словник. — 444 с. — ISBN 978-617-7565-14-6.
