Пауль Юліус Мебіус
| Пауль Юліус Мебіус | |
|---|---|
| нім. Paul Julius Möbius | |
 | |
| Народився |
24 січня 1853[1][2][…] Лейпциг, Королівство Саксонія, Німецький союз[1] |
| Помер |
8 січня 1907[1][2][…] (53 роки) Лейпциг, Королівство Саксонія, Німецька імперія[1] |
| Країна |
.svg){kind=small} Королівство Саксонія[5] |
| Діяльність | науковець, психіатр, викладач університету, невролог |
| Галузь | неврологія[6], психіатрія[6] і психотерапія[6] |
| Alma mater | Єнський університет[7], Лейпцизький університет[7], Марбурзький університет[7] і Школа Святого Томи (Лейпциг) |
| Науковий ступінь | доктор філософії[7] (1873) і доктор медицини[7] (1877) |
| Вчителі | Адольф Штрюмпель[8] |
| Знання мов | німецька[6] |
| Заклад | Лейпцизький університет[9] |
| Magnum opus | Q331043? |
| Посада | приват-доцент[9] |
| Батько | Пауль Мебіусd |
Пауль Юліус Мебіус (нім. Paul Julius Möbius; 24 січня 1853, Лейпциг, Королівство Саксонія — 8 січня 1907, Лейпциг, Королівство Саксонія) — німецький психіатр та невролог; доктор філософії та доктор медицини[10].
Життєпис[ред. | ред. код]
Народився 24 січня 1853 року в місті Лейпцигу; син письменника та педагога Пауля Генріха Августа Мебіуса[de] (1825—1889), онук німецького астронома-теоретика Августа Фердинанда Мебіуса[11][12].
1870 року вступив до Лейпцизького університету, де вивчав богослов'я та філософію і 1873 року здобув ступінь доктора філософії. Від 1873 вивчав медицину в Єнському та Марбурзькому університетах. 1877 року, здобувши науковий ступінь доктора медицини, вступив на службу до армії, де йому присвоєно звання «старший штаб-хірург» (нім. Oberstabsarzt)[13].
Після демобілізації повернувся до Лейпцигу, де відкрив приватну практику і працював асистентом невролога Адольфа фон Штрюмпеля в університетській поліклініці, а 1883 року отримав право займатися неврологією самостійно. Від 1883 до 1893 року був приват-доцентом Лейпцизького університету, після чого, до кінця життя, практикував як невролог і психіатр у рідному місті.
У своїх наукових працях, які знайшли широке коло читачів не тільки серед лікарів, а й у суспільстві, вніс багато оригінальних поглядів у з'ясування природи та походження нервової слабкості, нервових схильностей. Деякі твори Мебіуса зустріли й різнобічну критику. Найбільшу увагу привернула його книга «Ueber den physiol. Schwachsinn des Weibes» (6-е видання, Галле, 1904).
1903 року в монографії «Ausgewählten Werken» розглянув з погляду невропатології характери багатьох геніальних людей (Руссо, Гете, Шопенгауера, Ніцше та інших), представляючи їхні особистості та діяльність у зовсім новому світлі[14][15].
Його ім'я носить синдром Мебіуса[en], який він вперше описав 1888 року[16]; один із симптомів тиреотоксикозу — ознака Мебіуса[en] (слабкість конвергенції очей, коли одне око сходиться, а інше розходиться при погляді на кінчик носа; стан, пов'язаний з хворобою Грейвса)[17][18][19], а також синдром Лейдена — Мебіуса — м'язова дистрофія в ділянці тазу, яку він вивчав разом з Ернстом Віктором фон Лейденом.
Помер 8 січня 1907 року у Лейпцигу.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б в г д Deutsche Nationalbibliothek Record #117080330 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ а б в International Music Score Library Project — 2006.
- ↑ а б Енциклопедія Брокгауз
- ↑ Who Named It?
- ↑ Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
- ↑ а б в г Czech National Authority Database
- ↑ а б в г д Большая российская энциклопедия — Москва: Большая российская энциклопедия, 2004.
- ↑ English Wikipedia community Wikipedia — 2001.
- ↑ а б Мебиус, Павел (невропатолог) // Энциклопедический словарь — СПб: Брокгауз — Ефрон, 1906. — Т. доп. II. — С. 153.
- ↑ Большая российская энциклопедия : [в 36 т.] / председ. ред. кол. Ю. С. Осипов, отв. ред. С. Л. Кравец. — М. : Науч. изд-во «БРЭ», 2004—2017. (рос.)
- ↑ Heinz-Jürgen Voß: Making Sex Revisited. Dekonstruktion des Geschlechts aus biologisch-medizinischer Perspektive. Transcript, Bielefeld 2010, ISBN 978-3-8376-1329-2 (Dissertation Universität Bremen 2009, 469 Seiten).
- ↑ Holger Steinberg. Zum 150. Geburtstag des Leipziger Neurologen, Psychiaters und Medizinschriftstellers Paul Julius Möbius. In: Der Nervenarzt 75, 2004, S. 97–100.
- ↑ Holger Steinberg. «Als ob ich zu einer steinernen Wand spräche.» Der Nervenarzt Paul Julius Möbius. Eine Werkbiografie. Huber, Bern u. a. 2005, ISBN 3-456-84175-2 (Habilitationsschrift Universität Leipzig 2005, 339 Seiten).
- ↑ Boston medical and surgical journal, Volume 156, Issue 1 [Архівовано 2021-07-21 у Wayback Machine.] by Massachusetts Medical Society, New England Surgical Society
- ↑ Мебиус, Павел (невропатолог) // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
- ↑ Pryse-Phillips, William (2003). Companion to Clinical Neurology (англ.). Oxford University Press. ISBN 9780195159387. Архів оригіналу за 21 липня 2021. Процитовано 23 червня 2023.
- ↑ Free Dictionary [Архівовано 2021-07-25 у Wayback Machine.] Möbius sign
- ↑ White, Michele C. (15 квітня 2009). Physical Signs in Medicine and Surgery: An Atlas of Rare, Lost and Forgotten Physical Signs (англ.). Xlibris Corporation. ISBN 9781453502211. Архів оригіналу за 21 липня 2021. Процитовано 23 червня 2023.
- ↑ Texas Tech University [Архівовано 2017-10-07 у Wayback Machine.]. Health Sciences Center Cell Physiology and Molecular Biophysics.
Література[ред. | ред. код]
- Большая советская энциклопедия : [в 30 т.] / гл. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — Москва : Советская энциклопедия, 1969—1978.
- Holger Steinberg. «Als ob ich zu einer steinernen Wand spräche». Der Nervenarzt Paul Julius Möbius. Eine Werkbiografie. Huber, Bern u. a. 2005, ISBN 3-456-84175-2 (Habilitationsschrift Universität Leipzig 2005, 339 Seiten).
- Elisabeth Katharina Waldeck-Semadeni. Paul Julius Moebius, 1853—1907. Leben und Werk. Bern 1980 (Dissertation Universität Bern 1980, 222 Seiten).
Посилання[ред. | ред. код]
- Moebius // Оттов slovník naučný(чеськ.)
|
