Нуклеотиди

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Нуклеоти́ди — фосфорні естери нуклеозидів, нуклеозидфосфати. Нуклеотиди є складовими частинами нуклеїнових кислот і багатьох коферментів. Вільні нуклеотиди, зокрема АТФ, цАМФ, АДФ, грають важливу роль в енергетичних і інформаційних внутрішньоклітинних процесах.

Нуклеотиди — це мономери нуклеїнових кислот. Нуклеїнові кислоти в еукаріотичних клітинах знаходяться в ядрі. Вони є у всіх живих організмів (у тих, у кого немає ядра, нуклеїнові кислоти все одно є — вони перебувають у центрі клітини у бактерій і утворюють нуклеоїд.

Нуклеотид побудований з цукру-пентози, азотистої основи (пуринової або піримідинової) і залишку фосфатної кислоти. Сполуки пентози і азотистої основи називаються нуклеозидами.

Цукор, що входить в склад нуклеотиду, Містить п'ять вуглецевих атомів, тобто являє собою пентозу. Залежно від виду пентози, присутньої в нуклеотиді, розрізняють два типи нуклеїнових кислот — рибонуклеїнової (РНК), які містять рибозу, і дезоксирибонуклеїнової (ДНК), що містять дезоксирибозу.

Β обох типах нуклеїнових кислот містяться підстави чотирьох різних видів: два з них відносяться до класу пуринів і два — до класу піримідинів. Основний характер цим з'єднанням надає включений в кільце азот. До числа пуринів відносяться аденін (А) і гуанін (Г), а до числа піримідинів — цитозин (Ц) і тимін (Т) або урацил (У) (відповідно в ДНК або РНК).[1].

Примітки[ред.ред. код]

  1. Abbreviations and Symbols for Nucleic Acids, Polynucleotides and their Constituents IUPAC-IUB Commission on Biochemical Nomenclature (CBN) Accessed 03 Jan 2006
Альфа-спіраль аланіну Це незавершена стаття з біохімії.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.