Пасуль

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Пасуль
Походження Сербія, Чорногорія, Боснія, Словенія, Хорватія
Необхідні компоненти м’ясо, Dutch brown beand, A. cepa, овочевий перець і Apium graveolens var. dulced
Зазвичай використовувані компоненти квасоля, м'ясо (в тому числі й копчене)

Пасуль (лат. phaseolus[1]) або Ґрах (боснійською)— квасолевий суп на основі звичайної, пінто чи борлотто квасолі, рідше з темної, поширений в сербській, чорногорській, боснійській, хорватській та словенській кухнях. Зазвичай, страву готують з м'ясом, зокрема копченим, на кшталт бекону, ковбаси або рульки. Пасуль є типовою зимовою стравою. Іншою версією страви є печена квасоля, відома як Пребранац. Завдяки діаспорі, пасуль відомий в англомовному середовищі як Serbian bean soup[2][3][4] («сербський квасолевий суп»), в німецькомовному як Serbische Bohnensuppe[5] (так само). В Македонії варіація цієї страви відома під назвою ґравче на тавче (квасоля на сковороді).

В Сербії існує тематична ідіома prosto kao pasulj («просто/простий, як пасуль»), за змістом схожа до українського вислову «просто/простий, як двері».

Див. також[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

  1. Recueil de dialectologie serbe. Т. 2. Srpska kraljevska akademija. 1911. с. 384.
  2. Ethnologia Balkanica. Т. 12. Lit Verlag. 2008. с. 31.
  3. Peta Lyn Farwagi (August 1978). Full of beans. Harper & Row. с. 160. ISBN 978-0-06-090601-6.
  4. Darwin Porter (September 1986). Frommer's dollarwise guide to Austria & Hungary. Prentice Hall. ISBN 978-0-671-62057-8.
  5. Der Spiegel. Spiegel-Verlag. 1980. с. 147. Srbski Pasulj‚ serbische Bohnensuppe