Дональд Трамп

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Дональд Трамп
Дональд Трамп.jpg
Народився 14 червня 1946(1946-06-14) (69 років)
Нью-Йорк
Громадянство Flag of the United States.svg США
Діяльність підприємець, продюсер, телеведучий
Alma mater Q130965?, Q7013764?, Q1329269? і Q7744153?
Посада Голова
Партія Республіканська партія США
Конфесія Пресвітеріанство[1]
Дружина Івана Трамп (1977—1992)
Марла Мейплз (1993—1999)
Меланія Трамп (2005-)
Діти Дональд Трамп мол. (1977)
Іванка Трамп (1981)
Ерік Трамп (1984)
Тіффані Трамп (1993)
Беррон Трамп (2006)
Автограф Donald Trump Signature.svg

Дональд Джон Трамп (англ. Donald John Trump; нар. 14 червня 1946, Нью-Йорк) — американський підприємець, власник однієї з найбільших будівельних компаній США, продюсер та телеведучий. 16 червня 2015 року Дональд Трамп оголосив про те, що вступає в боротьбу за посаду Президента США в 2016 році.

Народився у заможній сім'ї власника будівельних компаній Фреда Трампа, після закінчення університету працював у компанії батька, пізніше розбудовував свою власну компанію. З часом створив одну з найуспішніших будівельних компаній, побудував будинки у престижних районах Нью-Йорка та інших американських міст. Також є власником транспортної компанії та низки казино у США.

Негаразди у приватному житті та успіх у бізнесі зробили Трампа одією з найвідоміших особистостей США. Заснував свою власну розважальну програму у реальному часі «Кандидат», де сам брав участь як ведучий. Був одружений тричі, має п'ятеро дітей, троє з яких теж працюють у його компанії.

На кіноекрані Трампа можна побачити зокрема в епізодичній ролі в фільмі Сам удома 2: Загублений у Нью-Йорку, коли Кевін вперше заходить до готелю.

Біографія[ред.ред. код]

Походження[ред.ред. код]

Дідусь та бабуся Дональда Трампа з боку батька були німецькими іммігрантами: Фредерік Трамп (уроджений Фрідріх Трумп, 14.03.1869, Кальштадт, Рейнланд-Пфальц — 30.03.1918) іммігрував до США 1885 року, отримав громадянство 1892 року; його дружина — Елізабет Крайст (10.10.1880 — 6.06.1966)[2]. Одружилися в Кальштадті, Рейнланд-Пфальц, 1902 року.

По матері Дональд Трамп має шотландські корені.

Батько Трампа Фред Кріст Трамп (11.10.1905, Вудгейвн, Нью-Йорк, США — 25.06.1999). Мати — Мері Енн Маклеод (10.05.1912, Тонг, Сторновей, Острів Льюїса, Шотландія — 7.08.2000); у 1930 ріку віці 18 років поїхала на свята в Нью-Йорк, де познайомилася з Фредом Трампом, що працював у будівничій сфері. Весілля відбулося 1936 року.

У Трампа є два брати й дві сестри — Фред-молодший (нині покійний), Роберт, Меріенн та Елізабет. Його старша сестра Меріенн Трамп-Беррі — суддя федерального апеляційного суду та мати Девіда Дезмонда, відомого в США нейропсихолога й письменника.

Дитячі та юнацькі роки[ред.ред. код]

Трамп навчався в школі Кью-Форест у Форест-Гілс, Квінс, в 13 років зіткнувся з труднощами. Батьки відправили його в Нью-Йоркську військову академію в надії направити його енергію й самовпевненість в позитивне русло[3]. Трамп навчався в академії в північній частині штату Нью-Йорк, він отримував нагороди академії, грав у командах з футболу в 1962 і 1963 роках, а також в бейсбольній команді в 19621964 роках (був капітаном команди 1964 року). Тренер з бейсболу Тед Добиас, відомий завдяки своїй безкорисливої роботі з дітьми, нагородив його премією «Тренер» 1964 року. Підвищений у званні до курсантного капітана S4 (курсантний батальйонний старшина), у свій четвертий рік навчання Трамп і курсантний перший сержант Джефф Дональдсон (1965) (курсант військового училища в Вест-Пойнті, 1969) організували колективну компанію курсантів, навчивши їх передової стройової підготовки зімкненим строєм, й 1964 року провели марш П'ятою авеню в День перемир'я.

У своїй книзі «Мистецтво укладати угоди» Трамп розповідає про студентську кар'єру:

« Після закінчення Нью-Йоркській військової академії 1964 року я думав про вступ до кіношколи... але врешті вирішив, що нерухомість — це прибутковіший бізнес. Я почав навчатися в Фордемському університеті (...), але після двох років вирішив, що навчання в коледжі для мене — те ж саме, як ніби я й не вчився зовсім. Тому я подав заяву у Вортонську школу бізнесу Пенсільванського університету і поступив (...). Я так радів, коли її закінчив. Я одразу ж поїхав додому й почав працювати у батька.  »

Трамп закінчив Вортон 1968 року зі ступенем бакалавра наук з економіки та спеціалізацією в галузі фінансів. На той час компанія його батька лідирувала в сфері нерухомості.

