Пастка Фукідіда

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Бюст Фукідіда

Пастка Фукідіда — це термін, котрий був популяризований завдяки американському політологу Грехаму Аллісону. Термін описує теорію, згідно з якою, коли позиції великої держави як гегемона загрожує нова держава, існує значна ймовірність війни між двома державами[1] Він набув популярності в 2015 році і основним чином використовується при аналізі потенційного конфлікту між Сполученими Штатами та Китайською Народною Республікою.[2]

Концепція походить від припущення давньоафінського історика і військового генерала Фукідіда про те, що початок Пелопоннеської війни між Афінами і Спартою в 431 році до н.е. був неминучим через страх останніх перед зростанням афінської могутності.[3][4]

Підтримуючи свою тезу, Аллісон очолив дослідження в Університеті ГарвардаБелферському центрі з наукових досліджень та міжнародних справ, в ході якого виявлено, що серед 16 історичних прикладів зародження нової сили, яка конкурує з правлячою силою, у 12 випадках закінчилось війною.[5] Проте це дослідження зазнало значної критики, і наукова думка щодо цінності концепції "Пастки Фукідіда", особливо у контексті можливого військового конфлікту між Сполученими Штатами та Китаєм, залишається розділеною.[6][7][8][9][10]

Походження[ред. | ред. код]

Грехам Аллісон

Термін був введений американським політологом Гремом Т. Еллісоном у своїй статті для Financial Times у 2012 році. Використовуючи уривок з давньогрецького історика і військового стратега Фукідіда з його твору "Історія Пелопоннеської війни", який говорив, що "зростання Афін і страх, який це викликало в Спарті, зробили війну неминучою"[11][12], Еллісон вперше ввів цей термін, щоб описати ситуацію, коли зростаюча держава (у цьому випадку Афіни) викликає існуючу правлячу державу (у цьому випадку Спарту). В своїй книзі "Приречені на війну" 2017 року Еллісон розширив цей термін і стверджував, що "Китай і США зараз рухаються на конфронтацію, що може призвести до війни".[13][2] Він також відзначив, що, хоча війна між "правлячою державою" та "державою, яка зростає", не є обов'язковою, вона може бути надзвичайно важкою уникнути і потребує значної дипломатичної уваги та зусиль для уникнення "пастки Фукідіда".неської війни», [13]


Визначення[ред. | ред. код]

Цей термін використовується для опису тенденції, коли нова держава загрожує витіснити існуючу велику державу з ролі регіонального або міжнародного гегемона.[1][2] За словами Грема Еллісона:

Пастка Фукідіда - це природна, неминуча дискоммобілізація(?), яка відбувається, коли зростаюча сила загрожує витіснити правлячу владу...[і] коли зростаюча сила загрожує витіснити правлячу владу, структурна напруга, що виникає, робить насильницьке зіткнення правилом, а не виключенням.[14]

Для просування своєї дисертації Еллісон очолив тематичне дослідження Центру науки і міжнародних відносин Белфера Гарвардського університету, яке виявило, що серед 16 історичних випадків, коли нова держава конкурувала з панівною державою, 12 закінчилися війною.[a][3][15]

Вплив[ред. | ред. код]

Термін і аргументи, пов'язані з ним, отримали значну увагу з боку міжнародних ЗМІ, включаючи державні ЗМІ Китаю,[16] а також в середовищі американських і китайських політиків.[2] У дослідженні терміну, проведеному Аланом Грілі Мізенгаймером та опублікованому Інститутом національних стратегічних досліджень, відділом військових досліджень Національного університету оборони, було зауважено, що цей термін «привернув увагу всього світу, коли він став частиною лексикону міжнародних відносин».[17] Дослідники зовнішньої політики, такі як Хел Брендс і Майкл Беклі, відзначили, що "пастка Фукідіда" стала "канонічною" та "трюїзмом, який тепер безліч разів використовується для пояснення суперництва між США та Китаєм".[18] Крім того, дипломатичний кореспондент Бі-Бі-Сі Джонатан Маркус пожартував, що книга Грема Еллісона "Приречені на війну", що розглядає пастку Фукідіда, стала "обов'язковою літературою для багатьох політиків, вчених і журналістів".[19]

