Човлент

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Човлент
Chamin.jpg
Тип Стью
Походження
Час приготування годинихв.
Необхідні компоненти М'ясо, квасоля, перловка
Зазвичай використовувані компоненти Яловичина, картопля, перець чорний мелений, томатне пюре, морква, цибуля,жир, часник, зелень петрушки, сіль, лавровий лист
206.92 ккал (866 кДж)
Харчова
цінність
(на порцію)
10,15 г
7.36 г


Чолнт, чулнт або хамін (від їд. טשאָלנטчо/улнт; на західному діалекті їд. שאלעטшалет) — традиційна єврейська суботня страва з м'яса, овочів, крупи й квасолі.

Слово чолнт/чулнт імовірно провансальського походження, як і значний шар середньовічної релігійної лексики ідиша. Ідея чолнт полягає в приготуванні гарячої страви при дотриманні релігійної заборони на розпалювання вогню в суботу.

У новий час, коли традиційних руських і литовських печей майже не залишилося, застосовують інші способи і намагаються досягти правильного смаку.

В єврейських містечках чолнт часто вже не готували вдома, а відносили в місцеву пекарню і ставили в остигаючу піч.

Чолнт дав привід для великої кількості ідіом і прислів'їв в єврейській мові ідиш - наприклад: «З ним тільки чолнт їсти» - означає непридатну людину або того, якого не хочуть прийняти в компанію, «Життя, як чолнт - що покладеш, те й будеш їсти».

Історія[ред. | ред. код]

Євреї готували човлент на свій шабат. Тобто в день, коли їм забороняється працювати, виконувати навіть найлегшу роботу. Квасоля і перлова крупа - це продукти, що вимагають довгого, терплячого приготування. Євреї закладали компоненти човлента в горщик в п'ятницю, страва готувалася всю ніч, піч згасала й повільно втрачала температуру. Коли господарі в суботу поверталися після молитви з синагоги - човлент вже був готовий і був все ще теплим.

В Українській кухні[ред. | ред. код]

Ця єврейська страва під назвою човлент стало повсякденною їжею також для мешканців Закарпаття, і готують його практично в кожній родині. Винахідливі закарпатці запозичили цю страву у євреїв (деякий проміжок часу в Закарпатті було багато євреїв ашкеназі, в Ужгороді проживало приблизно 30%, а в Мукачеві - майже 50%), але внесли в нього свої корективи. Використовується будь-яке м'ясо і обов'язково додається гострий перець (ця практика була запозичена в угорців).[1]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]