Кар'єра підприємця[ред.ред. код]

Ранній успіх (19681989)[ред.ред. код]

Трамп почав свою кар'єру в компанії батька й спочатку сконцентрувався на сфері діяльності, яка була приорітетною для його батька, — оренді будинків для людей, які належать до середнього класу, в Брукліні, Квінсі та Стейтен-Айленді. Одним з перших проектів Дональда (він ще вчився в коледжі) була модернізація заставленого без права викупу 1200-квартирного комплексу в Цинциннаті, штат Огайо, «Свіфтон-Віллидж». Там не зданими в оренду числилися 66 % квартир, тоді як Трамп за допомогою свого проекту мав на меті реалізувати 100 % протягом року. Коли Trump Organization продала «Свіфтон-Віллидж» за $12 млн, компанія отримала $6 млн чистого прибутку.

1971 року Трамп переїхав на Мангеттен. Тут він побачив економічні можливості міста, особливо в плані великих будівельних проектів на Мангеттені, які передбачали отримання високого прибутку завдяки архітектурному проектуванню. Такі проекти видавалися дуже престижними й сприяли суспільному визнанню. Спочатку Трамп став домагатися права забудови старих пенсильванських центральних станцій у Вест-Сайді, згодом із залученням 40-річної податкової знижки — з фінансового погляду перевищеної урядом Нью-Йорка, який вирішив дати податкову пільгу в обмін на інвестиції під час фінансової кризи в готель «Комодор», який став банкрутом, щоб зробити з нього новий готель «Гранд-Хайатт»[4].

Трамп також був пов'язаний з будівництвом Конференц-центру Джейкоба Джевітса, оскільки був власником землі, на якій той будувався. Будівництво Конференц-центру Джейкоба Джевітса призвело до розбіжностей між Трампом та урядом Нью-Йорка: Трамп оцінював цей проект в $110 млн, у той час як підрахунки міста виводили цифру від $750 млн до $1 млрд. Трамп запропонував контролювати вартість проекту в межах тієї суми, яка вийшла у нього, але цю пропозицію не було прийнято[5].

Схожа ситуація виникла при спробі міста реконструювати ковзанку Воллмен-Ринк у Центральному парку. Проект розпочався 1980 року і був розрахований на 2,5 роки будівельних робіт. Проте, витративши на нього $12 млн, місто так і не завершило його навіть до 1986 року. Трамп запропонував безкоштовно взяти об'єкт на свій баланс з метою продовження робіт за свої гроші, однак йому відмовили, що стало темою для місцевих ЗМІ. Тож врешті Трамп таки отримав дозвіл на будівництво, яке закінчив за шість місяців, заощадивши при цьому $750 тисяч із закладених в бюджеті $3 млн[6].

Фінансові труднощі (19891997)[ред.ред. код]

Трамп брався за дедалі амбіційніші проекти, але з 1989 року через фінансову кризу не мав змоги вчасно погашати взяті позики. В будівництво свого третього казино «Трамп-Тадж-Махал» він вклав $1 млрд. — переважно високовідсотковими «неперспективними облігаціями». Таке рішення дало йому перевагу перед конкурентами, які використовували більшу частину власних грошей для фінансування своїх проектів. Незважаючи на те що Трамп зміцнив позиції свого бізнесу додатковими позиками й відтермінованими платежами відсотків, борги, що продовжували зростати до 1991, стали причиною не тільки банкрутства, пов'язаного з бізнесом, але й поставили його на межу особистого банкрутства. Банки й власники облігацій втратили сотні мільйонів доларів, але все ж прийняли рішення реструктурувати борг Трампа, щоб уникнути ще більшої витрати грошей у суді. Казино «Трамп-Тадж-Махал» було звільнене від стану банкрутства 5 жовтня 1991 року, коли Трамп передав 50 % своєї частки початковим власникам облігацій в обмін на знижену процентну ставку боргу та збільшення часу для виплат[7].

2 листопада 1992 року керівництво готелю «Трамп-Плаза, Атлантік-Сіті» змусило Трампа подати план захисту «підготовленого банкрутства» згідно розділу 11 Кодексу про банкрутство США після того, як він не зміг виплачувати борг. За планом, Трамп погодився поступитися 49 % своєї частки в п'ятизірковому готелі «Сітібанк» і п'яти іншим кредиторам. У свою чергу, Трамп отримав вигідніші умови для виплат за позиками, взятих у кредиторів, на більш ніж $550 млн і зберіг свою посаду виконавчого директора, незважаючи на те, що нічого не виплачував й не брав участі в роботі готелю[8].

До 1994 року Трамп погасив велику частину свого особистого боргу в $900 млн[9] і значно зменшив боргові зобов'язання в бізнесі — близько $3,5 млрд. Хоча він був змушений відмовитися від авіакомпанії Trump Shuttle (яку купив 1989 року), проте йому вдалося зберегти Трамп-тауер у Нью-Йорку й залишитися керівником трьох казино в Атлантік-Сіті. Банк «Чейз Мангеттен», що надав Трампу кредит на купівлю будмайданчиків Вестсайда (його найбільшої частки на Мангеттені), був змушений продати цю частину азіатським забудовникам.

1995 року Трамп був обраний до «Gaming Hall of Fame»[10].

Того ж 1995 року Трамп об'єднав свої казино у відкриту акціонерну компанію Trump Hotels & Casino Resorts. 1996 року ціни акцій компанії на Уолл-стріт перевищили $35, проте вже 1998 року впали нижче $10, оскільки компанія залишалася нерентабельною й їй заледве вдавалося оплачувати відсотки за боргом у майже $3 млрд. При такому важкому фінансовому становищі у Трампа не було можливості перебудовувати об'єкти, які входили в його групу, аби ті не відставали від своїх «глянцевих» конкурентів.