Китайсько-американські відносини[ред. | ред. код]

Цей термін, в основному, прийшов до вживання і став важливим в контексті можливого військового конфлікту між Сполученими Штатами та Китайською Народною Республікою.[2] Китайський лідер і генеральний секретар КПК Сі Цзіньпін використовував цей термін, наголошуючи на необхідності спільних зусиль для уникнення пастки Фукідіда.[20] Вплив терміну посилився в 2018 році через загострення відносин між США та Китаєм. Президент США Дональд Трамп ввів мита на значну частину китайського експорту до США, що призвело до торгової війни.[2][21]

Західні дослідники відзначають наявність численних актуальних питань, що стосуються обох країн, і які можуть збільшувати ймовірність потрапляння їх у пастку Фукідіда. Серед цих питань варто відзначити збереження фактичної незалежності Тайваню, яку підтримують західні країни; цифрову поліцію Китаю та його активне використання кібершпигунства; розбіжність у політиці стосовно Північної Кореї; наростаючу військово-морську присутність Китаю в Тихому океані та його претензії на Південно-Китайське море; а також проблеми з правами людини в Сіньцзяні, Тибеті та Гонконгу.[1][19][22][21] Деякі дослідники також вказують на консолідацію влади Сі Цзіньпіна, глибоку розбіжність у цінностях і торговельний дефіцит як можливі фактори, які збільшують ризик впадання обох країн в пастку Фукідіда.[21][23]

Критика[ред. | ред. код]

Китайсько-американські відносини[ред. | ред. код]

Декілька вчених висловили критику щодо використання пастки Фукідіда у контексті американо-китайських відносин. Наприклад, Річард Хананія, дослідник Колумбійського університету, висловлював думку, що пастка Фукідіда не може бути застосована до відносин між Сполученими Штатами та Китаєм, оскільки амбіції Китаю переважно обмежуються внутрішніми питаннями, і тому Китай не представляє значущої загрози для інтересів США.[24]

Лоуренс Фрідман, автор статті в журналі Prism, присвяченому комплексним операціям інституту національної оборони, також вказував на те, що "головним інтересом Китаю завжди була його регіональна позиція, і тому є змістовні доводи для того, щоб виявити терпіння", оскільки економічна сила Китаю постійно зростає.[25]

