Пенчо Стоянов
| Пенчо Стоянов | |
|---|---|
| болг. Пенчо Стоянов | |
| Основна інформація | |
| Дата народження | 9 лютого 1931 |
| Місце народження | Софія, Третє Болгарське царство |
| Дата смерті | 24 листопада 2020[1] (89 років) |
| Місце смерті | Софія, Болгарія |
| Громадянство | Болгарія |
| Професії | композитор, музичний педагог |
| Освіта | Національна музична академія |
| Вчителі | Хачатурян Арам Ілліч |
| Заклад | Національна музична академія і Софійський університет Святого Климента Охридського |
| Батько | Веселін Стоянов |
Пенчо Стоянов (9 лютого 1931, Софія, Болгарія — 24 листопада 2020) — болгарський композитор, теоретик музики та педагог.
Життєпис[ред. | ред. код]
Народився 9 лютого 1931 у Софії.
У 1955 року закінчив Болгарську державну консерваторію в класі «Композиція» Парашкева Хаджиєва та Панчо Владигерова. Пізніше вивчав композицію в Московській консерваторії у Арама Хачатуряна та теорію музики у Володимира Протопопова, Віктора Цукермана та Сергія Скребкова.[2]
Педагогічну діяльність розпочав у 1955.
Викладав у Болгарській державній консерваторії та в Софійському університеті «Святого Климент Охридського”. Викладав класи композиції у Німеччині, Південній Кореї та Австрії.
Стоянов є автором підручників та інших музично-теоретичних праць.[2]
В якості композитора створював симфонічну, камерну та хорову музику. Стоянов є автором п’яти симфоній та трьох симфонічних поем. Написав понад 350 хорових пісень.[2]
Твори[ред. | ред. код]
- 5 симфоний (1958—1982)
- симфонічна поема «Драва» (1970)
- симфонічна поема «Під час прощання» / На прощаване (1973)
- концерт для струнного оркестра (1976)
- 2 струнних квартета
Джерела[ред. | ред. код]
- Карклисийски Т. Пенчо Стоянов. — София, 1987. (болг.)
- ↑ https://ubc-bg.com/пенчо-стоянов/
- ↑ а б в СБХ – Пенчо Стоянов. Архів оригіналу за 24 вересня 2017. Процитовано 20 февруари 2015.