Зрештою, 21 жовтня 2004 року компанія Trump Hotels & Casino Resorts повідомила про реструктуризацію боргу[11]. План зобов'язував Трампа зменшити свою частку з 56 % до 27 % й віддати облігаціонерам акції в обмін на відмову від частини боргу. З того часу Trump Hotels змушена була шукати захист від добровільного банкрутства, щоб залишитися «на плаву». Після того як компанія звернулася до розділу 11 Кодексу про банкрутство США в листопаді 2004 року, Трамп відмовився від посади генерального директора, але залишився головою ради директорів. У травні 2005 року[12] компанія знову почала працювати, але вже під назвою Trump Entertainment Resorts Holdings[13].

Відродження бізнесу (19972007)[ред.ред. код]

З кінця 1990-х років Трамп працював над кількома проектами, етапи розвитку яких були різні. Будівництво хмарочоса «Міжнародний готель і вежа Трампа — набережна Вайкікі-Біч» видавалося буде перспективним. За словами Трампа, покупці робили внески, які не підлягають рефінансуванню, щоб відразу ж купити площі, як тільки це стане можливим. Спорудження будинку «Міжнародний готель і вежа Трампа — Чикаго» тривало за планом, незважаючи на те, що 30 % площ не були продані. З невеликим відставанням будувався «Міжнародний готель і вежа Трампа — Торонто». Менш вдалим виявилося будівництво «Трамп-тауер — Тампа»: занадто великий попит викликав суперечки про перегляд цін на площі у бік підвищення. Через три роки після початку цього будівництва воно було припинене, внаслідок чого покупці подали позови. У Форт-Лодердейлі, штат Флорида, один проект будівництва змусив чекати схвалення іншого — будівництва будівлі «Міжнародний готель і вежа Трампа — Форт-Лодердейл». «Трамп-тауерс — Атланта» — ринок житла, який має другу позицію в Національному реєстрі непроданих будинків[14].

На президентських виборах 2000 Трамп взяв участь в праймеріз від партії Реформ.

Фінансова криза 2008 року[ред.ред. код]

Фінансова криза 2008 року застав Трампа в той час, коли продажі в будівлі Міжнародний готель і вежа Трампа — Чикаго зупинилися, тож він не зміг погасити позику в $40 млн банку Deutsche Bank у грудні[15]. Трамп подав позовну заяву в суд про свою постраждалу репутацію, де вказав, що криза — це форс-мажор, про що згадується у відповідному пункті підписаного ним договору[15]. Представники Deutsche Bank, в свою чергу, заявили на суді, що «Трамп знає про прострочений борг» і що раніше він двічі оголошував про банкрутство своїх казино[15].

17 лютого 2009 року керівництво компанії Trump Entertainment Resorts подало позов відповідно до глави 11 Кодексу США про банкрутство, а Дональд Трамп зробив заяву про те, що виходить з Ради директорів[16].

Ліцензування імені[ред.ред. код]

Та незважаючи на певні труднощі, бізнес Трампа в сфері нерухомості загалом був надзвичайно успішним, так що Трамп навіть ліцензував власне ім'я, під яким реалізовувалися будівельні проекти. Багато забудовники платять Дональду Трампу за те, щоб він продавав їхню нерухомість і був «обличчям» проектів. З цієї причини багато будівель з ім'ям Трампа не є його власністю. За даними журналу «Forbes», ця частина імперії Трампа, якою фактично управляють його діти, є найціннішою — не менше $562 млн. За інформацією «Forbes», існують 33 ліцензійні проекти у стадії будівництва, зокрема сім «готелів-кондомініумів» (наприклад, The seven Trump International Hotel and Tower developments). Проте після антимусульманських заяв Трампа в ході передвиборчої президентської кампанії турецький власник Trump Towers Istanbul, який платив Трампу за використання його імені, вирішив вдатися до юридичних кроків з метою розторгнення угоди з Трампом.[17]

Статки[ред.ред. код]

2015 року журнал Forbes оцінював статки Трампа в $4,1 млрд доларів США.[18], хоча сам Трамп називав значно більші цифри, пояснюючи розбіжність в складності визначення реальної ціни об'єктів нерухомості.

Особиста нерухомість[ред.ред. код]