Ху Бо, професор Інституту дослідження океану Пекінського університету та один із провідних військово-морських стратегів Китаю, також висловив сумнів у відповідності поточного балансу сил між Сполученими Штатами та Китаєм гіпотезі Фукідіда.[19]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ а б в Mohammed, Farah (5 листопада 2018). Can the U.S. and China Avoid the Thucydides Trap?. JSTOR Daily. Архів оригіналу за 1 січня 2020. Процитовано 8 липня 2020.
  2. ↑ а б в г д е Rachman, Gideon (18 грудня 2018). Year in a Word: Thucydides's trap. Financial Times. Процитовано 8 липня 2020.
  3. ↑ а б Allison, Graham (24 вересня 2015). The Thucydides Trap: Are the U.S. and China Headed for War?. The Atlantic. Процитовано 8 липня 2020.
  4. ↑ Allison, Graham (9 червня 2017). The Thucydides Trap. Foreign Policy. Процитовано 8 липня 2020.
  5. ↑ Allison, Graham (9 червня 2017). The Thucydides Trap. Процитовано 27 серпня 2023. The past 500 years have seen 16 cases in which a rising power threatened to displace a ruling one. Twelve of these ended in war.
  6. ↑ Freedman, Lawrence (12 січня 2022). What the Thucydides Trap gets wrong about China. New Statesman (амер.). Процитовано 30 липня 2023.
  7. ↑ Mohammed, Farah (5 листопада 2018). Can the US and China Avoid the Thucydides Trap?. JSTOR Daily (амер.). Процитовано 30 липня 2023.
  8. ↑ McCormack, Win (17 березня 2023). The Thucydides Trap. The New Republic. ISSN 0028-6583. Процитовано 30 липня 2023.
  9. ↑ Allison, Graham (24 вересня 2015). The Thucydides Trap: Are the U.S. and China Headed for War?. The Atlantic (англ.). Процитовано 30 липня 2023.
  10. ↑ Stop seeing US-China relations through lens of Thucydides or Cold War. South China Morning Post (англ.). 10 грудня 2021. Процитовано 30 липня 2023.
  11. ↑ Allison, Graham (21 серпня 2012). Thucydides's trap has been sprung in the Pacific. Financial Times. Процитовано 8 липня 2020.
  12. ↑ Thucydides. The History of the Peloponnesian War. The Internet Classics Archive. Massachusetts Institute of Technology. Архів оригіналу за 7 квітня 2020. Процитовано 8 липня 2020.
  13. ↑ а б Allison, Graham (2017). Destined for War: Can America and China Escape Thucydides's Trap?. New York: Houghton Mifflin Harcourt. ISBN 978-1328915382.
  14. ↑ Allison, Graham (2017). Destined for War: Can America and China Escape Thucydides's Trap?. New York: Houghton Mifflin Harcourt. с. xv—xvi. ISBN 978-1328915382.
  15. ↑ Thucydides's Trap. Belfer Center for Science and International Affairs. Harvard Kennedy School. Архів оригіналу за 5 липня 2020. Процитовано 8 липня 2020.
  16. ↑ Yongding, Yu; Gallagher, Kevin P. (11 травня 2020). Virus offers a way out of Thucydides trap. China Daily. Архів оригіналу за 25 травня 2020. Процитовано 8 липня 2020.
  17. ↑ Misenheimer, Alan Greeley (4 червня 2019). Thucydides' Other "Traps": The United States, China, and the Prospect of "Inevitable" War. Institute for National Strategic Studies. National Defense University. Процитовано 8 липня 2020.
  18. ↑ Brands, Hal; Beckley, Michael (24 вересня 2021). China Is a Declining Power—and That's the Problem. Foreign Policy. Архів оригіналу за 28 вересня 2021. Процитовано 29 вересня 2021.
  19. ↑ а б в Marcus, Jonathan (25 березня 2019). Could an ancient Greek have predicted a US-China conflict?. BBC. Процитовано 8 липня 2020.
  20. ↑ Valencia, Mark J. (7 лютого 2014). China needs patience to achieve a peaceful rise. South China Morning Post. Процитовано 8 липня 2019.
  21. ↑ а б в Kant, Ravi (26 лютого 2020). The 21st-century Thucydides trap. Asia Times. Процитовано 8 липня 2020.
  22. ↑ Funabashi, Yoichi (10 жовтня 2017). Can we avoid the 'Thucydides Trap'?. Japan Times. Процитовано 8 липня 2020.
  23. ↑ Yu, David; Yap, Wy-En (21 лютого 2020). Can U.S. And China Escape The Thucydides Trap?. Forbes. Процитовано 8 липня 2020.
  24. ↑ Hanania, Richard (8 червня 2020). There Is No Thucydides Trap Between the U.S. and China. Real Clear Defense. Процитовано 8 липня 2020.
  25. ↑ Freedman, Lawrence (14 вересня 2017). BOOK REVIEW: Destined for War: Can America and China Escape Thucydides's Trap?. PRISM. National Defense University. Архів оригіналу за 3 лютого 2019. Процитовано 13 липня 2020.


Помилка цитування: Теги <ref> існують для групи під назвою «lower-alpha», але не знайдено відповідного тегу <references group="lower-alpha"/>

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Пастка_Фукідіда&oldid=42216057