Об'єкти нерухомості (закінчені й такі, що будуються)
  • «Трамп-ворлд-тауер»: ООН-плаза, 845, Нью-Йорк. Вартість — $300 млн.
  • «Трамп-тауер»: П'ята авеню, 725, Нью-Йорк, 10022. Трампу належать площі під роздрібну торгівлю та офіси в нижній половині будівлі. Вартість — $288 млн.
    • Особиста резиденція — «Трамп-тауер»: три верхніх поверхи загальною площею приблизно 3000 м2, оброблені бронзою, золотом і мармуром. Вартість — не менше $50 млн. Це одні з найдорожчих квартир в Нью-Йорку.
  • «Ей-екс-ей-центр» (AXA Center): авеню Америк, 1290, Нью-Йорк.
  • «Каліфорнія-стріт, 555» (раніше — Центр Банку Америки) Сан-Франциско: Трамп був змушений продати свою частку залізничних станцій в Вестсайді азійській групі, яка потім продала більшу частину площ за $1,76 млрд. Решту грошей шляхом вони вклали шляхом вільного від податку обміну в два офісні будівлі: авеню Америк, 1290 на Мангеттені та Каліфорнія-стрит, 555 в Сан-Франциско. (Потім група продала свою частку Vornado Realty Trust.) Тож тепер Трамп володіє 30 % вартості цих будівель. Згідно з останніми цінами на нерухомість, вартість частки Трампа оцінюється в $540 млн.
  • «Трамп-білдінг» Уолл-стріт, 40: 1996 року Трамп купив і зробив реконструкцію будівлі, вартість витрат становила близько $35 млн. Він стверджує, що це будівля коштує $400 млн, проте податкові інспектори Нью-Йорка оцінюють її лише в $90 млн. Трамп отримав позику під заставу цієї будівлі в сумі $145 млн на інші інвестиційні проекти. «Forbes» оцінює цю нерухомість в $260 млн.
  • Trump Entertainment Resorts: цій компанії належать казино з ім'ям Трампа. Після тривалого періоду фінансових проблем у 2004 році компанія отримала захист від кредиторів при банкрутстві. Трамп погодився інвестувати $55 млн готівкою в нову компанію і заплатити $16,4 млн боржникам компанії. Як компенсацію він придбав частку в новій компанії — 29,16 %. У жовтні 2006 року вартість цієї частки становила близько $171 млн. Нижче наведено список казино з ім'ям Трампа:
  • «Трамп-Плейс» («Південний Ріверсайд»): коли закінчиться будівництво, Південний Ріверсайд буде найбільшою приватною забудовою в історії Нью-Йорка. Незважаючи на те, що будівництво вела компанія Trump Organization, фінансування здійснювали інвестори з Гонконга, а власником є компанія Hudson Waterfront Company. Коли у Трампа були фінансові проблеми в середині 1990-х років, він був змушений продати ці площі (колишні залізничні станції Вестсайда). Нові власники не позбавили Трампа від боргів і, крім того, вирішили використовувати його ім'я в цілях збільшення вартості нерухомості. Трампу платили щорічно по $2 млн за те, що він здійснював контроль над проектом, і йому запропонували приблизно 30 % чистого прибутку по завершенні цього десятирічного проекту. Інвестори продали незавершений проект 2005 року за $1,8 млрд і запропонували Трампу $500 млн. Трамп стверджував, що нерухомість повинні були продати не менш ніж за $3 млрд, і 2006 року подав позов на власників: мовляв, вони продали нерухомість без його згоди і він втратив на цьому $1 млрд. «Forbes» оцінює його частку у власності в $170 млн.
  • «Міжнародний готель і вежа Трампа — Чикаго» (Офіційний сайт): весь проект оцінюється в $1,2 млрд ($112 млн — частка Трампа).
Міжнародний готель Трампа «Лас-Вегас»

Ліцензована нерухомість[ред.ред. код]

Інші напрями бізнесу[ред.ред. код]

Компанія Miss Universe Organization, що належить Дональду Трампу, та National Broadcasting Company («Ен-бі-сі») спільно проводять такі конкурси, як «Міс Всесвіт», Міс США та Miss Teen USA.

Інші інвестиції включають частку Трампа (17,2 %) у Parker Adnan, Inc. (раніше — AdnanCo Group) — це компанія холдингового типу, що надає фінансові послуги; знаходиться на Бермудських островах. В кінці 2003 року Трамп спільно зі своїми рідними братами і сестрами продав «імперію» нерухомості свого покійного батька групі інвесторів, серед яких були Bain Capital, Kohlberg Kravis Roberts і LamboNuni Bank, за $600 млн. Дональду Трампу належала 1/3 від продажу, що становило $200 млн, які пізніше він вклав у Trump Entertainment Resorts.

Завдяки своєму успіху на ринку нерухомості і телебаченні Трамп зміг вдало продати своє ім'я різним брендам, наприклад: Trump Mortgage (іпотечна компанія), Trump Sales and Leasing (продаж житлових будинків), Університет Трампа (бізнес-освіта)[1], «Ресторани Трампа» (розташовані в «Трамп-тауер» і включають Trump Buffet, Trump Catering, Trump Ice Cream Parlor і Trump Bar), GoTrump[2] (туристичний веб-сайт), Donald J. Trump Signature Collection (лінія чоловічого одягу, чоловічих аксесуарів і годин), парфум «Дональд Трамп» (2004), Trump Ice bottled water, журнал «Трамп», Trump Golf, Інститут Трампа, настільна гра «Трамп» (1989), Trump Super Premium Vodka і Trump Steaks. Трамп також отримує по $1,5 млн за 1 годину презентації для школи Learning Annex[20].

Трамп був також пов'язаний зі старою футбольною лігою США, яка конкурувала з Національною футбольною лігою США, оскільки був власником команди New Jersey Generals. Крім того, Трамп в свій час був консультантом з фінансових питань Майка Тайсона та був ведучим на рингу під час бою Тайсона і Майкла Спінкса у Атлантік-Сіті.

World Wrestling Entertainment

Трамп — відомий фанат World Wrestling Entertainment та друг власника WWE Вінса Макмена. Він був ведучим двох шоу «Рестлманія» в «Трамп-Плаза» та активним учасником ще кількох шоу. 1991 року в казино «Трамп-Тадж-Махал» в Атлантік-Сіті проходив чемпіонат Всесвітньої федерації бодібілдингу (права на проведення належали WWE — в даний час Всесвітня федерація рестлінга). Під час проведення шоу «Рестлмания XX» Трамп дав інтерв'ю Джессі Вентурі. Він також з'явився в шоу «Рестлманія 23» в куті Боббі Лешлі, який виступав проти Едді Фату разом з головою WWE Макменом в іншому кутку. Обидва бізнесмени уклали парі: стороні, що програє, голять голову. Переможцем виявився Лешлі, який разом з Трампом поголив голову Макмена.

15 червня 2009 року Макмен оголосив у телевізійній програмі WWE Raw, що «продав» шоу Дональду Трампу (так було задумано сценаристами програми). Трамп це підтвердив у ефірі й сказав, що братиме участь у наступній некомерційній (без реклами) серії та поверне всі гроші людям, які куплять квитки на вечірній шоу за $235 тисяч.

Рестлінг
Вітаміни

Восени 2009 ріка Трамп створив нову компанію мережевого маркетингу Trump Network, яка продає вітаміни без посередників. Продукція включає: PrivaTest — мультивітаміни, Silhoutte Solution — препарати для схуднення та QuikStik — напої для підняття життєвого тонусу[22].

Створивши Trump Network, Дональд сподівається створити серйозну конкуренцію компанії Amway.

Медійна кар'єра[ред.ред. код]

Зірка Дональда Трампа в Голлівуді

Дональд Трамп був двічі номінований на премію «Еммі» за комічно зіграні ролі самого себе в телесеріалах та художніх фільмах, таких як «Один вдома 2: Загублений у Нью-Йорку», «Няня», «Принц із Беверлі-Гіллз», «Дні нашого життя», і як характерного героя у фільмі «Маленькі негідники». Його нерідко пародіюють як комедійні актори, так і артисти інших жанрів. Трамп також бере участь у численних ток-шоу та інших телевізійних програмах.

2003 року Трамп став виконавчим продюсером і ведучим реаліті-шоу «Кандидат» на каналі «Ен-бі-сі». Це шоу по суті було грою, в якій учасники боролися за право отримати посаду топ-менеджера в одній з компаній Трампа, а ті, хто не проходив випробувань, були «звільнені», тобто вибували з гри. 2004 року Дональд Трамп подав заявку на реєстрацію торговельної марки — популярної фрази «Ви звільнені!» — «You're fired!».[3][4][5] В перший рік показу шоу Трампу платили по $50 тисяч за серію (приблизно $700 тисяч за перший сезон), а починаючи з другого сезону — вже $3 млн за серію, що зробило його одним з найвисокооплачуваніших людей на телебаченні.

У грудні 2006 року ведуча ток-шоу «Погляд» Розі О'доннелл розкритикувала Трампа за те, що він називає себе «моральним компасом для 20-літніх» після того, як він дав другий шанс міс США Тарі Коннер, яка, незважаючи на правилаконкурсу, які це забороняють, відвідувала нічні заклади і дозволяла собі надмірно захоплюватися алкогольними напоями. Трамп, якому належать права на конкурс, дозволив Коннер зберегти корону «Міс США», поки вона проходила курс реабілітації. Таблоїдна війна між цими знаменитостями тривала протягом декількох тижнів[23].

2007 року Трамп отримав зірку на Голлівудській алеї слави за свою участь в телесеріалі «Кандидат».

У жовтні 2007 року Трамп брав участь у ток-шоу «Ларрі Кінг в прямому ефірі», де різко розкритикував дії президента США Джорджа Буша, особливо за участь у Іракській війні. Він також передбачив, що Рудольф Джуліані та Гілларі Клінтон будуть претендувати на посаду президента від республіканців і демократів відповідно і він буде радий підтримати кожного з них у передвиборній гонці. Також свою позицію щодо Іраку Трамп висловив у новинній передачі «The Situation Room», коли заявив: «Я відчуваю, що той, хто хоче ще більше трупів в Іраку, не зможе перемогти на виборах президента», натякаючи на слова Рудольфа Джуліані на підтримку війни в Іраку. На ток-шоу Ларрі Кінга Трамп також негативно відгукнувся з приводу визнання Анджеліни Джолі першою красунею світу[24].

17 вересня 2008 року в ток-шоу «Ларрі Кінг в прямому ефірі» Трамп офіційно рекомендував голосувати за Джона Маккейна на майбутніх виборах президента США[25].

Боротьба за посаду президента США (2015—2016)[ред.ред. код]

Дональд Трамп під час зустрічі з виборцями в штаті Нью-Гемпшир 19 серпня 2015 року

25 січня 2015 року Дональд Трамп на зборах членів Республіканської партії США у штаті Айова заявив, що обмірковує можливість висунення своєї кандидатури на майбутніх президентських виборах 2016 року[26]. 16 червня в своїй штаб-квартирі, розташованій в хмарочосі «Трамп-тауер» на Мангеттені, він офіційно оголосив про намір стати кандидатом у президенти США від республіканців й додав при цьому: «Я буду найбільшим президентом, будь-коли створеним Богом». Пост віце-президента він пообіцяв телеведучій Опрі Вінфрі. Основним гаслом своєї виборчої кампанії Дональд Трамп зробив заклик: «Зробимо Америку знову великою»[27].

Після початку президентських перегонів Трамп уже на початку липня вийшов на перше місце серед республіканських кандидатів на пост президента, обійшовши, зокрема, таких серйозних конкурентів, як Джеб Буш, Скотт Вокер та Марко Рубіо. Позитивне враження на виборців-республіканців, які брали участь в опитуваннях, справило те, що Трамп, мовляв, «говорить те, у що вірить, а не те, що люди хочуть почути»[28][29][30]. Трамп відмежувався від поглядів та політики сенатора Джона Маккейна, кандидата від республіканців на президентських виборах 2008 року, заявивши при цьому: «Він був героєм війни, тому що потрапив у полон. Мені подобаються люди, які в полон не потрапляли»[31].

В ході передвиборних перегонів Трамп оголосив про те, що у разі відмови в наданні підтримки з боку Республіканської партії на виборах, він може висунути себе на пост президента США як незалежний кандидат.

Під час президентської кампанії Трамп зробив низку антимусульманських заяв, зокрема, заявив про необхідність запровадити обов'язкову реєстрацію для американських мусульман. Ця заява призвела до звинувачень Трампа в ксенофобії та різкого падіння його рейтингу. Він також закликав до повної заборони в'їзду мусульман до США[32]. Окрім того він висловив намір побудувати стіну на кордоні з Мексикою, змінити правила, згідно з якими діти нелегальних іммігрантів, що народилися на американській землі, отримують громадянство США, а також депортувати всіх нелегалів, які вже перебувають у країні.

В ході президентської кампанії Трамп неодноразово вдавася до особистих випадів проти журналістів[33] та політиків, з якими був незгодний або які критикували його позицію[34]. Так само гострої особистої критики з вуст Трампа зазнали його політичні конкуренти на перегонах[35]. Часто він влаштовував цілу кампанію проти якогось свого супротивника, за короткий час запускаючи в обіг велику кількість твітів у мережі Twitter[36][37][38].

Опитування, проведене газетою The New York Times та телеканалом CBS за телефоном у період з 21 по 25 жовтня 2015 року, показало, що Д. Трамп опинився на другому місці з 22 % голосів респондентів з числа членів Республіканської партії, пропустивши вперед темношкірого нейрохірурга Бена Карсона (26 %). За даними опитування, проведеного Washington Post і телеканалом ABC, на 15 грудня 2015 року у республіканців лідирував Д. Трамп з 38 % голосів, на другому місці був Тед Круз (15 %). За опитуванням, проведеним Monmouth University, на 16 грудня 2015 року Дональд Трамп досяг рекордних 41 % з початку президентських перегонів. За ним слідували Тед Круз (27 %), Марко Рубіо (10 %), Бен Карсон (9 %), Джеб Буш (3 %).

Особисте життя[ред.ред. код]

Дональд Трамп відомий під ім'ям The Donald — так прозвали його ЗМІ після того, як його колишня дружина Івана Трамп (родом з Чехії) в одному інтерв'ю звернулася до нього саме таким чином[39]. Він також відомий завдяки своїй популярній фразі «Ви звільнені!» («You're fired!» — Трамп навіть подав заявку на її реєстрацію як торговельної марки) з шоу «Кандидат». Ще одна відмінна риса — своєрідна зачіска, яку він відмовлявся змінити протягом всієї своєї кар'єри.

Сімейні стосунки
Меланія Трамп (фото 2011 року)
Старша дочка Трампа Іванка, виконавчий віце-президент в Trump Organization

1977 року Трамп одружився з 28-річною Іваною Зельничковою, що походила з Чехії. У них троє дітей: Дональд-молодший, Іванка та Ерік. 1992 року подружжя розлучилося.

1993 року Трамп одружився з 29-річною Марлою Мейплз. Від цього шлюбу у нього є дочка Тіффані. Вони розлучилися 8 червня 1999 року. В лютому 2008 року в програмі «Вечірнім рядком» на каналі ABC Трамп так висловився про своїх дружин: «Я тільки знаю, що їм (Івані й Марлі) було дуже важко змагатися з тим, що я люблю. Я справді люблю те, що роблю».

26 квітня 2004 року він зробив пропозицію Меланії Кнавс зі Словенії в її 34-й день народження. Трамп і Кнавс (яка на 24 роки молодша за Трампа) одружилися 22 січня 2005 року в Бетесде у Морській єпископальної церкви на острові Палм-Біч, штат Флорида, а потім зіграли весілля в «Мар-а-Лаго», одному з маєтків Трампа. Ні Меланія, ні Трамп не є членами єпископальної церкви[40]. 20 березня 2006 року Меланія народила хлопчика, якого назвали Берроном Вільямом Трампом. Він — п'ята дитина Трампа. Хрестили Беррона в тій же церкві, де його батьки одружилися.

У Трампа семеро онуків. П'ятеро від старшого сина Дональда Трампа-молодшого та його дружини Ванесси Трамп: внучки Кей Медісон Трамп (2007), Хлоя Софія Трамп (2014) і троє онуків: Дональд Джон III Трамп (2009), Трістан Мілос Трамп (2011), Спенсер Фредерік Трамп (2012). А також двоє від старшої дочки Іванки Трамп та її чоловіка Джареда Кушнера: внучка Арабелла Роуз Кушнер (2011) та онук Джозеф Фредерік Кушнер (2013)

Хобі

Трамп — завзятий гравець у гольф. Він є членом клубу Winged Foot Golf Club у Мамаронеку, штат Нью-Йорк, а також регулярно бере участь у змаганнях на своїх майданчиках[41].

Відгуки та сприйняття[ред.ред. код]

У вересні 2015 року журнал The Economist, аналізуючи політичну позицію Трампа, прийшов до висновку, що Трамп є насамперед демагогом та популістом, який переймає ідеї з усього політичного спектру: в питаннях еміграційної політики його позиція відчутно відхиляється вправо у порівнянні з більшістю республіканців; з іншого боку Трамп різко критикує хедж-фонди та лоббістів, виступає за державну систему охорони здоров'я та медичне струхування для всіх, а в економічній політиці частково дотримується протекціоністських позицій. На думку політичного оглядача Франка Ланца (Frank Luntz), потенційні виборці Трампа вирізняються не стільки прихильністю до консервативних цінностей, скільки різким незадоволенням теперішньої політики американської адміністрації. Трамп знаходить спільну мову з людьми різних соціальних прошарків, оскільки позиціонує себе як «антиполітик» й гостро виступає проти непопулярного політичного істеблішменту. Подібно до Річарда Ніксона в 1960-і роки, Трамп позиціонує себе, як кандидат «мовчазної більшості» (silent majority).[42]

Зростання популярності Дональда Трампа: як політика, дедалі частіше пов'язують з успіхом право-популістських партій в Європі.[43] Газета New York Times вбачає подібність тез Трампа до програми британської Партії незалежності Сполученого Королівства, яка в припливі емігрантів вбачає загрозу для християнської ідентичності та економічної цілісності, пропагуючи при цьому так званий «шовінізм добробуту», тобто коли соціальна держава існує тільки для своїх. Пропаганда таких ідей відбувається мовою, яка зумисно порушує соціальні табу й оперує поняттями «сильні» й «слабі», захоплюючись зокрема авторитарним стилем Путіна. Вживання політиками на кшталт Трампа простої мови, що має демонструвати некорумпованість, а також схильність до теорій змови (у випадку з Трампам — близькість до груп «Birther»[44]) створює в їхніх прихильників почуття особистої близькості та спільності ідеалів в боротьбі з пануючою політичною елітою. Як і у випадку з Сільвіо Берлусконі, Трамп хизується своєю кар'єрою мільярдера, відкрито демонструє свою мачоподібну чоловічість та виявляє віртуозне володіння можливостями сучасних медій.[45]

Журнал Economist проводить паралелі між Дональдом Трампом й такими право-популістськими політикими, як Марін Ле Пен та Віктор Орбан, які у відповідь на проблему з біженцями та загрозу ісламського тероризму охоче пропонують різні радикальні рецепти[46].[47]

Трамп, на думку газети The Washington Post, роками працював зі своїми потенційними виборцями, що з часом утворили своєрідний «антиістеблішмент» правого краю політичного спектру («fringe establishment»), який має потужну присутність у медіях й нищівно критикує центральний уряд у Вашингтоні та політичну еліту країни.[48]

За результатами дослідження агенції YouGov(англ.), Дональд Трамп, який називає Росію союзником та високо цінує Володимира Путіна (той, в свою чергу, вважає його талановитим і яскравим політиком), став безперечним фаворитом у росіян на майбутніх президентських виборах США[49].

Публікації[ред.ред. код]

Дональд Трамп є автором численних посібників та порадників з ведення бізнесу, деякі з яких були написані в співавторстві. Чимало книжок Трампа були бестселерами.

Примітки[ред.ред. код]

  1. (unspecified title)Гардіан.
  2. Ancestry of Donald Trump. WARGS. Архів оригіналу за 2012-03-11. Процитовано 2008-05-22. 
  3. Bender, Marylin (1983-08-07). The Empire and Ego of Donald Trump. The New York Times. Архів оригіналу за 2012-03-11. Процитовано 2008-05-22. 
  4. The House that Fred Built. The New York Time on the Web. Архів margolt.html оригіналу за 2012-03-11. Процитовано 2008-07-06. 
  5. No Stadium Needed. The New York Sun. Процитовано 2008-05-22. 
  6. FASTER AND CHEAPER, TRUMP FINISHES N. Y. C. ICE RINK. Philly.com. Архів оригіналу за 2012-03-11. Процитовано 2007-07-07. 
  7. Taj Mahal is out of Bankruptcy. The New York Times. Архів оригіналу за 2012-03-11. Процитовано 2007-07-07. 
  8. Trump Plaza Hotel Bankruptcy Plan Approved. The New York Times. Архів оригіналу за 2012-03-11. Процитовано 2007-07-07. 
  9. Donald Trump. magainzeUSA.com. Процитовано 2007-07-07. 
  10. The Gaming Hall of Fame. University of Nevada Las Vegas. Архів оригіналу за 2012-03-11. Процитовано 2009-08-30. 
  11. Trump casinos file for bankruptcy. "MSNBC". November 22, 2004. Архів оригіналу за 2012-03-11. Процитовано 2007-07-07. 
  12. COMPANY NEWS; TRUMP DELAYS є поява FROM BANKRUPTCY BY A WEEK. "New York Times". May 5, 2005. Архів оригіналу за 2012-03-11. Процитовано 2007-07-07. 
  13. Indiana Gaming Commission on Trump Resorts' Bankruptcy. Indiana Gaming Commission. Архів оригіналу за 2006-10-02. Процитовано 2007-07-07. 
  14. Stalled Condo Projects Tarnish Trump's s Name. Dow Jones & Company, Inc. 2007-11-16. Архів оригіналу за 2012-03-11. Процитовано 2007-11-21. 
  15. а б в Floyd Morris (December 4, 2008). Trump Sees Act of God in Recession. 
  16. Reuters: Trump Entertainment files for bankruptcy
  17. Turkish partner condemns Donald Trump's anti-Muslim remarks, reviews ties. Reuters. December 11, 2015. Процитовано December 11, 2015. 
  18. Donald Trump. Forbes. Процитовано September 30, 2014. 
  19. Trump's s tall plan for Jersey City. JCEDC. 2005-09-21. Архів оригіналу за 2006-10-03. Процитовано 2007-07-07. 
  20. that's RICH! THE DONALD CASH ADVICE COSTS 1.5 M. NY Daily News. Архів оригіналу за 2008-10-29. Процитовано 2008-07-04. 
  21. Murphy, Ryan. Donald Trump announced for WWE Hall of Fame. WWE. 
  22. The Trump Network: Discover the Difference Between Opportunity and Success
  23. Dagostino, Mark; Orloff, Brian (2006-12-20). Rosie Slams Trump, The Donald Fires Back. People. Процитовано 2007-07-07. 
  24. CNN LARRY KING LIVE: Interview With Donald Trump. CNN. 2007-10-15. Архів оригіналу за 2012-03-11. Процитовано 2008-05-22. 
  25. Trump down on economy, up on McCain. Cable News Network. 2008-09-18. Архів оригіналу за 2012-03-11. Процитовано 2008-09-20. 
  26. Мільярдер Дональд Трамп має намір поборотися за посаду президента США. // Сайт "Finance.UA". 26.01.2015. Процитовано 2015-11-16. 
  27. «Sanucci J., Stracqualursi V.» Donald Trump Announces 2016 Presidential Campaign: 'We Are Going Make our Country Great Again'. // Website of the news broadcasting "ABC News". 16.06.2015. Процитовано 2015-11-16. 
  28. «Gass, Nick.» Trump leads GOP field in latest poll. // Website of the daily newspaper "Politico". 14.07.2015. Процитовано 2015-11-16. 
  29. «Balz D., Craighill P. M.» Poll: Trump surges to big lead in GOP presidential race. // Website of the daily newspaper "The Washington Post". 20.07.2015. Процитовано 2015-11-16. 
  30. «S. Dutton, De Pinto J., Salvanto A., BackusGass F.» CBS News poll: Donald Trump leads GOP field in 2016 presidential race. // Website of the news broadcasting "CBS News". 4.08.2015. Процитовано 2015-11-16. 
  31. «Lucey C., Peoples S.» Trump on John McCain: 'I like people who weren't captured'. // Website of the news agency "Associated Press". 18.07.2015. Процитовано 2015-11-16. 
  32. Donald Trump urges ban on Muslims coming to US
  33. Callum Borchers (December 23, 2015). Donald Trump is pushing journalists to their professional — and personal — limits. Washington Post. 
  34. Donald Trump Says John McCain Is No War Hero, Setting Off Another Storm. The New York Times. July 19, 2015. 
  35. Michael Scherer. Donald Trump Attacks Jeb Bush, Lindsey Graham, Hillary Clinton, Others. TIME.com. 
  36. Trump Goes On Twitter Rant In Response To Romney's Comments. TPM. 
  37. Cameron Joseph (January 16, 2016). Donald Trump goes on Twitter rant against Ted Cruz. Mashable. 
  38. Donald Trump Twitter Rant: ‘Megyn Kelly Bombed Tonight’ « CBS DC. 
  39. Trump vs Trump in Battle of the Exes. The New York Observer. Архів оригіналу за 2012-03-11. Процитовано 2008-05-22. 
  40. Brown, Tina (2005-01-27). Donald Trump, Settling Down. The Washington Post. Архів оригіналу за 2012-03-11. Процитовано 2008-05-22. 
  41. Shoumatoff, Alex (May 2008). The Thistle and the Bee. Vanity Fair (magazine). с. 188–204. 
  42. The Trump Campaign: The Art of the Demagogue. In: The Economist, 3.9. 2015.
  43. Matthew Yglesias: If you Want to Understand Donald Trump, Look to the Success of the European Far-right. In: Vox.com, 25.08.2015; Ishan Taroor: Donald Trump and the Shadow of Europe's Far-right. In: The Washington Post, 28.08.2015; H. A. Hellyer: Why Europeans Understand the Danger Donald Trump Poses Better Than Anyone Else. In: Slate (Magazin), 10.12.2015.
  44. Групи «Birther» оперують терміном «natural born citizen» (природно народжений громадянин) й наполягають на тому, що Барак Обама не є законним президентом, оскільки він не народився на території США. Свідоцтво про народження Обами, видане в штаті Гавайї, та оголошення про його народження в місцевій газеті «Honolulu Advertiser» за 13/14 серпня 1961 року ці угруповання розглядають як підробку та частину великої змови.
  45. Thomas B. Edsall: Euro-Trump. In: The New York Times, 18.11.2015.
  46. Illiberalism: Playing with fear. In: The Economist, 12.12.2015.
  47. David D. Kirkpatrick: Voter Insecurities Feed Rise of Right-Leaning Populist Politicians. In: The New York Times, 10.12.2015.
  48. McKay Coppins: How Donald Trump Courted the Right-wing Fringe to Conquer the GOP. In: The Washington Post, 27.11.2015. Про так званий антиістеблішмент див. також: Peter Beinart: It's Not Just Trump. In: The Atlantic, 9.12.2015.
  49. Чому росіяни віддали б голоси за Трампа? BBC Україна. 29 квітня 2016 року

Посилання[ред.ред. код]

Nuvola apps kaboodle.svg Зовнішні відеофайли
Nuvola apps kaboodle.svg Чому росіяни віддали б голоси за Трампа? BBC Укріїна. 29 квітня 2016 року.


Політика США Це незавершена стаття про політика США.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.